Ухвала

від 30.07.2015 по справі 816/1494/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 р.Справа № 816/1494/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2015р. по справі № 816/1494/15

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до приватного сільськогосподарського підприємства "Першотравневе"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Першотравневе" на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції в розмірі 13037,50 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій в розмірі 169,52 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2015р. по справі № 816/1494/15 відмовлено в задоволенні зазначеного позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме ст.ст. 19, 20 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» , зазначає, що відповідачем не виконано нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, що є підставою для застосування адміністративно-господарських санкції та пені, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік (форма № 10-ПІ), середньооблікова кількість штатних працівників у 2014 році становила 12 осіб, з них: середньооблікова кількість фактично працюючих інвалідів - 0 осіб, а також кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 0,5 особа; фонд оплати праці штатних працівників - 312,9 тис. грн, середньорічна заробітна плата штатного працівника - 26079,25 грн. (а.с. 4).

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 13037,50 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 169,52 грн.(за 13 днів (з 16.04.2015 р. по 28.04.2015 р.) (а.с. 5).

Відмовляючи в задоволенні позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були виконані вимоги Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідівВ» щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та прийняття заходів для працевлаштування інвалідів шляхом інформування органів працевлаштування інвалідів про таку кількість створених робочих місць.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 19 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» , встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Таким чином, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в ПСП "Першотравневе" становить одна особа.

За приписами частини 9 зазначеної статті підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч. 2 ст. 19 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» ).

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Виходячи з викладених норм законодавства, на підприємство хоча і не покладається обов'язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості. Господарсько-правова відповідальність в такому випадку настає саме за недотримання законодавчих вимог щодо незабезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу.

Відповідно до п. 2.1 Порядку подання форми звітності N 3-ПН В«Інформація про попит на робочу силу (вакансії)В» , затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З огляду на положення вказаної норми, звітність за формою № 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство інвалідів для їх працевлаштування.

З матеріалів справи встановлено, що позивач подавав до Пирятинського районного центру зайнятості звіти за формою 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" 09 січня 2014 року, 10 лютого 2014 року, 19 березня 2014 року, 11 квітня 2014 року, 05 травня 2014 року, 05 червня 2014 року, 08 липня 2014 року, 12 серпня 2014 року, 04 вересня 2014 року, 07 жовтня 2014 року, 07 листопада 2014 року, 02 грудня 2014 року (а.с. 16-27).

Згідно листа Пирятинського районного центру зайнятості від 05.05.2015 року № 474 встановлено, що позивачем подавалась до Пирятинського районного центру зайнятості звітність за формою №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" за посадою "підсобний робітник" для працевлаштування інваліда у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2014 та Пирятинським районним центром зайнятості направлено для працевлаштування до приватного сільськогосподарського підприємства "Першотравневе" двох інвалідів у квітні 2014 року та у вересні 2014 року, причиною відмови у працевлаштуванні яких у листі вказано "не відповідає вимогам", а також з листа Пирятинського районного центру зайнятості від 05.05.2015 року № 474 встановлено, що згідно програм реабілітації двом особам видано направлення на працевлаштування до позивача ОСОБА_1 (не відповідає вимогам роботодавця) та ОСОБА_2 (не відповідає вимогам роботодавця).

Згідно листа Пирятинського районного центру зайнятості від 27.05.2015 року № 539 встановлено, що на вакансію для працевлаштування інвалідів в 2014 році безробітні особи-інваліди, що перебували на обліку в центрі зайнятості до ПСП "Першотравневе" не направлялися. При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не являються інвалідами та в листі на письмовий запит Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів допущено помилку через збій програми (а.с. 43).

Отже, відповідач належним чином інформував Пирятинський районний центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду, що відповідач у 2014 році здійснив всі передбачені чинним законодавством заходи щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та вжив заходів щодо інформування вищезазначеного органу про наявну можливість працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2015р. по справі № 816/1494/15 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2015р. по справі № 816/1494/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст ухвали виготовлений 04.08.2015 р.