Постанова

від 04.08.2009 по справі 8/132-1924

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/132-1924

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

04.08.09                                                                                           Справа  № 8/132-1924

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя                                                            Бонк Т. Б.

судді                                                                                Бойко С. М.

                                                                                Марко Р. І.

при секретарі судового засідання Гулик Н. Г.

за участю представників сторін:

від позивача (апелянта) –не з'явився

від відповідача 1 –не з'явився

від відповідача 2 –не з'явився

розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Підволочиському районі, смт. Підволочиськ, Тернопільська область № 4890/10 від 05.09.2006 р.

на рішення господарського суду Тернопільської області від 13.07.2006 р.

у справі № 8/132-1924

за позовом Державної податкової інспекції у Підволочиському районі, смт. Підволочиськ, Тернопільська область

до відповідача 1 Унітарного ПП «Укртехмаш», м. Тернопіль

до відповідача 2 ТзОВ «Надзбруччя хліб», смт. Підволочиськ, Тернопільська область

про визнання недійсним господарського зобов'язання

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Тернопільської області від 13.07.2006 р. у справі № 8/132-1924 відмовлено у задоволенні позовних вимог ДПІ у Підволочиському районі, смт. Підволочиськ про визнання недійсним господарського зобов'язання з продажу та поставки борошна першого сорту в кількості 20,0 тонн, яке виникло 23.09.2005р. на підставі договору постачання борошна № 17 від 03.01.2005 року, укладеного між УПП «Укртехмаш», м. Тернопіль та ТзОВ «Надзбруччя хліб», смт. Підволочиськ, та застосування наслідків, передбачених ч. 1 ст. 208 ГК України.

Рішення суду мотивована тим, що позивачем не встановлено порушень УПП «Укртехмаш»вимог законодавства з питань оподаткування при визначенні, обчисленні та відображенні у документах податкової звітності податкового зобов'язання з податку на додану вартість, не доведено належними та допустимими доказами умислу в діях відповідачів на ухилення від сплати податків та в чому полягала завідомо суперечна інтересам держави та суспільства мета укладення господарського зобов'язання.

У своїй апеляційній скарзі позивач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким задоволити позов, посилаючись на те, що судом першої інстанції при розгляді справи та прийнятті судового рішення не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати, а провадження у справі припинити з наступних підстав.

          Як вбачаться із матеріалів справи, спір у даній справі розглянутий господарським судом першої інстанції в порядку господарського судочинства, хоча за своєю суттю та за суб'єктним складом даний спір є адміністративним.

Відповідно до п.п. 1, 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень КАС України, цей кодекс набирає чинності з 01.09.2005 р. До початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до ГПК України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та господарські суди за правилами КАС України.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

П. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що позивачем у адміністративній справі також є суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

За положеннями п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України, суб'єкти владних повноважень можуть бути позивачами у справі у випадках, встановлених законом.

З аналізу зазначених вище процесуальних норм випливає, що до адміністративної юрисдикції також відносяться спори, позивачем у яких є суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява.

Крім того, п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

П. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень –це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»зазначено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Тобто, позивач –орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції по веденню оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів на підставі законодавства.

Однак ДПІ у Підволочиському районі 19.04.2006 р. звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою про визнання недійсним господарського зобов'язання на підставі ГПК України, в той час як вже діяв КАС України.

В порушення вищезазначених норм законодавства господарським судом Тернопільської області розглянуто спір та прийнято рішення від 13.07.2006 р. в порядку господарського судочинства, тобто також після набрання чинності КАС України, який підлягав застосуванню в даному випадку, оскільки позивачем у даній справі є ДПІ у Підволочиському районі Тернопільської області як суб'єкт владних повноважень, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права, а провадження у справі слід припинити.

Керуючись ст.ст. 99, 101 –105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Підволочиському районі, смт. Підволочиськ, Тернопільська область задоволити частково.

2.          Рішення господарського суду Тернопільської області від 13.07.2006 р. у справі № 8/132-1924 скасувати.

3.          Провадження у справі припинити.

4.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.          Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      Бонк Т. Б.

Суддя                                                                                          Бойко С. М.

Суддя                                                                                          Марко Р. І.