Рішення
від 30.07.2015 по справі 395/201/15-ц
НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 395/201/15-ц Провадження № 2/395/111/2015 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 року м.Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Лещенко О.В.,

із секретарем судового засідання - Орендовською О.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 представника третьої особи Відділу ДЗА у Новомиргородському районі Кіровоградської області ОСОБА_5, третьої особи ГТУЮ у Кіровоградській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1В.) до Приватного підприємства «Агрофірма «Перлина» (далі - відповідач, ПП «Агрофірма «Перлина»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ Держземагенства у Новомиргородському районі Кіровоградської області (далі - третя особа 1, Відділ ДЗА), Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області (далі - третя особа 2, ГТУЮ) про витребування майна із чужого незаконного володіння ,

в с т а н о в и в:

02 березня 2015 р. суддею Новомиргородського районного суду Кіровоградської області Щенюченко С.В. було відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ПП «Агрофірма Перлина» про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області 02.03.2015 року частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову у вказаній справі. В подальшому ця ухвала суду була відповідачем оскаржена до Апеляційного суду Кіровоградської області, колегія суддів судової палати в цивільних справах якого 19.05.2015 року задовольнила вказану апеляційну скаргу ПП «Агрофірма Перлина» - скасувала ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02.03.2015 року.

Новомиргородським районним судом Кіровоградської області 12.03.2015 року до участі у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ПП «Агрофірма Перлина» про витребування майна із чужого незаконного володіння залучено як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ ДЗА та ГТУЮ.

У судовому засіданні 05 червня 2015 року головуючому судді Щенюченку С.В. представником відповідача ОСОБА_3 було оголошено заяву про відвід, яку в подальшому було задоволено, у зв'язку з чим справу було передано до канцелярії Новомиргородського районного суду Кіровоградської області для вирішення питання про розгляд справи іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому ч.3 ст.11-1 ЦПК України.

08 червня 2015 року згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано для розгляду головуючому судді Лещенко О.В.

В позовній заяві позивач вказала, що на праві приватної власності їй належить земельна ділянка № 42 з кадастровим номером 3523880400:02:000:0042 площею 7,35 га, розташована на території Шпаківської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-КР №016842 від 29.03.2002 р.

Позивач 16.11.2004 р. уклала Договір оренди землі з ПП «Агрофірма «Перлина» на 10 років, тобто до 16.11.2014 року.

25.09.2014 р позивач відповідно до п. 2.2 Договору оренди землі від 16.11.2004 р. звернулася до відповідача із заявою (попередження) про бажання припинити вказаний договір, однак офіційної відповіді на цю заяву не отримала, тому 14.10.2014 р. повторно звернулася до відповідача із попередженням (вимога) про припинення вказаного договору та повернення земельної ділянки власнику.

Відповідач листом від 27.10.2014 р № 78 повідомив позивача про те, що 05.08.2009 р. між ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Перлина» укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі від 16.11.2004 р., яка зареєстрована у Новомиргородському відділі ДП «КРФ ЦДЗК» 21.12.2010 р. за № 04.10.377.00118 (далі - Додаткова угода).

04.12.2014 р. звернулася до відділу Держземагенства у Новомиргородському районі з заявою про надання копії Додаткової угоди від 05.08.2009 р., відповідь на яку вона отримала листом відділу ДЗА від 10.12.2014 р. № 1263/01-10, яким їй було надано засвідчену копію архівного примірника Додаткової угоди. Позивач зазначає, що у Додатковій угоді в графі «Орендодавець» після прізвища та ініціалів ОСОБА_1 стоїть підпис, вчинений не нею, а невідомою їй особою. Також зазначає, що будь-якого Договору оренди земельної ділянки від 26.11.2004 р. б/н, відповідно до якого укладена вказана Додаткова угода, вона не підписувала.

13.01.2015 р. позивачем до відповідача була подана заява від 12.01.2015 р. про вимогу повернути належну їй на праві власності земельну ділянку, однак станом на 03.02.2015 р. відповіді на свою заяву вона не отримала

Тому позивач, посилаючись на ст. 317, 319, 321, 412, 526 ЦК України, просить суд витребувати шляхом вилучення від приватного підприємства «Агрофірма Перлина» земельну ділянку № 42, площею 7,3512 га, кадастровий номер 3523880400:02:000:0042, що знаходиться на території Шпаківської сільської ради, Новомиргородського району, Кіровоградської області; витребувану від ПП «Агрофірма Перлина» земельну ділянку передати власнику ОСОБА_1

У травні 2015 року до суду від позивача надійшли пояснення у справі, в яких вона вказала, що:

- представник відповідача, обґрунтовуючи заперечення проти її позову, вказав, що Додаткова угода нібито є правомірною та чинною, однак при цьому не врахував, що позивач не підписувала Додаткову угоду від 05.08.2009 р. про зміни до договору б/н оренди земельної ділянки від 26.11.2004 р., про що свідчить висновок судово-почеркознавчої експертизи від 06.05.2015 р., яка була проведена під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015129220000098, а тому вказана угода є такою, що не була укладена.

- договір оренди землі або додаткова(ві) угода(и) до нього є укладеним або укладеною(ми) з моменту скріплення його або її (їх) підписами сторін, а державна реєстрація такого договору або додаткової(их) угоди(д) до нього може бути проведена виключно після його або--(їх) скріплення підписами сторін, що і є моментом укладення договору або додаткової(их) угоди(д).

Вказана правова позиція викладена у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України (далі - ВСУ)від 19.02.2014 р. у справі № 6- 162ц13.

Враховуючи викладене, посилання представника відповідача на те, що відповідно до ч. З ст. 640 ЦК України, в редакції, яка була чинною станом на 05.08.2009 р., договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації, є хибними та такими, що не відповідають обставинам справи, так як відповідно до ч. 1. ст. 638 ЦК України укладеним може бути відключено скріплений підписами сторін договір.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди від 05.08.2009 р. про зміни до договору № б/н оренди земельної ділянки від 26.11.2004 р. змінено п. 2.2 умов Договору від 26.11.2004 р. і викладено його в такій редакції: «Цей договір укладається на строк 10 (десять) років. Початок строку його дії обчислюється після підписання сторонами цієї угоди та з дня державної реєстрації.». Тобто в будь-якому випадку спочатку підписання, а після того державна реєстрація, а не те, що датою договору оренди землі значиться день набрання ним чинності, тобто його державної реєстрації, як вказує представник відповідача;

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов повністю, посилаючись на обставини, викладені в заяві.

Представники відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 не визнали позов повністю, бо вважають, що:

- належна позивачці земельна ділянка перебуває в користуванні ПП «Агрофірма Перлина» на підставі договору оренди землі від 16.11.2004 року, зареєстрованого у Новомиргородському ДП «КРФ ЦДЗК» 26.11.2004 року за № 2709. П. 2.2. вказаного Договору оренди землі, визначено, що договір укладається на десять років;

- поряд з цим, 05.08.2009 року між позивачкою та ПП «Агрофірма Перлина» укладено Додаткову угоду до договору оренди землі від 16.11.2004 року, яка зареєстрована у Новомиргородському відділі ДП «КРФ ЦДЗК» 21.12.2010 року за №04.10.377.00118.

П. 3 зазначеної Додаткової угоди змінено п. 2.2. Договору оренди землі від 16.11.2004 року і викладено його в такій редакції: «Цей договір укладається на строк 10 (десять) років. Початок строку його дії обчислюється після підписання сторонами цієї угоди та з дня державної реєстрації». Враховуючи викладене слідує, що строк дії договору оренди землі від 16.11.2004 року, укладеного між позивачкою та ПП «Агрофірма Перлина», з урахуванням змін, внесених до нього Додатковою угодою від 05.08.2009 року, наразі не сплинув, відтак підстави для повернення позивачці земельної ділянки відсутні. Твердження позивачки про те, що підпис на Додатковій угоді вчинений, нібито не нею, жодним чином не спростовують її належної державної реєстрації та, відповідно, її чинності. Ст. 204 Цивільного кодексу України, встановлює презумпцію правомірності правочину, гідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом. Враховуючи наведене, Додаткова угода до договору оренди землі, яка зареєстрована у Новомиргородському відділі ДП «КРФ ЦДЗК» 21.12.2010 року за №04.10.377.00118, є правомірною та чинною;

- в Додатковій угоді до договору землі, яка зареєстрована у Новомиргородському відділі ДП «КРФ ЦДЗК» 21.12.2010 року за № 04.10.377.00118, датою договору оренди землі значиться день набрання ним чинності, тобто день його державної реєстрації - 26.11.2004 року. Зазначені обставини підтверджуються також відповіддю Відділу ДЗА на запит суду від 04.06.2015 року вих. № 874/01-10, в якій зазначено, що в Книзі записів реєстрації державних актів на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі здійснено запис 21.10.2010 за № 04.10.377.00118 про реєстрацію додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 42 загальною площею 7,35 га (кадастровий номер 3523880400:02:000:0042) між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Агрофірма Перлина» терміном на 10 років;

- зважаючи на те, що Договір оренди землі з внесеними до нього змінами Додатковою угодою, зареєстрований у встановленому законом порядку, він є укладеним з моменту його державної реєстрації, а отже витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння без визнання цього договору оренди недійсним не ґрунтується на вимогах, встановлених ст. ст. 210, 640 ЦК України, ст. 125 ЗК України і ст. 18 Закону України «Про оренду землі».

Така ж правова позиція викладена ВСУ у постанові від 18 вересня 2013 року (у справі 6-99цс/13), прийнятій за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених ст. 355 ЦПК України;

- надана до матеріалів справи копія висновку експерта № 808 судово-почеркознавчої експертизи від 06.05.2015 р., в якому йдеться про те, що підпис у додатковій угоді від 05.08.2009 р. про зміни до договору № б/н оренди земельної ділянки від 26.11.2004 р., виконаний не позивачкою, а іншою особою, не відповідає вимогам п. 4.14., п. 4.15 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 №53/5, оскільки зазначення у висновку лише найменувань інформаційних джерел, без зазначення реєстраційних кодів методик проведення судових експертиз не є належним виконанням вимог п. 4.14. вказаної Інструкції, дослідницька частина висновку судового експерта не містить в собі посилань на застосовані методи (методики) дослідження, умови їх застосовування та роз'яснень до ілюстрацій. Однак, з огляду на ту обставину, що висновок експерта виконаний не в межах розгляду даної справи, призначення додаткової експертизи унеможливлене. За приписами ст. 147 Цивільного процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу. Враховуючи викладене, надана позивачкою до матеріалів справи копія в висновку експерта № 808 судово-почеркознавчої експертизи від 06.05.2015 року, має оцінюватись судом не інакше як критично.

Оповіщені у встановленому порядку про час і місце розгляду справи представник третьої особи: ГТУЮ жодного разу у судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень проти позову не надіслав. Представник третьої особи Відділу ДЗА був присутній лише в одному судовому засіданні, про причини неявки в інші судові засідання суд не повідомив, письмових заперечень проти позову не надіслав.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність вищезгаданих учасників судового розгляду на підставі наявних доказів, оскільки у справі мається достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши згадані пояснення, показання свідків та безпосередньо дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково із таких міркувань.

Згідно правилам ч. 1 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

У судовому засіданні безспірно з'ясовано, що ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-КР № 016845, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 5383, є власником земельної ділянки з кадастровим номером3523880400:02:000:0042площею 7,35, що передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходиться на території Шпаківської сільської ради.

ОСОБА_116листопада 2004 р. в с. Бровкове Новомиргородського району Кіровоградської області, діючи як власник земельної ділянки відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія І-КР № 016845, уклала договір оренди землі (без номера) з ПП «Агрофірма «Перлина», відповідно до п. 1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 7,35 гектарів, яка розташована на території Шпаківської сільської Ради Новомиргородського р-ну Кіровоградської обл.

Ці обставини не оспорювалися сторонами у суді і тому не потребують доказування.

Суд відкидає твердження представника відповідача у суді, що також викладені в його письмових запереченнях проти позову, про укладення між ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Перлина» договору оренди землі 26.11.2004 р. б/н.

Як вбачається з наданих сторонами копій договору оренди землі, він фактично був укладений між ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Перлина» саме 16 листопада 2004р. без зазначення номеру такої угоди.

До того ж саме в цьому договорі йде мова про передачу в оренду земельної ділянки площею 7.35 га, яка належить позивачу відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія І-КР № 016845.

Вказаний договір було зареєстровано Новомиргородським відділом КРФ ЦДЗК 26 листопада 2004 р. № 2709.

Тому суд вважає необґрунтованим й інше твердження представника відповідача, котрий вважає датою укладення договору оренди землі дату його державної реєстрації.

Згідно правової позиції, висловленої Судовою палатою у цивільних справах ВСУ25 грудня 2013 року (справа № 6-118цс13): договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).На підставі ст. 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов.

Також Судовою палатою у цивільних справах ВСУ 19 лютого 2014 року (справа № 6- 162ц13) висловлена правова позиція, згідно з якою відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі». За змістом статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності. Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми. Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Обґрунтовуючи власне рішення з урахуванням вищенаведених правових позицій, суд виходить з того, що Закон України «Про оренду землі» є спеціальним законом, що регулює відносини, пов'язані з орендою землі, у даному випадку на момент виникнення правовідносин були чинними положення ст. 18 Закону України «Про оренду землі» відповідно до яких договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації, а також ст. 20 цього Закону, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації і державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Проте представник відповідача не надав суду доказів укладення договору оренди землі саме 26 листопада 2004 р.

Таким чином, твердження представників відповідача, що договір оренди нібито був укладений 26 листопада 2004 р., а не 16 листопада 2004 р., суперечать, як фактичним обставинам справи, так і вимогам законодавства, чинного на момент укладення договору, а також не узгоджуються з правовими позиціями ВСУ від 25 грудня 2013 року (справа № 6-118цс13) та від 19.02.2014 р. (справі №6-162ц13).

При цьому предметом спору є земельна ділянка з кадастровим номером 3523880400:02:000:0042 загальною площею 7,35 га, що належить позивачеві на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-КР № 016845, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 5383, що передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходиться на території Шпаківської сільської ради.

Оспорюючи вимоги позивача, представник відповідача вважає, що 05.08.2009 р. між ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Перлина» була укладена Додаткова угода про зміни до договору № б/н оренди земельної ділянки від 26.11.2004 р., відповідно до якої п. 2.2 вказаного договору було змінено і викладено в такій редакції: «Цей договір укладається строком на 10 років. Початок строку його дії обчислюється після підписання сторонами цієї угоди та з дня державної реєстрації», з чого, на думку представника відповідача, слідує, що строк дії договору оренди землі від 16.11.2004 року, укладеного між позивачкою та ПП «Агрофірма Перлина», з урахуванням змін, внесених до нього Додатковою угодою від 05.08.2009 року, наразі не сплинув, відтак підстави для повернення позивачці земельної ділянки відсутні.

З наданого представником відповідача оригіналу і наданої Відділом ДЗА фотокопії архівного примірника Додаткової угоди вбачається, що 05.08.2009 р. між ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Перлина» була укладена Додаткова угода про зміни до договору № б/н оренди земельної ділянки від 26.11.2004 р., котра була зареєстрована у Новомиргородському відділі ДП «КРФ ЦДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від21.12.2010 року за № 04.10.377.00118.

Враховуючи вищевикладені положення Закону України «Про оренду землі» та правові позиції ВСУ у справах № 6-118цс13 та №6-162ц13 щодо визначення моменту укладення договору оренди землі, суд приходить до висновку, що у вказаній Додатковій угоді неправильно зазначено реквізити Договору оренди землі, що був укладений між ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Перлина»16.11.2004 р., а саме дату його укладання.

Така обставина може свідчити, як про помилку при її складанні, так і про те, що згадана Додаткова угода стосується іншого договору оренди землі, котрий не має ніякого відношення до даної справи, однак з'ясувати вищенаведену обставину в даний час неможливо, бо інші дані, по котрим можна було б ідентифікувати земельну ділянку, окрім імені позивача, у вказаній Додатковій угоді відсутні.

Водночас суд враховує, що згідно листа Відділу ДЗА від 04.06.2015 року вих. №874/01-10 в Книзі записів реєстрації державних актів на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі здійснено запис 21.10.2010 за №04.10.377.00118 про реєстрацію додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 42 загальною площею 7,35 га (кадастровий номер 3523880400:02:000:0042) між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Агрофірма Перлина» терміном на 10 років.

Однак зміст вказаного листа не відповідає принципу ясності викладу та однозначності для розуміння, оскільки не зрозуміло чи вживається термінологічна конструкція «терміном на 10 років» щодо вказаної Додаткової угоди чи щодо вказаного Договору оренди землі, тобто виникає подвійна невизначеність, в тому числі й з огляду на те, що текст пункту 2.2 Договору оренди землі в редакції пункту 3 Додаткової угоди містить слово «строк», а не «термін».

Проте ні позивачем, ні відповідачем, ні третіми особами суду не надано, ні витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку позивача № 42 загальною площею 7,35 га (кадастровий номер 3523880400:02:000:0042), який би містив інформацію про орендаря цієї земельної ділянки та строк дії речового права, якщо такий зареєстрований, ні витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно з аналогічною інформацією.

При цьому позивачем до суду не надано доказів, які б спростовували вказану інформацію Відділу ДЗА щодо державної реєстрації Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 42 загальною площею 7,35 га (кадастровий номер 3523880400:02:000:0042), а тому суд вважає, що вказаний лист Відділу ДЗА підтверджує позицію представника відповідача щодо офіційного визнання державою факту внесення вказаною Додатковою угодою змін до Договору оренди землі б/н від 16.11.2004 р., укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Перлина».

З огляду на те, що представник позивача в обґрунтування своїх заперечень проти позову посилається на правову позицію ВСУ,викладену у постанові від 18 вересня 2013 року (у справі 6-99цс/13), згідно з якою за таких обставин (коли 1 вересня 2007 року було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, якою продовжено строк дії договору оренди землі до 1 грудня 2020року) висновок суду касаційної інстанції про витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння без визнання спірного договору оренди землі недійсним, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, суд вважає за необхідне з метою з'ясування строку дії вказаного Договору оренди землі від 16.11.2004 р., в тому числі з урахуванням внесених до нього змін Додатковою угодою, зареєстрованою 21.10.2010 в Книзі записів реєстрації державних актів на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №04.10.377.00118, проаналізувати, як зміст вказаного Договору оренди землі, так і зміст вказаної Додаткової угоди.

У п. 2.2 Договору оренди землі від 16.11.2004 р. вказано, що зазначений договір було укладено терміном на 10 років. Пунктом 3 зареєстрованої у Новомиргородському відділі ДП «КРФ ЦДЗК» 21.12.2010 року за №04.10.377.00118 Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 42 загальною площею 7,35 га (кадастровий номер 3523880400:02:000:0042) між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Агрофірма Перлина» було внесено зміни до п. 2.2 Договору оренди землі шляхом викладення його в такій редакції: «Цей договір укладається строком на 10 років. Початок строку його дії обчислюється після підписання сторонами цієї угоди та з дня державної реєстрації», при цьому вказана Додаткова угода не містить інших положень, ані щодо строку дії Договору оренди землі, ані щодо строку дії самої Додаткової угоди.

Таким чином, з огляду на те, що вказані положення щодо строку дії договору містяться у новій редакції п.2.2 Договору оренди землі, суд приходить до висновку, що вони жодним чином не визначають строк дії самої Додаткової угоди, а з урахуванням положень вищенаведених статей 18 та 20 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній, як на момент укладення Договору оренди землі 16.11.2004 р., так і на момент укладення Додаткової угоди 05.08.2009 р.) та правових позицій ВСУ від 25 грудня 2013 року (справа № 6-118цс13) та від 19.02.2014 р. (справі №6-162ц13), у моменті укладення - 16.11.2004 р, моменті державної реєстрації - 26.11.2004 р. та строку дії Договору оренди землі б/н від 16.11.2004 р. - на 10 років, нічого не змінилося, оскільки у першому реченні п.2.2 в редакції п. 3 Додаткової угоди фактично відбулася заміна слова «терміном» словом «строком», тим самим відбулося приведення термінології цього положення у відповідність до його змісту, оскільки згідно статті 252 ЦК України строк визначається, зокрема, роками,а друге речення цього пункту фактично повторює положення статей 18 та 20 Закону України «Про оренду землі» (чинних на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з якими договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності. Що означає, що в момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Таким чином, за відсутності в Додатковій угоді положень щодо продовження строку дії Договору оренди землі після закінчення його строку дії, в тому числі й п. 3 Додаткової угоди до договору оренди землі не містить конкретної домовленості між сторонами про збільшення (на роки, місяці, тижні, дні чи години) встановленого за домовленістю строку його дії з урахуванням дати державної реєстрації, та за відсутності положень щодо строку дії самої Додаткової угоди, суд вважає заперечення представника відповідача проти позову необґрунтованими. Оскільки за правилами ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»: договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, тому позивач обґрунтовано звернувся13.01.2015 р до відповідача із заявою від 12.01.2015 р. про вимогу повернути належну їй на праві власності земельну ділянку, так як строк дії Договору оренди землі (без номера), укладеного ОСОБА_1 16 листопада 2004 р. в с. Бровкове Новомиргородського району Кіровоградської області з ПП «Агрофірма «Перлина», зареєстрованого 26 листопада 2004 року, закінчився.

А тому у справі, яка розглядається судом та у справі 6-99цс/13, яка переглядалася ВСУ, на правову позицію в якій посилається представник позивача в обґрунтування своїх заперечень проти позову, правовідносини не є подібними, оскільки наявні різні фактичні обставини (у справі, що розглядається судом, на момент звернення позивача до суду строк дії договору, на підставі якого відповідач користувався земельною ділянкою, закінчився, тоді як у справі 6-99цс/13, що переглядалася ВСУ, на момент звернення до суду строк дії договору оренди землі було продовжено до 1 грудня 2020 року), за таких обставин суд приходить до висновку, що при розгляді спірних правовідносин не може бути врахована правова позиція ВСУ, викладена у постанові від 18 вересня 2013 року (у справі 6-99цс/13) про те, що витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння без визнання спірного договору оренди землі недійсним, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Щодо наданої позивачем в якості доказу копія висновку експерта № 808 судово-почеркознавчої експертизи від 06.05.2015 р., яка була проведена під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015129220000098,в якому йдеться про те, що підпис у Додатковій угоді від 05.08.2009 р. про зміни до договору № б/н оренди земельної ділянки від 26.11.2004 р., виконаний не позивачкою, а іншою особою, то суд погоджується з твердженням представника відповідача, що вказаний доказ не може бути взятий судом до уваги в якості висновку експерта, оскільки він виготовлений не в рамках призначеної судом судової почеркознавчої експертизи, оскільки така експертиза під час розгляду цієї справи не призначалась, позаяк особи, які беруть участь у справі, заяви суду про її призначення не подавали, а тому не реалізували свої права подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта, просити суд провести її у відповідній судово-експертній установі, доручити її конкретному експерту, заявляти відвід експерту, давати пояснення експерту, крім того експерт, який проводив цю експертизу, судом, який розглядає цю цивільну справу, про кримінальну відповідальність не попереджався.

За таких обставин суд оцінює вказаний доказ як письмовий доказ у сукупності з іншими доказами у справі, та приходить до висновку, що викладена у цьому письмовому доказі інформація щодо виконання у Додатковій угоді підпису не позивачкою, а іншою особою, не спростовує офіційного визнання державою належності цієї Додаткової угоди до Договору оренди землі, що підтверджується офіційним листом Відділу ДЗА .на запит суду від 04.06.2015 року вих. № 874/01-10, в якому зазначено, що в Книзі записів реєстрації державних актів на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі здійснено запис 21.10.2010 за № 04.10.377.00118 про реєстрацію додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 42 загальною площею 7,35 га (кадастровий номер 3523880400:02:000:0042) між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Агрофірма Перлина», позаяк станом на день розгляду судом справи державна реєстрація цієї Додаткової угоди не скасована, однак Твердження позивачки про те, що підпис на Додатковій угоді вчинений, нібито не нею, жодним чином не спростовують її належної державної реєстрації та, відповідно, її чинності.

В судовому засіданні, за клопотанням позивача, були допитані у якості свідків: - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, яка показала, що їй не відомо нічого щодо наявності або відсутності факту підписання позивачкою Додаткової угоди, часу її укладання Додаткової угоди, а зі слів позивача знає, що та бажає повернути від орендаря свою земельну частку (пай);

- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, працює секретарем Шпаківської сільради, яка показала, що зі слів ОСОБА_1 їй відомо, що на Додатковій угоді до Договору оренди землі стоїть не підпис позивачки, сама вона особисто не бачила жодної додаткової угоди, оскільки участь у вирішенні земельних питань не входить до її компетенції.

Заслухавши вказані показання свідків, суд прийшов до висновку, що за правилами статті 58 ЦПК України показання зазначених свідків не є належними доказами через те, що не містять інформації щодо обставин укладання або неукладання сторонами Додаткової угоди до Договору оренди землі, які є предметом доказування у справі.

Щодо заявленої позивачем позовної вимоги витребувану від приватного підприємства «Агрофірма Перлина» земельну ділянку передати власнику ОСОБА_1 (вул. Інгульська, 7, с. Бровкове, Новомиргородського району, Кіровоградської області), суд вважає, що така позовна вимога не може бути задоволена судом через відсутність в ній вказівки на ідентифікуючі ознаки земельної ділянки, оскільки згідно правової позиції, висловленої Судовою палатою у цивільних справах ВСУ під час розгляду справи № 6-10цс15, за змістом статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Згідно з нормою статті 79-1 ЗК України земельна ділянка набуває ознак об'єкта цивільних прав з моменту її формування з присвоєнням кадастрового номера та внесення в Державний земельний кадастр. А тому з метою недопущення порушень охоронюваних законом прав відповідача щодо належних йому на праві власності або будь-якому іншому правовому титулі земельних ділянок суд прийшов до висновку про необхідність відмовити позивачу у задоволені цієї позовної вимоги.

Суд вважає, що відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 79-80, 88 ЦПК України судові витрати у справі на загальну суму 967.87 грн. (724,+ 243,60)потрібно присудити позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 88, 208-209, 212-215, 218, 223, 292, 294, 296 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агрофірма «Перлина», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ Держземагенства у Новомиргородському районі Кіровоградської області, Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області про витребування шляхом вилучення від приватного підприємства «Агрофірма Перлина» (вул. Щорса, 34, с.Панчеве, Новомиргородського району, Кіровоградської області, код 32450306) земельної ділянки № 42, площею 7,3512 га, кадастровий номер 3523880400:02:000:0042, що знаходиться на території Шпаківської сільської ради, Новомиргородського району, Кіровоградської області; передання власнику ОСОБА_1 (вул. Інгульська, 7, с. Бровкове, Новомиргородського району, Кіровоградської області) витребуваної від приватного підприємства «Агрофірма Перлина» земельної ділянки- задовольнити частково.

Витребувати шляхом вилучення від приватного підприємства «Агрофірма Перлина» земельну ділянку № 42, площею 7,3512 га, кадастровий номер 3523880400:02:000:0042, що знаходиться на території Шпаківської сільської ради, Новомиргородського району, Кіровоградської області.

У задоволенні позовної вимоги витребувану від приватного підприємства «Агрофірма Перлина» земельну ділянку передати власнику ОСОБА_1 (вул. Інгульська, 7, с. Бровкове, Новомиргородського району, Кіровоградської області) - відмовити.

Стягнути з приватного підприємства «Агрофірма Перлина» (вул. Щорса, 34, с. Панчеве, Новомиргородського району, Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 32450306) на користь ОСОБА_1 (вул. Інгульська, 7 с. Бровкове, Новомиргородського району, Кіровоградської області, інд. код НОМЕР_1) судові витрати по справі у сумі 724 (сімсот двадцять чотири) гривні 27 (двадцять сім) копійок, понесені позивачем за розгляд судом вимоги майнового характеру; за розгляд судом вимоги немайнового характеру судові витрати у справі у сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят) копійок покласти на ОСОБА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:

суддя О. В. Лещенко

копія