Рішення

від 11.09.2009 по справі 2/96-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/96-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

11 вересня 2009 р.           Справа 2/96-08

за позовом: ТОВ "ВінТоргБудСервіс", 21050, м.Вінниця, 600 річчя, 68,кімн. 48   

до: ВАТ "Промжитлосільбуд", 21050, м.Вінниця, Айвазовського,10  

про стягнення 198151,6 грн. матеріальної шкоди

Головуючий суддя          

Cекретар судового засідання  

Представники

          позивача :   Пригоцький В.А., Жолтіков О.Ф.- за довіреностями;

          відповідача : Жейда Г.І., Колесніченко Н.П.- за довіреностями.

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю „ ВінТоргБудСервіс ” подано позов до суду про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Промжитлосільбуд» грошові кошти в загальному розмірі 198151,6 грн.  за неналежне виконання останнім умов договору підряду №3 від 14.11.06 р. на виконання будівельно-монтажних робіт.

Позов мотивовано тим, що 14 листопада 2006 року між сторонами було укладено договір №3 на виконання будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до зазначеного вище договору Генпідрядник доручає, а Субпідрядник забезпечує відповідно до проектної/технічної документації та умов Договору виконання комплексу робіт по влаштуванню фундаментів та зведення надземної частини 35 (тридцяти п'яти)  квартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, розташованого за адресою: м.Вінниця, вул.Ватутіна,20, в період часу з 14.11.06 р. по 10.07.07р.

ТОВ „ВінТоргБудСервіс” відповідно до умов договору виконало покладені на нього обов'язки перед ВАТ «Промжитлосільбуд». Що виразилось в передачі об'єкту для виконання робіт та перерахуванні грошових коштів на рахунок відповідача.

Також Позивачем по справі зазначено про те, що Відповідач, в свою чергу, за весь період дії договору зі 100% робіт виконав лише 30% . Що є грубим порушенням календарного графіка виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору. Станом на травень місяць 2007 року було виконано роботи по облаштуванню лише першого поверху будинку з п'яти. Відповідно до графіку, передбачено, станом на 30.06.2007 року, завершити роботу по облаштуванню всіх п'яти поверхів житлового будинку.

Між сторонами регулярно проводились наради з питань виконання робіт відповідачем. На адресу відповідача, позивачем були направлені листи-запити, щодо уточнення строків виконання робіт відповідачем згідно договору.

Але позитивного результату ні усне спілкування ні письмові попередження не дали.

Тому позивач був змушений розірвати зазначений вище договір в односторонньому порядку так як подальша співпраця зводила нанівець весь процес будування.

За таких підстав, з посиланням, зокрема, на  ст.ст.2,6,54 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 317, 318, 321, 322  Господарського Кодексу України і був заявлений даний позов.

22 жовтня 2008 року представник позивача звернувся до суду з заявою про доповнення позовних вимог в частині урахування впливу інфляції та процентів за користування грошовими коштами на заборгованість відповідача.  Зокрема, Позивач просив суд стягнути з ВАТ «Промжитлосільбуд» на користь ТОВ „ВінТоргБудСервіс” грошові кошти в загальній сумі 210926,12 грн., з яких: 54306,92 грн.- надлишкові грошові кошти, що були перераховані відповідачу для виконання робіт, які у свою чергу складаються із перерахованих коштів у сумі 41532,6 грн., інфляційної складової -11421,47 грн., процентів за користування грошовими коштами - 1352,85грн.; 156619,20 грн. - неустойка у формі пені, згідно п.13.3 договору підряду №3. Також, Позивач просив суд стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн., 1981,51 грн. та 127,32 грн. державного мита, що складає 1% від ціни позову.

ВАТ «Промжитлосільбуд» у відзиві на позовну заяву  від 14.08.2008 року та письмових поясненнях заявлений позов не визнав повністю, зазначивши, що позов необґрунтований, безпідставний та надуманий з тих підстав, що відповідачем порушені строки виконання договору із-за прострочення позивача, який не своєчасно передав будівельний майданчик, дозвільну та проектну документацію, а також не вчасно здійснював розрахунки.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 23.06.08 р. справу було відкладено на 18.08.08 р., в зв'язку з тим, що відповідач не повідомлений про час і місце судового засідання, що унеможливлює останньому надати суду відзив та докази по справі.

18.08.2008 р. за усним клопотанням відповідача в судовому засіданні оголошена перерва до 27.08.2008 р.

18.08.2008 року Сторонами подана обопільно підписана заява про розгляд справи за межами двохмісячного терміну передбаченого ч.1 ст.69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.08.08 р. справу було відкладено на 22.10.08 р. з метою витребування додаткових доказів.

В зв'язку з хворобою судді Мельника П.А. розгляд справи 22.10.2008 року не відбувся.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.11.08р. справу відкладено на 10.12.08р. з метою витребування додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.12.08 р. справу відкладено на  14.01.2009 року з метою витребування додаткових доказів.

14.01.2008 р. за усним клопотанням позивача в судовому засіданні оголошена перерва до 23.01.2009 р.

Провадження у справі зупинялось ухвалою  від 23.01.2009 року, в зв'язку з призначенням по справі судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої було доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На розгляд судової будівельно-технічної експертизи було поставлене питання: зняття 2-х% коштів генеральних послуг, зняття коштів за електроенергію, за охорону без документів та договірних зобов'язань.

03.08.2009 року до суду повернулась справа з ВВ КНДІСЕ з висновком експерта про проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, заслухавши представників позивача та відповідача, суд встановив, що  14.11.2006 року між ТОВ „ВінТоргБудСервіс” (генпідрядником) та ВАТ «Промжитлосільбуд» (субпідрядником) було укладено договір №3 на виконання будівельно-монтажних робіт, відповідно до якого ТОВ „ВінТоргБудСервіс” доручило, а ВАТ «Промжитлосільбуд» забезпечувало відповідно до проектної/технічної документації та умов договору виконання комплексу робіт по влаштуванню фундаментів та зведення надземної частини 35 квартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: м.Вінниця, вул..Ватутіна,20.

Пунктом 2.1. договору, договірна ціна робіт визначається на основі приблизного локального кошторису, що є невід'ємною частиною договору (додаток №3) і складає 2367587 грн. з урахуванням ПДВ, в тому числі вартість матеріальних ресурсів - 1149274 грн.

Як передбачено пунктом 3.1 договору, початок виконання робіт встановлюється: листопад 2006 року, завершення: червень 2007 року. Відповідно до пункту 3.2. договору, початок та закінчення окремих видів робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору (додаток №1).

Згідно пункту 4.1. генпідрядник перераховує на розрахунковий рахунок субпідрядника аванс у розмірі 30 (тридцять) відсотків вартості робіт без урахування вартості матеріалів, яка зазначена у п.2.1. договору. Пунктом 4.6 договору передбачено, що остаточний розрахунок за виконані роботи генпідрядник виконує на протязі 10 (десяти) банківських днів після підписання Акту приймання - передачі/акту виконаних робіт обома сторонами.

Відповідно до ст..509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст..525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, 14.11.2006 року позивач передав по акту відповідачу майданчик під будівництво 35-квартирного житлового будинку по вул.Ватутіна,20. 19.12.2006 року, відповідно до платіжного доручення №17, позивачем було надано відповідачу аванс в розмірі 30000 грн., що складає менше 30%. В подальшому, позивач теж прострочував виконання грошових зобов'язань по договору.

За період з 19.12.2006 року по 15.05.2007 року позивачем було перераховано відповідачу кошти на загальну суму 924400 грн.

Згідно актів виконаних робіт відповідач виконав робіт на загальну суму 927688 грн, з яких позивачем було знято витрати на охорону (23255 грн.), електроенергію (2897 грн.), воду (112 грн.), а також 2% ген послуг (18215 грн.).

За твердженням позивача, внаслідок прострочення та неналежного  виконання відповідачем умов договору, позивач був змушений 22.05.2006 року в односторонньому порядку розірвати з відповідачем договір (лист вих.№20). В зв'язку з цим, позивач вимагає повернення  зайво перерахованих коштів в розмірі 41532,4 грн.

Стосовно тверджень позивача, щодо прострочення та неналежного виконання відповідачем умов договору, відповідач вказує на те, що затримка у виконанні робіт виникла з вини генпідрядника, оскільки він із запізненням здійснював фінансування будівельних робіт, поставку матеріалів, а саме: відповідно п.4.1 договору позивач зобов'язаний був перерахувати відповідачу аванс в розмірі 30% від вартості робіт без урахування вартості матеріалів в сумі 1149274 грн., що складає 100% їх вартості у договірній ціні без ПДВ. Враховуючи викладене, розрахунок авансу складає (2367587-1149274)х30%= 365494 грн. Фактично було сплачено 19.12.2006 р. 30000 грн.

Статтею 875 ЦК України, яка містить визначення договору будівельного підряду, передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Пунктом 1.3 договору сторони встановили, що склад та обсяги видів робіт, що доручаються до виконання субпідряднику, визначені проектно-кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною договору (додатки №3 та №4).

Виходячи із змісту вказаних норм та договору, належним чином затверджена проектно-технічна документація є передумовою здійснення будівельних робіт.

Суд неодноразово, зокрема ухвалами від 30.05.08 р. , від 23.03.08 р., від 27.08.08 р., від 03.11.08 р. зобов'язував позивача надати суду додатки №3 та №4 до договору №3 від 14.11.2006 року , а саме: локальний кошторис та відомість ресурсів і проектну документацію.

Позивач не довів, що ним виконано вищезазначені умови договору та вимоги Цивільного кодексу України, щодо надання відповідачу проектно-кошторисної документації.

Згідно п.4 ст.612 Цивільного кодексу України прострочення божника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив , якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Згідно ч.3 ст.220 ГК України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Згідно ч.3 ст.221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

За таких обставин суд дійшов висновку, що має місце прострочення кредитора, оскільки позивачем несвоєчасно здійснювалось фінансування будівельних робіт, а проектно-кошторисна документація взагалі не була надана відповідачеві.

Відповідно до пункту 14.2 договору генпідрядник має право розірвати договір, надіславши повідомлення субпідряднику, виключно у разі прийняття рішення про припинення будівництва. Інших випадків щодо одностороннього розірвання договору договором не передбачено.

 Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Згідно п.п.2,4 ст.653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

З цих  підстав суд не погоджується із твердженням Позивача про  стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 41 532, 40 грн. які були йому перераховані в травні 2007року, тобто до розірвання позивачем договору в односторонньому порядку.

Крім того, згідно висновку №110 Судової будівельно-технічної експертизи від 29.07.2009року проведеної Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз в акті приймання виконаних підрядних робіт за 2007рік зняття 2% коштів генеральних послуг, зняття коштів за електроенергію, за охорону без документів та договірних зобов'язань здійснено не правомірно.

Суд не може також погодитись з вимогами позивача щодо стягнення штрафних санкцій в сумі 156 619, 20 грн. так як в позовній заяві та розрахунку пені до неї позивачем визначено період з 23.05.2007року (наступний день після розірвання договору) до 30.06.2007року (дата закінчення виконання робіт) за який нараховують штрафні санкції, тобто вказаний період, який позивач бере з розрахунку пені перепадає на період коли договір позивачем в односторонньому порядку уже був розірваний, а відповідно до пункту 2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Посилаючись на пункт 2 ст.625 ЦК України позивач доповнив позовні вимоги в частині урахування впливу інфляції та процентів користування грошовими коштами на заборгованість Відповідача. З такими позовними вимогами суд також не може погодитись так як стаття 625 ЦК України на яку посилається Позивач регулює питання відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Грошовим є зобов'язання за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів. Договором підряду №3 на виконання будівельно-монтажних робіт від 14.11.2006року непередбачено грошових зобов'язань Відповідача. Крім того ч.4 ст. 22 ГПК України надає Позивачу право на збільшення позовних вимог шляхом збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено в позовній заяві, про що наголошено в п.3 Роз'яснення президії Вищого Господарського Суду України від 18.09.1997року №02-5/289 (з наступними змінами) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», тому збільшення позовних вимог не може бути пов'язане з пред'явленим додаткових позовних вимог про які не йшлося в позовній заяві.    

Відповідно ст.33 ГПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 вищезазначеного Кодексу передбачено, що належність і допустимість доказів господарський суд приймає тільки ті докази, які  мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами  доказування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов за заявлених позивачем підстав задоволенню не підлягає.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. 525, п.4 ст.612, п.п.1,2 ст.613, п. 2 ст.625, п.п.2,4 ст.653 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193,  ч.3 ст.220 , ч.3 ст.221 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49. 82 - 85, 115 ГПК України,суд, -

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

Суддя                                              

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  11 вересня 2009 р.

віддрук.прим.:

1- до справи;

2- позивачу-  ТОВ "ВінТоргБудСервіс" (21050, м.Вінниця, 600 річчя, 68, кімн. 48);

3- відповідачу-  ВАТ "Промжитлосільбуд", 21050, м.Вінниця, Айвазовського,10