Ухвала

від 04.08.2015 по справі 924/972/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"04" серпня 2015 р.Справа № 924/972/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали

за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України с.Проскурівка Ярмолинецького району Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будвіс" м.Львів

про визнання недійсним договору №04/04 від 04.04.2014р.

Представники сторін:

позивач : Ігнатенко О.В. - представник за довіреністю №4 від 30.04.2015 р.

відповідач : не з'явився

Суть спору: Державне підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України с.Проскурівка Ярмолинецького району Хмельницької області звернулося до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будвіс" м.Львів про визнання недійсним договору №04/04 від 04.04.2014р. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що фактично ДПДГ "Проскурівка" за оспорюваним договором передав ТОВ "Будвіс" у платне користування земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур та збирання врожаю, що належатиме товариству (оскільки ДПДГ "Проскурівка" не передбачило для себе здійснювати реалізацію зазначеної продукції), при цьому не уклавши договору оренди земельної ділянки у відповідності до вимог Земельного кодексу України та статей 4, 15 Закону України "Про оренду землі". Позивач вказує, що договір № 04/04 від 04.04.2014р. був спрямований лише на реальне настання правових наслідків по отриманню грошових коштів замовником, а не виконавцем, що не відповідає вимогам ст. 901 ЦК України та суперечить самій природі договорів про надання послуг. Таким чином, договір №04/04 від 04.04.2014р. відповідно до ст.235 ЦК України є удаваним правочином та за своїм змістом є договором про строкове платне користування землею, а не договором про надання послуг. Оскільки даний договір є договором оренди, то він не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, він не погоджений Національною академією аграрних наук України, Президією НААН України. Також позивач зазначає, що ДП "ДГ "Проскурівка" не мало права на укладення договору оренди земельної ділянки належної йому на праві постійного користування. В зв'язку із вказаним, договір № 04/04 від 04.04.2014р. укладений з порушенням норм чинного законодавства, суперечить інтересам суспільства, його моральним засадам, а тому має бути визнаний недійсним на підставі п. 1 ст. 203 ЦК України. При поданні позову до господарського суду Хмельницької області позивач посилається на приписи ст. 16 ГПК України, вважаючи, що даний спір є спором, що виник із земельних відносин, тому повинен розглядатись за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. ст. 13, 15 ГПК України, підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (ст. 16 ГПК України).

Частиною 8 статті 16 ГПК України встановлено, що справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Пунктом 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено категорії земельних спорів, які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, зокрема, це спори щодо:

- набуття, здійснення та припинення прав юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, територіальних громад та держави на земельні ділянки (крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності");

- пов'язані із захистом права на земельні ділянки (в тому числі відновлення порушеного права третьої особи, яка на підставі рішень державних органів або органів місцевого самоврядування претендує на спірну земельну ділянку);

- про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства;

- про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок;

- про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою;

- пов'язані з набуттям, зміною та припиненням права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

- про встановлення, зміну та припинення земельного сервітуту;

- що виникають з укладення, зміни, розірвання, виконання договору оренди земельних ділянок, інших договорів користування земельними ділянками, в тому числі спори про стягнення заборгованості з орендної плати за договорами на користування земельною ділянкою;

- про стягнення шкоди, у тому числі упущеної вигоди, завданої порушеннями прав власників, у тому числі держави та територіальних громад, і користувачам земельних ділянок;

- інші спори, пов'язані з правами і охоронюваними законом інтересами суб'єктів господарювання та інших юридичних осіб на земельні ділянки.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України с.Проскурівка Ярмолинецького району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будвіс" м.Львів є визнання недійсним договору про надання послуг №04/04 від 04.04.2014р.

За умовами п.п. 1.1, 1.2 вказаного договору сторони домовилися, що на умовах даного договору виконавець зобов'язується надати замовникові послуги (проведення передпосівної підготовки земельних ділянок під сільськогосподарські культури, посів, садіння і підживлення сільськогосподарських культур, обробіток сільськогосподарських культур засобами захисту, збирання врожаю, підготовка продукції до первинної реалізації, тощо) з використанням власних чи третіх осіб матеріалів, обладнання та засобами, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги. При цьому з метою надання таких послуг замовник надає виконавцю доступ до земельних ділянок, загальною площею 1929 га згідно додатку № 1, розташованих на території Проскурівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області (п. 1.3 договору).

Отже, предметом позову є визнання недійсним договору № 04/04 від 04.04.2014р., укладеного між сторонами на здійснення заходів щодо вирощування сільськогосподарської продукції.

Судом враховується, що відповідно до вимог ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Визначення договору про надання послуг дає достатні підстави для висновку про те, що між сторонами даного договору немає земельних відносин в розумінні ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України, тому спір у даній справі не підпадає під ознаки справ виключної підсудності, оскільки не є спором, що виник із земельних відносин (аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 916/3905/14 від 27.01.2015р.).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Договір, який позивач просить визнати недійсним відноситься до двосторонніх і є підставою для виникнення у контрагентів взаємних зустрічних зобов'язань.

Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від іншої сторони, що передбачено ст. 510 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, підсудність спору у даній справі має вирішуватись відповідно до загального правила територіальної підсудності, а оскільки зобов'язаною за оспорюваними договорами є кожна із сторін, то справа підлягає розгляду господарським судом за місцезнаходженням відповідача (аналогічна позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України у справі 906/450/14 від 23.09.2014р., № 32/5005/13470/2011 від 29.02.2012р.)

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Будвіс" є м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 200, кім.126.

З огляду на викладене, даний спір підлягає розгляду в господарському суді Львівської області.

Відповідно до ст. 17 ГПК України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

З огляду на вищенаведене, матеріали справи № 924/972/15 необхідно передати за підсудністю до господарського суду Львівської області.

Керуючись ст.ст. 15, 17, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Справу № 924/972/15 за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України с.Проскурівка Ярмолинецького району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будвіс" м.Львів про визнання недійсним договору №04/04 від 04.04.2014р. передати за підсудністю до господарського суду Львівської області.

Матеріали справи № 924/972/15 надіслати за підсудністю до господарського суду Львівської області.

Додаток: матеріали справи № 924/972/15 на 43 аркушах.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (32164, Хмельницька обл., Ярмолинецький район, с. Проскурівка),

3 - відповідачу (79032, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 200, кімн. 126) - рекомендованим.