Рішення

від 04.08.2015 по справі 911/2086/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

"04" серпня 2015 року Справа № 911/2086/15

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дата Майнінг Груп»,

01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 52, оф. 31

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «НЕОС БАНК»,

03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вишневий квартал»,

17000, Чернігівська область, Козелецький район, смт. Козелець, вул. Московська, буд. 1

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 56301351,71 грн.

Суддя Мурашко І.Г.

Представники сторін:

від позивача: Козленко О.В., довіреність ДВК-13 від 12.01.2015 р., представник

від відповідача: Мотузюк Б.М. довіреність № б/н від 28.04.2015 р., представник

від третьої особи: не з'явився

Відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського кодексу України у судовому засіданні 04 серпня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Дата Майнінг Груп» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишневий квартал» про стягнення 56301351,71 грн. боргу, з якого 34973935,99 грн. заборгованість за кредитом, 20045084,88 грн. заборгованість по прострочених процентах за користування кредитом за період з 21.11.2012 р. по 20.04.2015 р., включно, 1282330,84 грн. пені за прострочення сплати процентів за кредитом за період з 22.04.2014 р. по 21.04.2015 р., включно. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору від 04.12.2006 р. № 002-172/2006. Позов поданий на підставі договору факторингу № 1-11/14-Ф від 24.11.2014 р., за яким позивачу передано право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 04.12.2006 р. № 002-172/2006.

У відповідності до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України ухвалою суду від 25.05.2015 р. до участі у справі залучено третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «НЕОС БАНК» (код ЄДРПОУ 19358784), оскільки винесене рішення по справі може вплинути на його права та обов'язки.

В судовому засіданні позивач позов підтримав.

Відповідач відзивом на позов та повноважний представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, зазначивши, що договір факторингу № 1-11/14-Ф від 24.11.2014 р., за яким позивачу передано право грошової вимоги до відповідача за спірним кредитним договором, є недійсним, оскільки в даному договорі відсутня одна з істотних умов його укладення, а саме предмет договору. Так, відповідач зазначив, що у 2012-2013 р. виконавчим органом ПАТ «Банк Кіпру» (найменування якого в подальшому змінено на ПАТ «Неос Банк») було прийнято рішення про списання за рахунок страхового резерву заборгованості ТОВ «Вишневий квартал» за спірним кредитним договором № 002-172/2006 від 04.12.2006 р. як безнадійної, та віднесено її на збільшення валових витрат банку. Відповідач ствердив, що ПАТ «Неос Банк» було отримано відшкодування за спірним кредитним договором за рахунок коштів держави у повному обсязі, після подання річної декларації за 2012-2013 р. Таким чином, як стверджує відповідач, оскільки заборгованість за спірним кредитним договором відшкодована за рахунок коштів держави, зобов'язання за таким договором є припиненим, як наслідок ПАТ «Неос Банк» втратив право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором, та не міг передати не існуюче у нього право вимоги іншій особі, зокрема позивачу. Таким чином, відповідач вважає, що пред'явлений до нього позов є безпідставним (а.с. 94-97, т. 1).

З урахуванням поданого відзиву на позов, відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження по справі до прийняття за результатами розгляду господарським судом м. Києва рішення за позовом ТОВ «Вишневий квартал» до ПАТ «Неос Банк» та ТОВ «Дата Майнінг Груп» про визнання недійсним договору факторингу від 24 листопада 2014 року за № 1-11/14-Ф (а.с. 86-88, т. 1), однак розгляд клопотання був відкладений в зв»язку із необхідністю надання доказів про прийняття зазначеного позову господарським судом м. Києва . У судовому засіданні 04.08.2015 р. відповідач заявлене клопотання про зупинення провадження по справі не підтримав, оскільки станом на 03.08.2015 р. господарським судом м. Києва винесено рішення по пов'язаній, на думку відповідача, справі, яким ТОВ «Вишневий квартал» відмовлено у задоволені позову про визнання договору факторингу від 24 листопада 2014 року за № 1-11/14-Ф недійсним (а.с. 127-128, т. 4).

Третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, надіслала до суду клопотання про розгляд справи без участі її представника, яке було задоволено судом (а.с.108-109, т. 1).. Від третьої особи на адресу суду надійшли письмові пояснення по справі, згідно яких ПАТ «Неос Банк» позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 22.06.2015 р. задоволено клопотання відповідача, та продовжено строк розгляду справи на 15 днів згідно ст. 69 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 51-54, т. 4).

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, заслухавши повноважних представників сторін, господарський суд , -

В С Т А Н О В И В:

04 грудня 2006 року між Акціонерним банком «АвтоЗАЗбанк» (код ЄДРПОУ 19358784) (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вишневий квартал» (надалі - позичальник, відповідач по справі) укладено кредитний договір № 002-172/2006 (а.с. 12-14, т. 1).

У відповідності до п. 1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства «Неос Банк» (код ЄДРПОУ 19358784), зареєстрованого 16.07.2014 р. за №1031050063006582, правонаступником Акціонерного банку «АвтоЗАЗбанк» є Відкрите акціонерне товариство «Банк Кіпру» (код ЄДРПОУ 19358784) згідно рішення Загальних зборів учасників від 19 листопада 2008 року (протокол № 39); правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Банк Кіпру» є Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру» (код ЄДРПОУ 19358784) згідно рішення Загальних зборів учасників від 28.04.2010 року (протокол № 41); правонаступником Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» є Публічне акціонерне товариство «Неос Банк» згідно рішення загальних зборів акціонерів від 17.04.2014 р. (протокол № 49) (а.с.112-113, т. 1).

За умовами кредитного договору від 04.12.2006 р. № 002-172/2006 банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в сумі 43025000,00 (сорок три мільйони двадцять п'ять тисяч) гривень для завершення будівництва житлового комплексу за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, 31-А, та на поповнення обігових коштів і оплату послуг нотаріуса строком з 04 грудня 2006 р. по 31 липня 2013 р. (п. 1.1 кредитного договору з урахуванням редакції додаткової угоди від 01.08.2011 р. № 14) (а.с.12-14, 30-31, т. 1).

За приписами п.п. 2.1-2.2 кредитного договору банк зобов'язався відкрити позичальнику позичковий рахунок № 20735005302001 для надання кредиту. Надати кредит в межах відкритої кредитної лінії шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання від позичальника відповідних платіжних документів.

Так, на виконання умов кредитного договору банк відкрив позичальнику кредитну лінію в сумі 7500000,00 грн., що в подальшому збільшена до 17000000,00 грн. (за додатковою угодою № 1 від 30.05.2007 р.), до 22000000,00 грн. (за додатковою угодою № 2 від 19.10.2007 р.), до 27000000,00 грн. (за додатковою угодою № 3 від 23.01.2008 р.), до 30000000,00 грн. (за додатковою угодою № 4 від 02.09.2008 р.), до 43025000,00 грн. (за додатковою угодою № 14 від 01.08.2011 р.), та надав позичальнику відповідні кошти, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 2-308, т. 2) та банківськими виписками по позичковому рахунку відповідача за період з 04.12.2006 р. по 24.11.2014 р. (а.с. 4-201, т.3 ).

Відповідач зобов'язався використовувати кредит на цілі та в порядку, передбаченому умовами цього договору (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.4 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 14 від 01.08.2011 р. сторони визначили, що кінцевою датою погашення кредитної лінії є 31 липня 2013 року (а.с. 30-31, т. 1).

Відповідно до п. 3.5 кредитного договору, з урахуванням редакції додаткової угоди від 01.08.2011 р. № 14 відповідач зобов'язався до введення в експлуатацію (а саме складення Державною комісією Акту введення в експлуатацію житлового комплексу та видачі Сертифіката відповідності Державним архітектурно - будівельним бюро) всього житлового комплексу «Вишневий квартал», сплачувати за користування кредитом проценти у розмірі 17,0% (сімнадцять цілих) річних за строковий кредит та 22,0% (двадцять дві цілих) річних у разі порушення строків повернення кредиту за договором. Розрахунковий період по нарахуванню процентів 30(31) день з 21 числа минулого місяця по 20 число поточного місяця із розрахунку 365(366) днів на рік з моменту виникнення заборгованості. Проценти та кредит позичальник сплачує щомісячно до 27 числа. Пунктом 3.8 кредитного договору з урахуванням редакції додаткової угоди № 5 від 31.05.2010 р. сторони погодили, що кошти для погашення заборгованості направляються у наступному порядку: на сплату прострочених процентів за кредит разом із пенею, строкових процентів за кредит, на погашення простроченого кредиту та в останню чергу - на погашення строкового кредиту (а.с. 19-20, т. 1).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем), у строк та порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 вказаного Кодексу).

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

24.11.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «НЕОС БАНК» (код ЄДРПОУ 19358784) (надалі - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дата Майнінг Груп» (надалі - фактор, позивач по справі) укладено договір факторингу № 1-11/14-Ф, за умовами якого в порядку та на умовах визначених цим договором, фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язався відступити факторові свої права грошової вимоги до боржника за кредитним договором № 002-172/2006 від 04 грудня 2006 року, що укладений між клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вишневий квартал» (відповідачем по справі), в розмірі та на умовах передбачених цим договором (п. 1.1 договору факторингу з урахуванням додатку № 1 до нього) (а.с.34-41, т. 1).

Пунктом 3.1 договору факторингу сторони визначили, що загальна сума прав грошової вимоги, що відступається відповідно до умов даного договору, становить 51899154,44 грн.

Опис, характеристика, обсяг та розмір прав грошової вимоги до боржника за кредитним договором № 002-172/2006 від 04.12.2006 р., що відступається відповідно до умов цього договору зазначені в додатку № 1 до цього договору (п. 2.2 договору факторингу).

Так, додатком № 1 до договору факторингу № 1-11/14-Ф від 24.11.2014 р., а саме п. 1, визначено, що фактору відступаються наступні права: права грошової вимоги за кредитним договором № 002-172/2006 від 04 грудня 2006 р. (надалі - основний договір), що укладений між клієнтом та ТОВ «Вишневий квартал», а саме: право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредиту відносно до основного договору в сумі 34973935,99 грн. (п. 1.1.1), право вимоги сплати процентів за користування кредитом в розмірі, встановленому основним договором, нарахованих та несплачених станом на дату підписання договору в сумі 16925218,15 грн.(п. 1.1.2), право вимоги сплати процентів за користування кредитом та комісій, що будуть нараховані в майбутньому (майбутня вимога) на підставі основного договору (п. 1.1.3), інші, крім зазначених вище, права грошової вимоги, строк платежу за якими настав (наявна вимога), а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому (майбутня вимога) на підставі основного договору (п. 1.1.4) (а.с. 40-41, т. 1).

За приписами п. 2.3 договору факторингу права грошової вимоги вважаються відступленими фактору в день підписання цього договору (а саме 24 листопада 2014 р.). Додаткового оформлення відступлення прав грошової вимоги не вимагається. Після переходу прав грошової вимоги до фактора останній стає кредитором по відношенню до боржника та набуває відповідні права грошової вимоги. Таке відступлення не потребує вчинення будь - яких додаткових дій з боку фактора чи клієнта або підписання будь-яких документів.

Згідно ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За приписами ч. 1 ст. 1078 вказаного Кодексу предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, суд встановив, що ПАТ «НЕОС БАНК» передав ТОВ «Дата Майнінг Груп» (позивач по справі) своє право вимоги до ТОВ «Вишневий квартал» (відповідач по справі) за кредитним договором № 002-172/2006 від 04.12.2006 р. на підставі договору факторингу № 1-11/14-Ф від 24.11.2014 р. та додатка № 1 до нього, а саме: право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредиту відносно до основного договору в сумі 34973935,99 грн.; право вимоги сплати процентів за користування кредитом в розмірі,встановленому основним договором, нарахованих та несплачених станом на дату підписання договору в сумі 16925218,15 грн.; право вимоги сплати процентів за користування кредитом та комісій, що будуть нараховані в майбутньому (майбутня вимога) на підставі основного договору; та інші , крім зазначених вище, права грошової вимоги, строк платежу за якими настав (наявна вимога), а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому (майбутня вимога) на підставі основного договору ( п.1.1 додатку до договору факторингу № 1-11/14-Ф від 24.11.2014 р., а.с.40 т.1).

Частиною 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Пунктом 4.4.4 договору факторингу передбачено, що клієнт ПАТ «НЕОС БАНК» зобов'язаний протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту відступлення права грошової вимоги відповідно до умов цього договору повідомити боржника ТОВ «Вишневий квартал» про укладення цього договору та відступлення прав на користь фактора ТОВ «Дата Майнінг Груп».

На виконання п. 4.4.4 договору факторингу ТОВ «Дата Майнінг Груп» направило відповідачу ТОВ «Вишневий квартал» цінний лист від 27.11.2014 р. за № 2/27/11, з описом вкладення, яким повідомило останнього про відступлення первісним кредитором ПАТ «Неос Банк» прав грошової вимоги за кредитним договором № 002-172/2006 від 04.12.2006 року на користь нового кредитора ТОВ «Дата Майнінг Груп» (а.с.104-106, т. 1).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач порушив умови кредитного договору № 002-172/2006 від 04.12.2006 р., а саме не повернув наданий кредит у строк встановлений п. 3.4 кредитного договору, проценти за користування кредитними коштами за період з 21.11.2012 р. по 20.04.2015 р., включно, не сплатив.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість по тілу кредиту в сумі 34973935,99 грн. та заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 20045084,88 грн. (16925218,15 грн. + 3119866,73 грн.) за період з 21.11.2012 по 20.04.2015 р., включно.

На момент подання позову відповідач свій обов'язок щодо повернення кредиту та сплати процентів за його користування не виконав.

З матеріалів справи вбачається, що за договором факторингу позивачу було відступлено право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредиту в сумі 34973935,99 грн., та право вимоги сплати процентів за користування кредитом в сумі 16925218,15 грн., нарахованих та несплачених відповідачем станом на 23.11.2014 р. Крім того, позивачем починаючи з 24.11.2014 р. нараховано та заявлено до стягнення проценти за користування кредитом в сумі 3119866,73 грн. за період з 24.11.2014 р. по 20.04.2015 р., включно. Нарахування процентів за користування кредитом проведено останнім на підставі п. 3.5 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 14 від 01.08.2011 р. в розмірі 22,0 % річних.

Судом встановлено, що житловий комплекс «Вишневий квартал» до цього часу не введений в експлуатацію, а тому позивачем вірно застосований п. 3.5 кредитного договору № 002-172/2006 в редакції додаткової угоди № 14 від 01.08.2011 р. при нарахуванні процентів за користування кредитом.

З урахуванням вищевикладеного, суд, дослідивши матеріали справи, вирішив, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту та заборгованості по прострочених відсотках за користування кредитом підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 34973935,99 грн. та 20045084,88 грн., відповідно.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 612 вказаного Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

У відповідності до п. 1.1.4 додатку № 1 до договору факторингу № 1-11/14-Ф позивачу відступлено інші, крім зазначених вище (п.п. 1.1.1-1.1.3), права грошової вимоги, строк платежу за якими настав (наявна вимога), а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (майбутня вимога) на підставі кредитного договору № 002-172/2006.

Пунктом 3.7 кредитного договору № 002-172/2006 від 04.12.2006 р. сторони погодили, що за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом відповідач зобов'язаний сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки платежу.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 1282330,84 грн. пені за прострочення сплати процентів за період з 22.04.2014 р. по 21.04.2015 р., включно, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, перевіривши наданий розрахунок (а.с.43-48, т. 1), суд встановив, що позивачем пред'явлено до стягнення пеня без врахування спливу строків позовної давності. У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Майнінг Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишневий квартал» про стягнення 56301351,71 грн. заборгованості надійшла до господарського суду Київської області 15.05.2015 року за вхідним номером 2177/15 згідно ухвали господарського суду Київської області від 20.05.2015 р. (а.с. 3-4, т. 1).

Однак, у відповідності до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи те, що відповідачем, а ні у відзиві на позов , а ні в судових засіданнях, заява про застосування строків позовної давності в частині стягнення пені до суду не було заявлено, строки позовної давності в частині стягнення пені застосуванню не підлягають.

Таким чином, відповідачем допущено прострочку виконання взятих на себе зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, а тому, суд, перевіривши розрахунок позивача (а.с.43-48, т. 1), приходить до висновку, що заявлені вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволення в сумі 1279913,12 грн., в зв»язку із наявністю арифметичної помилки в розрахунку, а саме, позивачем невірно визначено сума прострочених відсотків за користування кредитом за період з 08.08.2014 р. по 05.02.2015 р. включно, що складає 3969909,26 грн. станом на 06.02.2015 р., замість 3992223,84 грн.

Заперечення відповідача щодо того, що пред'явлений ТОВ «Дата Майнінг Груп» позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 56301351,71 грн. за кредитним договором від 04.12.2006 р. за № 002-172/2006 є безпідставним, судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.

Так, в обґрунтування своїх заперечень відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 94-98, т. 1) посилається на те, що договір факторингу від 24.11.2014 р. за № 1-11/14-Ф, на підставі якого ПАТ «Неос Банк» (первісний кредитор) передав позивачу ТОВ «Дата Майнінг Груп» (новий кредитор) право грошової вимоги до відповідача ТОВ «Вишневий квартал» за кредитним договором від 04.12.2006 р. за № 002-172/2006, є недійсним, оскільки в даному договорі відсутня одна з істотних умов для його укладення, а саме предмет договору. Відповідач зазначив, що 2012-2013 р. виконавчим органом ПАТ "Банк Кіпру" (код ЄДРПОУ 19358784), який на даний час перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Неос Банк", було прийнято рішення про списання за рахунок страхового резерву заборгованості ТОВ "Вишневий квартал" (код ЄДРПОУ 32461810) за кредитним договором № 002-172/2006 від 04.12.2006 р. як безнадійної, і віднесено її на збільшення валових витрат банку. Відповідач пояснив, що банком було отримано відшкодування по кредитному договору № 002-172/2006 від 04.12.2006 р. за рахунок коштів держави у повному обсязі, після подання річної декларації за 2012-2013 рік, у зв'язку із чим його зобов'язання за спірним кредитним договором припинились. Як наслідок, на думку відповідача, ПАТ «Неос Банк» втратив право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором, та не міг передати не існуюче у нього право вимоги іншій особі, зокрема позивачу.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 09.06.2015р. було задоволено клопотання відповідача про витребування доказів ( а.с.168-171 т.1/4) та було витребувано відповідні докази в обґрунтування позиції відповідача, викладеної ним у відзиві. Повторно зазначені докази витребовувались ухвалою від 22.06.2015р.( а.с.51-54 т.4/4).

На виконання вимог ухвал господарського суду Чернігівської області від 09.06.2015 р. та від 22.06.2015 р. від Держаної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві надійшов лист від 20.07.2015 р. (а.с. 65-66, т. 4), згідно якого ДПІ у Солом'янського району ГУ ДФС у м. Києві повідомило, що на підставі даних зазначених у податкових деклараціях з податку на прибуток банка платника ПАТ «Банк Кіпру» за податкові періоди 2012 та 2013 роки в складі податкової звітності додаток СБ (суми врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості) платником до контролюючого органу не подавались (а.с. 67-87, т. 4). Крім того, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві у 2014 році була проведена документальна позапланова виїзна перевірка платника ПАТ «Банк Кіпру» за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт № 3409/26-58-22-02-18-19358784 від 22.07.2014 р. (а.с. 88-119, т. 4). Даною перевіркою не виявлено порушень щодо правильності формування та віднесення до складу валових витрат сум сформованого страхового резерву та правомірності списання проблемних та безнадійних кредитів, у тому числі за рахунок страхового резерву. Разом з тим, у вищезазначеному акті перевірки, є посилання на перелік проблемних кредитів списаних за рахунок страхового резерву, але інформація щодо ТОВ «Вишневий квартал» в даному переліку відсутня.

На виконання вимог ухвал господарського суду Чернігівської області від 09.06.2015 р. та від 22.06.2015 р., від Національного банку України надійшов лист від 22.06.2015 р. за № 18-03016/42875 (а.с. 63. т. 4), згідно якого НБУ повідомив суд, що у нього відсутня інформація з приводу прийняття виконавчим органом ПАТ «Банк Кіпру» (правонаступником якого є ПАТ «Неос Банк») рішення про списання за рахунок страхового резерву заборгованості ТОВ «Вишневий квартал» за спірним кредитним договором як безнадійної та відшкодування цієї заборгованості за рахунок коштів держави. Водночас, НБУ зазначив, що згідно Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, затвердженого постановою Правління НБУ від 01.06.2011 № 172 та зареєстрованого в МЮУ 17.06.2001 за № 722/19460, відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента (пункт 7).

Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача про списання ПАТ «Неос Банк» заборгованості відповідача за кредитним договором від 04.12.2006 р. за № 002-172/2006 за рахунок страхового резерву, та отриманням останнім відшкодування за спірним кредитним договором за рахунок коштів держави, спростовуються матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно до обсягу задоволених вимог з урахуванням вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 73072,69 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишневий квартал» (17000, Чернігівська область, Козелецький район, смт. Козелець, вул. Московська, буд. 1, код ЄДРПОУ 32461810, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Майнінг Груп» (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 52, оф. 31, п/р 26500010453501 в ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346, код ЄДРПОУ 35945570) - 34973935,99 грн. заборгованість по кредиту, 20045084,88 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 1279913,12 грн. пені за прострочення сплати процентів, 73072,69 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 05.08.2015р.

Суддя І.Г. Мурашко