Рішення

від 15.09.2009 по справі 10387-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10387-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

15.09.2009Справа №2-2/10387-2008

за позовом - ТОВ "Хімагромаркетинг Юг" (99007, м. Севастополь, вул. Куліково Поле, 3)

до відповідача - ТОВ "Тавріда Агро" (98452, АР Крим, Бахчисарайський район, с.Тінисте,  вул. Леніна, 1)

про стягнення 118 011грн.37 коп.

                                                                                                           Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : Білий - предст, довіреність у справі.

Від відповідача : Курбацкій - предст, довіреність у справі.

      Суть спору:

Позивач звернувся до ГС АРК  із позовом до відповідача про стягнення 119 988,00грн.  основного боргу.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що між сторонами було укладено договір поставки №Юг-06-0141 від 08.5.2008 р. та додаткові угоди до нього, за яким позивач зобов'язався  поставити відповідачу засоби захисту рослин, а відповідач – прийняти товар та оплатити його. Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, проте, відповідач до наступного часу не здійснив оплату за отриманий товар,   що   і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

18 грудня 2008 р. представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву від 12.12.2008р. №30 про уточнення позовних вимог, відповідно до якої зменшив розмір боргу, заявив вимогу про стягнення штрафу, а також зазначив, що до суми боргу ним включена сума на яку збільшилась ціна товару в результаті збільшення офіційного курсу долара США  - 16 879грн10коп, та просить суд стягнути 66 868грн.08коп основного боргу та  24 184грн.07коп. штрафу, всього – 91 052грн.15коп.

Представник відповідача у тому ж судовому засіданні надав суду відзив від 17.12.2008 р. №592 на позовну заяву, яким із позовними вимогами позивача не погоджується та просить суд припинити провадження у справі, оскільки відповідачем  повністю проведені перерахування грошових коштів за отриманий товар на розрахунковий рахунок позивача.

Представник позивача у судовому засідання 29.01.2009 р. надав суду заяву про збільшення позовних вимог від 30.12.2008 р. №32, якою просить суд стягнути ще й  8 294,08грн. річних,  5 391,52грн. витрат від інфляції, 13 273,62грн. пені, тобто позивач збільшує позовні вимоги на 26 959,22грн.

12 березня 2009 року  представник відповідача у судовому засіданні надав суду відзив №150 від 11.3.2009р, відповідно до якого з заявами позивача про  уточнення позовних вимог та збільшення позовних вимог не згоден та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. Більш того, відповідач  зазначив, що позивач неналежним чином виконував умови договору та не поставляв товар по кількості вказаній у договрі та додаткових угодах.

Ухвалою ГС АР Крим від 12.3.2009 р. провадження по справі було зупинено до розгляду у господарському суді міста Севастополя справи №5020-9/138 про визнання умов (пунктів) договору постачання №Юг-06-0141 від 08.5.2008 р. недійсними та набрання рішення законної сили.

    25.6.2009 р.  від позивача на адресу ГС АР Крим надійшла заява від 24.6.2009 р., якою ТОВ "Хімагромаркетинг Юг" повідомляє, що  справа №5020-9/138 про визнання умов (пунктів) договору постачання №Юг-06-0141 від 08.5.2008р. недійсними  розглянута 21.4.2009 р. Севастопольським господарським судом, а  постановою Севастопольського апеляційного господарського суду  від 18.6.2009 р.  апеляційна скарга ТОВ "Тавріда Агро"    на рішення   господарського суду м. Севастополя  від 21.4.2009 р.  по справі №5020-9/138  залишена без задоволення, у зв'язку із чим позивач просить суд поновити провадження у справі.  

Ухвалою ГС АРК від 21.7.2009р провадження по справі №2-2/10387-2008 було поновлено та справа призначена до слухання.

4 вересня 2009 року до Господарського суду АРК  від відповідача надійшов відзив №493 від 03.8.2009р на заяву про уточнення позовних вимог, у якому зазначає, що підстави для задоволення заяви про  уточнення позовних вимог відсутні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників  сторін, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові  рішення   ухвалюються  судами  іменем  України  і   є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням лише підстав позову, що вказані позивачем.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1 ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Частиною  1 ст.530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Якщо   у  зобов'язанні  визначено  грошовий  еквівалент  в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений  договором  або  законом  чи іншим нормативно - правовим актом.(ч.2 ст.533 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за  договором   поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений  строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.    

Між ТОВ "Хімагромаркетинг Юг", як продавцем, та  ТОВ "Тавріда Агро", як покупцем було укладено договір поставки №ЮГ-06-0141 від 08.5.2008 р., відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити засоби захисту росту рослин.

Загальна вартість товару (ціна договору) складає 17 862,00грн у тому числі ПДВ 20%, що за станом на 08.5.2008р за курсом 5,05грн за один долар США становить еквівалент 3 537,03 доларів США. Продавець у випадку зміни законодавства України і коливання ( убік збільшення) на ринку валют курсу долара США (USD) відносно національної  валюти (гривні) залишає за собою право в односторонньому порядку при оформленні рахунку на оплату товару або відвантажувальної (видаткової)  накладної змінити ціну товару, зазначену у п.1.2 договору. Розрахунок ціни договору у такому випадку здійснюється по формулі: ціна договору = вартість товару у доларах помножена на курс долара США, встановленого НБУ (п.1.2,1.3 договору).

Відповідно до п.1.4 договору, кількість та асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п.1.1 договору. За бажанням покупця кількість та асортимент товару можуть бути збільшені, що оформляється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці та строк оплати.

Сторони за договором передбачили, що покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначену у пункті 1.2 договору з урахуванням положень п.1.3 договору у строк не пізніше 13 травня 2008 року. Оплата вартості товару, що залишилася, здійснюється не пізніше кінцевого строку, визначеного у п.2.1 договору.(п.2.1, 2.4 договору)

До договору також укладалися додаткові угоди №Юг-06-0141ДС1 від 20.5.2008р та №Юг-06-0141ДС2 від 06.6.2008р.

Відповідно до умов договору та додаткових угод до нього ТОВ "Тавріда Агро" зобов'язалося провести оплату товару: 17 862,00грн до 13.5.2008р, 122 012грн67коп до 23.6.2008р та 77 214грн50коп до 14.7.2008р.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач здійснив поставку відповідачу  засобів захисту рослин за ціною та у кількості обумовлених договором та додатковими угодами, що підтверджується видатковими накладними №Юг-00-0183 від 12.5.2008р на суму 9 529грн50коп, №Юг-00-0205 від 21.5.2008р  на суму 109 238грн19коп, №Юг-000247 від 10.6.2008р на суму 72 215,00грн, №Юг-00-0209 від 26.5.2008р. на суму 12 774грн48коп, №Юг-00-0256 від 13.6.2008р на суму 4 999грн50коп, на загальну суму 208 756грн67коп.

Товар у повному об'ємі вказаному у накладних був отриманий представниками ТОВ "Тавріда Агро" за довіреностями на отримання товарно – матеріальних цінностей серії ЯОР №364451 від 13.6.2008р, серії ЯОР №364440 від 26.5.2008р, серії ЯОР №364445 від 10.6.2008р, серія ЯОР №364438 від 21.5.2008р, серії ЯОР №364427 від 08.5.2008р, про що також свідчать підписи та штампи відповідача на видаткових накладних.

ТОВ "Тавріда Агро", у порушення умов договору, зобов'язання по оплаті отриманого товару належним чином не виконало, товар оплатило лише частково, а саме сплатило 88 767грн69коп,  в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість за поставлений товар у розмірі 119 988грн98коп., яка відповідачем погашена не була, що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що сума основного боргу у розмірі 119 988грн98коп була погашена відповідачем у період з 13.11.2008р по 16.12.2008р., тобто після звернення позивача з позовом у суд, що підтверджується платіжним дорученням, які знаходяться у матеріалах справи, у зв'язку із чим суд вважає, що у частині стягнення основного боргу у розмірі 119 988грн98коп провадження у справі підлягає припиненню за п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Окрім вимоги про стягнення боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 16 879грн10коп боргу (суми на яку збільшилась ціна товару в результаті збільшення офіційного курсу долара США), які обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України, однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до ч.1,2 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна  ціни  після  укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна  ціни   в   договорі   після   його   виконання   не допускається.

Як вже зазначалося, сторони у п.1.3 договору передбачили, що продавець у випадку зміни законодавства України і коливання (у бік збільшення) на ринку валют курсу долара США (USD) відносно національної  валюти (гривні) залишає за собою право в односторонньому порядку при оформленні рахунку на оплату товару або відвантажувальної (видаткової)  накладної змінити ціну товару, зазначену у п.1.2 договору. Розрахунок ціни договору у такому випадку здійснюється по формулі: ціна договору = вартість товару у доларах помножена на курс долара США, встановленого НБУ (п.1.2,1.3 договору).

Враховуючи збільшення офіційного курсу долара США (USD) відносно національної валюти (гривні) позивач в односторонньому порядку змінив ціну товару, здійснив нарахування 16 879грн10коп боргу (суми на яку збільшилась ціна товару в результаті збільшення офіційного курсу долара США) відповідно до вимог діючого законодавства та умов договору та пред'явив рахунок –фактуру №ЮГ-1.3-0001 від 31.10.2008р на доплату за товар по п.1.3 договору №ЮГ-06-0141 від 08.5.2008р.

Судом встановлено, що сума основного боргу у розмірі 119 988грн98коп була погашена відповідачем у період з 13.11.2008р по 16.12.2008р, тоді як рахунок –фактура №ЮГ-1.3-0001 від 31.10.2008р на доплату за товар по п.1.3 договору №ЮГ-06-0141 від 08.5.2008 р. на суму 16 879грн24коп був спрямований цінним листом на адресу відповідача 14.11.2008р, тобто до повного виконання відповідачем зобов'язання, прийнятого на себе за договором.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення 8 294грн.08коп річних,  5 391грн.52коп втрат від інфляції,  13 273грн62коп. пені та 24 184грн.07коп. штрафу, які підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Як вже зазначалося, зобов'язання  повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України. (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Пунктами 5.2, 5.4 договору сторони передбачили, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення п.2.1 договору) відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу.  При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені. Начислення пені здійснюється з дня прострочення, але продавець має право застосувати штрафну санкцію лиш у випадку прострочення оплати покупцем понад 30 днів. У випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених п.2.1 договору більш ніж 30 днів покупець додатково сплачує продавцеві штраф у розмірі 15 відсотків від ціни договору.

Отже, у частині стягнення 24 184грн.07коп штрафу та 13 273грн62коп пені за період з 23.6.2008р по 15.12.2008р  позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки розрахунок пені позивачем здійснений правильно, відповідно до умов договору поставки №ЮГ-06-0141 від 08.5.2008 року, не перевищує передбаченого Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» максимального розміру пені та нарахування її проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.  625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.  

Відповідно до  п.5.5 договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч.2 ст.625 ЦК України, і встановлюють її у розмірі 15 відсотків. З дня закінчення   строків сплати, передбачених п.2.1 договору, вважається, що продавцем пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних.

Тому суд вважає, що позовні вимоги у частині стягнення 8 294грн.08коп 15% річних за період з 24.6.2008р по 15.12.2008р та  5 391грн.52коп  інфляційних за період з вересня по листопад 2008р обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача з суми 188 011грн37коп згідно з ст. 49 ГПК України, оскільки  частина суми боргу у розмірі 119 988грн98коп була сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, тому що відповідно до штампу на позовній заяві позивач звернувся з позовом до суду 10.11.2008р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва на 15.9.2009р для підготовки рішення.

Рішення оголошене 15.9.2009р.

Керуючись ст.ст. 49,77,п.1-1ст.80,ст.ст.82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з  ТОВ "Тавріда Агро" (98452, АР Крим, Бахчисарайський район, с.Тінисте, вул. Леніна, 1, ЄДРПОУ 32989285, р/р 2600710029, КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021) на користь  ТОВ "Хімагромаркетинг Юг" (99007, м. Севастополь, вул. Куліково Поле, 3, ЗКПО 22237783, р/р 26008181 в ЗАТ «ПУМБ» м.Севастополь, МФО 308092) 16 879грн10коп боргу (суми на яку збільшилась ціна товару в результаті збільшення офіційного курсу долара США), 8 294грн.08коп річних,  5 391грн.52коп втрат від інфляції,  13 273грн62коп. пені, 24 184грн.07коп. штрафу, 1 880грн.11коп державного мита, 118,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          У частині стягнення  119 988грн98коп  боргу  припинити провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету позову.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.   

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.