Рішення

від 02.06.2009 по справі 47/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/124

02.06.09

№47/124                                                                                                                    02.06.2009

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтергіпс-Одеса”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Консент”

Про стягнення 153 089, 20 грн.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Консент”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтергіпс-Одеса”

Про визнання договору недійсним

       Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Цхомелідзе С.К. –предст. (дов. від 02.03.2009);

Від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Дехтяренко С.В. –предст. (дов. у справі);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 153 089,20 грн. заборгованості по договору про перевід боргу №5 від 31.10.2007, а також про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката у розмірі 15 000,00 грн., витрат по сплаті державного мита у розмірі 1 531,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2009 було порушено провадження у справі № 47/124, розгляд якої було призначено на 04.03.2009.

Ухвалою від 04.03.2009 у зв»язку з неявкою представника відповідача у судове засідання розгляд справи було відкладено на 31.03.2009, а 31.03.2009 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 08.04.2009.

На вимогу представника відповідача з судового засідання 31.03.2009 у справі №47/124 здійснюється фіксування судового процессу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою від 08.04.2009 суд прийняв для спільного розгляду з первісним зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Консент” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтергіпс-Одеса” про визнання договору про перевід боргу №5 від 31.10.2007 недійсним. Також, цією ж ухвалою суд задовольнив клопотання сторін про продовження строку розгляду спору у справі №47/124 на більш тривалий термін ніж встановлено ч.1 ст.69 ГПК України та відклав розгляд справи на 22.04.2009.

Ухвалою від 22.04.2009 розгляд справи у зв»язку з неявкою представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судове засідання було відкладено на 13.05.2009. При цьому, господарським судом міста Києва 22.04.2009 було направлено запит до Київського районного суду м.Одеси з метою отримання інформації: протягом якого строку була чинна, коли була скасована та чи була скасована ухвала Київського районного суду м.Одеси від 02.10.2007 про заборону Горіної І.А. використовувати повноваження генерального директора ТОВ „Консент” в будь-яких правовідносинах, підписувати будь-які документи, скріплювати печаткою документи, а також виконувати інші функції, віднесені статутом ТОВ „Консент” до компетенції генерального директора ТОВ „Консент” у справі №2-6188 2007 рік за позовом ТОВ „Консент” до Горіної І.А. про зобов'язання останньої не чинити перешкоди у здійсненні господарської діяльності тощо та чи було винесено рішення у вищеназваній справі, а якщо так, то яке саме. Відповідь на вказаний запит господарський суд міста Києва просив надати до 13.05.2009.

Ухвалою від 13.05.2009 розгляд справи було відкладено на 02.06.2009 у зв»язку з тим, що до господарського суду міста Києва не надійшла відповідь на запит з Київського районного суду м. Одеси.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) 02.06.2009 позовні вимоги про стягнення з відповідача 153 089,20 грн. заборгованості по договору про перевід боргу №5 від 31.10.2007 підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надав суду відзив на первісний позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що на його думку відповідальним за несплату боргу позивачу залишається первісний боржник, а крім цього, відповідач  за первісним позовом посилався на те, що договір №5 від 31.10.2007 є недійсним.

Представник позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити та визнати договір №5 від 31.10.2007 недійсним, у зв»язку з тим, що ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 02.10.2007 у справі №2-6188 за позовом ТОВ „Консент” до Горіної І.А. про зобов'язання останньої не чинити перешкоди у здійсненні господарської діяльності тощо було заборонено п. Горіній І.А. використовувати повноваження генерального директора ТОВ „Консент” в будь-яких правовідносинах, підписувати будь-які документи, скріплювати печаткою документи, а також виконувати інші функції, віднесені статутом ТОВ „Консент” до компетенції генерального директора, а договір №5 від 31.10.2007 був підписаний саме п. Горіною І.А.

Представник відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним  позовом) надав надав суду відзив на зустрічний позов, в якому проти заявлених зустрічних позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців не було відомостей про те, що п. Горіну І.А. було звільнено від виконання обов»язків ген директора ТОВ «Консент»та заборонено вчиняти будь-які дії від імені ТОВ «Консент».

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтергіпс-Одеса”, в якості кредитора, ТОВ «Компанія Дімір», в якості первісного боржника та ТОВ «Консент», в якості нового боржника було укладено договір №5 про переведення боргу, який було підписано сторонами та ТОВ «Дімір», посвідчено печатками сторін, відповідно до умов п.1. якого, первісний боржник перекладає на нового боржника свій борг (грошове зобов»язання) у розмірі 153 089,20 грн., який виник по договору субпідряду№ИО-1 від 09.08.2007 та який було укладено між первісним боржником та кредитором.

Відповідно до п.2 вказаного договору визначено, що первісний боржник протягом 3-х банківських днів з моменту укладення цього договору перераховує на рахунок новому боржнику суму, яка співпадає із сумою боргу, яка вказана в п.1 даного договору.

Пунктом 5 зазначеного договору визначено, що кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником по основному договору, і підписуючи зі свого боку зазначений договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, які визначені цим договором.

Договір №5 від 31.10.2007 був підписаний з боку первісного боржника –ТОВ «Компанія Дімір»директором Ніколаюком В.В., з боку нового боржника -  ТОВ «Консент»генеральним директором Горіною І.А., а з боку кредитора ТОВ «Інтергіпс-Одеса»директором Цхомелідзе С.К.

18.12.2007 кредитором - ТОВ «Інтергіпс-Одеса»було надіслано новому боржнику –ТОВ «Консент»лист-вимогу за вих. №03/12 від 17.12.2007 з вимогою про сплату заборгованості по договору №5 про переведення боргу від 31.10.2007.

Як вказує кредитор –ТОВ «Інтергіпс - Одеса»у позовній заяві, оскільки відповідач по первісному позову (новий боржник) відповіді на вищезазначений лист не надав та не здійснив оплату по договору №5 від 31.10.2007, позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача за первісним позовом про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 153 089,20 грн. та судових витрат.

Стаття 520 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 521 Цивільного кодексу України передбачено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Пунктом 1 ст. 513 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 522 Цивільного кодексу України визначено, що новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Також, судом розглянуто зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Консент” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтергіпс-Одеса” про визнання договору №5 про переведення боргу від 31.10.2007 недійсним. При цьому, судом встановлено наступне.

Відповідно до протоколу №14/1 зборів учасників ТОВ «Консент»від 07.09.2007 п. Горіну І.А. було відкликано з посади ген директора вищевказаного товариства.

Згідно наказу №7/к від 19.09.2007 до обов»язків в.о. гендиректора ТОВ «Консент»приступив Ільїн В.Ф.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 02.10.2007 у справі №2-6188 за позовом ТОВ „Консент” до Горіної І.А. про зобов'язання останньої не чинити перешкоди у здійсненні господарської діяльності тощо було заборонено п. Горіній І.А. використовувати повноваження генерального директора ТОВ „Консент” в будь-яких правовідносинах, підписувати будь-які документи, скріплювати печаткою документи, а також виконувати інші функції, віднесені статутом ТОВ „Консент” до компетенції генерального директора.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 19.11.2007 у справі №2-6188 за позовом ТОВ „Консент” до Горіної І.А. про зобов'язання останньої не чинити перешкоди у здійсненні господарської діяльності тощо було закрито провадження  по цій справі та знято заборону п. Горіній І.А. використовувати повноваження генерального директора ТОВ „Консент” в будь-яких правовідносинах, підписувати будь-які документи, скріплювати печаткою документи, а також виконувати інші функції, віднесені статутом ТОВ „Консент” до компетенції генерального директора, яка була накладена ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 02.10.2007 у справі №2-6188.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 10.04.2008 було відхилено апеляційну скаргу Горіної І.А. на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 02.10.2007 у справі №2-6188 про вжиття заходів щодо забезпечення позову, оскільки вказані заходи були зняті ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 19.11.2007, а п. Горіна І.А. не була позбавлена права апеляційного оскарження ухвали в період її дії, тобто з 02.10.2007-19.11.2007.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.  Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 216 Цивільного кодексу України зокрема визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про визнання угод недійсними" від 28 квітня 1978 року N 3, угода може бути визнана недійсною лише на підставах і з наслідками, передбаченими законом; до того ж суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що договір №5 про переведення боргу від 31.10.2007 було підписано з боку нового боржника - ТОВ «Консент»генеральним директором Горіною І.А. в період дії ухвали Київського районного суду м.Одеси від 02.10.2007 у справі №2-6188 за позовом ТОВ „Консент” до Горіної І.А. про зобов'язання останньої не чинити перешкоди у здійсненні господарської діяльності тощо, якою було заборонено п. Горіній І.А. використовувати повноваження генерального директора ТОВ „Консент” в будь-яких правовідносинах, підписувати будь-які документи, скріплювати печаткою документи, а також виконувати інші функції, віднесені статутом ТОВ „Консент” до компетенції генерального директора. Оскільки зазначену заборону було знято ухвалою Київського районного суду м.Одеси у справі №2-6188 від 19.11.2007, то п. Горіна І.А. 31.10.2007 не мала права використовувати повноваження генерального директора ТОВ „Консент” в будь-яких правовідносинах, підписувати будь-які документи, скріплювати печаткою документи, а також виконувати інші функції, віднесені статутом ТОВ „Консент” до компетенції генерального директора, тобто остання не мала права підписувати договір №5 про переведення боргу від 31.10.2009, у зв»язку з чим вказаний договір підлягає визнанню недійсним в силу вимог ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача по зустрічному позову підтверджуються належними та допустимими доказами у справі, є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 153 089,20 грн. заборгованості по договору про переведення боргу №5 від 31.10.2007 задоволенню не підлягають, у зв»язку з тим, що договір №5 про переведення боргу від 31.10.2007 на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України визнано судом недійсним з моменту його укладення, а тому вказаний договір відповідно до норм ст.216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв»язку з чим стягненню з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом підлягають 85,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи наведене, держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на правову допомогу адвоката покладаються на позивача по первісному позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          В задоволенні первісного позову –відмовити.

2.          Зустрічний позов - задовольнити.

3.          Визнати недійсним договір  № 5 від 31.10.2007, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Консент” (код ЄДРПОУ 32493973, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтергіпс-Одеса” (код ЄДРПОУ 30174068, місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5) з моменту його укладення.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтергіпс-Одеса” (код ЄДРПОУ 30174068, місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю “Консент” (код ЄДРПОУ 32493973, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А) 85 (вісімдесят п»ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                     С.Р.Станік

підписано: 14.08.2009