Рішення

від 14.05.2009 по справі 7/174

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

7/174

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  7/174

14.05.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр Леман-Україна»  

до  Товаритсва з обмеженою відповідальністю «Рам.СА«RAM.SA»

про   стягнення 1 040 656,48 грн.

                                                                                                                     Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача:          Бєлозьоров С.С. –довіреність № 20 від 19.05.08;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр Леман-Україна»  звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товаритсва з обмеженою відповідальністю «Рам.СА«RAM.SA»про стягнення 1 040 656,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умом Договору поставки № КИП-11/06/08 від 11.06.2008 повністю не розрахувався за поставлену продукцію, заборгувавши позивачу 616 928,40 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 616 928,40 грн. - боргу, 323 109,76 грн. –пені, 47 896,63 грн. –штрафу, 19 633,27 грн. –індексу інфляції, 5 311,38 грн. –3 % річних, 5 311,38 грн. –процентів за неправомірне користування коштами, а також понесені ним по справі судові витрати –10 406,56 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 05.03.2009 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.03.2009.

05.03.2009 представник позивача через канцелярію суду подав заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову.

23.03.2009 представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги викладені в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином

Ухвалою суду від 23.03.2008 частково задоволено клопотання позивача про забезпечення позову та відкладено розгляд справи на 16.04.2009.

16.04.2009 представник відповідача в судовому засіданні подав письмовий відзив на позовну заяву згідно якого частково визнає позовні вимоги, крім того подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам можливості мирно врегулювати спір, яке судом розглянуто та задоволено.

16.04.2009 в судовому засіданні оголошувалася перерва до 14.05.2009.

14.05.2009 представник відповідача в судове засідання не з'явився, 13.05.2009 через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника через хворобу останнього, в задоволення якого судом було відмовлено.   

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.05.2009 за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                                                ВСТАНОВИВ:

12.06.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № КИП-11/06/08 (далі - Договір), згідно умов якого (п.1.1), сторони погодили, що позивач зобов'язується передати у встановлений у даному Договорі термін у власність відповідача металопродукцію (далі - товар), а відповідач зобов'язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору ціна, загальна кількість, асортимент, сортемент та розгорнута номенклатура товару, що постачається за цим Договором, визначається у рахунках-фактурах позивача, які є не від'ємними частинами даного Договору, та/або видаткових/залізничних накладних.

Згідно умов Договору поставка товару може здійснюватись залізничним транспортом, автотранспортом або самовивозом зі склду позивача.

Позивачем одночасно з кожною партією товару був переданий відповідачу пакет документів на товар, а саме: видаткова накладна, акт прийому-передачі, копія сертифікату якості.

Згідно п. 3.5. Договору оплата товару здійснюється відповідачем шляхом передплати 100% вартості товару в терміни, які вказані у рахунках-фактурах позивача. З моменту зарахування на поточний рахунок позивача 100% оплати за поставлений товар, або за товар що має бути поставлений, ціна на товар не підлягає зміні. Позивач має право поставити товар відповідачу без попередньої оплати. В цьому випадку відповідач оплачує поставлений товар у розмірі 100% від вартості поставленого товару протягом 3 днів з моменту поставки.

Позивач як постачальник, взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, факт отримання товару, по якій є заборгованість по розрахункам відповідача підтверджується розхідними накладними, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, а належним чином завірені копії долучено до матеріалів справи.

Відповідач поставлений позивачем товар прийняв, про що також свідчать довіреності на отримання товару уповноваженим представником відповідача (копії у справі). Однак, взяті на себе зобов'язання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 616 928,40 грн., на підтвердження іншого відповідачем не надано суду жодного доказу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання, покладені на нього Договором, в повному обсязі.

Разом з тим, відповідач повідомлені позивачем обставини справи у встановленому законом порядку не спростував, заявлений розмір позовних вимог не оспорив.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки покупець зобов'язаний прийняти поставлений постачальником товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 616 928,40 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення оплати за поставлений товар, а тому позивач, на підставі п. 5.2. Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 323 109,76 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що за прострочення строків оплати товару, встановлених в цьому Договорі та додатка до нього відповідач, на вимоги позивача, сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки за весь період прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 323 109,76 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 5.2. Договору просить стягнути з відповідача  штраф у розмірі 10% від суми несплаченого товару, який за розрахунками позивача становить 47 896,63 грн.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання(ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно п.5.2. Договору крім сплати пені відповідач, за вимогою позивача, сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від суми несплаченого товару в зазначені в даному Договорі та додатках до нього строки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 10% штрафу від суми несплаченого товару в розмірі 47 896,63 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 19 633,27 грн. –індексу інфляції та 5 311,38 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами  у розмірі 5 311,38 грн., розрахованими за обліковою ставкою НБУ, задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Включення процентів, які передбачено ст. 536 Цивільного кодексу, до глави «Виконання зобов'язання»свідчить про те, що вони не належать ні до пені (ст. 549 Цивільного кодексу, глава «Забезпечення виконання зобов'язань»), ні до процентів як виду цивільно-правової відповідальності (ст. 625 Цивільного кодексу, глава «Правові наслідки порушення зобов'язань. Відповідальність за порушення зобов'язання»).

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст. 536 цього кодексу).

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

         Укладеним між сторонами договором не передбачений розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.

         Таким чином, проценти за користування чужими грошовими коштами нараховані позивачем, в даному випадку не можуть бути стягнуті з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами  не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товаритсва з обмеженою відповідальністю «Рам.СА«RAM.SA»(юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 30; фактична адреса: 04088, м. Київ, вул. Фрунзе, 33 код ЄДРПОУ 30436761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр «Леман - Україна»(01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код ЄДРПОУ 32665054) –616 928 (шістсот шістнадцять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 40 коп. –боргу, 323 109 (триста двадцять три тисячі сто дев'ять) грн. 76 коп. –пені, 47 896 (сорок сім тисяч вісімсот дев'яносто шість) грн. 63 коп. –штрафу, 19 633 (дев'ятнадцять тисяч шістсот тридцять три) грн. 27 коп. –індексу інфляції, 5 311 (п'ять тисяч триста одинадцять) грн. 38 коп. –3 % річних, 10 353 (десять тисяч триста п'ятдесят три) грн. 45 коп. –державного мита, 118 (сто сімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                     М.М. Якименко

Дата підписання рішення: