Постанова

від 15.06.2015 по справі 804/5893/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2015 р. Справа № 804/5893/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріКанівець К.В. за участю: представника позивача представника відповідача Фішелєвої Г.В. Дерець Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будком-Форт" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови у прийнятті митної декларації,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будком-Форт" (далі- ТОВ "Будком-Форт", підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС №110100000/2014/200214/1 від 05.11.2014р. про коригування митної вартості товару;

визнати протиправною та скасувати оформлену Дніпропетровською митницею ДФС картку відмови у прийнятті митної декларації №110100000/2014/00538 від 05.11.2014р.

Представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, надавши пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що винесені митним органом рішення є протиправними, оскільки в рішенні про коригування митної вартості товарів та картці відмови Дніпропетровською митницею не вказано жодної обґрунтованої підстави, відповідно до якої було відмовлено позивачу по оформленню товару за основним методом (за ціною договору). Позивач зазначив, що для митного оформлення товару були надані всі передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документи та правомірно визначена митна вартість товару згідно з основним методом. У зв'язку з ненаведенням митним органом доказів того, що подані позивачем документи для митного оформлення товару є недостатніми або такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування відповідачем переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність винесеного митним органом рішення щодо застосування іншого, ніж основний методу визначення митної вартості.

Представник відповідача позов не визнав, мотивуючи тим, що під час здійснення перевірки наданих позивачем до митного оформлення документів, посадовою особою митниці виявлені розбіжності, які унеможливили обчислення митної вартості та стали підставою для витребування додаткових документів. Відповідач зазначив, що відповідно до п. 3 ст. 57 Митного кодексу України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного кодексу України. Представник відповідача зауважив, що документи, надані при здійсненні митного оформлення, так і додаткові документи не надали можливості перевірити всі складові митної вартості товару.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач 04.11.2014 звернувся до митного посту «Дніпропетровськ-лівобережний» Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення в режимі «імпорт» товару - «груші свіжі сорту АВАТЕ FETEL, що надійшов на його адресу на виконання умов додатку №1 (спеціфікації № 4) від

27.10.2014 до контракту від 12.09.2014 № 2806-ІЖ/ВР, укладеного Позивачем

(покупець) з Компанією «UNACOA S.Р.А. CONSORTILE» Феррара, Італія

(продавець).

Для здійснення митного оформлення позивачем надано електронну митну декларацію (далі - МД), яка зареєстрована за № 110100000/2014/230524.

Митна вартість Товару була заявлена декларантом відповідно до статті 58 МКУ за основним методом визначення митної вартості (за ціною угоди) на рівні 0,7225 $/кг (0,55 євро/кг).

Відповідно до п. 5, 6 ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі - відомості про товари: найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); код товару згідно з УКТ ЗЕД; найменування країни походження товарів (за наявності); опис упаковки (кількість, вид); кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; відомості про уповноважені банки декларанта; статистична вартість товарів; відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплат.

Відповідно до ч. 8 ст.264 МК України, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

На підтвердження заявленої митної вартості декларантом подані документи, перелічені в графі 44 МД.

У відповідності до статті 53 МКУ на підтвердження митної вартості декларант надає, зовнішньоекономічний контракт, рахунок - фактура, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (якщо рахунок сплачено), за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості пре вартість страхування.

Згідно приписів даної норми МКУ декларантом позивача до митного оформлення надано зовнішньоекономічний договір від 12.09.2014, специфікація № 4 до контракту від 27.10.2014, договір комісії 1209/7, договір страхування № 043.06474, інвойс № FT2/838 від 16.10.2014, договір перевезення № 02/04/2013 від 02.04.2013, договір перевезення № 643 від 01.04.2013, прайс - лист.

Згідно пункту 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 12.09.2014 № 2806-UN/BF орієнтовна сума контракту 1000 000 євро. Загальна сума контракту складається із з сум всіх специфікацій, що будуть підписані сторонами протягом строку дії контракту. Вартість одиниці товару зазначається у Специфікаціях жо контракту.

Відповідно до п. 3.1.1. контракту - 100% суми , зазначеної у Специфікації, Покупець сплачує протягом 10-ти днів з дати митного оформлення товару в Україні.

Зазначена партія товару була отримана за Специфікацією № 4. Умовами поставки товару зазначено FCA Феррара, Італія. Умови поставки товару відповідають п.2.2. контакту.

За Правилами Інкотермс умови поставки FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця).

Термін "франко-перевізник" означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. При цьому, вибір місця постачання вплине на зобов'язання по завантаженню і розвантаженню товару на даному місці. Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження.

Договором комісії № 1209/7 від 12.09.2014 передбачено виплату комісійної винагороди у розмірі 0.2 % от обсягу, поставок, але вартість товару у специфікації до зовнішньоекономічного контракту та специфікації до договору комісії не відрізняється. Даний факт дає підстави вважати про не включення до митної вартості товару всіх складових.

Згідно зовнішньоекономічного договору від 12.09.14 № 2806-UN/ВР товар постачається на умовах FСА Ferrara ІТ, що означає, що продавець доставить товар, що пройшов митне очищення, у зазначене перевізником місце.

В калькуляції витрат на доставку вантажу від 29.10.2014 № 29/10/1 зазначено експедиторські послуги - 3333,33 грн., що не відповідає вартості експедиторських послуг згідно рахунка-проформи від 27.10.2014 в якій зазначено 4000,00 грн. Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 р. № 65, собівартості перевезень ( робіт, послуг)- це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. У п.29 підп.8 зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень ( робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій ( включаючи комісійну винагороду). Враховуючи викладене, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нероздільної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи ( ч. 4, ч. 10 ст. 58 МКУ та п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів;

Перелічені документи, які подавались до ТПП для винесення рішення щодо ринкової вартості товару, зазначена Специфікація № 4 без дати її складання. Зазначені експертом данні не піддаються обчисленню: відсутні коефіцієнти (числове визначення), порядок розрахунку тощо.

Зазначені розбіжності стали підставою для витребування додаткових документів.

З урахуванням вимог ст. 53 Митного кодексу України, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації.

Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони можуть витребувати додаткові документи для перевірки правильності вказаної митної вартості товару у разі наявності підстав для сумніву, що вона визначена вірно.

Отже, митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання повинен надати лише належні документи, оскільки надання неналежних документів не може вважатись виконанням вимог митного органу щодо підтвердження митної вартості товару.

Декларанта також повідомлено про можливість надання (п.6 ст.53 МКУ) за власним бажанням додаткових наявних у нього документів для підтвердження заявленої митної вартості товару

Митницею отримано повідомлення декларанта від 23.10.2014 №23-10/1, яким поінформовано, що додаткові документи не надаватимуться.

Відповідно до п.6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій ст.53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При здійсненні процедури контролю правильності визначення митної вартості, відповідно до частини третьої ст. 337 МКУ проведено контроль співставлення. . Рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить 0,7225 дол.США/кг (0,55 євро/кг). Рівень митної вартості подібного товару, раніше визнаної митними органами, оформленої за МД від 18.09.2014 № 110100000/2014/225360, з урахуванням регіону походження, умов контракту, у наближений до митного оформлення час, становить 1,00 дол. США/кг, (0,8005 євро/кг).

Враховуючи позицію підприємства щодо надання додаткових документів, відсутність у наданих документах повної інформації для проведення перевірки числового значення митної вартості, послідовно розглядаючи можливість застосування методів визначення митної вартості, посадова особа митниці дійшла висновку про застосування другорядного методу визначення митної вартості 2-а).

Неможливість застосування основного методу визначення митної вартості стала підставою для застосування іншого другорядного методу її визначення.

Відповідно до п. 3 ст. 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується Лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначейа шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МКУ.

Відповідно до ст. 59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарії не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для ї визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збіґається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичним розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

фізичні характеристики;

якість та репутація на ринку;

країна виробництва;

виробник.

Посадовою особою митниці було прийнято Рішення про коригування митної вартості від 05.11.2014 № 110100000/2014/200214/1, у гр.33 якого зазначено як причини його прийняття, так і послідовність застосування методів визначення митної вартості.

У зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, за митною декларацією було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови від 05.11.2014 № 110100000/2014/00538.

Відповідно до ст. 256 МКУ, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених МКУ.

Відповідно до ст. 264 МКУ, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Отже, картка відмови прийнята митницею відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу.

Строк дії таких гарантій не може перевищувати 80 календарних днів з дня випуску товарів. Протягом цього періоду Позивач має право надати будь-які наявні додаткові документи на підтвердження митної вартості Товару, але жодних документів надано не було.

Декларант позивача скористався своїм правом, товар був випущений у вільний обіг за мд № 110100000/2014/230686 від 05.11.2014.

Документи, надані при здійсненні митного оформлення, так і додаткові документи не дають можливості перевірки всіх складових митної вартості товару.

З огляду на викладене, рішення, що оскаржено, є правомірним. Тому, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будком-Форт" (код ЄДРПОУ 33800232) на користь Державного бюджету України (р/р №31210206784008 у ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, отримувач - УДКСУ у Красногвардіському районі м.Дніпропетровська, код ОКПО 37989253) решту розміру ставки судового збору в сумі 1644, 30 грн. (тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 22 червня 2015 року

Суддя Р.А. Барановський