Постанова

від 23.07.2015 по справі 814/2059/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

23.07.2015 р.                                                                                                     № 814/2059/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ТОВ "Група Техресурс", вул. Громадянська, 16, м. Миколаїв, 54001

до відповідачів 1: ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, вул. Верховинна, 9, м. Київ, 03115 2: Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, пр. Ломоносова, 125, м. Костянтинівка,Костянтинівський район, Донецька область, 85110

третя особа ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання", вул. Карла Маркса, 3, м. Костянтинівка,Костянтинівський район, Донецька область, 85103

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю "Група Техресурс", звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – Відповідач 1) та Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі – Відповідач 2), за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання".

Позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Відповідача 1 щодо відмови в прийнятті звітних податкових декларацій з ПДВ за березень та квітень 2015 р.;

- зобов'язати Відповідача 1 прийняти податкові декларації та відобразити їх у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" та в "Системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України";

- визнати протиправними дії Відповідача 1 щодо складання, відображення та використання в комп'ютерних автоматизованих інформаційних системах ДФС України "Узагальненої податкової інформації" щодо позивача, яка містить недостовірні дані по взаємовідносинам Позивача з його контрагентами (третьою особою по справі);

- визнати протиправними дії Відповідача 2 щодо відображення та використання в комп'ютерних автоматизованих інформаційних системах ДФС України складеної відносно позивача "Узагальненої податкової інформації" від 22.05.2015 р.

- зобов'язати відповідачів вилучити з комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи "Узагальнену податкову інформацію" щодо позивача;

- заборонити відповідачам і будь-яким іншим територіальним органам ДФС України використовувати та поширювати "Узагальнену податкову інформацію" яка містить недостовірні дані щодо взаємовідносин Позивача з його контрагентами.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач 1 протиправно не прийняв податкові декларації з ПДВ за березень і квітень 2015 р., посилаючись на нібито розірвання договору про визнання електронних документів. Внаслідок чого Відповідачем 1 протиправно, без проведення перевірки, без дослідження первинних бухгалтерських документів самостійно складено та поширено "Узагальнену податкову інформацію", яка містить неправдиві дані щодо взаємовідносин Позивача та його контрагентів. У свою чергу Відповідач 2 неправомірно вніс та використовує "Узагальнену податкову інформацію" від 22.05.2015 р. до комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДФС України. Такі протиправні дії Відповідачів порушують права Позивача, суттєво вплинули на облік податкової звітності Позивача, що призводить до негативних наслідків.

Відповідачі письмових пояснень або заперечень проти позову не надали, про дату та час розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, але в судове засідання двічі не з'явилися про причини неявки суд не повідомили..

Представник позивача прибув у судове засідання. Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З'ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить частковому задоволенню, виходячи з наступного:

05.03.2015 р. Відповідач 1 направив позивачу запит з вимогою надати пояснення та документи для підтвердження реальності фінансово-господарських відносин з контрагентами. 15.04.2015 р. Позивач надав Відповідачу 1 обґрунтовану відповідь з додатками.

21.05.2015 р. Відповідач 1 надіслав позивачу повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності з ПДВ за квітень 2015 р. у зв'язку з невірним зазначенням обов'язкових реквізитів (місця знаходження підприємства).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, направлена Позивачем у квітні 2015 р. податкова декларація, містила всі необхідні реквізити, у тому числі й місце знаходження підприємства.

У травні 2015 р. контрагенти позивача отримали запити від відповідача 2 з вимогою надати пояснення та документальне підтвердження для з'ясування реальності операцій з позивачем.

Таким чином, на підставі того, що Відповідачем 1 не прийнято податкові декларації позивача з ПДВ за березень і квітень 2015 р., 22.05.2015 р. ДПІ було складно "Узагальнену податкову інформацію" та внесено до комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДФС України, яка в наступному використана Відповідачем 2 для перевірок контрагентів позивача та коригування податкової звідності Позивача в електронних системах ДФС.

Позапланова (або планова, або камеральна) перевірка контролюючим органом щодо Позивача не призначалася та будь-яких податкових повідомлень-рішень відповідачем 1 не приймалося.

Стосовно неприйняття Відповідачем 1 податкової звітності позивача суд зазначає, що згідно п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПК України) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених п. 49.3 ст. 49 ПК України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 і 48.4 ст. 48 ПК України; 2) реєстрації податкової декларації в день її отримання.

При цьому, як встановлено п. 49.10 ст. 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Згідно п. 49.13 ст. 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідач 1 не надав жодних обґрунтувань того, що звітність позивача, подана в електронному вигляді, не містила обов'язкових реквізитів чи мала інші недоліки в оформленні. Сторони не надали доказів того, що договір про визнання електронних документів з позивачем було розірвано.

Суд наголошує на тому, що згідно ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язок доказування правомірності своїх дій покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до складання Відповідачем 1 такого виду висновків контролюючого органу як "Узагальнена податкова інформація", суд зазначає, що ПК України не передбачений такий вид викладення результатів перевірки, або висновків перевіряючих. У даному випадку Відповідач 1 при складенні "Узагальненої податкової інформації" діяв у спосіб, який не передбачений ПК України.

ПК України передбачає три види перевірки платника податків, за результатами якої складається Акт перевірки, що є носієм доказової бази та відображає стан застосування платником податків податкового законодавства (ст. 75-86). При цьому, під час перевірки контролюючим органом повинні бути дослідженні ті чи інші документи первинного бухгалтерського та податкового обліку. Платникові податків доводяться до відома результати перевірки, викладені в Акті перевірки. Будь-якого іншого порядку отримання та оформлення (а в наступному використання щодо коригування податкової звітності платника податків) результатів проведення дій, направлених на здійснення контролюючої функції, Законом для органів ДФС не передбачено.

Щодо внесення Відповідачем 1 змін до інформаційних баз, суд виходить з положень Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. № 765.

Зокрема, відповідно до п. 2, 4 розділу ІІІ зазначеного Порядку зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника. Нарахування податків в інтегрованій картці платника здійснюється відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів.

Враховуючи викладене, відповідач 1 не мав правових підстав для внесення будь-яких змін, у тому числі на підставі "Узагальненої податкової інформації" від 22.05.2015 р., до інформаційних баз інакше, ніж на підставі податкової звітності позивача. А відтак, дії Відповідача в цій частині є протиправними.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 р. № 1503/12/13-12, задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно. В такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дій, бездіяльності податкового органу варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими в частині визнання протиправними дій Відповідача 1 щодо відмови в прийнятті податкових декларацій позивача з ПДВ за березень і квітень 2015 р., щодо коригування податкової звітності позивача в автоматизованих системах ДФС на підставі "Узагальненої податкової інформації" від 22.05.2015 р. Решта позовних вимог є похідними. Однак, виходячи з того, що іншим шляхом, ніж наведений у позовній заяві (зобов'язання Відповідачів вчинити певні дії), Позивач не може захистити своє порушене право, суд приходить до висновку, що порушене право позивача може бути відновлено шляхом зобов'язання Відповідача 1 вилучити "Узагальнену податкову інформацію" від 22.05.2015 р., щодо позивача з комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДФС України, а також внести до автоматизованої інформаційної системи відомості, зазначені позивачем у деклараціях з ПДВ за березень і квітень 2015 р., та відновити податкову звітність позивача відповідно до поданої останнім податкової звітності з урахуванням декларацій з ПДВ за березень і квітень 2015 р.

Позивачем також заявлені позовні вимоги, щодо заборони Відповідачам будь яким чином використовувати "Узагальнену податкову інформацію" від 22.05.2015 р. у своїй діяльності. Однак такі позовні вимоги не можуть бути задоволенні судом, оскільки, виходячи з завдань адміністративного судочинства, викладених у ст. 2 КАС України, адміністративне судочинство захищає порушене право конкретного Позивача та відновлює порушене право способами, визначеними у ч. 4 ст. 105 КАС України. Окрім того, при здійсненні правосуддя суд не може обмежити на майбутнє будь-яку особу або суб'єкт владних повноважень на здійснення тих чи інших дій. Відповідно до вимог діючого податкового законодавства, використання у своїй діяльності органами ДФС податкової інформації (яка викладена у будь якій формі) є імперативним правом контролюючого органу в межах своєї компетенції та завдань, покладених на нього Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Позивач надав суду квитанцію про сплату судового збору в сумі 73,08 грн. Таким чином, відшкодуванню з Державного бюджету України підлягають судові витрати в сумі 9,14 грн.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови в прийнятті податкових декларацій з ПДВ товариства з обмеженою відповідальністю "Група Техресурс" за березень і квітень 2015 р.

3. Зобов'язати податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти податкові декларації з ПДВ ТОВ "Група Техресурс" за березень і квітень 2015 р. та відкоригувати податкову звідність у інтегрованій картці платника податків з урахуванням показників ПДВ, зазначених у деклараціях за березень і квітень 2015 р .

4. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо складання "Узагальненої податкової інформацію" від 22.05.2015 р. як результат проведеної перевірки ТОВ "Група Техресурс".

5. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Константинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області щодо відображення в комп'ютерних автоматизованих інформаційних системах ДФС "Податковий Блок" та "Система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" "Узагальненої податкової інформації" від 22.05.2015 р. № 3298/7/26-57-22-05 щодо "Група Техресурс".

6. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо коригування податкової звітності "Група Техресурс" в комп'ютерних автоматизованих інформаційних системах ДФС "Податковий Блок" та "Система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" на підставі "Узагальненої податкової інформації" від 22.05.2015 р. № 3298/7/26-57-22-05.

7. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Константинівську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області вилучити з комп'ютерних автоматизованих інформаційних системах ДФС "Податковий Блок" та "Система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" "Узагальнену податкову інформацію" від 22.05.2015 р. № 3298/7/26-57-22-05 щодо "Група Техресурс".

8. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

9. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Група Техресурс" (ідентифікаційний код 39249288) судовий збір у сумі 9,14 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                       Н. В. Лісовська