Ухвала

від 29.07.2015 по справі 15/97-1732(8/18-694(02-2/14-756)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"29" липня 2015 р.Справа № 15/97-1732(8/18-694(02-2/14-756)

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі головуючого судді Стадник М.С., судді Півторака М.Є., судді Галамай О.З.

розглянув скаргу Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" №2479/25 від 09.06.2015р. на дії Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України у справі № 15/97-1732(9/18-694(02-2/14-756)

за позовом: Державного підприємства "Енергоринок ", м. Київ, вул. Комінтерну, 27, 01032

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Тернопільоленерго", м.Тернопіль, вул. Енергетична, 2, 46010

про стягнення 157 135 826,57 грн.

З участю представників сторін:

Скаржника: Янчак Г.Р. - помічник голови правління - генерального директора з правових питань, довіреність №5579/25 від 15.12.2014р.

Балда-Денисюк Л.М. - юрисконсульт, довіреність №5580/25 від 15.12.2014р.

ДВС України: не з'явився

Суть справи:

Державне підприємство "Енергоринок" звернулося з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Тернопільобленерго" 157135826,57грн. заборгованості згідно договору № 439/01 від 27.10.1998р.,за період з 01.07.2000р. по 01.08.2002р.із яких: 127761833,83 грн. боргу за електричну енергію, 10731557,20 грн. інфляційних нарахувань, 9625600,36 грн. річних, 9016835,18 грн. пені.

Рішенням у складі головуючого судді Бучинської Г.Б., судді Турецького І.М., судді Сидорук А.М. від 26.12.2005 року, яке залишено в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2006р., позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Тернопільобленерго" на користь Державного підприємства „Енергоринок", 71201756,64 грн. основного боргу, 65271,53 грн. пені, 4631225,52 грн. річних, 17373257,96 грн. -сума інфляційних нарахувань, 982,73 грн. в повернення судових витрат.

На виконання рішення суду 15.06.2006 р. видано наказ,із строком пред'явлення в Державну виконавчу службу до 15.06.2009р.

Ухвалою суду від 23.06.2006р. у складі головуючого судді Бучинської Г.Б., судді Турецького І.М., судді Півторака М.Є. виконання рішення в сумі 93 272 494,38 грн., за заявою ТОВ "Тернопільобленерго" розстрочено на шість років, шляхом помісячної оплати по 1 295 451,31 грн. та до 01.07.2012р. - 1 295 451,37 грн.

Ухвалою суду від 16.05.2007р., за заявою ДП "Енергоринок" розстрочено виконання рішення на 8 років і 6 місяців та затверджено графік погашення заборгованості на умовах укладеного між сторонами договору від 17.04.2007р. №3997/02 про реструктуризацію заборгованості та визнано такою, що втратила чинність ухвала суду від 23.06.2006р.

Ухвалою суду від 18.02.2009р., за заявою ДП "Енергоринок" виконання рішення розстрочено на 7 років і 4 місяці згідно затвердженого графіку та ухвалу суду від 16.05.2007р. визнано такою, що втратила чинність.

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" подало скаргу №2479/25 від 09.06.2015р . на дії Департаменту державної виконавчої служби України в якій просить:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України щодо винесення у виконавчому провадженні №13536536 постанови від 05.06.2015р. про арешт майна ВАТ "Тернопільобленерго" та оголошення заборони на його відчуження.

- визнати недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України від 05.06.2015р.у виконавчому провадженні №13536536 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку із звільненням з посади судді господарського суду Тернопільської області та обранням на посаду судді Рівненського апеляційного господарського суду Бучинської Г.Б., яка розглядала дану справу, призначено повторний автоматизований розподіл справи для розгляду скарги Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" на дії Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, згідно якого скаргу призначено до розгляду у складі головуючого судді Стадник М.С.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Тернопільської області від 10.06.2015р. внесено зміни до складу колегії суддів, у зв'язку із смертю судді Турецького І.М. та призначено судову колегію у складі: головуючий суддя Стадник М.С., суддя Півторак М.Є., суддя Андрушків Г.З.

Ухвалою суду від 12.06.2015р. справу прийнято до провадження колегією суду та призначено розгляд на 30.06.2015р.

Ухвалою суду від 30.06.2015р. розгляд скарги відкладено на 16.07.2015р. ,для надання можливості ДВС подати витребувані судом обґрунтований відзив на скаргу та належні копії матеріалів виконавчого провадження №13536536.

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Андрушків Г.З., розпорядженням керівника апарату господарського суду Тернопільської області від 16.07.2015р., у відповідності до ст.4 6 ГПК України, пункту 2.3.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. № 30, внесено зміни до складу колегії суддів, призначено судову колегію у складі суддів: Стадник М.С. (головуючий суддя), суддів: Півторак М.Є. та Галамай О.З.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012р., перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору розпочинається заново.

В судовому засіданні 16.07.2015р.,представник Департаменту ДВС повідомив суду ,що вимога суду виконана щодо надання копій всіх матеріалів виконавчого провадження,та заперечення на скаргу.

Ухвалою суду від 16.07.2015р. розгляд справи прийнято до провадження колегією суду , призначено розгляд на 29.07.2015р.та зобов'язано ВАТ"Тернопільобленерго" надати в судове засідання письмові пояснення (визнання чи спростування) на заперечення Департаменту ДВС на скаргу №03.3-32/В-2/2753 від 13.07.2015 р.

Представник Департаменту ДВС подав 29.07.2015р. клопотання про відкладення розгляду скарги у зв'язку з перебуванням представника який приймав участь у судових засіданнях у відряджені.

Суд,розглянувши клопотання ,відхиляє його, оскільки учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах передбачених ст.ст. 32 - 34 ГПК (право позиція викладена у п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18"Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Скаржник підтримав подану скаргу та просить суд звернути увагу на наступне:

- строк для добровільного виконання рішення не закінчився ,так як постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ДВС від 01.07.2009р. відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду ,а 06.11.2009р. зупинено виконавче провадження з виконання наказу господарського суду з підстав внесення Боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу",який перебуває в Реєстрі по даний час;

- постановою ДВС від 04.03.2014р. поновлено виконавче провадження з виконання наказу суду ,тоді як підстав для здійснення таких дій у державного виконавця не було ,оскільки рішення ухвалою суду від 19.02.2009р. розстрочено до квітня 2016р.,і боржником виконуються зобов'язання у встановлені судом строки без порушень;

- постановою від 28.05.2014р. стягнуто виконавчий збір у сумі 9 327 249,43 грн., яку, Скаржник не отримував, та довідався про таку із Реєстру виконавчих проваджень,та якою виконавець підтвердив початок примусового виконання рішення суду,тоді як строки для добровільного виконання рішення не закінчилися ;

- державним виконавцем, направлена вимога про надання інформації ,яку скаржник отримав 04.06.2015р., а 05.06.2015р. ним винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження,якою наклав арешт на все нерухоме майно в межах суми 5 741 745,64грн.,тобто безпідставно розпочав виконавчі дії не дочекавшись інформації від учасників виконавчого провадження;

- державний виконавець порушив вимоги ЗУ"Про виконавче провадження" ,розпочавши виконавчі дії по примусовому виконанню рішення суду не зважаючи на вказівку у Законі щодо заборони здійснення таких дій на період дії процедури погашення заборгованості,а саме до 01.09.2015р.

Представник Державної виконавчої служби України у запереченнях від 13.07.2015р. №03.3-32/В-2/2753 на скаргу просить відмовити у її задоволені , вважає дії державного виконавця правомірними та такими, що відповідають Закону "Про виконавче провадження". На підтвердження правомірності винесення постанови про арешт майна боржника посилається на те, що Скаржником не виконано рішення у добровільному порядку, що стало підставою для поновлення виконавчого провадження та здійснення виконавчих дій по примусовому виконанню рішення суду,пояснень щодо правомірності дій державної виконавчої служби в контексті з вимогами Законів щодо дії процедури погашення заборгованості не надав.

Суд, розглянувши скаргу Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" №2479/25 від 09.06.2015р. на дії Департаменту державної виконавчої служби України, та надані на вимогу суду матеріали, заслухавши доводи учасників судового процесу, прийшов до висновку, що скарга підлягає до задоволення. При цьому суд виходив із наступного:

- відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження";

- згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом;

- завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом (ст.1 ЗУ"Про державну виконавчу службу");

- державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених ЗУ "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, при цьому державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб ,тобто законом передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження (ч.1ст.6 ,ч.1 ст.11 ЗУ "Про виконавче провадження").

Так, для забезпечення реального виконання рішення державний виконавець застосовує арешт майна боржника в порядку передбаченому ЗУ"Про виконавче провадження", шляхом винесення постанови про арешт коштів чи майна боржника у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, копії якої надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій ст. 57 Закону, та яка може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Норми ЗУ"Про виконавче провадження" передбачають застосування арешту коштів боржника,як одного із заходів реального виконання рішення, на стадії прийняття до виконання виконавчого документа (ст.25 Закону),та на стадії його примусового виконання (ст.27,32,57Закону).

1/ На стадії прийняття до виконання наказу суду держаним виконавцем даний захід не застосовувався, що підтверджується наступним.

- державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції закону від 16.04.2009р., яка діяла в період пред'явлення наказу до виконання) за заявою стягувача протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження,копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ (ст.24 ЗУ "Про виконавче провадження");

- у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом та вказується дата виконання (ст.ст. 3, ч.2 ст. 24 Закону "Про виконавче провадження", п.3.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій );

- за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному Законом;

- державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання(ч.ч.1,6 ст.30 ЗУ"Про виконавче провадження").

Як випливає із матеріалів виконавчого провадження, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України винесена 01.07.2009р. постанова про відкриття виконавчого провадження №13536536 з виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 15.06.2006р. у справі №15/97-1732(8/18-694(02-2/14-756) , на підставі поданої 16.06.2009р. стягувачем заяви від 04.06.2009р. №01/1503324.

Зазначеною постановою надано боржнику для добровільного виконання рішення в сумі 71 201 756,64 грн. основного боргу, 65 271,53 грн. пені, 4 631 225,52 грн. річних, 17 373 257,96 грн. - сума інфляційних нарахувань, 982,73 грн. в повернення судових витрат, всього 93 272 494,38 грн., семиденний строк з дня отримання постанови , та попереджено, що у разі ненадання боржником підтверджуючих документів буде розпочато примусове виконання рішення із стягненням виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених законом.

Як випливає з тексту заяви , Стягувач просить виконавчу службу при здійснені виковчого провадження вжити всіх заходів примусового виконання рішень,передбачених чинним законодавством.

Відділом примусового виконання рішень постанова про арешт коштів боржника за заявою скаржника не виносилася.

2/ Здійснені державним виконавцем заходи для примусового виконання рішення шляхом винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 28.05.20015р. та постанови про арешт майна боржника від 05.06.2015р. не відповідають нормам ЗУ" Про виконавче провадження"(в редакції Закону чинній на момент здійснення виконавчих дій), оскільки:

- у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 ЗУ" Про виконавче провадження " для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення,яке передбачає здійснення заходів, в тому числі і накладення арешту на майно боржника в порядку передбаченому ст. 57 цього Закону (ст.27 ЗУ" Про виконавче провадження");

- у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 ЗУ" Про виконавче провадження " для самостійного його виконання, з боржника також стягується виконавчий збір на підставі постанови яка виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення ,та в якій визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню і здійснюється примусове стягнення виконавчого збору відповідно до вимог Закону ( ч.ч.1.3ст.28 ЗУ" Про виконавче провадження).

Розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець виносить постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону, а саме застосовує захід примусового виконання рішення - арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (п.4.1.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень затв.наказом Мінюсту від 02.04.2012 N 512/5).

Тобто,законодавець встановив ,що застосування арешту, якщо такий не був застосований за заявою стягувача на стадії відкриття виконавчого провадження, можливе тільки при здійснені примусового виконання рішення, іншого ні норми ЗУ"Про виконавче провадження", ні Інструкції не передбачають.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України винесена постанова ВП№13536536 від 28.05.2015р. про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 9 327 249,43 грн., у зв'язку з невиконанням ним рішення у семиденний строк встановлений для добровільного виконання постановою державного виконавця від 01.07.2009р.

Постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України ВП №13536536 від 05.06.2015р накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження для забезпечення виконання наказу суду від 15.06.2006р. у справі №15/97-1732(8/18-694(02-2/14-756) на суму виконавчого провадження 5 741 745,64 грн.

Тобто, державний виконавець розпочав застосовувати заходи примусового виконання рішення з 28.05.2015р.

Саме з винесенням постанови про стягнення виконавчого збору законодавець пов'язує закінчення строку для добровільного виконання рішення та початок здійснення виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого документа.

Матеріалами справи підтверджено,що на момент винесення спірної постанови Боржником не було допущено порушення встановлених судом строків для виконання рішення частинами,і Закон забороняв державному виконавцю здійснювати виконавчі дії,оскільки:

- ухвала про розстрочку виконання рішення має похідний характер від рішення суду, яким справу вирішено по суті, і є обов'язковою для державної виконавчої служби при виконанні відповідного судового наказу у межах відкритого виконавчого провадження. Якщо виконавче провадження відкривається після винесення ухвали господарського суду про відстрочку чи розстрочку виконання судового рішення, то таке виконання має здійснюватися на підставі та з урахуванням як раніше виданого судом наказу, так і відповідної ухвали. За змістом ч.2 ст. 84 ГПК України строки виконання рішення частинами,а саме строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення, визначаються судом ( Рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 N 5-рп/2013 зі справи N 1-7/2013,п.7.8 постанови пленуму ВГС України від 17.10. 2012 року N 9"Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України");

- ухвалою господарського суду від 18.02.2009р.,яка є виконавчим документом,та обов'язковим для виконання державною виконавчою службою , розстрочено виконання рішення суду до квітня 2016р.,тобто встановлено для Боржника строки виконання рішення суду частинами,і як встановлено матеріалами справи Боржником виконуються зобов'язання добровільно у встановлені судом строки,про що свідчить матеріали справи,та відсутність заперечень від Стягувача;

- державний виконавець, в порушення вимог викладених в ухвалі суду від 18.02.2009р. ,не маючи доказів порушення строків оплати Боржником розстрочених судом платежів ,не отримавши інформацію на вимоги від 28.05.2015р. , безпідставно розпочав примусове виконання рішення суду,встановивши на свій розсуд загальні строки для виконання судового рішення ,а саме 7-днів з моменту отримання постанови про виконавче провадження;

- слід зазначити,що навіть встановлений постановою від 01.07.2009р. державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення суду не закінчився, так як в силу ЦК України його перебіг зупинився шляхом направлення заяви боржника щодо зупинення виконавчого провадження ,та враховуючи обізнаність ДВС щодо перебування підприємства у Реєстрі та його обов'язок зупинити провадження зразу після його порушення, а тому зазначення в постанові про невиконання Боржником рішення суду у строк встановлений для добровільного виконання не відповідає дійсності ;

- в період з 01.07.2009р. і до 28.05.2015р. державним виконавцем в силу ст.36 Закону "Про виконавче провадження" не провадилися виконавчі дії по примусовому виконанню рішення суду, враховуючи запроваджену Законом про забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу процедуру,яка забороняла здійснювати виконавчі дії,та станом на 28.05.2015р. діяла для Боржника до 01.09.2015р.,не зважаючи на те,що виконавцем не зупинялося поновлене виконавче провадження від 04.03.2014р., але і примусове виконання рішення ним не здійснювалося ;

- ні постанова про поновлення виконавчого провадження від 04.03.2014., ні постанова про стягнення виконавчого збору від 28.05.2015р. не містить даних щодо порушення Боржником встановленого судом строку для добровільного виконання рішення;

- державний виконавець не пересвідчився щодо виконання рішення суду у встановлені строки для його добровільного виконання,не визначився щодо перебігу таких строків та не врахував,що законодавець не ставить в залежність зупинення виконавчих дій по виконанню виконавчого документа щодо такого підприємства ,від дати винесення постанови про зупинення виконавчого провадження,оскільки винесення такої поза межами встановленого строку для добровільного виконання або невинесення постанови взагалі,суперечило б закону і не забезпечувало б життєво важливих суспільних інтересів.

Саме забезпечуючи на державному рівні суспільні інтереси, законодавець, зобов'язав державного виконавця зупинити виконавче провадження щодо підприємств паливно - енергетичного комплексу на підставі ст.37,39 Закону про виконавче провадження , за власною ініціативою , не чекаючи повідомлення від інших учасників виконавчого провадження .

При таких обставинах,скарга підлягає до задоволення ,як обґрунтовано заявлена.

Враховуючи викладене,керуючись ст.ст. 32-34,43,86,121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" №2479/25 від 09.06.2015р . на дії Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України щодо винесення у виконавчому провадженні №13536536 постанови від 05.06.2015р. про арешт майна ВАТ "Тернопільобленерго" та оголошення заборони на його відчуження.

3. Визнати недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України від 05.06.2015р.у виконавчому провадженні №13536536 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Ухвалу направити учасникам судового процесу.

Головуючий суддя М.С. Стадник

Суддя О.З.Галамай

Суддя М. Є. Півторак