Постанова

від 04.08.2015 по справі 905/2838/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2015 р. Справа № 905/2838/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Бондаренко В.П. , суддя Івакіна В.О.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

позивача - Літвиненка О.В. (довіреність № 03/04 від 03 квітня 2014 року);

відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3814 Д/1-6) на рішення господарського суду Донецької області від 02 червня 2014 року у справі №905/2838/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче геологічне підприємство "Артемгеологія", м.Артемівськ, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АтомВінд-Краматорськ", м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення боргу в сумі 857120,40 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Донецької області від 02 червня 2014 року (суддя Сич Ю.В.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АтомВінд-Краматорськ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче геологічне підприємство "Артемгеологія" суму заборгованості у розмірі 857120,40 грн., судовий збір у розмірі 17142,40грн.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 02 червня 2014 року скасувати та залишити позов без розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене при порушення норм процесуального права.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03 квітня 2015 року відхилено клопотання відповідача про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "АтомВінд-Краматорськ" на підставі п. 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 18 червня 2015 року ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 03 квітня 2015 року у справі № 905/2838/14 скасовано, матеріали справи направлено на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Статтею 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" встановлено, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та забезпечити розгляд: господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02 вересня 2014 року №28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється такими судами, зокрема, господарських справ, що підлягають перегляду в апеляційному порядку Донецьким апеляційним господарським судом - Харківським апеляційним господарським судом.

Відновлення роботи господарських судів, розташованих в районі проведення АТО, здійснюється згідно з розпорядженням, виданим Головою Вищого господарського суду України (частина перша статті 3 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції").

Територіальна підсудність справ, розгляд яких розпочинається після видання такого розпорядження, за змістом частини другої статті 3 Закону визначається за загальними правилами ГПК. Однак за приписом частини третьої тієї ж статті місцеві та апеляційні суди, які розпочали розгляд справ відповідно до частини першої статті 1 Закону, після видання Головою Вищого господарського суду України розпорядження про відновлення роботи відповідних місцевих або апеляційних судів у зв'язку із закінченням АТО продовжують розгляд таких справ, тобто не передають їх за підсудністю до господарських судів, діяльність яких відновлено (п.10 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1290/14 від 12.09.2014р. «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції»).

Згідно розпорядження Вищого господарського суду України від 09 квітня 2015 року №19-р. з 14 квітня 2015 року відновлено роботу Донецького апеляційного господарського суду за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 5.

Матеріали справи №905/2838/14 надійшли від Вищого господарського суду України до Харківського апеляційного господарського суду 15 липня 2015 року.

Враховуючи, що первісною датою подачі апеляційної скарги є 01 квітня 2015 року, судова колегія відповідно до вищезазначених приписів Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» та рекомендацій Вищого господарського суду України, здійснює перегляд рішення суду першої інстанції та ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17 липня 2015 року прийняла апеляційну скаргу відповідача до провадження; розгляд справи призначений на 04 серпня 2015 року на 10:00 год.

03 серпня 2015 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від ТОВ «Виробниче геологічне підприємство «Артемгеологія» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Донецької області від 02 червня 2014 року у справі № 905/2821/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

На думку позивача, місцевий господарський суд, при розгляді цієї справи, виконав всі вимоги процесуального законодавства та вирішив справу згідно із законом.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 03 серпня 2015 року, у зв'язку із відпусткою судді Пелипенко Н.М., для розгляду цієї справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Бондаренко В.П., суддя Івакіна В.О.

У призначене судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 80).

Колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності належно повідомленого представника відповідача.

Представником позивача через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду подано заяву про долучення до матеріалів справи копії наступних документів: відзиву на апеляційну скаргу, позовної заяви про стягнення заборгованості, конверту про відправлення поштової кореспонденції на адресу відповідача, додаткової угоди від 30 листопада 2012 року, кошторисів на виконання робіт, договору підряду від 11 жовтня 2012 року, актів прийнятих робіт №1, №2, №3, №4, №5, №6 та №7, платіжних доручень №346, №349, №260, листа за №174 від 25 лютого 2014 року та акту звіряння від 11 жовтня 2012 року (вх. №11527 від 04.08.15р.).

Клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи зазначених вище документів колегією суддів задоволено, копії наданих документів долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Застосовуючи до спірних правовідносин приписи статей 509, 526, 530, 837 Цивільного кодексу України та приписи 193 Господарського кодексу України, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором підряду, з огляду на доведеність їх у розмірі 857 120,40 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

За приписами частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Як убачається із матеріалів справи, 11 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АтомВінд-Краматорськ» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче геологічне підприємство «Артемгеологія» (підрядник) укладено договір підряду № 276, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати відповідно умовам цього договору роботу. Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її (п.1.1. Договору) (а.с. 101-102).

Згідно п.1.2. Договору підрядник за дорученням замовника зобов'язується виконати інженерно-геологічні вишукування на об'єкті: «Краматорська ВЕС потужністю 150 МВт (20ВЕУ)» (вітрополе №1).

Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до моменту його кінцевого виконання.

За пунктом п.2.1. Договору вартість та витрати на виконання робіт визначаються у відповідності із кошторисом, який є невід'ємним додатком до цього договору.

Оплата робіт здійснюється на підставі рахунків, наданих Підрядником Замовнику (п. 2.2. Договору).

В п.2.5. Договору зазначено, що вартість робіт входить: вартість буріння свердловини, відбір проб ґрунту, лабораторні роботи, камеральна обробка та складання висновку.

Вартість робіт за Договором може змінюватись за згодою сторін у випадку: збільшення (зменшення) обсягів або складу робіт на вимогу проектувальної організації та взаємною згодою сторін (п.2.3 Договору).

30 листопада 2014 року сторони Договору уклали додаткову угоду до договору №276 від 11 жовтня 2012 року, відповідно до розділу першої якої, у зв'язку зі збільшенням обсягів робіт, збільшується їх вартість на суму 291 450,00 грн. Сторони домовились, що загальна вартість робіт складає 1 143 450,00 грн. (а.с. 99).

В пункті 5.1 Договору сторони визначились, що здача-прийомка виконаних робіт здійснюється сторонами за актами здачі-прийомки виконаних робіт.

На виконання зазначеного пункту договору сторонами складені акти прийняття виконаних робіт: №1 від 14 листопада 2012 року на суму 247 000,00 грн., №2 від 04 грудня 2012 року на суму 39 329,60 грн., № 3 від 28 січня 2013 року на суму 57 950,00 грн., №4 від 29 січня 2013 року на суму 58 000,00 грн., №5 від 30 січня 2013 року на суму 57 897,00 грн., №6 від 25 листопада 2013 року на суму 463 823,00 грн. та №7 від 25 листопада 2013 року на суму 219 450,00 грн. (104-110).

Тобто, роботи були прийняті на загальну суму 1 143 450,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Акти прийняття виконаних робіт підписані сторонами та скріплені відбитками їх печаток, що свідчить про те, що роботи Підрядником виконані та прийняті Замовником без заперечень.

За умовами п.2.6. Договору передплата здійснюється згідно рахунку, виставленого Підрядником, в розмірі 30% кошторисної вартості робіт, за узгодженням Замовника.

Пунктом 2.7. Договору передбачено, що кінцевий розрахунок здійснюється протягом п'яти днів після підписання сторонами акту здачі-прийомки робіт.

Відповідач частково здійснив оплату виконаних позивачем робіт на суму 286 329,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №346 від 14 листопада 2012 року, №349 від 20 листопада 2012 року та №260 від 04 грудня 2012 року (а.с. 111-113).

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідачем порушені умови договору щодо проведення розрахунків з позивачем, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість на загальну суму 857 120,40 грн. (1 143 450,00 грн. - 286 329,60 грн. = 857 120,40 грн.).

25 лютого 2014 року позивач надіслав на адресу відповідача лист - вимогу №174, в якому Підрядник повідомляє Замовнику про існування заборгованості за договором підряду № 276 від 11 жовтня 2012 року та додаткової угоди до нього та про необхідність терміново оплатити вартість виконаних робіт по об'єктам Краматорської ВЕС (а.с.114).

Зазначена претензія залишилась з боку відповідача без відповіді та виконання, що й стало підставою для звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить стаття 526 Цивільного кодексу України.

Таким чином, у зв'язку з порушенням зі сторони відповідача умов договору підряду № 276 від 11 жовтня 2012 року щодо повної оплати отриманих робіт, у відповідача перед позивачем склалась заборгованість на загальну суму 857120,40 грн., що також підтверджується складеним сторонами договору актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01 січня 2013 року по 30 січня 2014 рік, який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче геологічне підприємство "Артемгеологія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АтомВінд-Краматорськ" (а.с.115).

Колегія суддів приймає до уваги той факт, що акт звірки розрахунків хоча і не є первинним документом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", проте є документом, що містить зведені відомості про бухгалтерський облік здійснених операцій на підприємствах, а підпис та печатка відповідача на цьому акті свідчить про обізнаність його про існування боргу саме у цьому розмірі.

Надаючи правову оцінку всім обставинам справи у їх сукупності, що відповідає приписам частин 1, 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, за якими, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Посилання відповідача на статтю 5 Господарського процесуального кодексу України, якою визначені основні положення досудового врегулювання господарського суду, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року у справі щодо офіційного тлумачення положення частини 2 статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини 2 статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

А тому, ненадіслання або неотримання претензії, не є перешкодою для звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права або законного інтересу.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Так, відповідач в апеляційній сказі посилається на порушення позивачем вимог частини першої статті 56 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач зобов'язаний при поданні позовної заяви надіслати стороні копію позовної заяви з доданими до неї документами листом з описом вкладення, а місцевий господарський суд, у разі не надання доказів надсилання відповідачеві копії позову та доданих до нього документів, повинен на підставі п. 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернути таку позовну заяву без розгляду.

При цьому, відповідач посилається на лист УДПП «Укрпошта» Донецької дирекції вих. № 13/1-17 від 18.03.2015 р., в якому зазначається, що на адресу ТОВ "АтомВінд-Краматорськ" поштова кореспонденція не надходила (а.с. 64).

Проте, надана представником позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції копія поштового конверту (а.с. 98) свідчить про виконання позивачем вимог статей 56, 57 Господарського процесуального кодексу України в частині направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів.

Позивачем було направлено поштову кореспонденцію на належну адресу відповідача: м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 2-Б. Це ж місцезнаходження відповідача значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, інформацію із якого було отримано Харківським апеляційним господарським судом.

Слід зазначити, що відповідно до даних Діловодства спеціалізованого суду (ДСС), судом першої інстанції направлялись на адресу відповідача ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи (а.с. 86).

Як зазначено у пункті 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто підприємством зв'язку, зокрема, з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Необґрунтованим є також посилання відповідача щодо неналежного повідомлення його місцевим господарським судом відповідача про час та місце розгляду справи, а також не направлення судового рішення, що є, на думку відповідача, підставою для скасування судового рішення.

Згідно даних журналу реєстрації повідомлень Діловодства спеціалізованого суду (ДСС), судом першої інстанції виконаний процесуальних обов'язок щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, судова кореспонденція направлялась на належну адресу Товариства з обмеженою відповідальності "АтомВінд-Краматорськ", зазначену позивачем, а також у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

До того, відповідач, ані в суді першої інстанції, ані в апеляційній інстанції не скористався своїм правом на участь у судових засідання при розгляді цієї справи, більш того, про час та місце розгляду апеляційної скарги апелянта було повідомлено завчасно та належним чином (зворотне повідомлення на а.с. 80), про неможливість прибуття його представника судову колегію не повідомив, доказів поважності причин неявки не надав.

У відповідності до частини третьої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів не вбачає порушення процесуальних норм права при ухваленні судового рішення місцевим господарським судом.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частинами 1-2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків Господарського суду Донецької області, викладених у рішенні від 02 червня 2014 року у цій справі.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 02 червня 2014 року у справі № 905/2838/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 05.08.2015р.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Бондаренко В.П.

Суддя Івакіна В.О.