Рішення

від 18.06.2009 по справі 18/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "18" червня 2009 р.Справа №  18/76

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №18/76

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник-Кіровоградщина",   м. Кіровоград  

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Славутич", с. Марфівка Долинського району Кіровоградської області      

про стягнення 33 767,27 грн.  

Представники сторін:

від позивача - Жабський Д.В., довіреність № б/н від 14.04.09;

від відповідача - Акулініна Л.О., довіреність № 1 від 05.05.09.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрник-Кіровоградщина" звернулось до господарського суду з позовною заявою від 15.04.2009 року, яка містить вимоги про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства "Славутич" 29 751,91 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 1 422,94 грн. - 3% річних, 2 983,31 грн. - проценти за користування товарним кредитом, всього 34 158,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором товарного кредиту №0000030 від 15.04.2008 року.

В судовому засіданні 19.05.2009 року представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 22), відповідно до змісту якої позивач просить стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Славутич" заборгованість в сумі 33 767,27 грн., з яких:

- 30 031,26 грн. сума боргу з урахуванням індексу інфляції  за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року;

- 481,49 грн. 3% річних  за період з 16.10.2008 року по 19.05.2009 року;

- 3 254,52 грн. проценти за користування товарним кредитом за період з 24.04.2008 року по 24.04.2009 року.

В силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на наведене, господарський суд розглядає справу з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Заява позивача від 16.06.2009 р. про уточнення позовних вимог (а.с. 37-38) не приймаєтсья господарським судом до розгляду  у зв"язку з відсутністю доказів направлення заяви відповідачу.

Позивач в судовому засіданні 18.06.2009 року позовні вимоги з урахуванням зменшення їх розміру підтримав в повному обсязі.

Відповідачем позов заперечено частково в частині стягнення  процентів за користування товарним кредитом, інфляційних і 3% річних, про що надано відповідні відзиви на позовну заяву (а.с. 18, 39, 42

В судових засіданнях оголошувалась перерва з 11.06.2009 р. до 16.06.2009 р. та з 16.06.2009 р. до 18.06.2009 р.

В судовому засіданні 18.06.2009 р. за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, наведенні обґрунтування позовних вимог та спростувань проти позову, господарський суд

                                                              ВСТАНОВИВ:

15.04.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрник-Кіровоградщина" (Кредитор) та приватним сільськогосподарським підприємством "Славутич" (Зайомщик) укладено договір товарного кредиту №0000030.

Відповідно до умов договору №0000030 від 15.04.2008 року Кредитор зобов'язувася  поставити Зайомщику насіння посівного матеріалу та ЗЗР в асортименті, кількості та по ціні згідно специфікації, яка додається до цього договору і є його невід'ємною частиною, а Зайомщик зобов'язався прийняти вказані в специфікації товари та оплатити їх вартість вказану в рахунках і накладних (п. 1.1 договору).

В пункті 1.1 договору сторонами передбачено, що асортимент, кількість та ціна товару визначається у специфікації (додатковій угоді до договору), яка є невід'ємною частиною договору. Така специфікація підписана сторонами як додаток  № 1 до договору (а.с. 8).

В пункті 4.2. договору №0000030 від 15.04.2008 року сторонами погоджено терміни розрахунків в такому порядку: до 01.09.2008 року - 20% від суми боргу; до 25.09.2008 року - 20% від суми боргу; до 15.10.2008 року - 60% від суми боргу.

Пунктом 7.1. договору №0000030 від 15.04.2008 року передбачено, що він вступає в силу з моменту підписання та закінчується після виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань у відповідності до цього договору.

Договір №0000030 від 15.04.2008 року укладено між сторонами в письмовій формі, підписано та скріплено печатками підприємств.

Згідно положень статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.  

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів статті 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу.  

В силу статті 695 Цивільного кодексу України договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.  

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору №0000030 від 15.04.2008 р. та специфікації передано, а відповідачем прийнято обумовлений товар на загальну суму 32 121,16 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000212 від 24.04.2008 року та довіреністю №378494 від 23.04.2008 року (а.с. 9, 10).

Таке оформлення документів відповідає вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Міністерства фінансів України за № 99 від 16.05.1996р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318. Так, згідно пункту 2 даної Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Натомість, відповідачем взяті на себе за договором зобов'язання виконано неналежним чином та оплачено лише 5 000,00 грн., про що повідомляється позивачем та підтверджується банківською випискою (а.с. 11).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар на час звернення до суду становить 27 121,16 грн.

Отримання товару та наявність заборгованості з його оплати в сумі 27 121,16 грн. не заперечується відповідачем, про що повідомлено ним у відзиві на позовну заяву .

Оскільки відповідачем заборгованість не була сплачена, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу  частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар в розмірі 27 121,16 грн., а тому вимога позивача про стягнення основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюють, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару, що підтверджується матеріалами справи, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача річних та інфляційних втрат є обґрунтованими і підлягають задоволенню, однак частково у зв'язку з допущеною позивачем помилкою при розрахунку відсотків річних.

Так, сума інфляційних втрат в розмірі 2 910,10 грн., яка розрахована позивачем за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року із простроченої суми 27 121,16 грн. підлягає стягненню з відповідача повністю (а.с. 23).

При розрахунку річних за період 16.10.2008 року по 19.05.2009 року позивачем помилково використано 365 календарних днів, тоді як в 2008 році (період прострочки) кількість календарних днів становила 366.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню на суму 481,02 грн.

Крім того, позивач просить також стягнути з відповідача 3 254,52 грн. відсотків за користування товарним кредитом.

Проте, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки пунктом 1.2. Договору № 0000030 від 15.04.2008 року встановлено, що за використання товарного кредиту Кредитор начисляє 1% за місяць від вартості одержаного Зайомщиком товару. Плата за користування кредитом враховується в ціні товару.

Таким чином, відсотки за використання товарного кредиту в сумі 3 254,52 грн. нараховані неправомірно, так як за умовами договору вони  враховані в ціні товару.

З урахуванням наведеного вище, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник-Кіровоградщина" підлягають частковому задоволенню на суму 30 512,28 грн.,  з  яких: 27 121,16 грн. основного боргу, 2 910,10 грн. інфляційних втрат та 481,02 грн. 3% річних. У задоволенні позовних вимог в іншій частині суд відмовляє.

У відповідності до норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,  господарський  суд

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Славутич" (28545, Кіровоградська область, Долинський район, с. Марфівка, р/р 26007301350936 в ЗАТ "Промінвестбанк" м. Долинська, МФО 323583, ідентифікаційний код 33266528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник-Кіровоградщина" (25009, м. Кіровоград, вул. Курганна, 62, р/р 26002060213605 в Кіровоградському КФ ЗАТ КБ "ПриватБанк", МФО 323583, ідентифікаційний код 33962725) - 30 512,28 грн. боргу з якого: 27 121,16 грн. основний борг, 2 910,10 грн. інфляційні витрати, 481,02 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 305,12 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  106,62 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

    Суддя                                                                                                                    В.В. Тимошевська