АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № Справа № 22ц-2113/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Михайловська С.Ю.
Категорія 51
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2010 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - Михайловської С.Ю..
Суддів - Каратаєвої Л.О., Осіяна О.М.
При секретарі - Кононенко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Тернівської школи естетичного виховання на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Тернівської школи естетичного виховання про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Тернівської школи естетичного виховання про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволені частково.
Скасовано наказ директора Тернівської школи естетичного виховання № 154 від 06 листопада 2006 року про звільнення ОСОБА_2 з посади викладача по класу фортепіано та концертмейстера за п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді викладача по класу фортепіано та концертмейстера Тернівської школи естетичного виховання, про що необхідно зробити відповідний запис в її трудовій книжці.
Зобов'язано Тернівську школу естетичного виховання виплатити ОСОБА_2 32 866 грн. 36 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23 листопада 2006 року по 07 грудня 2009 року.
Зобов'язано Тернівську школу естетичного виховання виплатити ОСОБА_2 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позову ОСОБА_2 відмовлено.
Додатковим рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2010 року вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні її позовних вимог, посилаючись на те, що суд не ухвалив рішення щодо позовних вимог про визнання дій відповідача відносно звільнення позивачки незаконними, а прийняв рішення про скасування наказу про звільнення позивачки, тоді як цих позовних вимог ОСОБА_2 не заявляла; також судом не було враховано, що на момент звільнення позивачки Тернівська школа естетичного виховання не була юридичною особою, а була структурним підрозділом Відділу культури Тернівського міськвиконкому, який не був залучений до участі у справі; крім того, суд неправильно розрахував середній заробіток позивачки за час вимушеного прогулу та не врахував, що позивачка не довела спричинення їй моральної шкоди; також відповідач в апеляційній скарзі посилався на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, встановив, що з 01 вересня 2005 року позивачка працювала викладачем по класу фортепіано та концертмейстером Тернівської школи естетичного виховання.
23 листопада 2006 року наказом директора Тернівської школи естетичного виховання за № 154 її було звільнено з зазначеної посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Звільнення позивачки з роботи пов'язане з тим, що вона систематично, без поважних причин не виконувала свої службові /трудові/ обов'язки, у зв'язку з чим на неї протягом 2006 року накладались дисциплінарні стягнення у вигляді доган: наказ № 10 від 23 січня 2006 року, наказ № 66 від 15 червня 2006 року, наказ №67 від 16 червня 2006 року.
Вищезазначені догани, після їх накладення, були оскаржені в судовому порядку, дві з яких були скасовані судом, а одна від 16 червня 2006 року не скасована.
Звільнення позивачки з роботи наказом директора Тернівської школи естетичного виховання за № 154 від 23 листопада 2006 року на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України є неправомірним і таким, що не відповідає вимогам КЗпП України, оскільки в зазначеному наказі відповідач посилається на стягнення у вигляді попередження, яке наче б то було накладене на неї профкомом Тернівської школи естетичного виховання за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та посадових обов'язків. Судом встановлено, що такого порушення ОСОБА_2 не допускала та на неї не могло бути накладене будь-яке стягнення по причині того, що в той день вона виконувала профспілкову роботу в міському профспілковому комітеті, тобто в вищестоящому органі професійного союзу, і її справа не могла розглядатись без участі міського комітету профспілки працівників відділу культури.
Суд прийшов до висновку, що в даному випадку догана, яка винесена ОСОБА_2 наказом № 67 від 16 червня 2006 року, не містить в собі поняття систематичності, а тому підстав для звільнення позивачки з роботи по причині систематичного невиконання нею без поважних причин обов'язків, накладених на неї трудовим договором, або правилами внутрішнього трудового розпорядку, у відповідача не було.
Оскільки суд прийшов до висновку про незаконність звільнення позивачки, то у відповідності із вимогами ст. 235 КЗпП України стягнув з відповідача на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 32 866 грн. 36 коп., навівши при цьому розрахунок цієї суми.
У зв'язку з тим, що трудові права позивачки були порушені, суд, у відповідності із вимогами ст. 237-1 КЗпП України, дійшов до висновку про стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди.
В частині позовних вимог про визнання дій Тернівської школи виховання відносно звільнення ОСОБА_2 з роботи незаконними, тобто такими, що не відповідають діючому законодавству, а також відносно необхідності зробити відповідний запис в її трудовій книжці, яким спростувати наказ директора № 154 від 23 листопада 2006 року щодо її звільнення на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України та забезпечити її таким педагогічним навантаженням, яке було на момент звільнення, тобто 35 годин на тиждень, суд першої інстанції відмовив в задоволенні цих позовних вимог, оскільки вони не передбачені КЗпП України.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача компенсації втрати заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 8 116 грн. 81 коп., суд також відмовив в задоволенні цих вимог, оскільки заробітна плата ОСОБА_2 за вказаний нею період взагалі не нараховувалась.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду змінити, а додаткове рішення залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив вищезазначені обставини справи, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і, відповідно до ст.ст. 235, 236, 237, 237-1 КЗпП України, ухвалив законне та обґрунтоване рішення щодо всіх позовних вимог, крім позовних вимог про стягнення моральної шкоди.
Суд в своєму рішення правильно зазначив обставини спричинення позивачці моральної шкоди, але колегія суддів вважає, що суд першої інстанції значно зависив розмір суми моральної шкоди і вважає на необхідне, враховуючи всі обставини по справі, знизити розмір моральної шкоди з 10 000 грн. до 2 000 грн.
Також колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду в частині зобов'язання Тернівської школи естетичного виховання виплатити ОСОБА_2 32 866 грн. 36 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23 листопада 2006 року по 07 грудня 2009 року та моральної шкоди, стягнувши зазначені суми з відповідача на користь позивачки.
Доводи, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі про те, що суд ухвалив рішення щодо позовних вимог про визнання дій відповідача відносно звільнення позивачки незаконними, а прийняв рішення про скасування наказу про звільнення позивачки, тоді як цих позовних вимог ОСОБА_2 не заявляла, безпідставні, оскільки суд розглянув всі позовні вимоги ОСОБА_2, які нею були заявлені в уточненій позовній заяві на а.с. 201-203.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що судом не було враховано, що на момент звільнення позивачки Тернівська школа естетичного виховання не була юридичною особою, а була структурним підрозділом Відділу культури Тернівського міськвиконкому, який не був залучений до участі у справі, не спростовує правильно по суті ухвалене рішення, оскільки на час розгляду справи по суті Тернівська школа естетичного виховання № 154 вже була юридичною особою.
Доводи, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі про те, що суд неправильно розрахував середній заробіток позивачки за час вимушеного прогулу, не може бути прийнятий до уваги, оскільки відповідач не надав своїх розрахунків, як то передбачено ст. 10 ЦПК України.
Доводи, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі про те, що суд не врахував, що позивачка не довела спричинення їй моральної шкоди, безпідставні, оскільки судом була встановлена наявність порушення трудових прав позивачки з боку відповідача.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, необґрунтоване та зводиться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тоді як, згідно ст. 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключним правом суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Тернівської школи естетичного виховання задовольнити частково.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2009 року в частині зобов'язання Тернівської школи естетичного виховання виплатити ОСОБА_2 32 866 грн. 36 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23 листопада 2006 року по 07 грудня 2009 року та в частині зобов'язання Тернівської школи естетичного виховання виплатити ОСОБА_2 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди змінити.
Стягнути з Тернівської школи естетичного виховання, р/р 35413001011070, МФО 805012 ГУДКУ у Дніпропетровській області , код ОКПО 34766486, на користь ОСОБА_2 32 866 грн. 36 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23 листопада 2006 року по 07 грудня 2009 року.
Стягнути з Тернівської школи естетичного виховання, р/р 35413001011070, МФО 805012 ГУДКУ у Дніпропетровській області , код ОКПО 34766486, на користь ОСОБА_2 2 000 грн. моральної шкоди
В решті рішення суду залишити без змін.
Додаткове рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2010 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду чинне з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий :
Судді :
Суд | Апеляційний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2010 |
Оприлюднено | 12.08.2015 |
Номер документу | 48008226 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Дніпропетровської області
Михайловська С. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні