Рішення

від 03.09.2009 по справі 18/336

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/336

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  18/336

03.09.09

За позовом          ТОВ «Євро Лізинг»;

До                    ПП «Форсаж»;

Про                    стягнення 213 789,84 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Мамро О.О., представник, довіреність №24 від 08.04.2009 р.;

Від відповідача:           не з”явились

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2009 р. порушено провадження у справі №18/336, справа призначена слуханням на 23.07.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 23.07.2009 р. до 03.09.2009 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 23.07.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 198 941,80 грн. (196 265,93 грн. основного боргу + 2 675,87 грн. інфляційних втрат), 13 579,86 грн. пені, 1 268,18 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 2 137,90 грн. витрат по сплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

28.08.2009 р. позивачем до господарського суду була подана заява про уточнення позовних вимог, в якій останній повідомив про часткову оплату відповідачем заборгованості та просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 187 078,40 грн. (186 846,39 грн. основного боргу + 232,01 грн. інфляційних втрат), 16 760,60 грн. пені, 1 587,03 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач—Приватне підприємство «Форсаж», повноважних представників в судове засідання не направив, незважаючи на визнання судом їх явки обов'язковою, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

08.10.2007 р. між сторонами укладений договір фінансового лізингу №492, за умовами якого позивач передає відповідачеві, а останній отримує в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби відповідно до замовлень на транспортні засоби.

Згідно з п. 5.1. договору за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати відповідачем лізингових платежів позивачеві встановлюється в плані лізингу та інших додатках.

На виконання умов договору та замовлень відповідача на транспортний засіб №491/001 від 08.10.2007 р. та №492/002 від 25.12.2007 р.  останньому були надані в фінансовий лізинг транспортні засоби:

—цементовоз напівпричіп –цистерна системи FFB EUT 35;

—Scania P420LF 6x4EHZ, про що між сторонами підписані акти приймання-передачі транспортних засобів №492/001 від 11.12.2007 р. та №492/002 від 29.05.2008 р.

Між сторонами були також підписані плани лізингу: №402/001 від 08.10.2007 р., №492/002 від 25.12.2007 р.; зміни до планів лізингу №492/001 від 11.12.2007 р., №492/002 від 29.05.2008 р., №492/001 від 12.12.2008 р.; №492/002 від 12.12.2008 р., №492/001 від 26.06.2009 р. та №492/002 від 26.06.2009 р., що є невід'ємними частинами договору, в яких встановлені строки сплати відповідачем лізингових платежів.

Відповідач неналежним чином виконував умови договору, лізингові платежі не сплатив. Станом на день подання позову до господарського суду сума боргу відповідача перед позивачем складала 196 265,93 грн. Після подачі позовної заяви до господарського суду відповідач частково погасив заборгованість, станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 186 846,39 грн.

Згідно з письмовими поясненнями позивача до заяви про уточнення суми позовних вимог здійснена відповідачем часткова оплата у розмірі 100 443,23 грн. була зарахована в рахунок погашення відповідачем наступних платежів: 65 196,10 грн. основного боргу; 26 151,48 грн. в рахунок погашення боргу по першому лізинговому платежу; 9 095,65 грн. в рахунок погашення пені. Заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу у розмірі 186 846,39 грн. розрахована позивачем з урахуванням належних до сплати відповідачем лізингових платежів за нові три місяці.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено пункту 2 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізинг одержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Пунктом 5.6. договору передбачено, що у разі прострочення лізингоодержувачем лізингових платежів (несплати або часткової несплати) більше 30 днів, на вимогу лізингодавця предмет лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 16 760,60 грн., передбачена п. 16.1. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 187 078,40 грн. (186 846,39 грн. основного боргу + 232,01 грн. інфляційних втрат) та 1 587,03 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 80 п. 1-1, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Форсаж»(інд. 04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, 11, кв. 211, код ЄДРПОУ 32247085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” (інд. 03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, код ЄДРПОУ 32774741) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 187 078 (сто вісімдесят сім тисяч сімдесят вісім) грн. 40 коп., 16 760 (шістнадцять тисяч сімсот шістдесят) грн. 60 коп. пені, 1 587 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят сім) грн. 03 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 2 433 (дві тисячі чотириста тридцять три) грн. 55 коп. витрат по сплаті держмита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          В іншій частині позову провадження у справі припинити.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко