Рішення

від 07.09.2009 по справі 41/476

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/476

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/476

07.09.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гетьман»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Ельпром»

Простягнення 7 132,44 гривень

Суддя  Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача:    Білобров І.О. –дов. № б/н від 23.03.2009 року;

від відповідача : не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гетьман»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпром»про стягнення  7 132,44 гривень.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач отримав по видаткових накладних товар (бензин), однак в повному обсязі за нього не розрахувався.

Ухвалою від 09.07.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.08.2009 року.

В судовому засіданні 17.08.2009 року, представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та усні пояснення по суті спору, відповідно до яких, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 17.08.2009 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 17.08.2009 року у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відклав розгляд справи до 07.09.2009 року.

В судовому засіданні від 07.09.2009 року представник позивача надав суду усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 07.09.2009 року вдруге не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.09.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -                                             

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до видаткових накладних (копії в матеріалах справи) позивач передав, а відповідач отримав товар (бензин) на загальну суму 3 226 880,34 гривень.

Проте відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару у повному обсязі не виконав.

Зокрема, відповідач частково розрахувався за поставлений товар, сплативши позивачу 3 219 747,90 гривень, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

У зв'язку з цим, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 7 132,44 гривень (3 226 880,34 - 3 219 747,90).

06 травня 2009 позивач направив відповідачу претензію № 391/1 з вимогою погасити зазначену заборгованість, однак  вона була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що  правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм,  господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпром» (03146, м. Київ, вул. Новопирогівська, 62-а, код ЄДРПОУ 35396095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьман»(39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовска, 11, код ЄДРПОУ 32687041) 7 132,44 (сім тисяч сто тридцять дві) гривні 44 копійки - боргу, 102,00 (сто дві) гривні 00 копійок - державного мита та 315,00 (триста п'ятнадцять) гривень 00 копійок - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Суддя                                                                                                             О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

29.09.2009р.