Рішення

від 29.09.2009 по справі 11/161

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/161

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.09                                                                                           Справа№ 11/161

   По справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПК-Профіль-ГП”, с.Старичі Яворівського району Львівської області до відповідача: Приватного виробничого підприємства „Бувір” , с.Мальчиці Яворівського району Львівської області

    Про стягнення 161923,20грн.

    У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:

    Від позивача: Козловський - предст. згідно доручення № 10 від 1.09.2009року

    Від відповідача: не з'явився

    Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, зокрема їх право заявляти відвід.

    Суть позову: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „„ТПК-Профіль-ГП” про стягнення із Приватного виробничого підприємства „Бувір” 161923,20грн. боргу та розірвання договору № 17-04-08 від 17.004.2008року.    

    Ухвалою господарського суду від 30.07.2009року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.09.2009року.

    Позивач позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

    Відповідач в судове засідання не з»явився, конверт адресований відповідачу повернувся із позначкою „адресат вибув”.

    Згідно представленої позивачем довідки головного управління статистики про включення відповідача до ЄДРПОУ адреса відповідача співпадає із адресою вказаною в позовній заяві.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

    Від здійснення звукозапису судового процесу сторони відмовились.

    В процесі розгляду справи суд встановив наступне: На підставі укладеного між сторонами договору поставки обладнання № 17-04-08 від 17.04.2008року відповідно до якого відповідач зобов'язався поставити та передати у власність позивача бувший у вжитку дизельний автонавантажувач  моделі ТР-120 виробництва TRANSPORTA (Чехія).

    Відповідно до умов договору (розділ 5 договору) перерахунок коштів здійснюється на підставі виставлених Постачальником рахунків наступним чином:

-          попередня оплата в розмірі 40% суми договору, що складає 48000,00грн. має бути перерахована покупцем постачальнику протягом трьох банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення постачальника про наявність обладнання на складі постачальника в м.Дніпропетровську та отримання виставленого постачальником рахунку;

-          попередня оплата в розмірі 40% суми договору, що складає 48000,00грн. має бути перерахована покупцем постачальнику протягом трьох банківських днів з моменту  отримання покупцем рахунку постачальника;

-          Попередня оплата в розмірі 20% від суми договору , що складає 24000,00грн. має бути перерахована покупцем постачальнику протягом трьох банківських днів з моменту отримання покупцем обладнання в пункті поставки: 09113, Київська обл-сть, м.Біла Церква, вул. Сквирське шосе,227.

Загальна сума договору складає 120000,00грн., як зазначено в п.п.4.3 договору.

Відповідно до п.п. 6.1 договору обладнання має бути поставлене покупцю протягом 60-ти календарних днів з моменту отримання постачальником часткової оплати, визначеної порядком розрахунків сторін.

На виконання умов договору позивачем проведено попередню оплату в сумі 48000,00грн.(40% від ціни договору) 29.05.2008року. 15.09.2008року позивач оплатив ще 40% від суми договору - 48000,00грн.

Згідно умов договору постачання товару повинно бути здійснено з 16.09.2008року по 14.11.2008року.

Здача приймання обладнання здійснюється в пункті поставки-склад покупця, який розташований за адресою: м.Біла Церква, вул. Сквирське шосе.227 (п.п. 7.1 та 7.2 договору), під час приймання автонавантажувача покупець зобов'язаний перевірити його технічний стан (п.9.5) і в разі невідповідності технічного стану покупець підписує Акт прийому-передачі (п.п. 9.6). Підписання представником покупця акту приймання-передачі є підтвердженням приймання автонавантажувача.

Автонавантажувач, який відповідач поставив не міг бути прийнятий так як при його перевірці було виявлено численні дефекти. Він не відповідав технічним умовам та стандартам і не міг використовуватись за призначенням.

Зважаючи на те, що недоліки відповідачем не усунені, а позивач не взмозі використовувати автонавантажувач за призначенням, він звернувся до суду із позовом про повернення сплачених коштів із врахуванням інфляційних втрат, що складає 105043,20грн. та розірвання укладеного між сторонами договору № 17-04-08 від 17.04.2008року.

Також позивач нарахував 56880,00грн. штрафу відповідно п.10.3 договору, де передбачено, що у випадку порушення строку поставки відповідач, як продавець по договору, зобов'язаний сплатити штрафну неустойку в розмірі 0,2% від вартості обладнання за кожен день протягом всього строку прострочення.

Таким чином, сума позову складає 105043,20грн., з який-96000,00грн.- сума основної заборгованості, 9043,20грн.-сума інфляційних нарахувань та 56880,00грн. - сума штрафних санкцій, яка зменшилась і складає 43200,00грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника сторони суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

17.04.2009оку сторони уклали договір поставки обладнання № 17-04-08  згідно з умовами якого відповідач зобов'язався поставити позивачу автонавантажувач за попередню оплату належної якості та на умовах передбачених договором.

    Згідно частини 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому.         

    Виникнення прав та обов'язків пов'язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких відповідач здійснив проплату в розмірі 80% від суми договору, що складає 96000,00грн., а відповідач зобов'язався поставити автонавантажувач належної якості у визначений договором строк.

    Факт проведення позивачем переоплати підтверджений платіжними дорученнями № 17091 від 28.05.2008року на суму 48000,00грн. та № 18811 від 16.09.2008року на суму 48000,00грн.

Однак, відповідач не представив доказів належного виконання зобов'язання.

Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

    Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

Згідно із статтею 768 Цивільного кодексу України та п. 5 ст. 268 Господарського кодексу України Покупець вправі відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення).

     Відповідно ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попереньої оплати товару, не передав товару у встановлений строк, покупець має право вимагати передавання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом 3 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, якщо внаслідок прострочення боржником виконання зобов»язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

    Відповідно до ч.1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Крім цього, згідно ст. 611 ЦК України та статті 216 ГК України у випадку порушення зобов'язання (здійснення правопорушення у сфері господарювання) настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки та відшкодування збитків.

    Таким чином, позивачем крім суми основної заборгованості правомірно нараховано передбачені п.п.10.3 договору штрафні санкції в розмірі 0,2% від вартості обладнання за кожен день протягом всього строку прострочення, що складає 56880,00грн.

    В судовому засіданні 29.09.2009року позивачем подано заяву про зміну суми позову на підставі ст.22 ГПК України, щодо нарахованих штрафних санкцій, з огляду на наступне:

Вартість обладнання 120 000,00 грн. Розмір штрафної неустойки згідно з п. 10.3 договору –0,2% від вартості обладнання за кожен день протягом всього строку прострочення зобов'язання. Розмір штрафної неустойки в день складає 240,00 грн. Строк прострочення поставки обладнання –237 днів. Враховуючи те, що згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано то штрафна неустойка нараховується за 180 днів. Загальний розмір штрафної неустойки обраховується як кількість днів прострочення виконання помножена на розмір штрафної неустойки в день.  Загальний розмір штрафної неустойки = 180 х 240,00 грн. - 43 200,00 грн.

    Відповідно до п.5 ст. 188 ГПК України, якщо судовим рішенням договір змінено, або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

   Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються  вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

    Судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, оскільки спір виник з його вини.

    Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-

      в и р і ш и в :

            Позов задоволити повністю.

Розірвати договір № 17-04-08 від 17.04.2008року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТПК-Профіль-ГП”, с.Старичі та Приватним виробничим підприємством „Бувір” , с.Мальчиці.

    Стягнути з Приватного виробничого підприємства „Бувір” , с.Мальчиці Яворівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 31252623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПК-Профіль-ГП”, с.Старичі Яворівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 30703438) 96000,00грн. основного боргу, 9043,20грн.-інфляційних, 43200,00грн.-штрафу, 1482,43рн. державного мита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.          

Суддя                                                                                             Сало І.А.