Рішення

від 17.09.2009 по справі 8/404

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/404

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/404

17.09.09

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Граф"

до             Комунального підприємства "Житлоінвестбуд - УКБ"      

про                           стягнення 448 653,36 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача         представники –Тьолушкін А.Г. (дов. №б/н від 16.09.09)

                              Шульган Д.Ю. (дов. №б/н від 21.07.09)

Від відповідача     не з`явились

Обставини справи:

Позивач   звернувся  до Господарського суду м. Києва з  позовом  про  стягнення з відповідача 425 516,00 грн., що становить заборгованість за договором підряду № 2009-G/10 на проведення проектних робіт від 05.03.2009р. та 6 638,04 грн. пені, 4 680,68 грн. збитків від інфляції, 1 818,64 грн. трьох відсотків річних, а також 10 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката та судові витрати.    

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 19.08.2009р. порушено провадження у справі № 8/404, розгляд справи призначений на 17.09.2009р.

У судове засідання, призначене на 17.09.2009р. з'явилися представники позивача. Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Від відповідача через канцелярію суду клопотань та заяв не надходило.  

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, просили суд позов задовольнити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

05.03.2009р. між Комунальним підприємством «Житлоінвестбуд-УКБ» - «замовник»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Граф»- «підрядник»був укладений договір підряду № 2009-G/10 на проведення проектних робіт (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого «підрядник»зобов'язався розробити проектно-кошторисну документацію по коригуванню стадії «Проект»надати на розгляд та захистити її в архітектурній Раді, пройти експертизу відкоригованої стадії «проект»та завершити виконання стадії «РД»по житловому будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального призначення по вул. Урицького, 18 в м.Києві, а «замовник»зобов'язався прийняти і оплатити їх на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.1.3 договору «підрядник»зобов'язався виконати роботу, передбачену цим договором і здати «замовнику»в обумовлений термін проектну документацію комплектною і належної якості в 4-х примірниках, відповідно до завдання на проектування та норм ДБН.

Розділом 2 договору передбачено, що вартість робіт визначена додатковою угодою до цього договору.

Сторонами по договору була складена, підписана та скріплена печатками сторін додаткова угода № 2009-G/01 на проведення проектних робіт від 19.03.2009р., якою сторони погодили, що «замовник»перераховує «підряднику»кошти за виконану в чотирьох примірниках проектну продукцію у сумі, що відображена в календарному плані (додаток № 1).

Згідно календарного плану робіт, який є додаток № 1 до додаткової угоди № 2009-G/01 від 19.03.2009р. загальна сума «Стадії «П»+ «РД»становить 1 003 875,00 грн., яка складається з суми «Стадії «П»в розмірі 556 895,00 грн. та суми «Стадії «РД»в розмірі 446 980,00 грн.  

Умовами договору сторони погодили, що після завершення робіт «підрядник»подає «замовнику»акт приймання-здачі проектної продукції, а «замовник»протягом  10 днів з дня отримання акту приймання-здачі проектної продукції зобов'язаний передати «підряднику»підписаний акт прийняття-здачі проектної продукції або мотивувальну відмову від приймання робіт (п.4.1 договору).

З матеріалів справи вбачається, що 27.05.2009р. відповідачем була отримана документація на підставі накладної № 145 (копія в матеріалах справи).

28.05.2009р. позивач звернувся до відповідача з листом № 07/05, в якому просив відповідача прийняти проектно-кошторисну документацію стадія «П», вартість якої становить 445 416,00 грн., включаючи перерахований відповідачем аванс в сумі 20 000,00 грн. та підписати акти виконаних робіт. Вказаний лист був отриманий відповідачем 29.05.2009р. за вх. № 9/3750, про що свідчить відмітка відповідача на даному листі, але відповідач акт виконаних робіт не підписав, кошти на рахунок позивача не перерахував.

Згідно з п.4.1 договору за умови відсутності претензій в 10-тиденний термін видана документація (етап) вважається прийнятою, односторонній акт «підрядника»набуває статусу юридичного документа, а «замовник»має право оплатити виконані роботи.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно зі ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

В матеріалах справи відсутні докази визнання акту здачі-приймання науково-технічної продукції від 27.05.2009р. по додатковій угоді № 2009-G/01 від 19.03.2009р. договору № 2009-G/10 на проведення проектних робіт від 05.03.2009р. недійсним. Відповідачем таких доказів суду не надано.

Таким чином, виконані позивачем роботи згідно вищевказаного акту здачі-приймання науково-технічної продукції від 27.05.2009р. вважаються виконаними належним чином та прийнятими відповідачем без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Згідно зі ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Пунктом 2.2 додаткової угоди № 2009-G/01  від 19.03.2009р. передбачено, що оплата робіт проводиться поетапно відповідно до календарного плану (додаток № 1), який є невід'ємною частиною додаткової угоди.    

Відповідач власні зобов'язання  не виконав належним чином, за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався.

Позивач звертався до відповідача з вимогами сплати заборгованість в розмірі 425 516,00 грн., але відповіді від відповідача не отримав, відповідач кошти не перерахував.    

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 425 516,00 грн.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача  425 516,00 грн. основного боргу за договором підряду № 2009-G/10 на проведення проектних робіт від 05.03.2009р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача  6 638,04 грн. пені, 4 680,68 грн. збитків від інфляції, 1 818,64 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору підряду № 2009-G/10 на проведення проектних робіт від 05.03.2009р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 1 818,64 грн. та збитків від інфляції в розмірі 4 680,68 грн., зазначених позивачем в розрахунку, та перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 1 818,64 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі, вимога ж позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає задоволенню частково в розмірі 3 390,95 грн. В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції слід відмовити.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків, передбачених цим договором сторони відповідають відповідно до чинного законодавства України (п.5.1 договору).

Таким чином, враховуючи те, що правочин щодо забезпечення виконання грошового зобов'язання у вигляді пені не вчинений у письмовій формі, тому у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 6 638,04 грн.  слід відмовити.  

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 425 516,00 грн. основного боргу, 3 390,95 грн. збитків від інфляції, 1 818,64 грн. трьох відсотків річних, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову слід відмовити.  

Позивач також просив суд стягнути з відповідача 10 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

На підставі наданих позивачем доказів, судом встановлено, що 27.05.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Граф»- «замовник»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Абсолют»в особі директора Жовновського В.Т. –«виконавець»був укладений додаток № 1 до договору № 1/22-05 про надання правової допомоги адвоката, предметом якого є надання правової допомоги адвоката, юридичних послуг по виконанню робіт по спору з комунальним підприємством «Житловінвест УКБ»

В матеріалах справи наявне свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1690 від 05.07.2001р., видане гр. Жовновському В.М.

За вищевказаним додатком № 1 від 27.05.2009р., позивач сплатив адвокату 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 98 від 06.08.2009р. (в матеріалах справи).

Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг (п.10 Роз'яснення ВАС України від 04.03.98 р. N 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).

Статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.     

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником (Інформаційний лист Вищого Господарського Суду України від 14.07.04р. № 01-8/1270).

На підставі вищевикладеного, у відповідності до положень ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача витрати понесені позивачем на оплату послуг адвоката в сумі 10 000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 547, 549, 611, 625, 837, 853, 882, 887, 889 ЦК України, ст. ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлоінвестбуд - УКБ" (01034, м.Київ, вул. Володимирська, 42; код ЄДРПОУ 31958324) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Граф" (юридична адреса: 01010, м.Київ, вул. Московська, 24, кв. 21; поштова адреса: 02081, м.Київ, вул. Здолбунівська, 9-Б, офіс № 233; код ЄДРПОУ 32491646) 425 516 (чотириста двадцять п'ять тисяч п'ятсот шістнадцять) грн. основного боргу, 3 390 (три тисячі триста дев'яносто) грн. 95 коп. збитків від інфляції, 1 818 (одну тисячу вісімсот вісімнадцять) грн.  64 коп. трьох відсотків річних, 4 307 (чотири тисячі триста сім) грн. 26 коп. державного мита, 115 (сто п'ятнадцять) грн.87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 29.09.2009р.