Вирок

від 17.01.2012 по справі 1-55/12

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1007/676/2011

Провадження №1/1007/55/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 року м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого, судді - Рабець М.Д.

при секретарі - Гривко А.В.

з участю прокурора - Ландар А. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Молдова, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, тимчасово проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,-

у скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 15ч.2,185ч.2; 19І ч. КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 вчинив привласнення чужого майна, яке перебувало у його відданні та повторно вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна за наступних обставин.

Судом визнано доведеним, що підсудний ОСОБА_1 вчинив слідуючі інкриміновані злочини.

Так, підсудний ОСОБА_1 згідно наказу №16ВК від 16.03.2010р. був призначений на посаду торгового представника Київської філії ТОВ «Черкаська продовольча компанія» (ідентифікаційний код 33536038), яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 11/2. Між підсудним ОСОБА_1 та Київською філією ТОВ «Черкаська продовольча компанія» в особі директора ОСОБА_2 15 березня 2010р. було укладено договір про повну матеріальну відповідальність за № 04/Л-МВ.

18 березня 2011р. у невстановлений слідством час в підсудного ОСОБА_1, який знаходився на посаді торгового представника Київської філії ТОВ «Черкаська продовольча компанія», на якого відповідно до посадової інструкції торгового представника покладається обов'язок отримувати кошти за відвантажений товар, виник злочинний умисел, спрямований на привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, а саме грошових коштів в сумі 15216,59грн. Київської філії ТОВ «Черкаська продовольча компанія», отриманих від клієнтів як оплату за поставлену їм продукцію.

Тому підсудний ОСОБА_1 в ході виконання покладених на нього зобов'язань, з метою відображення отримання грошей від клієнтів, отримував в бухгалтерії Київської філії ТОВ «Черкаська продовольча компанія» бланк прибуткового касового ордеру, на якому стояв підпис бухгалтера та відтиск печатки даного підприємства.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на привласнення грошей на загальну суму 15216,59грн., що належали Київській філії ТОВ «Черкаська продовольча компанія», підсудний ОСОБА_1 отримав від працівників ФОП «ОСОБА_3С.», ФОП «ОСОБА_4О.», ФОП «ОСОБА_5О.», ФОН «ОСОБА_6М.», ФОП «ОСОБА_7М.», ФОП «ОСОБА_8Г.» кошти в сумі 15216,59грн., оформивши це частково, видачею квитанцій до прибуткових касових ордерів за номерами: № ЧПК-002187 від 28.03.2011, № ЧІІК-002286 від 31.03.2011, № ЧПК- 002346 від 04.04.2011 від працівників ФОП «ОСОБА_4О.», інші шляхом відображення відмітки про сплачення товару на накладних за номерами: №33099 від 28.03.2011, №32843 від 23.03.2011, № 33021 від 26.03.2011, №33138 від 28.03.2011, №33266 від 29.03.2011, №33412 від 31.03.2011 та листах формату А-4.

Після отримання вказаних грошей, підсудний ОСОБА_1 до каси Київської філії ТОВ «Черкаська продовольча компанія» їх не вніс, а привласнив, після чого використав на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у вчиненні двох і більше тотожних злочинних дій під єдиним злочинним наміром привласнити кошти Київської філії ТОВ «Черкаська продовольча компанія» в сумі 15216,59грн., ОСОБА_1 заволодів грошима вказаного товариства, після чого використав їх на власний розсуд.

Крім цього, підсудний ОСОБА_1, після привласнення коштів, вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, за наступних обставин.

Так, 08 листопада 2011 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин підсудний ОСОБА_1 і.В. прибув до супермаркету ТОВ «Цаннер», що в ТРЦ «Термінал» за адресою: Київська область, м. Бровари, вулиця Київська, 316, та перебуваючи в приміщенні торгівельного залу з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно та повторно, з корисливих мотивів, таємно, викрав чуже майно: шкарпетки марки «Дюна» вартістю 11 гривень 40 копійок, плитку шоколаду «Мілка-полуниця» вартістю 9 гривень 15 копійок, плитку шоколаду «Мілка з мигдалем» вартістю 11 гривень 50 копійок, плитку шоколаду «Мілка лісовий горіх» вартістю 11 гривень 50 копійок, плитку шоколаду марки «Світоч» вартістю 9 гривень 30 копійок та ковбасу «Українська Ятрань» вартістю 53 гривень. Вказані товари, загальною вартістю 106 грн. 35 коп. підсудний ОСОБА_1 заховав в кишені куртки, щоб в подальшому непомітно для охорони винести за межі магазину.

Після цього, ОСОБА_1 з викраденим майном, яке було приховане в кишенях, вийшов за межі кас, не сплативши за вказаний товар, де був затриманий працівниками охорони, а тому виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не зміг його закінчити з причин, що не залежали від його волі

Своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, підсудний ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Такі дії підсудного ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковано за ст.ст. 19І ч.1; 15ч.2,185ч.2 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в привласненні чужого майна, яке перебувало у його відданні та повторному закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, в скоєному розкаявся. Пояснив, що він вже протягом майже шести років проживає в с.Перемога в своїх родичів. Вказав, що працював торговим представником в Київській філії ТОВ «Черкаська продовольча компанія» і в силу своїх службових обов'язків отримував від підприємців грошові кошти за реалізовану ними продукцію. Ці кошти він здавав в касу. Одначе, отримавши кошти від ФОП Савка, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших в сумі 15216 грн.59 коп. він привласнив і до каси підприємства не здав. На той час він був матеріально відповідальною особою, про це з ним було укладено угоду. Свою вину визнає і тому готовий погасити цей борг. Також вказав, що підприємство з ним не розрахувалось по зарплаті. Щодо крадіжки в із супермаркету то також визнає повністю вину, викрадені шкарпетки, шоколад та ковбасу він зразу повернув при затриманні. Так як працівники міліції вказали, що є справа в м.Києві тому його і затримали. За період утримання під вартою в нього був час про все подумати і тому запевняє, що більше нічого протиправного вчиняти не буде. До цього інших злочинів не вчиняв.

Покази підсудного ОСОБА_1 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочинів, добровільності та істинності його позиції.

Визнавши недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в порядку, передбаченому ст.299 КПК України, проти чого не заперечують учасники судового розгляду, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд обмежився лише допитом підсудного та дослідженням таких матеріалів справи, які характеризують його особу.

Винність ОСОБА_1, крім його визнавальних показань, підтверджується також сукупністю зібраних по справі досудовим слідством доказів, на досліджені яких підсудний не наполягав, оскільки не оспорював фактичні обставини справи.

Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність винності ОСОБА_1В, в пред'явленому йому обвинуваченні.

Суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в вчиненні злочинів, що йому інкримінуються доведена повністю та вважає, що його дії за ст.ст.15ч.2, 185ч.2; 19І ч.1 КК України кваліфіковано вірно, оскільки він вчинив привласнення чужого майна, яке перебувало у його відданні та повторно вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна і за цими статтями повинен нести кримінальну відповідальність.

Обираючи покарання ОСОБА_1 щодо інкримінованих злочинів, суд враховує вимоги сг.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкцій інкримінованих злочинів, що вони відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, особу винного, який до скоєного характеризувався позитивно.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_1, суд визнає те, що він щиро кається у вчиненому і активно сприяв розкриттю злочинів та встановленню істини по справі, що передбачено п.1 ч.І ст. 66 КК України.

Обтяжуючих покарання обставин передбаченими ст.67 КК України в діях ОСОБА_1 суд не встановив. Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь небезпечності вчинених ним злочинів, сукупність всіх обставин їх вчинення, пом'якшуючі обставини, дані про його особу, що він позитивно характеризується за місцем проживання, кається у вчиненому, думку прокурора про призначення покарання не пов'язаного із ізоляцією його від суспільства, його поведінка в суді свідчить, що він не є особою, яка твердо стала на шлях вчинення злочинів, значних наслідків від скоєного злочину не наступило, тому суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, при призначенні покарання відповідно до санкцій статей інкримінованих злочинів у вигляді позбавлення волі, без додаткового покарання при цьому вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов по справі підлягає задоволенню, оскільки його визнав підсудний ОСОБА_1, а також в зв'язку з доведенням його вини в інкримінованому злочині.

Також суд вважає, що із ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені витрати за проведення експертизи по справі.

Питання щодо речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст.81 КПК України.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1, визнати винним у вчинені злочинів, передбачених ст.ст.15ч.2, І85ч.2; 191 ч.1 КК України та призначити йому за цими статтями покарання:

-за ст.15ч.2, 185ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк - 2(два) роки б(шість) місяців;

-за ст.191ч.1 КК України у виді позбавлення волі на строк - 2 (роки) роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Відповідно до ст.70 ч.І КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2(два) роки б(шість) місяців, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.75 КК України, з випробуванням, встановити іспитовий строк терміном 2(два) роки, в період якого відповідно до ст.76 КК України зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 змінити із взяття під варту на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши ОСОБА_1 з-під варти негайно в залі суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з часу проголошення вироку.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Молдова, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, тимчасово проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди від злочину 15216 грн.59 коп. (п'ятнадцять тисяч двісті шістнадцять гривень 59 копійок) на користь ТОВ «Черкаська продовольча компанія» в особі Київської філії (02125, м.Київ, вул..Старосільська, 1-Д, р/р260063013402 в ПАТ «Старокиївський банк» м.Києва, МФО 321477, код ОКПО 33536038, 1ПН 243500623011).

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Молдова, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, тимчасово проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), судові витрати по справі за проведення судово-почеркознавчої експертизи - 1367грн.60коп. (одна тисяча триста шістдесят сім гривень 60 копійок), які перерахувати в НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві, код 25575285, банк ГУДКУ у Київській області, МФО 821018. Р/Р 31253272211699, призначення платежу 10120(послуги експерта) за проведення експертизи №486 від 10.06.2011р.

Речові докази по справі шкарпетки, шоколад, ковбаса, які зберігаються в ТОВ "Цаннер", залишити їм, дозволивши їх використовувати за призначенням, а накладні, квитанції зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв'язку із тим, що вони ніким не оспорювалися - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.

В іншій частині вирок суду першої інстанції може бути оскаржений шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя М.Д. Рабець