3/138
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"28" вересня 2009 р. Справа № 3/138
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт»
до відповідача Приватного підприємства "Стадіо"
про стягнення заборгованості в сумі 4496 грн. 50 коп.
Суддя Мамченко Ю.А.
Представники:
від позивача : представник не з'явився
від відповідача : представник не з'явився
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Стадіо" про стягнення 3889 грн. 02 коп. основного боргу за поставлений товар, 388 грн. 90 коп. 10% штрафу, 158 грн. 21 коп. пені, 21 грн. 52 коп. 3% річних, 38 грн. 85 коп. інфляційних втрат за прострочення в оплаті поставленого товару.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про, що свідчить підпис представника позивача за довіреністю Верчука М.В. у протоколі судового засідання від 16.09.2009 року.
28.09.2009 року до господарського суду Рівненської області від представника позивача надійшла заява в якій він просить суд проводити розгляд справи без його участі та задоволити позовні вимоги в частині стягнення 1889 грн. 02 коп. суми основного боргу, 388 грн. 90 коп. 10 % штрафу, 158грн. 21 коп. пені, 21 грн. 52 коп. 3 % річних, 38 грн. 85 коп. індексу інфляції. Також представник позивача повідомив, що відповідач на момент розгляду справи частково сплатив суму основного боргу в розмірі 2000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою №РВ-00000074 від 09.09.2009 року.
З огляду на вищевказане, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 2000 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав. Ухвала суду від 16 вересня 2009 року про відкладення розгляду справи на 28.09.2009 року була направлена позивачу на адресу, яка зазначена у позовній заяві №476 від 17.08.2009 року та у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи №815975 (33022, м. Рівне, вул. О.Дундича, 30). Конверт направлений відповідачу повернувся до господарського суду Рівненської області з відміткою пошти "Повертається по закінченню строку зберігання і неявкою адресата за одержанням".
У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У пункті 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 року № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" зазначено, що законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідач не довів до відома господарського суду та позивача про зміну свого місцезнаходження, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
При винесенні рішення суд
ВСТАНОВИВ
14.05.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт»(далі –Постачальник) та Приватним підприємством "Стадіо" (далі –Покупець) укладено Договір поставки №61531 (далі –Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язався передати, а Покупець прийняти та своєчасно оплатити переданий товар за цінами, обумовленими сторонами при складанні заявки.
Відповідно до п.3.1. Договору покупець зобов'язався перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або внести в касу підприємства Постачальника не пізніше 21 дня з часу прийомки товару. У випадку виникнення у Покупця заборгованості, всі кошти які надійшли від нього будуть зараховуватись Постачальником як оплата за попередньо отриманий товар.
На виконання умов договору відповідачу згідно видаткової накладної №РР-0019882 від 14.05.2009 року на суму 1267 грн. 20 коп., видаткової накладної №РР-0020654 від 19.05.2009 року на суму 1144 грн. 80 коп., видаткової накладної №РР-0021925 від 25.05.2009 року на суму 904 грн. 62 коп., видаткової накладної №РР-0023539 від 01.06.2009 року на суму 572 грн. 40 коп., поставлено товар на загальну суму 3889 грн. 02 коп..
Відповідачем частково оплачено отримані за Договором товари в розмірі 2000 грн. 00 коп.. На момент розгляду справи борг за Договором поставки №61531 від 14.05.2009 року в розмірі 3889 грн. 02 коп. відповідачем частково оплачено, проте з порушенням строків оплати.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п.6.3. Договору при порушенні терміну оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки платежу, що згідно з розрахунком наданим позивачем за період з 05.06.2009 року по 17.08.2009 року складає 158 грн. 21 коп..
За порушення строків оплати, відповідно до ст.625 ЦК України, позивачем на суму боргу за період з 05.06.2009 року по 17.08.2009 року нараховано три відсотки річних в розмірі 21 грн. 52 коп.. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.6.4. Договору у разі несвоєчасного погашення боргу Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості прострочки оплати поставленого товару.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Позивачем на суму боргу за період з 05.06.2009 року по 17.08.2009 року нараховано штраф в розмірі 10% від суми заборгованості, який становить 388 грн. 90 коп.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Позивачем на суму боргу за період з 05.06.2009 року по 17.08.2009 року нараховано індекс інфляції, який становить 38 грн. 85 коп..
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1889 грн. 02 коп. основного боргу, 158 грн. 21 коп. пені, 21 грн. 52 коп. 3% річних, 388 грн. 90 коп. 10% штрафу, 38 грн. 85 коп. інфляційних витрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст.49, п.1-1. ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмір 2000 грн. 00 коп. припинити.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Стадіо" (33022, Рівненська область, м.Рівне, вул. О.Дундича, 30, код ЄДРПОУ 35953707, р/р 26009001320124 в РВ ЗАТ "ОТП Банк", МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт»(10001, м.Житомир вул.Кооперативна, буд.12, код ЄДРПОУ 32265298, р/р №26001015210945 в Житомирській філії ВАТ «Укрексімбанк», МФО 311324) 1889 грн. 02 коп. основного боргу, 158 грн. 21 коп. пені, 21 грн. 52 коп. 3% річних, 388 грн. 90 коп. 10% штрафу, 38 грн. 85 коп. інфляційних витрат, а також витрати на оплату державного мита в розмірі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Мамченко Ю.А.
Повний текст рішення суддею підписано "02" жовтня 2009 року
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2009 |
Оприлюднено | 05.10.2009 |
Номер документу | 4801437 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні