Ухвала

від 13.03.2012 по справі 2-117

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-117 Головуючий у суді у 1 інстанції - Ільченко Номер провадження 22-ц/1890/531/12 Суддя-доповідач - Рибалка Категорія - 27

УХВАЛА

13 березня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рибалки В. Г.,

суддів - Білецького О. М., Шевченка В. А.,

за участю секретаря - Кияненко Н.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 січня 2012 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 січня 2012 року про відмовлено в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції при постановлені ухвали норм процесуального права. Просить скасувати ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 січня 2012 року та постановити нову, якою задовольнити його заяву про застосування заходів забезпечення позову, а саме забезпечити позов ОСОБА_1 про стягнення позики на суму 30 000 грн. шляхом накладання арешту на нерухоме майно та рухоме майно ОСОБА_2, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилось, в тому числі на майнові та грошові активи відповідача як по місцю його паспортної реєстрації так і по місцю фактичного знаходження такого майна.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом у грудні 2011 року. Просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики в розмірі 30 000 грн. Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2011 року було відкрито провадження в даній справі. 16 січня 2012 року представник ОСОБА_1- ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову. В даній заяві просив накласти арешт на нерухоме майно та рухоме майно ОСОБА_2 , з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилось, в тому числі на майнові та грошові активи відповідача як по місцю його паспортної реєстрації так і по місцю фактичного знаходження такого майна.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом трьох днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії тимчасовому адміністратору, ліквідатору банку або Національному банку України при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При розгляді справи суд першої інстанції належним чином з`ясував та перевірив обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам та обґрунтував висновки викладені в ухвалі.

Суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви представника ОСОБА_1- ОСОБА_3 про забезпечення прозову, оскільки, в матеріалах справи відсутні будь - які докази того, що майбутнє рішення може бути не виконано.

Ствердження апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 погрожує ОСОБА_1 в телефонному режимі і вимагає відкликати позовну заяву не є підставою для перегляду ухвали.

Статтею 151 ЦПК України передбачено право суду вжити заходи забезпечення позову, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, однак, суд першої інстанції дослідивши матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про те, що на даному етапі розгляду справи немає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам процесуального права.

У зв'язку з цим апеляційну скаргу необхідно відхилити, а ухвалу суду - залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 312, 313, 315, ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 січня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, оскільки вона не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий -

Судді -