Ухвала

від 29.07.2015 по справі 821/593/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/593/15-а

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Промінь-3" до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2015 року фермерське господарство "Промінь-3" звернулося до суду з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002102200 від 24 листопада 2014 року про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати в сумі 13261,32грн. та застосування штрафу в сумі 3315,33грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року адміністративний позов задоволений частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області від 24 листопада 2014 року №0002102200 в частині визначення податкового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 8949,10грн. та штрафних санкцій у розмірі 2237,28грн. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно із п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 лютого 2006 року між позивачем та Бериславською районною державною адміністрацією укладено договір оренди на земельну ділянку загальною площею 50,1682га, в тому числі ріллі богарної 35,6064га, ріллі зрошуваної 14,5618га із земель резервного фонду Високопільської сільської ради. Згідно з п.5 договору оренди нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 629111,40грн. Розмір орендної плати встановлений в розмірі земельного податку. В подальшому розмір орендної плати переглядався. /а.с.26-32/

28 лютого 2012 року до договору оренди були внесені зміни щодо розміру орендної плати, а саме позивач повинен сплачувати 300грн. орендної плати за один гектар від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. /а.с.36/

14 жовтня 2014 року договір оренди був припинений. /а.с.40/

В листопаді 2014 року відповідачем була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка фермерського господарства «Промінь-3» з питань дотримання вимог податкового законодавства по орендній платі за землю за період з 01 квітня 2014 року по 30 вересня 2014 року.

За результатами перевірки складений акт від 12 листопада 2014 року №196/21-02-22-014/14136571, яким встановлено порушення позивачем пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України в частині заниження розміру орендної плати за земельні ділянки, в результаті чого донараховано орендну плату за землю станом на 30 вересня 2014 року в сумі 13261,32грн., оскільки згідно з витягами відділу Держземагенства №02-13/10-1729, 02-13/10-1728 від 31 січня 2011 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 789163,64грн., а з урахуванням коефіцієнту індексації 1,756 відповідно до постанови КМУ від 31 жовтня 2011 року №1185 нормативна грошова оцінка складає 1385771,35грн., відповідно грошова оцінка площі 1га. складає 27622,51грн.

Таким чином, з 01 квітня 2014 року по 30 вересня 2014 року розмір орендної плати повинен становити 20786,57грн. (виходячи з розрахунку 1385771,35грн. НГО х 3% 12м. х 6міс.) однак, позивач сплатив тільки 7525,23грн. (300грн. за 1га), тобто заниження орендної плати становить 13261,34грн. /а.с.7-12/

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від № НОМЕР_1 від 24 листопада 2014 року про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати в сумі 13261,32грн. та застосування штрафу в сумі 3315,33грн. /а.с.5/

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податків є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (ст. 286 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.7.3. ст.7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Таким чином, з набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.5.2 ст.5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при обчисленні орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності будь-які підстави для застосування коефіцієнту, передбаченого Постановою КМУ від 31 жовтня 2011 року № 1185, відсутні, оскільки: база оподаткування визначається виключно Податковим кодексом України, який у чинній редакції не містить вимог про застосування коефіцієнту 1,756 до показників нормативної грошової оцінки землі - ст.289 Податкового кодексу України врегульовано лише щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель з урахуванням індексу споживчих цін за попередній рік, й інших положень, які б визначали застосування будь-яких інших коефіцієнтів, Податковий кодекс України не містить; Постанова КМУ від 31 жовтня 2011 року №1185 є підзаконним нормативно-правовим актом та в силу п.2.1. ст.2, п.7.3. ст.7 Податкового кодексу України не може встановлювати або змінювати елементи податку шляхом запровадження обов'язку враховувати коефіцієнт до показників нормативної грошової оцінки землі, адже будь-які питання щодо оподаткування регулюються тільки Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, а, отже, база оподаткування (нормативна грошова оцінка земельних ділянок) як елемент податку може встановлюватися виключно вищим законодавчим органом держави, що прямо передбачено пп.12.1.3 п. 12.1 ст.12 Податкового кодексу України, а не органом виконавчої влади в особі Кабінету Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яку орендує позивач, становить: за ріллю богарну 413731,55грн., за ріллю зрошувану 375432,09грн., усього 789163,64грн. з урахуванням коефіцієнта інфляції 3.2.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що доводи відповідача про нормативну грошову оцінку ділянки в сумі 1385771,35грн., при застосуванні коефіцієнту 1,756, є необґрунтованими, оскільки відповідно до п.289.1., п.289.2 ст.289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь за станом на 1 січня поточного року за відповідною формулою.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач мав сплачувати орендну плату не менше 3% від нормативної грошової оцінки ділянки, що складає за рік 23674,91грн., за перевіряємий період півроку - 11837,45грн. Однак, позивачем сплачено 7525,23грн., тобто недоплата складає 4312,22грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: О.І. Шляхтицький