Рішення

від 05.08.2015 по справі 903/796/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 серпня 2015 р. Справа № 903/796/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ОНВОРД", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Понінківська картонно-паперова фабрика", м. Луцьк

про стягнення 124 916,16 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: Гайдай Л.І. - директор (протокол №1 від 27.05.2013р.), Кандаурова А.П. - представник (дов. б/н від 15.05.2015р.),

від відповідача: Горленко О.Ю. - представник (дов. б/н від 15.04.2015р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 124 916,16 грн., з них: 80000 грн. заборгованості за договором №9 від 01.10.2014р., 17 258,08 грн. пені за період з 18.12.2014р. по 02.06.2015р., 1 098,08 грн. процентів річних за період з 18.12.2014р. по 02.06.2015р., 26560 грн. інфляційних втрат за період січень 2015р. - квітень 2015р.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору №9 від 01.10.2014р. щодо повного та своєчасного розрахунку за переданий товар.

Відповідно до ухвали господарського суду Хмельницької області від 06.07.2015р. матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ОНВОРД", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Понінківська картонно-паперова фабрика", м. Луцьк про стягнення 124 916,16 грн. на підставі ст. 17 Господарського процесуального кодексу України надіслано за підсудністю до господарського суду Волинської області.

16.07.2015р. відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями справу № 903/796/15 розподілено судді Якушевій І.О.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 20.07.2015р. справу було прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 05.08.2015р., зобов'язано відповідача до 03.08.2015р. подати суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження; належним чином завірену копію Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківська картонно-паперова фабрика".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 06.07.2015р. подав до господарського суду Хмельницької області письмові пояснення №1/285 від 03.07.2015р., в яких посилався на те, що ТзОВ „Понінківська картонно-паперова фабрика" перерахувало позивачу заборгованість в розмірі 50 000 грн.; на підтвердження часткової оплати заборгованості до пояснень додав копію платіжного доручення №1357 від 02.07.2015р. на суму 50 000 грн.

04.08.2015р. відповідач подав до господарського суду Волинської області письмові пояснення №1/339 від 03.08.2015р., в яких посилався на те, що ТзОВ „Понінківська картонно-паперова фабрика" додатково перерахувало позивачу заборгованість в розмірі 10 000 грн.; на підтвердження проплати до пояснень додав копію платіжного доручення №1921 від 03.08.2015р. на суму 10 000 грн.

В судовому засіданні 05.08.2015р. представники позивача позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 20 000 грн. заборгованості, 17258,08 грн. пені, 1 098,08 грн. процентів річних, 26 560 грн. збитків, завданих інфляцією, підтримали.

В судовому засіданні 05.08.2015р. представник відповідача позовні вимоги усно визнала, звернулась до суду з клопотанням №1/341 від 03.08.2015р., в якому просила суд розгляд справи відкласти для надання можливості сторонам укласти мирову угоду.

З врахуванням того, що представники позивача заперечили проти задоволення клопотання відповідача, оскільки вважають, що укладення між сторонами мирової угоди є неможливим, судом клопотання відповідача відхилено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

01.10.2014 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю „ОНВОРД" як постачальником та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю „Понінківська картонно-паперова фабрика" як покупцем було укладено договір №9, згідно з п.1.1 якого постачальник зобов'язувався передавати у власність покупця картонно-паперову продукцію, а покупець зобов'язувався прийняти і своєчасно оплатити його вартість, згідно з умовами договору.

Згідно із п. 3.1. договору зобов'язання постачальника щодо поставки товару є виконаним в момент передачі товару.

Передачею товару вважається: вручення (передача) товару покупцеві, якщо постачальник доставляє товар; передача товару у розпорядження покупця на складі постачальника; вручення товару перевізнику, призначеному покупцем.

Згідно з п. 4.1. договору ціна товару визначається згідно виставлених рахунків фактур.

Відповідно до положень пункту 4.3. договору оплата за продану партію товару проводиться покупцем шляхом безготівкового розрахунку на протязі 30 календарних днів з дня відвантаження товару.

На виконання умов договору №9 від 01.10.2014р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 233 756,51 грн., що підтверджується копіями видаткової накладної №РН-0000147 від 17.11.2014р., довіреності №1122 від 17.11.2014р., рахунку-фактури №СФ-0000171 від 17.11.2014р., товарно-транспортної накладної №147 від 17.11.2014р.

Відповідач за переданий товар до звернення позивача з позовом до суду розрахувався частково, на суму 153 756,51 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, що містяться в матеріалах справи (а.с. 17- 18).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за переданий на підставі договору №9 від 01.10.2014р. товар на момент звернення позивача 05.06.2015р. з позовом до суду становила 80 000 грн.

Після звернення позивача з позовом до суду (позовну заяву згідно із поштовим штемпелем на конверті надіслано до господарського суду Хмельницької області 05.06.2015р.) відповідач перерахував позивачу 50 000 грн. заборгованості, що підтверджується копією платіжного доручення №1357 від 02.07.2015р. на суму 50 000 грн.

Крім цього, в процесі розгляду справи господарським судом Волинської області відповідач перерахував позивачу 10 000 грн. заборгованості, що підтверджується копією платіжного доручення №1921 від 03.08.2015р.

А тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача 60 000 грн. (50000 + 10000) заборгованості підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Доказів оплати решти суми заборгованості в розмірі 20 000 грн. відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У зв'язку із неоплатою відповідачем вартості отриманого товару у повному обсязі вимога позивача про стягнення з відповідача 20 000 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612, Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 5.2 договору №9 від 01.10.2014р. при несвоєчасному розрахунку за проданий товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочений день від суми заборгованості.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 17 258,08 грн. пені за період з 18.12.2014р. по 02.06.2015р.

У зв'язку із порушенням відповідачем строку оплати товару, встановленого п. 4.3 договору, є правові підстави для стягнення з нього 17 258,08 грн. пені за період з 18.12.2014р. по 02.06.2015р.

Звертаючись з позовом до суду, позивач просить також стягнути з відповідача 1 098,08 грн. процентів річних за період з 18.12.2014р. по 02.06.2015р., 26560 грн. інфляційних втрат за період січень 2015р. - квітень 2015р. включно.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нараховані позивачем 1 098,08 грн. процентів річних за період з 18.12.2014р. по 02.06.2015р., 26560 грн. інфляційних втрат за період січень 2015р. - квітень 2015р. підставні та підлягають до стягнення на підставі ст. 625 ЦК України.

У зв'язку з тим, що спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, який перерахував заборгованість лише після звернення позивача з позовом до господарського суду, на підставі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 599, 610, 611, 612, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Понінківська картонно-паперова фабрика" (43018, Волинська область, м.Луцьк, вул. Потебні, 71, код ЄДРПОУ 37993343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ОНВОРД" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25А, кв. 299, код ЄДРПОУ 38780132) 20 000 грн. заборгованості, 17258 грн. 08 коп. пені, 1098 грн. 08 коп. процентів річних, 26 560 грн. збитків, завданих інфляцією, 2499 витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 60 000 грн. заборгованості припинити .

Рішення господарського суду у відповідності до ст.85 ГПК України набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.

Повне рішення складено: 07.08.2015р.

Суддя І. О. Якушева