Ухвала

від 05.08.2015 по справі 808/1391/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Батрак І.В.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"05" серпня 2015 р.справа № 808/1391/15 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети "Правда", 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Мелітополь Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 р. у справі №808/1391/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Мелітополь Запорізької області про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області звернувся до суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Мелітополь Запорізької області (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму витрат по виплаті пенсії за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року в розмірі 1 317,60 грн. на користь позивача.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року позивач витратив на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва гр. ОСОБА_2 1 317,60 грн., при складені актів щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих за січень-грудень 2014 року відповідач відмовився прийняти до заліку витрати на виплату та доставку пенсії вказаному пенсіонеру.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 р. адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Мелітополь Запорізької області суму витрат по виплаті пенсії за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року в розмірі 1 317,60 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не з'ясування судом першої інстанції усіх обставин, які мають суттєве значення для розгляду справи та висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відповідач повинен відшкодовувати Пенсійному фонду витрати понесені останнім у зв'язку із виплатою відповідних пенсій тільки тим громадянам, які ушкодили здоров'я на підприємствах, розташованих на території України, а також тим, які стали інвалідами внаслідок трудового каліцтва за законодавством України.

Зазначає, що роботодавцем в даному випадку є підприємство, розташоване на території Російської Федерації, а отже роботодавець, відповідальний за спричинення шкоди, проводить відшкодування відповідно до свого законодавства, при цьому, п.2 ст.2 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не поширюється на вказану у позові особу.

Крім того механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою громадянам України пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві здійснюється на центральному рівні.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснювалась виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянину ОСОБА_3, витрати по виплаті якої за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року склали 1 317,60 грн.

Вказані суми були включені позивачем до відповідних актів щомісячної звірки витрат по особових справах пенсіонерів, які мають право на отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

За наслідками зазначених звірок відповідач за період з січня по грудень 2014 року не прийняв до заліку суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасниць СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво і переїхали на постійне місце проживання в Україну на загальну суму 1 317,60 грн., зокрема, за січень - грудень 2014 року у розмірі 109,80 грн. щомісячно, про що сторонами складено та узгоджено таблиці розбіжностей до інформації про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Вказані акти звірок та таблиці розбіжностей підписані представниками сторін.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ (ст. 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком відповідно до ст. 25 Основ є Фонд, що також передбачено ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №1105-XIV від 23.09.1999 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1105-XIV), яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з ч. 4 ст. 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене абзацом другим п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону №1105-XIV, відповідно до якого якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

За змістом ст. 21 Закону № 1105-XIV у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання тощо. Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, як платник страхових внесків чи ні.

Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 Угоди про гарантії встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом наведеної норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Понесені органами Пенсійного фонду України у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР) підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Вимоги управління Пенсійного фонду України про відшкодування відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Вищезазначена позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 04.06.2013 року по справі №21-150а13.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Акта №6-2004 про нещасний випадок на виробництві від 24.01.2005 року ОСОБА_3 одержав трудове каліцтво на території Російської Федерації.

Крім того, згідно виписки із акту огляду МСЕК до довідки серії АД №133727 ОСОБА_2 має другу групу інвалідності, причина інвалідності трудове каліцтво.

Відповідно до розпорядження позивача 122845 від 03.06.2006 року ОСОБА_2 призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Доказом отримання потерпілим ОСОБА_2 каліцтва від нещасного випадку на виробництві підтверджено позивачем документами з пенсійної справи вказаного громадянина, якому призначено пільгову пенсію. Такими документами є Акт про нещасний випадок на виробництві, виписка із акту огляду МСЕК. Факт понесення УПФУ в Приазовському районі Запорізької області витрат підтверджується довідкою про фактичний розмір отриманої пенсії вказаною особою.

Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на те, що механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою громадянам України пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві здійснюється на центральному рівні з огляду на наступне.

Статтею 16 Закону № 1105-XIV визначено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція.

За змістом статті 18 зазначеного Закону виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.

Згідно з пунктом 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Встановлене правило та механізм взаєморозрахунків на централізованому рівні між Фондом та ПФУ розраховані на відсутність спору та реалізуються за наслідками попередньо здійснених звірок витрат за особовими справами потерпілих, складання актів таких звірок, узгодження й подання відповідних довідок.

З огляду на викладене вимоги управління ПФУ про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією виконавчої дирекції Фонду, основними завданнями якої згідно з Положенням про виконавчу дирекцію Фонду, крім іншого, визначено виконання завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку, фінансування страхових виплат, а до повноважень у сфері здійснення процедури страхування та координації страхової діяльності віднесено, зокрема, співпрацю з фондами з інших видів соціального страхування щодо відшкодування витрат, понесених ними у зв'язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві, та представництво інтересів страховика в органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування і судах.

Таким чином, витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР) підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20 березня 2007 року, 12 червня 2012 року та 21 травня 2013 року (справи №№ 21-1087во06, 21-165а12 та 21-129а13 відповідно).

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача суму витрат по виплаті пенсії за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року в розмірі 1 317,60 грн. на користь позивача є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Мелітополь Запорізької області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 р. у справі №808/1391/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Мелітополь Запорізької області про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді Н.А.Олефіренко

В.А.Шальєва