Ухвала

від 04.08.2015 по справі 817/3806/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Малахова Н.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"04" серпня 2015 р. Справа № 817/3806/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

при секретарі Ракалович Л.В. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костопільської об'єднанної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутовик" до Костопільської об'єднанної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року ТОВ "Побутовик" звернулося з позовом до Костопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 000602200 від 06.10.2014 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств та № 0000592200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.04.2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Костопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 06.10.2014 №000059220 та від 06.10.2014 №000602200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 159 582 грн. - основного платежу та 11 064 грн. - штрафних (фінансових) санкцій. У решті позовних вимог відмовлено.

Присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутовик" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 367, 87 грн.

В апеляційній скарзі Костопільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області, посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову в частині задоволення позову та прийняти нову, відмовивши позивачу у задоволені позову у повному обсязі.

В суді апеляційної інстанції Костопільську ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області замінено на правонаступника Костопільську ОДПІ ДФС у Рівненській області.

Розглянувши справу у межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.09.2014 Костопільською ОДПІ було складено акт №128/22/13978380 "Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутовик" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013".

Згідно висновків податкового органу позивачем було порушено : пп. 138.10.4 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.5, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України, а саме: платником податку занижено податок на прибуток на суму 160 808 грн., у т.ч. за 3 квартал 2011 в сумі 83 678 грн., 4 квартал 2011 в сумі 31 620 грн., 1 квартал 2012 - 34 586 грн., 2013 рік - 10 924 грн. та п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України платником податку занижено податок на додану вартість на суму 19 495 грн., в т.ч. за жовтень 2011 в сумі 7812 грн., листопад 2011 в сумі 8996 грн., січень 2012 в сумі 574 грн. та лютий 2012 в сумі 2113 грн.

На підставі акта Костопільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області було винесено податкові повідомлення-рішення: №000602200 від 06.10.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 160 808 грн. основного платежу та 11 377,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій та №0000592200 від 06.10.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 19 495 грн. основного зобов'язання та 4 873,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що і податкові повідомлення-рішення від 06.10.2014 №000059220 та від 06.10.2014 №000602200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 159 582 грн. - основного платежу та 11 064 грн. - штрафних (фінансових) санкцій є протиправними та підлягають скасуванню, тому позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Згідно доводів податкового органу позивачем було завищено валові витрати за 3 кв. 2011 року на суму 348 267 грн., 4 кв. 2011 року на суму 153 026 грн., 1 кв. 2012 року на суму 164 695 грн., оскільки не надано підтверджуючих документів на формування витрат задекларованих в рядку 05.1 "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" та рядку 06.1 "Загальновиробничі витрати" Податкової декларації по податку на прибуток підприємств за відповідні періоди.

Приписами п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент складання акту перевірки) визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до приписів пп.138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України - витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно приписів п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Приписами п. 138.11 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, валові витрати складаються із суми витрат, не віднесені до складу витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, що підтверджують здійснення витрат, установлених цим розділом, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.

Відповідно до приписів пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не відносяться до складу валових витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як встановлено судом, до складу показника рядку 05.1 "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" декларації по податку на прибуток підприємств за 3,4 кв. 2011 року та 1 кв. 2012 року ТОВ "Побутовик" було включено вартість придбаних пиломатеріалу (непереробної деревини), клею.

Операції з придбання непереробленої деревини у ДП "Клесівське лісове господарство", ДП "Соснівське лісове господарство", ДП "«Сарненське лісове господарство" підтверджується копіями біржових контрактів, копіями аукціонних свідоцтв, копіями договорів купівлі-продажу, копіями видаткових та податкових накладних, копіями актів взаєморозрахунків, копіями калькуляції бруски меблеві клеєні, які долучені до матеріалів справи . Факт транспортування відповідними копіями товарно-транспортних накладних за період з 1-4 кв. 2011 рік та 1 кв. 2012 рік. Оплата коштів на вказані лісгоспи підтверджується даними банківських виписок за відповідні періоди.

Податковим органом також не заперечується факт придбання пиломатеріалу. Відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів реалізації готової продукції з придбаного пиломатеріалу та документів складського обліку та документів списання матеріалу під час здійснення виробничого процесу, що унеможливлює прийняття вказаних витрат. Крім того, відповідач заперечує щодо включення до складу валових витрат документів за 1-2 кв. 2011 року.

Проте, згідно декларації по податку на прибуток підприємств за 1-2 кв.2011 року в рядку 05.1 "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" товариством здекларовано 0, що свідчить про не відображення вартості придбаної у лісгоспів сировини.

У декларації по податку на прибуток підприємств за періоди 3,4 кв. 2011 року та 1 кв. 2012 року (періоди виявлених порушень) ТОВ "Побутовик" декларувався чистий прибуток з визначенням відповідних сум податку для сплати до бюджету. До складу валових витрат товариством включалися суми, витрачені на придбання сировини, що є меншими від сум отриманих в результаті реалізації готової продукції.

При цьому, в акті перевірки №128/22/13978380 від 12.09.2014 року та під час розгляду справи по суті ревізором не обґрунтовано за яким принципом та по яких критеріях частково приймалися показники товариства зазначені в рядку 05.1 "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" декларацій по податку на прибуток підприємств за періоди 3,4 кв. 2011 року та 1 кв. 2012 року.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що у відповідності до п. 138.11 ст. 138 Податкового кодексу України, ТОВ "Побутовик" мало право на відображення в складі витрат наступних податкових періодів вартість придбаної сировини.

Крім того, рядку 06.1 "Загальновиробничі витрати" Декларації по податку на прибуток підприємств, до його складу включено витрати пов'язані з нарахуванням заробітної плати, нарахуванням податків та платежів на суму заробітної плати, вартості електроенергії, вартості обслуговування виробничого процесу, амортизації основних засобів. Вказані витрати підтверджуються наявними в матеріалах справи документами.

Ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції представник податкового органу не пояснив яких саме документів не було надано під час проведення документальної перевірки в результаті чого було зменшено валові втрати.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що твердження Костопільської ОДПІ щодо порушення ТОВ "Побутовик" пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого було завищено валові витрати за 3 кв. 2011 року на суму 348 267 грн., 4 кв. 2011 року на суму 153 026 грн., 1 кв. 2012 року на суму 164 695 грн. є безпідставними.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Костопільської ОДПІ № 000602200 від 06.10.2014 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в цій частині підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Крім того, згідно акту перевірки №128/22/13978380 від 12.09.2014 року, позивачем в 2013 році було допущено порушення п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України в результаті чого було завищено витрати по ремонту основних засобів на суму 51 044 грн. Вказана сума складається з вартості придбаних запчастин та заробітної плати з відповідними нарахуваннями працівників. На думку податкового органу, вказані кошти були витрачені на поліпшення основних засобів, а отже повинні збільшити балансову вартість основних засобів, а не валові витрати підприємства.

Як встановлено судом, позивачем було включено до складу валових витрат рядку 05.1 "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" декларації по податку на прибуток за 2013 рік вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей необхідних для утримання основних засобів.

Відповідно до абз. в) п 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

При цьому згідно пп. 139.1.5 п 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України - не підлягають включенню до складу валових витрат витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу;

Відповідно до п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України - амортизації підлягають витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів.

Приписами п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України визначено, що сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Враховуючи вищенаведені норми закону доводи Костопільської ОДПІ щодо необхідності віднесення товариством на збільшення балансової вартості основних засобів є помилковими. Податковим органом не доведено факт поліпшення основних засобів, що має наслідки збільшення їх балансової вартості.

Відтак, оскільки відповідачем не доведено факту поліпшення основних засобів, що має наслідком збільшення їх балансової вартості, то позивачу необґрунтовано зменшено валові витрати пов'язані з виплатою заробітної плати та нарахуванням податків на суму такої заробітної плати.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення Костопільської ОДПІ № 000602200 від 06.10.2014 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в цій частині підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Згідно доводів податкового органу ТОВ "Побутовик" занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 19 494,60 грн. у зв'язку з тим, що до складу податкових зобов'язань не включено видаткову накладну № 2 від 28.10.2011 року.

Проте, на підтвердження своїх доводів, податковим органом не долучено до матеріалів справи видаткову накладну № 2 від 28.10.2011 року на суму 116967,6 грн. в т.ч. ПДВ 19494,6 грн. виписану для ТОВ ТД "Запад" та не надано жодних доказів, що підтверджували б наявність спірної видаткової накладної .

При цьому, з матеріалів долучених позивачем до справи судом не встановлено факту здійснення поставки товарно-матеріальних цінностей.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що твердження Костопільської ОДПІ про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 19 494,6 грн. є необґрунтованими та безпідставними.

Відтак, податкове повідомлення-рішення № 0000592200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на вищенаведене, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

В частині відмови у задоволені позову постанова не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Н.М. Малахова

судді: А.В. Жизневська

Т.С. Котік

Повний текст cудового рішення виготовлено "07" серпня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Побутовик" вул. Вербова,37,с.Городище,Березнівський район, Рівненська область,34607

3- відповідачу/відповідачам: Костопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.С.Руданського,5,м.Костопіль,Рівненська область,35000

4-третій особі: - ,