Рішення

від 05.08.2015 по справі 471/201/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №471/201/14-ц 05.08.2015 05.08.2015 05.08.2015

Провадження №22-ц/784/27/15

Провадження 22ц-/784/27/15 Головуючий по 1 інстанції Губанова В.М.

Категорія 34 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2015р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Колосовського С.Ю.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

з участю: секретаря судового засідання Свіщука О.В., позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на заочне рішення Братського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2014р.

за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_6, про відшкодування шкоди,

встановила:

У лютому 2014р. ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 пред'явили позов до ОСОБА_3 про відшкодування майнової і моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначали, що 20 травня 2013р. з вини відповідачки, яка керувала автомобілем ЗАЗ 1102, реєстраційний номер НОМЕР_1, сталось зіткнення з належним ОСОБА_4 автомобілем марки SKODA, реєстраційний номер НОМЕР_2. Оскільки автомобіль позивача зазнав механічних ушкоджень і на його відновлювальний ремонт слід витратити 112232 грн. 13 коп., а ОСОБА_2, ОСОБА_5 неправомірними діями відповідачки завдано моральної шкоди, розмір якої вони оцінили по 5000 грн., позивачі просили про задоволення їх позовних вимог.

Заочним рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2014р. позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 112232 грн. 13 коп. майнової шкоди, а на користь ОСОБА_2, ОСОБА_5 по 1000 грн. моральної шкоди.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду, просила його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 травня 2013р. з вини водія ОСОБА_3 (порушила п.п."а", "ґ" п.2.1., п.п."а" п.2.9., п.10.1., п.п."в" п.14.2. Правил дорожнього руху), яка не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом та полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на 26 км. +300 м. автодороги Т-1510 від М-23 ОСОБА_7 керуючи в стані алкогольного сп'яніння автомобілем ЗАЗ 1102, реєстраційний номер НОМЕР_1, проявила неуважність до виниклої дорожньої обстановки, не переконалась, що смуга зустрічного руху, на яку вона буде виїжджати вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані перед виконанням маневру обгону не надала дорогу автомобілю марки SKODA, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, який рухався у зустрічному напрямі та скоїла з ним зіткнення.

22 жовтня 2013р. постановою судді Братського районного суду Миколаївської області у зв'язку з вказаною ДТП ОСОБА_3 притягнено до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП. При цьому у вступній частині даної постанови зазначено, що на ОСОБА_3 протягом року накладалось адміністративне стягнення за ст.126 КУаП - керування транспортним засобом без відповідного документу.

Відповідно до висновку судової авто-товарознавчої експертизи №334 від 30 червня 2015р. ринкова вартість автомобіля ОСОБА_4 до ДТП складала 94385 грн. 24 коп., а на його відновлення після ДТП, з врахуванням використання нових вузлів, слід витрати 112232 грн. 13 коп.

Разом з тим, експертом у висновку зазначено про можливість проведення відновлювальних робіт автомобіля з використанням не нових вузлів та деталей і за таких умов його вартість складе 64737 грн. 34 коп.

ОСОБА_2, ОСОБА_5, які перебували в автомобілі під час ДТП, зазнали втрат немайнового характеру, які полягають в моральних стражданнях у зв'язку з пошкодженням здоров'я. Так, ОСОБА_5 ОСОБА_2 внаслідок ДТП отримали відповідно травми голови і лівого коліна.

За таких обставин та на підставі ст.ст.1166,1167,1188 ЦК, суд дійшов до вірного висновку про необхідність покладення цивільно-правової відповідальності за завдану позивачам шкоду на відповідача як володільця джерела підвищеної небезпеки.

В той же час при вирішенні судом вимог про відшкодування майнової шкоди не було враховано, що відновлення автомобіля позивача з використанням нових вузлів буде перевищувати його ринкову вартість до ДТП, що є економічно недоцільним.

Позивач на експертне дослідження транспортний засіб не надав. У зв'язку з чим експертом не було надано відповідь на питання суду про вартість автомобіля після ДТП.

В судовому засіданні позивач пояснив, що пошкоджений автомобіль частково відновлено, передавати автомобіль відповідачу і отримувати від неї компенсацію ринкової вартості автомобіля до ДТП не бажає.

Отже, на користь позивача підлягає стягненню 64737 грн. 34 коп., що складає вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з використанням не нових вузлів та деталей.

З врахуванням наведених мотивів рішення суду в частині відшкодування майнової шкоди і судових витрат в силу п.4 ч.1 ст.309 ЦПК підлягає зміні.

Аргументи апелянта щодо недоведеності вимог про відшкодування моральної шкоди є безпідставними, так як наданим позивачами з цього приводу доказам: висновки судово-медичного експерта (а.с.22,23), медична картка (а.с.73) дана оцінка у відповідності з вимогами ст.212 ЦПК.

При визначенні розміру компенсації судом у повній мірі враховані положення ч.3 ст.23 ЦК щодо характеру правопорушення, глибини фізичних страждань потерпілих, ступеня вини відповідача та вимог розумності і справедливості.

Підстави для застосування ч.4 ст.1193 ЦК відсутні, оскільки відповідач не надала достатніх доказів скрутного матеріального становища.

Наявність в матеріалах справи довідки МСЕК про інвалідність відповідача, сама по собі не може слугувати підставою для зменшення заподіяної шкоди.

Не надала відповідач доказів отримання позивачем страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль (останній наявність договору страхування заперечував), а тому немає жодних підстав для врахування цих доводів.

Часткове задоволення позову (57,68%) та звільнення відповідача як інваліда другої групи від судових витрат є підставою (ст.88 ЦПК) для пропорційної компенсації за рахунок держави ОСОБА_4, ОСОБА_2 відповідно 647 грн. 35 коп. та 121 грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.303,307-309,316 ЦПК, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Братського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2014р. в частині відшкодування майнової шкоди і судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 64737 (шістдесят чотири тисячі сімсот тридцять сім) грн. 34 коп. майнової шкоди.

Компенсувати за рахунок держави ОСОБА_4, ОСОБА_2 відповідно 647 (шістсот сорок сім) грн. 35 коп. та 121 (сто двадцять одну) грн. 80 коп. сплаченого судового збору 13 лютого 2014р. за квитанціями №1803473486, №180347310 до державного бюджету у Братському районі Миколаївської області 22030001, код отримувача 37278537, банк отримувача ГУ ДКС У Миколаївській області.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: