11/363пд
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
28.02.2007 р. справа №11/363пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:Шишкін О.Ю. за довір. № 01/2234 від 14.02.2005року, Півнєву А.В. за довір. № б/н від 03.01.2007року,
від відповідача:не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуприватного підприємства "Олріда" м. Краматорськ Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від22.12.2006 року
по справі№11/363пд
за позовомзакритого акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром" м. Харків
доприватного підприємства "Олріда" м. Краматорськ Донецької області
пророзірвання договору купівлі-продажу № 7979 від 10.11.2005року та стягнення 14 992,26 грн.
Господарський суд Донецької області (суддя Чернота Л.Ф.) рішенням від 22.12.2006 року задовольнив позовні вимоги закритого акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром" м. Харків (далі - ЗАТ "Інститут Укроргверстатінпром") до приватного підприємства "Олріда" м. Краматорськ (далі - ПП "Олріда") та стягнув предоплату у розмірі 12 400 грн., збитки у розмірі 2 592 грн., а також розірвав договір купівлі-продажу № 7979 від 10.11.2005 року.
Крім того, суд стягнув з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті державного мита в сумі 149,92 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Судове рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 22.12.2006 року, в якій рішення суду просить скасувати та прийняти нове рішення, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заявник посилається на те, що суд в порушення вимог ст. 58 ГПК України неправомірно розглянув поєднані вимоги про розірвання договору та стягнення збитків за неналежне виконання чи невиконання договору, судом не застосовані наслідки розірвання договору, передбачені п.3 ст. 625 ГК України.
Крім того, заявник вважає, що твердження суду щодо невиконання відповідачем договору є необгрунтованим, оскільки у листі від 28.12.2005р. відповідач повідомив про готовність передати товар.
На думку заявника, судом також необгрунтовано застосовані положення ст. 1166 Цивільного кодексу України, яка регулює недоговірні відношення, оскільки відшкодування збитків, заподіяних невиконанням зобов"язань, регулюється нормами ст. ст. 611, 623 Цивільного кодексу України. Зокрема, заявник посилається на те, що в порушення ст. 22 Цивільного кодексу України сума збитків, яка підлягає стягненню позивачем не обґрунтована та не підтверджена відповідними документами.
Позивач рішення суду вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. Доказів поважності причин неявки відповідачем суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та доводи представників позивача, судова колегія встановила наступне.
Позивач по справі, ЗАТ "Інститут Укроргверстатінпром" м. Харків звернулось до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу № 7979 від 10.11.2005року та стягнення предоплати у розмірі 12 400 грн., а також збитків у розмірі 2 592,26 грн., посилаючись на порушення п. 3 ст. 612 та ст. 651Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 7979 від 10.11.2005року, за яким ПП "Олріда" (Продавець) продав, а ЗАТ "Інститут Укроргверстатінпром" (Покупець) купив товар, кількість та асортимент якого визначений в спеціфікації до договору (далі - Договір) (а.с. 8-9).
Згідно п. 3.1 Договору форма оплати - предоплата: п. 3.1.1 Договору зазначено 30% - протягом трьох днів після підписання договору.
Позивач свої зобов"язання по Договору виконав у повному обсязі, оскільки перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 7 400 грн. та 5 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3824 від 14.11.2005року та № 4066 від 07.12.2005року (а.с. 32).
Згідно з п. 3.1.2 договору відповідач був зобов"язаний забезпечити порізку заготівок (2 шт.) на протязі 2-х днів після надходження предоплати.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено на адресу відповідача претензії № 04/2214 від 13.12.2005року та № 04/2240 від 16.12.2005року, на які не було надано відповіді (а.с. 11-12).
Нормами ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення 12 400,00 грн., оскільки відповідач не надав суду доказів виконання умов договору купівлі-продажу № 7979 від 10.11.2005 року, а згідно з п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньї оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Посилання заявника на те, що він звертався до позивача з листом № 157/02 від 28.12.2005 року про готовність передачі товару в межах строку дії договору та його повній оплаті (а.с. 34) до уваги не приймається, оскільки умови договору не були виконані належним чином, тобто у визначений договором строк.
Апеляційна інстанція погоджується з доводами апеляційної скарги щодо неправомірного застосування судом першої інстанції положень ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, оскільки вказана норма регулює відшкодування шкоди, що виникає з недоговірних відносин.
Відповідно до п. 3 ст. 612 ЦК України, якщо в наслідок прострочення боржника виконання зобов"язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо доведеності розміру збитків, що складаються з витрат на відрядження його представників на підприємство відповідача, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, в частині стягнення збитків у розмірі 2 592,26 грн. позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі ст. 612 ЦК України.
Посилання заявника на те, що одностороння відмова від договору не допускається, а пропозицій щодо розірвання договору від позивача не надходило є безпідставним, оскільки ст. 188 Господарського кодексу, яка регулює порядок зміни чи розірвання договору, не передбачає наслідків невиконання цієї умови у вигляді відмови у розірванні договору. Позивач мав право звернутися до суду з позовом про розірвання договору, оскільки відповідно до ст. 124 Конституції України юоисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі і такий спосіб захисту порушеного права передбачений ст. 611 ЦК України "Правові наслідки порушення зобов"язання".
Суд також правомірно задовольнив позовні вимоги щодо розірвання договору через невиконання стороною своїх зобов"язань.
Оцінка судом правомірності вимог позивача є агрументованою та підтверджується матеріалами справи.
Посилання скаржника на те, що судом в порушення вимог ст. 58 ГПК України розглянуті вимоги про розірвання договору та стягнення збитків за неналежне виконання чи невиконання договору, тобто вимоги, сумісний розгляд яких неможливий, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки це не призвело до прийняття неправільного рішення.
Таким чином, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 102-105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Олріда" м. Краматорськ Донецької області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 22.12.2006року по справі № 11/363пд без змін.
Стягнути з приватного підприємства "Олріда" (вул. Дворцова, буд. 53, кв. 99, м. Краматорськ, Донецької області, 84300, ОКПО 32737537, МФО 334141, р/с 26000301512236 у філії відділення "Промінвестбанку") на користь Державного бюджету України (р/р 31111095700006, МФО 834016, ЗКПО 34687001, банк: ГУДКУ у Донецькій області, утримувач: УДК у Київському районі м. Донецька, код бюджетної класифікації: 22090200, символ звітності банка: 095) державне мито за подання апеляційної скарги у сумі 42,50 грн.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3. у справу
4. ДАГС
5. г/с Дон. обл.
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2007 |
Оприлюднено | 29.08.2007 |
Номер документу | 481114 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Колядко Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні