Постанова

від 29.05.2007 по справі 11/363пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/363пд

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

29 травня 2007 р.                                                                                   № 11/363пд  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді                    Кузьменка М.В.

судді                                        Васищака І.М.

судді                                        Палій В.М.,

розглянувши  касаційну скаргу Приватного підприємства "Олріда"

на                       рішення господарського суду Донецької області від 22.12.2006р. та

                          постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2007р.

у справі             №11/363пд

за позовом              Закритого акціонерного товариства "Інститут "Укроргвестатінпром"

до                         Приватного підприємства "Олріда"

про                         розірвання договору купівлі-продажу №7979 від 10.11.2005р.та

                           стягнення  14 992,26 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Шишкін О.Ю. (довіреність від 14.12.05),

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Інститут "Укроргвестатінпром" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства "Олріда" і просило суд розірвати укладений між сторонами договір купівлі-продажу №7979 від 10.11.2005р. та стягнути з відповідача 14 992,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу втратило інтерес для позивача внаслідок прострочення відповідача, у зв'язку з чим  договір купівлі-продажу підлягає розірванню, а перерахована за цим договором передплата у сумі 12 400 грн., а також понесені внаслідок такого прострочення збитки у розмірі 2 592,0 грн., стягненню з відповідача.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.12.2006р. (суддя Л.Ф.Чернота), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2007р. (головуючий, суддя Колядко Т.М., судді Мирошниченко С.В., Скакун О.А.), позов задоволено: розірвано договір купівлі-продажу №7979 від 10.11.2005р. та присуджено до стягнення з відповідача 12 400,0 грн. передплати та 2 595,25 грн. збитків.

Рішення та постанова мотивовані обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.

Не погоджуючись з  рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся  до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права  при ухваленні оскаржуваних судових  актів, знаходить касаційну скаргу такою, що  не підлягає  задоволенню з таких підстав.

В силу ст.ст.42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Судами двох інстанцій використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі.  

Так, відповідно до ст.173,  ч.1 ст.174, ч.1 ст.193 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судами, і вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір купівлі-продажу №7979 від 10.11.2005р., за умовами якого відповідач продав, а позивач купив товар, кількість та асортимент якого визначений в специфікації до договору.

Пунктами 3.1., 3.1.1 договору передбачено, що форма оплати –передоплата; 30% - протягом трьох днів після підписання договору.

Відповідно до пунктів 3.1.2., 3.1.3 договору, відповідач забезпечує порізку заготівок (2 шт.) протягом 2-х днів після надходження передплати. 70% - протягом одного дня після надання порізаних заготівок та оформлення акта прийому-здачі. Приймання товару оформлюється актом приймання-здачі (п.3.2. договору).

Поставка на умовах самовивозу після виконання умов пунктів 3.1.2, 3.2. та п.3.1.3.

Даний договір купівлі-продажу відноситься до двохсторонніх угод, за якими прав та обов'язків набувають кожна з сторін договору.

Як встановлено судами двох інстанцій позивач виконав взяте на себе зобов'язання щодо перерахування відповідачу передплати у сумі 12 400,0 грн. Проте, відповідач свого зобов'язання щодо поставки товару у встановлений договором строк не виконав, вимоги позивача, викладені у його претензіях від 13.12.2005р. та від 16.12.2005р. (а.с.11-12), залишив без відповіді.

Предметом спору у даній справі є невиконання відповідачем обов'язку, визначеного договором купівлі-продажу щодо поставки товару.

В силу ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок судів двох інстанцій про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача отриманої ним передплати у розмірі 12 400,0 грн., відповідає нормам матеріального права та ґрунтується на матеріалах справи.

Також,  судами двох інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були понесені збитки у сумі 2 592,26 грн. у вигляді витрат на відрядження його представників на підприємство відповідача з метою отримання товару, оскільки умовами договору передбачено самовивіз. Проте, товар у визначений договором строк позивачем отримано не було.

У відповідності з вимогами п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.3 ст.612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимогати відшкодування збитків.

Отже, враховуючи встановлені судами двох інстанцій обставини, а також приписи ст.ст.525, 610,  611, 623 ЦК України (в частині доведення позивачем факту порушення відповідачем зобов'язання) та ст.218 ГК України, ст. 614 ЦК України (в частині доказування відповідачем відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання), колегія суддів погоджується з висновком судів про доведеність матеріалами справи факту того, що відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем щодо поставки товару у встановлений договором строк. Відповідач, в порушення ст.33 ГПК України, не надав суду доказів того, що таке невиконання сталося не з його вини.

За таких обставин є правильним висновок судів про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача збитків у сумі 2 592,26 грн.

Погоджується колегія суддів з судами двох інстанцій про обґрунтованість вимоги позивача в частині розірвання договору купівлі-продажу з причини невиконання відповідачем своїх зобов'язань, оскільки таке право позивача передбачено ч.2 ст.651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Посилання скаржника на  закінчення 31.12.2005р. дії договору, що виключає його розірвання судом, є безпідставним, оскільки із закінченням строку договору взяті сторонами на себе зобов'язання щодо купівлі-продажу товару не припинилися і продовжують існувати. Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а також з інших підстав, передбачених главою 50 ЦК України. Окрім того, ч.7 ст.180 ГК України передбачено, що закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Доводи скаржника відносно того, позивачем не було надіслано відповідачеві повідомлення про розірвання договору спростовуються матеріалами справи, зокрема претензією позивача від 16.12.2005р., якою він просив відповідача повернути йому передплату у сумі 12400,0 грн. у зв'язку з порушенням останнім строку поставки товару та знаходженням позивачем інших поставщиків.

Отже, вирішуючи спір, суди повно та всебічно дослідили обставини справи, дали їм належну правову оцінку й ухвалили рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для зміни або скасування  оскаржуваних рішення та постанови немає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Олріда" залишити без задоволення, а  постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2007р. у справі №11/363пд –без змін.

Головуючий, суддя                                                            М.В.Кузьменко

Суддя                                                                                І.М.Васищак

Суддя                                                                                В.М.Палій