Ухвала

від 04.08.2015 по справі 2а-15271/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2015 року м. Київ К/800/21951/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову та ухвалуОкружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2014 Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 у справі № 2а-15271/12/2670 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» ДоДержавної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» в листопаді 2012 звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000362205, №000372205 від 20.06.2012.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014, позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки вважає, що постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- на виконання постанови слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві Віденка Ю.М. від 04.05.2012 про призначення позапланової документальної перевірки, прийнятої в межах кримінальної справи № 71-00234, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні і сплаті податку на прибуток підприємства та податку додану вартість, при взаємовідносинах з ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Клієнт», ТОВ «Індекс Сістемс», ТОВ «Нодексепт», ТОВ «Софітрейд», ТОВ «БКС Імпекс Гмбх», ТОВ «Тракаспромоімпекс», ТОВ «Баланжер Опт», ТОВ «Вєста Рітеіл Компані», ТОВ «Мєгаторексім», ТОВ «Вінеента», ТОВ «Перформенс Груп», ТОВ «Вертхаус», ТОВ «Тк Мерком», ТОВ «Танафлекс», ТОВ «Фірма Енергосервіс Лтд»», ТОВ «Лігуріан Тайм», ТОВ «Мтс Ішернешнл АГ», ТОВ «Унітехнозбут», ТОВ «Мд Груп АГ», ТОВ «Інтерпромтрейд», ТОВ «Опена», ПП «Трейд Груп Сервіс», ТОВ «Кренбер Буд», ТОВ «Вінсент-А», ТОВ «Кренбер Груп», ТОВ «Світопрог Лтд», ТОВ «Вальтер Торг», ТОВ «Прогсервіс Аг», ТОВ «Прогсервіс Аг», ПП «Юніверстрейд», ТОВ «Алекс-А ЛТД», ТОВ «Наумоввал Тек» за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт №298/22-507/35322154 від 31.05.2012;

- названим актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.14.1.36., пп.14.1.27. п.14.1 ст.14. пп.138.10.2. п. 138.10 ст.138, пп.139.1.1., пп.139.1.9. пп.139.1.12 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 836 362,11 грн., та пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.2 ст.201 Податкового кодексу України, пп.4.6.8 Порядку складання та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 25.01.2011 року №41, в результаті чого позивачем занижено ПДВ на суму 741 811,05 грн.;

- на підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято:

1) податкове повідомлення-рішення №0000362205 від 20.06.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 994 129 грн. (з яких: 836 362 грн. - основний платіж, та 157 767 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

2) податкове повідомлення-рішення №0000372205 від 20.06.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 896 488 грн. (з яких: 741 811 грн. - основний платіж, та 154 677 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано доказів на підтвердження набрання законної сили відповідним рішенням суду в кримінальній справі, в межах розслідування якої було призначено перевірку, а матеріалами справи підтверджено факт реального здійснення господарських операцій за умовами договорів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем порушено передбачений п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України порядок винесення податкових повідомлень-рішень, що є безумовною підставою для їх скасування, незалежно від достовірності зазначених в акті перевірки фактів та обґрунтованості висновків щодо порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок передбачений статтею 78 Податкового кодексу України, у відповідності до п.78.1 якої визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, перелік яких наведений у підпунктах 78.1.1 - 78.1.13 ст.78 цього Кодексу.

Згідно пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 78.8 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що порядок оформлення результатів документальної планової перевірки та порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

За змістом п 86.9 ст.86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки позивача та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень) у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 ст.58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем за відсутності відповідного рішення суду, яке набрало законної сили по кримінальній справі, в межах якої було призначено перевірку позивача в порядку кримінально-процесуального закону.

Враховуючи, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка позивача була проведена на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що суди попередніх інстанцій помилково вдалися до дослідження правомірності нарахування позивачу грошових зобов'язань з податків, оскільки будь-які висновки, зроблені судом внаслідок встановлення таких обставин справи, не є належним обґрунтуванням мотивів, які мають бути покладені в основу судового рішення як про задоволення, так і про відмову в задоволенні позову у цій справі, з огляду на те, що контролюючий орган першопочатково не мав законних підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду по кримінальній справі, в межах якої було призначено перевірку позивача в порядку кримінально-процесуального законодавства.

Між тим, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, яка призначена на виконання постанови слідчого відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків грошового зобов'язання, розрахованого за результатами такої перевірки, та буди предметом дослідження судами при встановленні правомірності чи протиправності формування платником податку даних податкового обліку.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що доводи відповідача щодо наявності порушень позивачем вимог податкового законодавства не можуть нівелювати визначений пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України порядок прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення не є такими, що прийняті у відповідності до норм закону, а відтак, підлягають скасуванню.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний