Ухвала

від 28.07.2015 по справі 826/3001/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2015 року м. Київ К/800/28076/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Степашка О.І.,

за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер нових технологій» - Буній Г.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року у справі № 826/3001/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер нових технологій» (далі - Товариство) до ДПІ,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльність ДПІ щодо внесення до Єдиного реєстру податкових накладних (не реєстрації) податкової накладеної № 14 від 8.10.2012 року та зобов'язання ДПІ визнати зазначену податкову накладну зареєстрованою.

Зазначило, що ДПІ не направило йому квитанцію про неприйняття або прийняття до Єдиного реєстру податкових накладних виписаної ним податкової накладної № 14 від 8.10.2012 року.

9 квітня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року, позов задоволено.

Бездіяльність ДПІ щодо незабезпечення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Товариства № 14 від 8.10.2012 року визнана протиправною; зобов'язано ДПІ вважати податкову накладну Товариства № 14 від 8.10.2012 року поданою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 22.10.2012 року.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що податкова накладна, яка відповідає встановленим вимогам, була отримана податковим органом, але безпідставно не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим безпідставно створені перешкоди у реалізації Товариством встановленого обов'язку щодо реєстрації податкової накладної.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 14.02.2012 року з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку між ДПІ та Товариством був укладений договір щодо визнання електронних документів, відповідно до п. 1 якого предметом даного договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу Державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

На виконання умов зазначеного договору Товариство надіслало на адресу ДПІ в електронному вигляді для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 14 від 8.10.2012 року.

Товариство не отримало відповідної квитанції щодо підтвердження прийняття або неприйняття зазначеної податкової накладної.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову обгрунтованими з таких підстав.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів (послуг) платник податку - продавець товарів (послуг) зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 11 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість-продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України .

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанцію про прийняття або неприйняття податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року , для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Відповідно до п. 9 цього Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Згідно з п. 10 даного Порядку датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що у прийнятті податкової накладної може бути відмовлено, якщо вона сформована з порушенням вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у разі наявності помилок, за наявності факту реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Крім того, у будь-якому випадку податковий орган був зобов'язаний надіслати Товариству квитанцію про прийняття або неприйняття податкової накладної, із зазначенням причин.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220 , 221, 223 , 224 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України ,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підпис) Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Степашко О.І.