Ухвала

від 28.07.2015 по справі 820/2513/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" липня 2015 р. м. Київ К/800/52525/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Степашка О.І.,

секретар: Антипенко В.В.,

за участю представника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Варченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - ДПІ) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2013 року у справі № 820/2513/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий стиль" (далі - Товариство) до ДПІ

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2014 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ №0000034600 та №0000044600 від 07.03.2013 року.

Зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення спростовується наявними в матеріалах адміністративної справи первинними документами.

Висновки ДПІ щодо нереальності господарських операцій є лише припущенням посадових осіб які не підтверджені належними доказами.

29 травня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2013 року, позов задоволено.

Податкові повідомлення-рішення №0000034600 та №0000044600 від 07.03.2013 року скасовані.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що ДПІ не надала доказів на порушення Товариством вимог чинного законодавства при укладанні правочинів із контрагентами.

Додані до матеріалів справи первинні документи підтверджують виконання господарських опареній та не містять дефекту.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з 12.02.2013 року до 22.02.2013 року ДПІ здійснила позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за взаємовідносинами із контрагентами - постачальниками: ПП «АНЛІ» за лютий, березень 2012 року, ТОВ «Химтрейд» за березень - квітень липень - серпень та жовтень-грудень 2011 року, ТОВ «Газоблок» за березень 2011 року, за травень та червень 2012 року, ТОВ «Інтехліс» за листопад 2011 року, ТОВ фірма «Промелектронсервіс» за липень, жовтень, грудень 2011 року, ТОВ «Остек систем груп» за липень 2012 року, ТОВ «Сучасні торговельні рішення» за квітень, травень, червень та липень 2012 року, за наслідками якої 22.02.2013 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог п.п.134.1.1.п.134.1. ст.134, п.138.2.ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139, п.152.1.ст.152 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VI, у розмірі 599 850,00 грн., а також у порушення 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ, у розмірі 570 885,00 грн.

7 березня 2013 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № №0000044600 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у розмірі 897 361,00 грн., № 0000034600 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у розмірі 856 124,50 грн.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.,п. 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.,п. 201.6 , 201.7 ст. 201 ПК України ).

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку Згідно п.138.2 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексув порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанції зазначили, що Товариством надані усі первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій -придбання товарів, послуг, що використані Товариством у власній господарській діяльності.

Недоліків первинних документів, які були складені при здійсненні господарських операцій між Товариством та контрагентами, не встановлено, надані податкові накладні відповідають вимогам ст.201 ПК України.

ДПІ не надала жодних належних доказів наявності між Товариством та його контрагентом при укладенні та виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб контрагентів Товариства.

Колегія суддів вважає висновок судів попередніх інстанції щодо задоволення позовних вимог передчасним з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17 лютого 2012 року між Товариством та ПП «Анлі» був укладений договір поставки № 12/12. Згідно якого поставка товару здійснювалась партіями. Транспортування здійснювалось транспортом та рахунок ПП «АНЛІ».

Суди першої та апеляційної інстанції прийшли до висновку щодо належного виконання договору № 12/12 підтверджується видатковими, податковими накладними, рахунками на оплату, подальше використання товару у своїй господарській діяльності підтверджується товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, картками складського обліку, договором оренди нежитлових приміщень, специфікаціями.

Згідно пп. 4.3 п. 4 договору поставки від 17.02.2012 року №12/12 передбачена наявність сертифікату якості заводу - виробника, який не був досліджений при судовому розгляді.

Крім того, приймаючи, як належний та допустимий доказ товарно-транспортні накладні, виписані ПП «Анлі», судами не перевірено доводи ДПІ щодо неможливості перевезення товару транспортним засобом за номерним знаком АЕ 7793АЕ, який зареєстрований за фізичною особою та не з'ясовано його технічні характеристики щодо можливості перевезення товару у відповідній кількості.

Також, слід зазначити, що згідно наданого висновку відповідності СЕС виробником продукції, придбаної Товариством у ПП «Анлі», зазначено ТОВ «Барвінокк», який набув статусу платника ПДВ у квітні 2012 року за умов здійснення господарських операцій за договором №12/12 у лютому та березні 2012 року.

При новому розгляді адміністративної справи судам необхідно врахувати викладене і при оцінці доводів сторін правильно застосувати норми матеріального права, надати належну оцінку наявним у справі доказам на предмет встановлення реального виконання господарських операцій, а у разі їх недостатності запропонувати сторонам надати додаткові докази, пояснення, у разі необхідності допитати осіб в якості свідків.

Відповідно до п. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів прийшла до висновку, що судові рішення підлягають скасуванню, адміністративна справа направленню до суду першої інстанції для нового розгляду.

Керуючись статтями 220 , 221, 223 , 227 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України ,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду 9 жовтня 2013 року скасувати, адміністративну справу направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Степашко О.І.