Постанова

від 07.08.2015 по справі 810/2845/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2015 року           810/2845/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовом           Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від                               нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у

Броварському районі Київської області

до           Виробничо – комерційної фірми «Темпо»

про           стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області (далі – позивач) з позовом до Виробничо – комерційної фірми «Темпо» (далі – відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 1318,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач згідно з Розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачення коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 1 квартал 2010р. самостійно визначив суму заборгованості за страховими внесками, що належить сплатити в сумі 1318,06 грн., але відповідач добровільно заборгованість не сплатив. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості у судовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2015 вирішено питання про здійснення розгляду даної справи в порядку письмового провадження в межах строків розгляду адміністративних справ.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що Виробничо-комерційна фірма «Темпо» (код за ЄДРПОУ 20587272) зареєстроване як юридична особа 16.05.1995 та як платник страхових внесків зареєстроване у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області з 01.04.2005.

Відповідно до Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 рік відповідач самостійно визначив суму несплачених платежів за страховими внесками в розмірі 1318,06 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної заборгованості позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР (далі – Основи законодавства № 16/98-ВР) загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

          Відповідно до приписів статті 4 Основ законодавства № 16/98-ВР, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, є видом загальнообов'язкового державного соціального страхування.

          Відносини, що виникають за вказаним вище видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремим законом, прийнятим відповідно до цих Основ.

Так, Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі – Закон України № 1105-XIV) відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464–VI, яким до Закону України № 1105-XIV внесено відповідні зміни.

В той же час, відповідно до пункту 7 розділу VIII Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. № 2464–VI, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, до вказаних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України № 1105-XIV у редакції, що діяла до 1 січня 2011 року.

Згідно з приписами статті 5 Закону України № 1105-XIV, основним принципом страхування від нещасного випадку є, зокрема, обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків.

Відповідно до приписів статті 47 зазначеного Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 6 Закону України № 1105-XIV передбачено, що суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник); страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи; страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, робочим органом якого згідно із статтею 18 цього Закону є відділення виконавчої дирекції Фонду.

Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону України № 1105-XIV, роботодавці - юридичні особи набувають статусу страхувальників з дня взяття їх на облік.

Частиною другою статті 45 зазначеного Закону передбачено, що роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно з приписами частини третьої статті 47 Закону України № 1105-XIV, розміри страхових внесків страхувальників - роботодавців обчислюються у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці) (частина сьома статті 47 Закону України № 1105-XIV).

Частиною десятою статті 47 зазначеного Закону передбачено, що страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

На виконання приписів вказаної вище норми, постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36 затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Інструкція № 36).

Пунктом 4.12 зазначеної Інструкції встановлено, що страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат. При проведенні оплати праці з готівкової виручки чи в натуральній формі платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

Пунктом 5.1 Інструкції № 36 передбачено, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.

Пунктом 5.8. зазначеної Інструкції встановлено, що при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

Згідно з пунктом 10 Інструкції № 36, усі спірні питання, які виникають між страхувальником та робочими органами виконавчої дирекції Фонду з приводу нарахування страхових внесків і пені, стягнення недоїмки, неприйняття до заліку витрат у рахунок страхових внесків, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи ту обставину, що згідно з приписами пункту 7 розділу VIII Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464–VI на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, суд дійшов висновку, що позов подано позивачем у межах повноважень, визначених чинним законодавством України.

Таким чином, загальна сума заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягає сплаті відповідачем, становить 1318,06 грн.

На день прийняття рішення у даній справі доказів щодо сплати заборгованості по страхових внесках у вказаному вище розмірі відповідачем суду надано не було.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області у розмірі 1318,06грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Виробничо – комерційної фірми «Темпо» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 1318 (одна тисяча триста вісімнадцять) грн. 06 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Панова Г. В.