Постанова

від 21.07.2015 по справі 826/9499/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 липня 2015 року № 826/9499/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діван.ТВ» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Діван.ТВ» (далі - позивач, ТОВ «Діван.ТВ») до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 26.11.2014 № Ю-657, від 06.01.2015 № Ю-657, від 03.02.2015 № Ю-657 та від 07.05.2015 № Ю-657.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце розгляду справи, відповідач не забезпечив явку своїх представників у судове засідання, з урахуванням чого адміністративна справа відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

26.11.2014 за результатами фактичної перевірки дотримання ТОВ «Діван.ТВ» законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску за період з 01.01.2013 по 30.09.2014 ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві складено Акт № 15/26-57-17-02-22/37675470 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1, пп. «а» п. 171.2 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України та, як наслідок, заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму у розмірі 17463,93 грн., а також порушення позивачем ч. 2 ст. 6, ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та, як наслідок, несплата внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму у розмірі 48780,64 грн.

26.11.2014 на підставі Акта перевірки відповідачем складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 26.11.2014 № Ю-657, відповідно до якої відповідач вимагав від позивача сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 48780,64 грн.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2014 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено:

податкове повідомлення-рішення № 0003101710, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 29846,11 грн., з яких 17463,93 грн. - за основним платежем та 12382,18 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

податкове повідомлення-рішення № 0003111710, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 510,00 грн.;

рішення № 003121710 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким у зв'язку з порушенням ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», позивачу донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму у розмірі 48780,64 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21504,60 грн.

06.01.2015 на підставі картки особового рахунку платника відповідачем складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ю-657, відповідно до якої відповідач вимагав від позивача сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 51587,12 грн.

В подальшому, 03.02.2015 на підставі картки особового рахунку платника відповідачем складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ю-657, відповідно до якої відповідач вимагав від позивача сплатити суму боргу у розмірі 73637,92 грн., з яких недоїмка зі сплати єдиного внеску становить 21886,26 грн., а штрафи складають 51751,66 грн.

За результатами оскарження висновків Акту перевірки, названих спірних вимог та вказаних рішень, рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 29.01.2015 № 1270/10/26-15-10-08 про результати розгляду первинних скарг вимоги позивача задоволено частково, а саме: скасовано рішення від 15.12.2014 № 003121710, а в решті скарги залишено без задоволення.

07.05.2015 на підставі картки особового рахунку платника відповідачем складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ю-657, відповідно до якої відповідач вимагав від позивача сплатити суму боргу у розмірі 74137,50 грн., з яких недоїмка зі сплати єдиного внеску становить 47590,27 грн., а штрафи складають 26547,23 грн.

Водночас, з аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем ч. 2 ст. 6, ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та, як наслідок, несплата внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму у розмірі 48780,64 грн. стало заниження ТОВ «Діван.ТВ» за період з березня 2013 року по липень 2014 року бази нарахування єдиного внеску, а саме: заниження фонду оплати праці відносно ОСОБА_1 на загальну суму у розмірі 120774,05 грн., на яку позивачем за висновком відповідача не нараховано єдиний внесок на суму у розмірі 48780,64 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до змісту п. 4.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за № 1622/24154, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до цього Закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат чи на інші цілі за дорученням отримувача.

Як встановлено судом, податкові повідомлення-рішення від 15.12.2014 № 0003101710 та № 0003111710, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, тобто збільшено базу нарахування єдиного внеску, оскаржені позивачем у судовому порядку.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2015 у справі № 826/7255/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015, за результатами розгляду позову ТОВ «Діван.ТВ» до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.12.2014 № 0003101710 та № 0003111710, позовні вимоги ТОВ «Діван.ТВ» задоволено у повному обсязі.

Зокрема, вказаною постановою встановлено: «Так, з огляду на зміст Акту перевірки №15 судом встановлено, що ТОВ "Діван.ТВ" до фактичної перевірки повноти обчислення та своєчасності і сплати до бюджету ПДФО та ЄСВ за період з 01.01.2013 р. по 30.09.2014 р. подало податковому органу наступні документи, зокрема: табель виходу на роботу працівників; відомості про виплату заробітної плати працівникам; розрахунково-платіжні відомості; касову книгу та первинні касові документи; трудові книжки; списочний склад працівників; Розрахунки №1ДФ; заяви; накази; акти; розрахунково-платіжні відомості; відомості на виплату грошей. Крім того, на спростування викладених в Акті перевірки №15 висновків Відповідача та на підтвердження наявності належного оформлення ТОВ "Діван.ТВ" трудових відносин із ОСОБА_1 та іншими працівниками (найманими особами), а також ведення обліку роботи, виконаної працівниками, обліку витрат на оплату їх праці Позивачем були надані до суду відомості про виплату заробітної плати працівникам, розрахункові відомості, накази "Про внесення змін до штатного розкладу" разом зі штатними розкладами, а також заява ОСОБА_1 від 13.05.2013 р. про прийняття на роботу, наказ від 13.05.2013 р. №26-к "По особовому складу" та наказ від 14.07.2014 р. №33-к "Про звільнення з роботи" (том І, арк.с.92-159). Водночас, як вбачається із вказаних вище та залучених до матеріалів справи документів (заяви та наказів), ОСОБА_1 був офіційно призначений ТОВ "Діван.ТВ" на посаду менеджера з маркетингу у відділ з продажу за основним місцем роботи, з випробувальним терміном 3 місяці, з окладом згідно зі штатним розкладом з 13.05.2013 р. та був звільнений із займаної посади 14.07.2014 р. у зв'язку із прогулом без поважних причин, що також було встановлено податковим органом та зафіксовано в Акті перевірки №15. Натомість, керуючись використаною в ході проведення перевірки інформацією, викладеною у Заяві ОСОБА_1 та доданих до неї документів, Відповідач прийшов до висновку про неналежне оформлення відповідних трудових відносин, оскільки Заявник без здійснення відповідного запису в трудову книжку фактично приступив до роботи на посаді менеджера з маркетингу з 07.03.2013 р., що спричинило порушення ТОВ "Діван.ТВ" податкового законодавства шляхом неоподаткування доходу працівників та заниження ПДФО, опісля, донарахування Позивачу грошових зобов'язань та штрафу, на підтвердження чого податковим органом надані такі матеріали, як: Заява ОСОБА_1; переписка між ОСОБА_1 та директором ТОВ "Діван.ТВ"; викопіювання з трудової книжки ОСОБА_1 із відомостями про роботу (том І, арк.с.176-187). З огляду на вищевикладені обставини, та дослідивши надані сторонами письмові докази, судом встановлено, що викладений в Акті перевірки №15 висновок Відповідача щодо подання ТОВ "Діван.ТВ" податкової звітності (з недостовірними відомостями або з помилками) про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь ОСОБА_1, суми утриманого з нього податку, зроблений податковим органом за результатом співставлення даних, відображених Позивачем у бухгалтерському та податковому обліках, що стосуються фонду оплати труда та розміру заробітної плати, із інформацією, викладеною лише в одній письмовій Заяві вищезазначеного працівника… Таким чином, з аналізу вищенаведеного можна зробити висновок, що Заява ОСОБА_1, на підставі якої Відповідач дійшов висновку про заниження ТОВ "Діван.ТВ" ПДФО, не можна вважати достатнім доказом податкового правопорушення та не може бути визнаний судом належним доказом для подальшого прийняття рішення Відповідачем (суб'єктом владних повноважень), оскільки жодними чином на підтверджує факт здійснення Позивачем виплати заробітної плати ОСОБА_1 в іншому розмірі, аніж вказаного у документах податкового та бухгалтерського обліках, відповідно, не є документом, який свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, як наслідок, такий паперовий носій інформації. В той же час, Відповідачем не було отримано під час проведення перевірки, як і не було надано під час судового розгляду даної справи, будь-яких інших додаткових документально-підтверджуючих доказів, які б дали змогу підтвердити викладену у Заяві ОСОБА_1 інформацію про перебування із ТОВ "Діван.ТВ" у трудових відносинах, оформлених Позивачем неналежним чином, та про нарахування та (чи) виплату йому останнім необлікованого заробітку, як наслідок, суд приходить до висновку, що не взявши до уваги офіційних первинних бухгалтерських документів податкової звітності ТОВ "Діван.ТВ", відомостей про нарахування зарплати, які мали бути обов'язково прийняті Відповідачем до уваги під час проведення фактичної перевірки Позивача, а, в подальшому, враховані при складанні висновку про заниження Позивачем ПДФО, податковий орган необґрунтовано обмежився лише викладеною у Заяві ОСОБА_1 інформацією при співставленні із даними первинного обліку платника податків, що не є достатнім для визначення грошового зобов'язання. Згідно із вищевикладеним, оцінивши докази, які наявні у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що Відповідачем не доведено в порядку, передбаченому ч.2 ст.71 КАС України, правомірність викладеного в Акті перевірки №15 висновку податкового органу за наслідками здійснення фактичної перевірки ТОВ "Діван.ТВ", оскільки не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують про наявність фактів, які свідчать про приховування (заниження) Позивачем об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог трудового та податкового законодавства, в той час, як Позивачем в повному обсязі підтверджено правомірність визначення та сплати до бюджету сум ПДФО із додержанням норм законодавства, позаяк посвідчується бухгалтерськими та первинними документами, а тому суд вважає нарахування сум грошового зобов'язання та штрафних санкцій - необґрунтованим та не вбачає підстав для прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 15.12.2014 р. №0003101710 та №0003111710, які підлягають скасуванню, а позовні вимоги із зазначених підстав - задоволенню.».

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зважаючи на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2015 у справі № 826/7255/15 встановлено, що позивачем у повному обсязі підтверджено правомірність визначення та сплати до бюджету сум ПДФО із додержанням норм законодавства, тобто база для нарахування єдиного внеску не є збільшеною на таку суму, суд вважає безпідставним та необґрунтованим висновок Акту перевірки про порушення позивачем ч. 2 ст. 6, ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а винесену на його підставі спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 26.11.2014 № Ю-657 - безпідставною та неправомірною.

Поряд з цим, з пояснень представника позивача судом встановлено, що спірні вимоги від 06.01.2015 № Ю-657, від 03.02.2015 № Ю-657 та від 07.05.2015 № Ю-657 винесені як похідні, на підставі Акту перевірки та вимоги від 26.11.2014 № Ю-657, чого не спростовано відповідачем, з огляду на що суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати такі вимоги відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі № К/9991/66857/11 та від 10.12.2012 у справі № К/9991/26224/12.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів і не довів правомірності винесення ним спірних вимог.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

За таких умов, судові витрати у розмірі 10 відсотків ставки судового збору, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діван.ТВ» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 26.11.2014 № Ю-657, від 06.01.2015 № Ю-657, від 03.02.2015 № Ю-657 та від 07.05.2015 № Ю-657, прийняті Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діван.ТВ» (код за ЄДРПОУ 37675470) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко