Рішення

від 09.08.2015 по справі 904/3323/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.08.15р. Справа № 904/3323/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЕРЕГ ПЛЮС", м. Дніпропетровськ

до Управління житлово-комунального господарства Марганецької міської ради, м. Марганець

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області

про стягнення заборгованості

Головуючий колегії Мартинюк С.В.

Суддя Дубінін І.Ю.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

Прокурор: Богомол О.М., посв. № 011672 від 28.10.2012 року;

від позивача: Лаврєнов О.О., дов. від 01.04.2015 року, представник;

від відповідача: Білоножко А.П., дов. № 71 від 05.05.2015 року, представник;

від третьої особи: Сидоренко В.В., дов. № 15-49 від 07.05.2015 року, представник;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оберег Плюс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради про стягнення збитків у сумі 1 569 365,40грн., з яких: 1002274,22 грн. заборгованості, 519 805,80 грн. - інфляційні втрати, 47285,38 грн. - 3% річних. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №47-3 від 05.08.2013 року про закупівлю робіт за державні кошти в частині повного та своєчасного розрахунку.

Відповідач надав відзив на позов, в задоволенні позовних вимог просить відмовити з посиланням на те, що термін проведення остаточних розрахунків не настав, декларація про готовність об'єкта до експлуатації в порідку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 не зареєстрована, а відтак відсутні підстав для стягнення.

Також відповідач зазначає, що за результатами проведеною з 24.11.2014 року по 19.12.2014 року ревізії Нікопольською ОДФІ, за результатами якої складно Акт №860-22/21 від 19.12.2014 року зазначено про неможливість підтвердження кредиторської заборгованості.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд у відповідності із постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п. 3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, з існуванням яких він пов'язує необхідність забезпечення позову, тому відповідне клопотання задоволенню не підлягає.

Ухвалою господарського суду від 04.06.2015 року до участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Державну фінансову інспекцію в Дніпропетровській області.

Ухвалою господарського суду від 16.06.2015 року строк розгляду спору продовжено до 01.07.2015 року.

26.06.2015 року до господарського суд надійшла заява про збільшення позовних вимог, з урахуванням якої позивач просить стягнути з відповідача суму збитків в загальному розмірі 1827303,04грн., яз яких: 1002274,22грн. заборгованості, 53958,05 грн. 3% річних, 771070,77 грн. інфляційних.

30.06.2015 року позивачем подано заяву, якою відкореговано прохальну частину заяви про збільшення позовних вимог. Так, позивачем зазначено, що замість суми збитків, позивач просить стягнути суму заборгованості завдану невиконанням договору №47-3 від 05.08.2013 року.

01.07.2015 року до господарського суду надійшло повідомлення про вступ прокурора у справу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2015 року суд ухвалив призначити розгляд справи № 904/3323/15 у колегіальному складі суду.

Відповідно до пункту 4 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" призначено повторний автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів, на підставі якого визначено колегію у складі: головуючий колегії Мартинюк С.В., суддя - Дубінін І.Ю., суддя - Ліпинський О.В.

Ухвалою господарського суду від 06.07.2015 року справу прийнято до провадження в колегіальному складі: головуючий колегії Мартинюк С.В., суддя - Дубінін І.Ю., суддя - Ліпинський О.В.

16.07.2015 року до господарського суду надійшла заява про зміну предмету позову.

В судових засіданнях оголошувались перерви з 13.05.2015 року до 04.06.2015 року, з 16.06.2015 року до 01.07.2015 року, з 27.07.2015 року до 03.08.2015 року.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 03.08.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.02013 року між Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради (далі - Замовник, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оберег Плюс" (далі - Учасник, Позивач) був укладений договір № 47-3 про закупівлю робіт за державні кошти (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору учасник зобов'язується у 2013 році виконати роботи згідно із затвердженого проектно-кошторисною документацією, здати в експлуатацією об'єкт у встановлений термін, зазначений в п. 10.1., а замовник - прийняти і здійснити оплату за виконані роботи.

Найменування робіт: Реконструкція незавершеного будівництва житлового будинку №26-Б по вул. Бульварній в м. Марганець. Коригування. (пункт 1.2. договору).

Пунктом 3.1. договору ціна цього договору визначена у сумі 3884975,60грн., у тому числі ПДВ 647495,93 грн. Сума, яка підлягає оплаті у 2013 році 1000000грн. в т.ч. ПДВ 166666,67 грн.

Згідно з пунктом 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення учасником рахунка на оплату робіт або після підписання сторонами акту виконаних робіт або поетапної оплати замовником виконаних робіт.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (пункт 7.1. договору).

Цей договір набирає чинності з 05.08.2013 року і діє до 31.12.2013 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.1. договору).

31.12.2013 року між сторонами було укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої п. 1.1. договору викладено в на наступній редакції: "Учасник зобов'язується у 2013-2014 роках виконати роботи замовникові згідно із затвердженою проектно - кошторисною документацією. Здати в експлуатацію об'єкт у встановлений термін, зазначений в п. 10.1., а замовник - прийняти в й оплатити роботи".

Цією ж додатковою угодою було внесено зміни до п. 10.1. договору, та зазначено, що договір набирає чинності з 05.08.2013 року і діє до 31.12.2014 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Додатковою угодою №1 від 06.09.2013 року вирішено внести зміни до п. 3.1. договору та зазначено, що суму, яка підлягає оплаті у 2013 році збільшити на 2274,22 грн., в т.ч. ПДВ 379,04, фактично сума, яка підлягає оплаті у 2013 році буде складати 1002274,22 грн.

Додатковою угодою №3 від 24.12.2014 року внесено зміни в п. 3.1. договору, сума, яка підлягає оплаті у 2014 році складає 492970,37 грн. у т.ч. 82161,73 грн.

Додатковою угодою №3-1 від 31.12.2014 року, сторонами внесено зміни в п. 1.1. договору, відповідно до якого учасник зобов'язується у 2013-2015 роках виконати роботи замовникові згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією. Здати в експлуатацію об'єкт у встановлений термін, зазначений в п. 10.1, а замовник - прийняти й оплатити роботи. Цією ж додатковою угодою сторони погодили, що договір набирає чинності з 05.08.2013 року і діє до 31.12.2015 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов'язань.

На підставі договору позивач виконав будівельні роботи. Виконання робіт підтверджується актом форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року № 1/47-3 на суму 1002274,22 грн.

За результатами проведеної з 24.11.2014 по 19.12.2014 року ревізії, Нікопольська ОДФІ склала Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління ЖКГ ММР за (період з 01.01.2013 по 01.03.2014 року № 860-22/21 від 19.12.2014 року).

В даному акті Нікопольська ОДФІ дійшла висновку про неможливість підтвердити кредиторську заборгованість, яка рахувалась в бухгалтерському обліку Управління ЖКГ по розрахунках з ТОВ «ОБЕРЕГ ПЛЮС» станом на 01.03.2014 в сумі 2 663 162,38 грн.

Відповідно до акту приймання виконаних робіт від 09.09.2013 № 1/47-3 ТОВ «ОБЕРЕГ ПЛЮС» було виконано, а Управлінням ЖКГ прийнято виконані роботи на загальну суму 1 002 274,22 грн..

19.12.2014 року, за результатами ревізії Нікопольської ОДФІ, ТОВ «ОБЕРЕГ ПЛЮС» надав акт № 1/47-3 приймання виконаних будівельних робіт яким зменшив суму виконаних робіт на 492970,37 грн. та надав акт від 19.12.2014 р. № 2/47-3 приймання нових виконаних будівельних робіт на суму 492970,37 грн.

28.04.2015 року Управління ЖКГ здійснило оплату позивачу виконаних робіт по договору в сумі 492 970,37 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4.

Враховуючи часткову оплату виконаних робіт, яку не було враховано позивачем, сума основного боргу складає 509303,85грн.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Юридичний аналіз зазначених правових норм та умов пункту 4.1. договору у їх сукупності, з урахуванням роз'яснень судового інтерпретаційного акту стосовно строку виконання грошових зобов'язань, дозволяє дійти висновку, що оплата виконаних робіт мала бути здійснена негайно, з наступного дня після підписання сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт.

Враховуючи викладене, а також дату підписання акту, оплата мала бути здійснена відповідачем не пізніше 07.09.2013 року.

В порушення умов договору оплата в повному обсязі не здійснена відповідачем.

Згідно з пунктом 1.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Зазначене спростовує заперечення та доводи відповідача про безпідставність позовних вимог.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача 3% річних складають 53953,05 грн., за період з 09.09.2013 року по 25.06.2015 року.

Зважаючи на те, що сума основного боргу складає 509303,85 грон, а не 1002274,22грн., як було заявлено позивачем, сума 3% річних за зазначений період складає 27418,69 грн.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 771070,77 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 395422,72 грн. за період з жовтня 2013 року по червень 2015 року, оскільки позивачем не враховано вірний розмір суми основного боргу.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з присудженням до стягнення з відповідача 509303,85 грн. основного боргу, 27418,69 грн. 3% річних, 395422,72 грн. інфляційних. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління житлового господарства Марганецької міської ради (53400, м. Марганець, вул. Радянська, 29 а, код ЄДРПОУ 37857429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберег Плюс" (49000, м. Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, 20, код ЄДРПОУ 34775443) 509303,85 грн. основного боргу, 27418,69 грн. 3% річних, 395422,72 грн. інфляційних та 18 642,90 грн. судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 07.08.2015 року.

Головуючий колегії С.В. Мартинюк Суддя І.Ю.Дубінін

Суддя О.В.Ліпинський