Рішення

від 05.08.2015 по справі 916/1384/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2015 р.Справа № 916/1384/15-г

За позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ІМЕКСБАНК"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фомальгаут"

про стягнення

Головуючий - Погребна К.Ф.

Судді - Демешин О.А.

Щавинська Ю.М.

В судових засіданнях приймали участь представник

Від позивача: Крушенівський Р.О. - довіреність;

Фурман В.В. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 05.08.2015р. приймали участь представники:

Від позивача: Фурман В.В. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ІМЕКСБАНК" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Фомальгаут" про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №13/14 від 26.03.2014 року в розмірі 166211259,95 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 150000000грн., простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 10648160,92 грн. та пені за прострочення платежів по кредитному договору в сумі 5563099,03грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.04.2015р. було порушено провадження по справі №916/1384/15-г із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

17.04.2015р. до суду від Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „Фомальгаут", в обґрунтування якої заявник посилається на значну суму заборгованості та підозру щодо відчуження відповідачем активів, після чого погашення кредиту буде неможливим.

Розглянувши подану позивачем заяву в порядку ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовив у її задоволенні, з огляду на недоведеність позивачем, яким саме чином невжиття заходів по забезпеченню позову зможуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Так, у відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому суд зазначає, що в обґрунтування необхідності вжиття судом відповідних заходів до забезпечення позову позивачем лише висловлено думку про ймовірне відчуження відповідачем активів, після чого погашення кредиту буде неможливим, натомість жодного доказу можливості невиконання в подальшому рішення суду не надано.

20.05.2015р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Фомальгаут" надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи, в задоволені якого судом було відмовлено з огляду на його необґрунтованість.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2015р. справу №916/1384/15-г призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Згідно автоматизованої системи документообігу суду та розпорядженням керівника апарату суду №634 від 02.06.2015р., справу №916/1384/15-г передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Демешин О.А., суддя Щавинська Ю.М., які своєю ухвалою від 03.06.2015р. прийняли відповідну справу до свого провадження із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Позивач неодноразово подавав до суду як заяви про збільшення розміру позовних вимог так і про зменшення розміру позовних вимог. Відповідної останньої заяви від 17.07.2015р. (вх. ГСОО №2-3959/15) позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №13/14 від 26.03.2014 року в розмірі 178102322,70 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 150000000грн., заборгованості за відсотками в розмірі 13237201,97 грн. та пені за прострочення платежів по кредитному договору в сумі 14865120,72грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ІМЕКСБАНК", згідно з вказаною заявою є остаточною, у зв'язку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

Ухвалою суду від 27.07.2015р. строк розгляду справи був продовжений на п'ятнадцять днів в порядку ст. 69ГПК України.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю „Фомальгаут" є саме та адреса на яку судом здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 25.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були здійсненні саме за адресою зазначеною у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 05.08.2015р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.

26.03.2014р. між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фомальгаут" (Позичальник) було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №13/14, згідно п. 1.1 якого Кредитор зобов'язався надати Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

З урахуванням п. 1.1.1 при укладенні договору сторонами договору було погоджено, що надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим договором в межах відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 168740000 грн. зі сплатою фіксованої процентної ставки 18 % річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами не пізніше 24.03.2015р. на умовах, визначених цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, Банк свої зобов'язання за договором щодо надання кредиту шляхом відкриття кредитної лінії виконав в повному обсязі, що підтверджується випискою з особового рахунку №20629008830011.0 за період з 26.03.2014р. по 31.03.2014р.

Як вбачається з п. 1.1.1 договору, в редакції додаткової угоди № 4 від 23.12.2014р., між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фомальгаут" (Позичальник) було досягнуто домовленість про те, що надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим договором в межах відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 150000000 грн., зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі - 18% річних та кінцевим терміном поверненням заборгованості за всіма траншами не пізніше 24.03.2015р. на умовах, визначених цим договором.

У відповідності до п. 2.4 договору, в редакції додаткової угоди № 3 від 18.08.2014р., нарахування процентів за користування траншем кредиту здійснюється щоденно по останній календарний день поточного місяця у валюті кредиту на фактичну суму щоденної заборгованості на позичковому рахунку за методом „факт/факт" виходячи з фактичної кількості днів у році та сплачуються Позичальником, не рідше одного разу на три місяці в період дії цього договору. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення траншу кредиту.

Згідно з п. 1.1.2 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 23.12.2014р. ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком: не пізніше 30.01.2015р. сума зниження ліміту складає 38000000 грн.; не пізніше 27.02.2015р. сума зниження ліміту складає 56000000 грн.; не пізніше 24.03.2015р. сума зниження ліміту складає 56000000 грн..

Як вбачається з матеріалів справи Товариством з обмеженою відповідальністю „Фомальгаут" належним чином не виконано прийняті на себе зобов'язання за умовами кредитного договору про відкриття кредитної лінії №13/14 від 26.03.2014р. по сплаті відсотків за користування кредитом. У зв'язку з цим за Товариством з обмеженою відповідальністю „Фомальгаут" рахується заборгованість у розмірі 13237201,97 грн. по відсоткам за користування кредитом, яка залишається несплаченою відповідачем.

У відповідності до п. 3.2.8 договору Кредитором було набуто право припинити подальше надання траншів кредиту та/або вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним та/або суму неустойки у випадках, коли, зокрема, коли Позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту (траншів кредиту) та/або процентів за користування кредитом та/або інші обов'язки по сплаті кредитних коштів, передбачені договором.

Положеннями п. 4.2 кредитного договору передбачено, що у випадку не виконання Позичальником зобов'язань, зокрема, з повернення кредиту та сплати відсотків протягом більше п'ятнадцяти днів, Кредитор має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит підлягає поверненню з моменту отримання Позичальником відповідної письмової вимоги Кредитора. Повернення кредиту здійснюється протягом тридцяти днів з дня одержання вимоги Кредитора.

Письмовою вимогою від 05.03.2015р. №1520 Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" інформувалось Товариство з обмеженою відповідальністю „Фомальгаут" про наявність поточної заборгованості зі сплати строкових процентів, у зв'язку з чим повідомлялось позичальника про необхідність сплати на підставі п. 3.2.8. кредитного договору у повному обсязі заборгованості за кредитом, а також погашення простроченої заборгованості за процентами. Як вбачається з залученої до матеріалів справи копії поштового повідомлення про вручення, вимога позивача була отримана представником ТОВ „Фомальгаут" 13.03.2015р.

Згідно п. 4.1 кредитного договору, у випадку прострочення Позичальником строків сплати відсотків, а також прострочення строків повернення кредиту, Позичальник сплачує Кредитору пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період від несвоєчасно сплаченої суми.

У зв'язку з тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут" своєчасно не сплачено нараховані відсотки, Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" нараховано 14865120,72 грн. пені (розрахунок проведено за період з 02.02.2015р. по 29.04.2015р.).

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут" за умовами кредитного договору №13/14 від 26.03.2014р., наявністю несплаченої заборгованості по кредитним платежам та направлено на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фомальгаут" заборгованості за кредитом - 150000000 грн., заборгованості по відсотках - 13237201,97 грн., 14865120,72грн. - суми пені за прострочення платежів по кредитному договору.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

26 січня 2015 року прийнято рішення №16 про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "ІМЕКСБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Імексбанк".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Імексбанк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северина Юрія Петровича.

У відповідності до ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 р. № 4452-VI, уповноважена особа Фонду має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду; вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку та вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

З огляду на зазначені норми законодавства, суд доходить висновку, що позов подано до суду уповноваженою особою.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ч. 1 ст. 177 Господарського кодексу України підставою виникнення господарських зобов'язань є договір.

Згідно із ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України з кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

При цьому, в силу положень ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Як свідчать матеріали справи, а саме виписка по банківському рахунку, на виконання умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 13/14 від 23.03.2014р. позивачем було надано ТОВ "Фомальгаут" кредитні кошти в межах визначеного договором кредитного ліміту.

Згідно з п. 1.1.2 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 23.12.2014р. ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком: не пізніше 30.01.2015р. сума зниження ліміту складає 38000000 грн.; не пізніше 27.02.2015р. сума зниження ліміту складає 56000000 грн.; не пізніше 24.03.2015р. сума зниження ліміту складає 56000000 грн..

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, в порушення прийнятих на себе за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 13/14 від 26.03.2014р. грошових зобов'язань ТОВ "Фомальгаут" не було здійснено повернення у повному обсязі отриманого кредиту в строк до 24.03.2015р. включно, в результаті чого, на момент вирішення даного спору, за відповідачем рахується прострочена заборгованість перед ПАТ „Імексбанк" щодо повернення суми отриманого кредиту в розмірі 150000000 грн., вимога про стягнення якої підлягає задоволенню.

Згідно з п.п. 1.1.1, 2.4 договору, в редакції додаткових угод №3, №4, за користування кредиту встановлена фіксована процентна ставка в розмірі 18% річних. Нарахування процентів за користування траншем кредиту здійснюється щоденно по останній календарний день поточного місяця у валюті кредиту на фактичну суму щоденної заборгованості на позичковому рахунку за методом „факт/факт" виходячи з фактичної кількості днів у році та сплачуються Позичальником, не рідше одного разу на три місяці в період дії цього договору. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення траншу кредиту.

У відповідності до ч. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як свідчить наданий позивачем розрахунок, станом на 29.04.2015р. за "Фомальгаут" рахується заборгованість перед ПАТ „Імексбанк" щодо сплати відсотків за користування кредитом в сумі 13237201,97 грн. У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ „Імексбанк" в частині стягнення із відповідача відсотків за користування кредитом в загальній сумі 13237201,97 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 4.1 кредитного договору передбачено, що у випадку прострочення Позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.4 цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п. 1.1, 3.2.8, 4.2 цього договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, від несвоєчасно сплаченої суми.

З посиланням на наведені положення кредитного договору позивачем було нараховано ТОВ "Фомальгаут" до сплати пеню в сумі 14865120,72грн. за порушення останнім власних грошових зобов'язань у спірних правовідносинах. Перевіривши розрахунок вказаної штрафної санкції, заявленої до стягнення, господарський суд визнає його обґрунтованим, у зв'язку з чим, доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог ПАТ „Імексбанк" у названій частині.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 77,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фомальгаут" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 25; код: 32834192) на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса, пр-т. Гагаріна, 12-А, код 20971504) 178102322 (сто сімдесят вісім мільйонів сто дві тисячі триста двадцять дві) грн. 70 коп., з яких: 150000000 (сто п'ятдесят мільйонів) грн. - заборгованість за кредитом, 13237201 (тринадцять мільйонів двісті тридцять сім тисяч двісті одна) грн. 97 коп. - заборгованість по відсотках, 14865120 (чотирнадцять мільйонів вісімсот шістдесят п'ять тисяч сто двадцять) грн. 72 коп. - пеня за прострочення платежів по кредитному договору

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фомальгаут" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 25; код: 32834192) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, отримувач УК у м. Одесі/Приморський район, код ЄДРПОУ 38016923, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 10 серпня 2015 р.

Головуючий К.Ф. Погребна

Суддя О.А. Демешин

Суддя Ю.М. Щавинська