Ухвала

від 05.08.2015 по справі 805/649/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року справа №805/649/15-а

84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М. при секретарі Челаховій О.О., за участю представників: позивача Ярошевич І.С. довіреність № юр-16/089 від 30.12.2014 року, відповідача Букреєва С.М. довіреність № 44 від 01.07.2015 року, Суліма О.М. довіреність № 43 від 18.06.2015 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі № 805/649/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2015 року Публічне акціонерне товариство «Красноармійський динасовий завод» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.12.2014 року № 0000081150. (а.с.4-9)

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2015 року у справі № 805/649/15-а позовні вимоги задоволено у повному обсязі. (а.с.209-216)

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо не вжиття судом заходів для винесення законного і обґрунтованого судового рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт вказує що Красноармійська ОДПІ вважає, що господарські операції не мали реального товарного характеру та оформлені первинними документами, що не мають юридичної силі і доказовості, оскільки вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру. Надані до перевірки товарно-транспортні накладні не можуть враховуватись у бухгалтерському обліку як первинні документи та не підвереджують передачу права власності на товар. (а.с.220-224)

У судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, на задоволенні якої наполягали, проти чого заперечував представник позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Красноармійський динасовий завод» зареєстроване виконавчим комітетом Красноармійської міської ради народних депутатів 21.03.1994 року за № 151, є юридичною особою, яка знаходиться на обліку в Красноармійській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області з 19.04.1994 року за № 168-02/01 та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100334714, виданого 22.04.2011 року.

Красноармійською ОДПІ Міндоходів у Донецькій області на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України, згідно наказу начальника податкової інспекції від 10.11.2014 року № 2250 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.02.2014 року по 31.07.2014 року та податку на прибуток за період з 01.02.2014 року по 31.07.2014 року за операціями з платниками податків ТОВ «Флоренція Груп» (ЄДРПОУ 39079832), ТОВ «БК «Карамбола» (ЄДРПОУ 39059292), ТОВ «Стаф-Торг» (ЄДРПОУ 38780860), ТОВ «Фактортрейд» (ЄДРПОУ 38779677), ТОВ «Сузірря» (ЄДРПОУ 37429944), ТОВ «Сантекс-Вуд» (ЄДРПОУ 38779902), ТОВ «Інжител» (ЄДРПОУ 38831390), ТОВ «Ягуар Груп» (ЄДРПОУ 38546103), ТОВ «Рустікон» (ЄДРПОУ 39247170), ТОВ «Тех Сфера» (ЄДРПОУ 39232316), ТОВ «Проденс» (ЄДРПОУ 39187054) та ТОВ «Аргус» (ЄДРПОУ 30981991).

За результатами перевірки складено акт від 08.12.2014 року № 1247/05-16-15-01/00191738, яким встановлено порушення пп. 14.1.27, 14.1.36, 14.1.191, 14.1.202, п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 564398 грн., у тому числі: за квітень 2014 року - 1313051 грн., травень 2014 року - 1855016 грн., червень 2014 року - 1441881 грн., липень 2014 року - 1033750 грн. (т.1 а.с.11-97)

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення - рішення від 24.12.2014 року № 0000081150, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 5643698 грн. та штрафними санкціями 2821849 грн. (т.1 а.с.99)

Підставою для формування податкового кредиту Публічне акціонерне товариство «Красноармійський динасовий завод» за квітень - липень 2014 року стали господарські правовідносини з контрагентами ТОВ «Флоренція Груп» (ЄДРПОУ 39079832), ТОВ «БК «Карамбола» (ЄДРПОУ 39059292), ТОВ «Стаф-Торг» (ЄДРПОУ 38780860), ТОВ «Фактортрейд» (ЄДРПОУ 38779677), ТОВ «Сузірря» (ЄДРПОУ 37429944), ТОВ «Сантекс-Вуд» (ЄДРПОУ 38779902), ТОВ «Інжител» (ЄДРПОУ 38831390), ТОВ «Ягуар Груп» (ЄДРПОУ 38546103), ТОВ «Рустікон» (ЄДРПОУ 39247170), ТОВ «Тех Сфера» (ЄДРПОУ 39232316), ТОВ «Проденс» (ЄДРПОУ 39187054), ТОВ «Аргус» (ЄДРПОУ 30981991).

Судом також встановлено, що між ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «Флоренція Груп» (Постачальник) укладено договір № 09/52/2014 від 16.04.2014 року, відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо - технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, у термін та за ціною, погодженими сторонами у специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 16.04.2014 року до договору поставки визначено, що Постачальник здійснює поставку кабелю ВБбШв 3*120+1*70 мм2 загальною вартістю 4038300 грн. у тому числі ПДВ - 673050 грн.

Додатковою угодою від 30.10.2014 року до договору поставки від 16.04.2014 року № 09/52/2014 з метою врегулювання порядку проведення розрахунків за поставлений товар п. 3.2 договору викладено у наступній редакції:

«3.2. за обопільною згодою сторін встановлюється наступний порядок розрахунків за товар що постачається:

3.2.1 шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 242298 грн. на поточний банківський рахунок Постачальника;

3.2.2 шляхом передачі у власність Постачальника простих векселів на загальну суму 3796002 грн.».

Вказана додаткова угода набула чинності від дня її підписання сторонами та є невід'ємною частиною договору.

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «Флоренція Груп» видало позивачу податкові накладні від 23.04.2014 року № 258, від 25.04.2014 року № 281, від 28.04.2014 року № 298, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується актом перевірки відповідача.

В обґрунтування фактичного здійснення поставки, позивачем до суду надано видаткові накладні, прибуткові ордери та товарно-транспортні накладні. Факт використання придбаного товару ПАТ «Красноармійський динасовий завод» підтверджується вимогою № 71 на отримання придбаного кабелю, актом установки № 5 від 19.06.2014 року та дефектним актом № 5 від 02.06.2014 року.

Розрахунок за поставлений товар було здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок 05.07.2014 року на загальну суму 242298 грн., передано векселі (серії АА № 2264105 на суму 1000000 грн., серія АА № 2264106 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264107 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264108 на суму 796002 грн.) на загальну суму 3796002 грн. згідно акту приймання - передачі від 30.10.2014 року. (т.1 а.с100-113, т.4 а.с.149)

Крім того, судом встановлено що між позивачем ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «Будівельна компанія «Карамбола» (Постачальник) укладено договір № 09/43/2014 від 14.04.2014 року, відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо-технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, у термін та за ціною, погодженими сторонами у специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 14.04.2014 року до договору поставки від 14.04.2014 року № 09/43/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 3840003,12 грн., у тому числі ПДВ 640000 грн.

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «БК «Карамбола» видало позивачу податкові накладні від 22.04.2014 року № 161, від 23.04.2014 року № 191, від 25.04.2014 року № 249, від 29.04.2014 року № 277, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується актом перевірки відповідача.

В обґрунтування фактичного здійснення поставки позивачем до суду надано видаткові накладні, прибуткові ордери та товарно-транспортні накладні. Факт використання придбаного товару ПАТ «Красноармійський динасовий завод» підтверджується відповідною вимогою на отримання придбаного товару № 1021, актами установки та дефектними актами.

Розрахунки за поставлений товар було здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок 05.07.2014 року на загальну суму 230400,19 грн., 06.08.2014 року на загальну суму 1200000 грн. Відповідно до договору уступки права вимоги від 10.06.2014 року № 09/72/2014 між ТОВ «БК «Карамбола» та ТОВ «Маролл», ТОВ «БК «Карамбола» передало право вимоги від ПАТ «КДЗ» виконання зобов'язань по основному договору. Позивачем на оплату видано наступні векселі: серії АА 2264112 від 26.11.2014, серії АА № 2264113 від 26.11.2014 року на загальну суму 1568772,92 грн. (т.1 а.с. 114-155, т.4 а.с.145, 146, 156)

Крім того, судом встановлено що між Позивачем ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «Стаф-Торг» (Постачальник) укладено договір № 09/67/2014 від 12.05.2014 року, відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо-технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, у термін та за ціною, погодженими сторонами у специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 12.05.2014 року до договору поставки від 12.05.2014 року № 09/67/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 4748102,40 грн., у тому числі ПДВ 791350,40 грн.

Додатковою угодою від 18.09.2014 року до договору поставки від 12.05.2014 року № 09/67/2014 з метою врегулювання порядку проведення розрахунків за поставлений товар п. 3.2 Договору викладено у наступній редакції:

«3.2. за обопільною згодою сторін встановлюється наступний порядок розрахунків за товар що постачається:

3.2.1 шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 303878,56 грн. на поточний банківський рахунок Постачальника;

3.2.2 шляхом передачі у власність Постачальника простих векселів на загальну суму 4444223,84 грн.».

Зазначена додаткова угода набула чинності від дня її підписання сторонами та є невід'ємною частиною договору.

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «Стаф-Торг» видало позивачу податкові накладні від 29.05.2014 року № 290, від 28.05.2014 року № 281, від 27.05.2014 року № 273, від 26.05.2014 року № 262, від 23.05.2014 року № 231, від 22.05.2014 року № 220, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується актом перевірки відповідача.

В обґрунтування фактичного здійснення поставки позивачем надано до суду видаткові накладні, прибуткові ордери та товарно-транспортні накладні. Факт використання придбаного товару ПАТ «Красноармійський динасовий завод» підтверджується вимогами на отримання придбаного товару, актами установки та дефектними актами.

Розрахунок за поставлений товар було здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок 11.07.2014 року на загальну суму 303878,56 грн., передано векселі (серії АА № 2264474 на суму 1000000 грн., серія АА № 2264475 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264476 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264477 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264478 на суму 444223,84) на загальну суму 4444223,84 грн. згідно акту приймання - передачі від 30.10.2014 року. (т.1 а.с.156-197, т.2 а.с.7-12, т.4 а.с.152)

Крім того, судом встановлено, що між позивачем ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «Фактортрейд» (Постачальник) укладено договір № 09/68/2014 від 20.05.2014 року, відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо-технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, у термін та за ціною, погодженими сторонами у специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 20.05.2014 року до договору поставки від 20.05.2014 року № 09/68/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 3736554 грн., у тому числі ПДВ 622759 грн.

Специфікацією № 2 від 28.05.2014 року до договору поставки від 20.05.2014 року № 09/68/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 575157,60 грн., у тому числі ПДВ 95859,0 грн.

Специфікацією № 3 від 12.05.2014 року до договору поставки від 20.05.2014 року № 09/68/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 2447020,80 грн., у тому числі ПДВ 407836,80 грн.

Додатковою угодою від 18.09.2014 року до договору поставки від 20.05.2014 року № 09/68/2014 з метою врегулювання порядку проведення розрахунків за поставлений товар п. 3.2 Договору викладено у наступній редакції:

«3.2. за обопільною згодою сторін встановлюється наступний порядок розрахунків за товар що постачається:

3.2.1 шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 809555,87 грн. на поточний банківський рахунок Постачальника;

3.2.2 шляхом передачі у власність Постачальника простих векселів на загальну суму 5949176,53 грн.».

Вказана додаткова угода набула чинності від дня її підписання сторонами та є невід'ємною частиною договору.

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «Фактортрейд» видало позивачу податкові накладні: від 14.07.2014 року № 655, від 18.07.2014 року № 857, від 14.07.2014 року № 656, від 14.07.2014 року № 657, від 16.07.2014 року № 751, від 16.07.2014 року № 752, від 16.07.2014 року № 753, від 16.07.2014 року № 754, від 16.07.2014 року № 755, від 16.07.2014 року № 756, від 16.07.2014 року № 757, від 18.07.2014 року № 851, від 18.07.2014 року № 853, від 18.07.2014 року № 854, від 18.07.2014 року № 855, від 18.07.2014 року № 856, від 10.07.2014 року № 451, від 10.07.2014 року № 452, від 10.07.2014 року № 453, від 10.07.2014 року № 454, від 10.07.2014 року № 455, від 10.07.2014 року № 456, від 10.07.2014 року № 457, від 14.07.2014 року № 651, від 14.07.2014 року № 652, від 14.07.2014 року № 653, від 14.07.2014 року № 654, від 18.07.2014 року № 852, від 21.05.2014 року № 216, від 22.05.2014 року № 221, від 23.05.2014 року № 232, від 28.05.2014 року № 288, від 24.07.2014 року №1203, від 24.07.2014 року № 1204, від 24.07.2014 року № 1205, від 24.07.2014 року № 1206, від 24.07.2014 року № 1207, від 24.07.2014 року № 1208, від 21.07.2014 року № 1006, від 21.07.2014 року № 1007, від 21.07.2014 року № 1005, від 21.07.2014 року № 1004, від 21.07.2014 року № 1002, від 21.07.2014 року № 1003, від 21.07.2014 року № 1001, від 24.07 2014 року № 1202, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується актом перевірки відповідача.

В обґрунтування фактичного здійснення поставки позивачем до суду надано видаткові накладні, прибуткові ордери та товарно-транспортні накладні. Факт використання придбаного товару ПАТ «Красноармійський динасовий завод» підтверджується вимогами на отримання придбаного товару, актами установки та дефектними актами.

Розрахунок за поставлений товар було здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок 22.07.2014 року на суму 138979 грн., 24.07.2014 року на суму 60000 грн., 07.09.2014 року на суму 178018 грн., 06.11.2014 року на суму 275949,54 грн., 08.11.2014 року на суму 156609,33 грн.; передано векселі (серії АА № 2264468 на суму 1000000 грн., серія АА № 2264469 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264470 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264471 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264472 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264472 на суму 949176,53 грн.) на загальну суму 5949176, 53 грн., згідно акту приймання - передачі від 30.10.2014 року. (т.1 а.с. 198-250, т.2 а.с.1-6, 13-47, т.4 а.с.148)

Крім того, судом встановлено, що між позивачем ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «СП Сузір'я» (Постачальник) укладено договір № 09/60/2014 від 05.05.2014 року, відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо-технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, у термін та за ціною, погодженими сторонами у специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 05.05.2014 року до договору поставки від 05.05.2014 року № 09/60/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 2070281 грн., у тому числі ПДВ 345046 грн.

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «СП Сузір'я» видало позивачу податкові накладні від 08.05.2014 року № 11, від 12.05.2014 року № 12, від 13.05.2014 року № 15, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується актом перевірки відповідача.

В обґрунтування фактичного здійснення поставки позивачем до суду надано видаткові накладні, прибуткові ордери та товарно-транспортні накладні. Факт використання придбаного товару позивачем підтверджується вимогами на отримання придбаного товару, актами установки та дефектними актами.

Розрахунок за поставлений товар було здійснено наступним чином. Відповідно до договору уступки права вимоги від 28.05.2014 року № 09/71/2014 між ТОВ «СП Сузір'я» та ТОВ «Маролл», ТОВ «СП Сузір'я» передало право вимоги від ПАТ «КДЗ» виконання зобов'язань по основному договору.

Позивачем на оплату видано наступні векселі: серії АА 2264114 від 26.11.2014 року, серії АА № 2264115 від 26.11.2014 року, що підтверджується актом перевірки від 08.12.2014 № 1247/05-16-15-01/00191738. (т.2 а.с.48-66, т.4 а.с.138, 139, 151)

Крім того, судом встановлено, що між позивачем ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «Сантекс - Вуд» (Постачальник) укладено договір № 09/79/2014 від 23.06.2014 року, відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо-технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, у термін та за ціною, погодженими сторонами у специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 23.06.2014 року до договору поставки від 23.06.2014 року№ 09/79/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 2979422,40 грн., у тому числі ПДВ 496570,40 грн.

Додатковою угодою № 1 від 18.09.2014 року до договору поставки від 23.06.2014 року № 09/79/2014 з метою врегулювання порядку проведення розрахунків за поставлений товар п. 3.2 договору викладено у наступній редакції:

«3.2. за обопільною згодою сторін встановлюється наступний порядок розрахунків за товар що постачається:

3.2.1 шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 190683,03 грн. на поточний банківський рахунок Постачальника;

3.2.2 шляхом передачі у власність Постачальника простих векселів на загальну суму 2788739,37 грн.».

Зазначена додаткова угода набула чинності від дня її підписання сторонами та є невід'ємною частиною договору.

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «Сантекс - Вуд» видало позивачу податкові накладні: від 30.06.2014 року № 573, від 30.06.2014 року № 571, від 30.06.2014 року № 573, від 30.06.2014 року № 574, від 30.06.2014 року № 575, від 30.06.2014 року № 576, від 30.06.2014 року № 580, від 30.06.2014 року № 577, від 30.06.2014 року № 578, від 30.06.2014 року № 579, від 30.06.2014 року № 570, від 30.06.2014 року № 581, від 30.06.2014 року № 582, від 30.06.2014 року № 584, від 30.06.2014 року № 585, від 30.06.2014 року № 586, від 30.06.2014 року № 587, від 30.06.2014 року № 588, від 30.06.2014 року № 589, від 30.06.2014 року № 591, від 30.06.2014 року № 592, від 30.06.2014 року № 593, від 30.06.2014 року № 594, від 30.06.2014 року № 596, від 30.06.2014 року № 583, від 30.06.2014 року № 597, від 30.06.2014 року № 598, від 30.06.2014 року № 599, від 30.06.2014 року № 600, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Актом перевірки Відповідача.

В обґрунтування фактичного здійснення поставки позивачем до суду надано видаткові накладні, прибуткові ордери та товарно-транспортні накладні. Факт використання придбаного товару ПАТ «Красноармійський динасовий завод» підтверджується вимогами на отримання придбаного товару, актами установки та дефектними актами.

Розрахунок за поставлений товар було здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок 15.07.2014 року на загальну суму 190683,03 грн., передано векселі (серії АА № 2264583 на суму 1000000 грн., серія АА № 2264584 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264585 на суму 788739,37 грн.,) на загальну суму 2788739,37 грн., згідно акту приймання - передачі від 18.09.2014 року. (т.2 а.с.67-131, т.4 а.с.153)

Крім того, судом встановлено, що між позивачем ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «Інжител» (Постачальник) укладено Договір № 09/70/2014 від 02.06.2014 року відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо - технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, термін та ціною, погодженими сторонами у Специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 02.06.2014 року до договору поставки від 02.06.2014 року № 09/70/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 1177477,20 грн., у тому числі ПДВ 196246,2 грн.

Специфікацією № 2 від 09.06.2014 року до договору поставки від 02.06.2014 року № 09/70/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 1734206,40 грн., у тому числі ПДВ 289034,40 грн.

Додатковою угодою від 11.06.2014 року до Договору поставки від 02.06.2014 року № 09/70/2014 з метою врегулювання господарсько-договірних відносин сторін та у зв'язку із зміною керівника Постачальника внесли наступні зміни та доповнення: 1.1 У преамбулі Договору слова «директора ПІБ» замінити словами наступного змісту «директора ПІБ».

Вказана додаткова угода набула чинності від дня її підписання сторонами та є невід'ємною частиною договору.

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «Інжител» видало позивачу податкові накладні: від 02.06.2014 року № 1, від 02.06.2014 року № 2, від 02.06.2014 року № 3, від 02.06.2014 року № 4, від 02.06.2014 року № 5, від 02.06.2014 року № 6, від 02.06.2014 року № 7, від 02.06.2014 року № 8, від 02.06.2014 року № 9, від 02.06.2014 року № 10, від 05.06.2014 року № 30, від 05.06.2014 року № 31, від 05.06.2014 року № 32, від 05.06.2014 року № 33, від 05.06.2014 року № 34, від 05.06.2014 року № 35, від 05.06.2014 року № 36, від 05.06.2014 року № 37, від 05.06.2014 року № 38, від 05.06.2014 року №39, від 11.06.2014 року № 45, від 12.06.2014 року № 61, від 12.06.2014 року № 62, від 12.06.2014 року № 63, від 12.06.2014 року № 64, від 12.06.2014 року № 65, від 12.06.2014 року № 66, від 12.06.2014 року № 67, від 12.06.2014 року № 68, від 16.06.2014 року № 96, від 16.06.2014 року № 95, від 18.06.2014 року № 97, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується актом перевірки відповідача.

В обґрунтування фактичного здійснення поставки позивачем до суду надано видаткові накладні, прибуткові ордери та товарно-транспортні накладні. Факт використання придбаного товару ПАТ «Красноармійський динасовий завод» підтверджується вимогами на отримання придбаного товару, актами установки та дефектними актами.

Розрахунок за поставлений товар було здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок 07.11.2014 року на загальну суму 186347,75 грн., передано векселі (серії АА № 2264109 на суму 1000000 грн., серія АА № 2264110 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264484 на суму 335820,80 грн.,) на загальну суму 2335820,80 грн., згідно акту приймання - передачі від 30.10.2014 року. (т.2 а.с.132-196, т.4 а.с.157)

Крім того, судом встановлено, що між позивачем ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «Ягуар Груп» (Постачальник) укладено договір № 09/75/2014 від 09.06.2014 року, відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо-технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, у термін та за ціною, погодженими сторонами у специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 09.06.2014 року до договору поставки від 09.06.2014 № 09/75/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 995247,60 грн., у тому числі ПДВ 165874,60 грн.

Специфікацією № 2 від 12.06.2014 року до договору поставки від 09.06.2014 № 09/75/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 1175910 грн., у тому числі ПДВ 195985 грн.

Специфікацією № 3 від 26.06.2014 року до договору поставки від 09.06.2014 № 09/75/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 589022,40 грн., у тому числі ПДВ 98170,40 грн.

Додатковою угодою від 30.10.2014 року до договору поставки від 09.06.2014 № 09/75/2014 з метою врегулювання порядку проведення розрахунків за поставлений товар п. 3.2 договору викладено у наступній редакції:

«3.2. за обопільною згодою сторін встановлюється наступний порядок розрахунків за товар що постачається:

3.2.1 шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 2081754,52 грн. на поточний банківський рахунок Постачальника;

3.2.2 шляхом передачі у власність Постачальника простих векселів на загальну суму 202425,48 грн.».

Зазначена додаткова угода набула чинності від дня її підписання сторонами та є невід'ємною частиною договору.

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «Ягуар Груп» видало позивачу податкові накладні від 09.06.2014 року № 81, від 09.06.2014 року № 82, від 09.06.2014 року № 83, від 09.06.2014 року № 84, від 09.06.2014 року № 85, від 12.06.2014 року № 126, від 12.06.2014 року № 127, від 12.06.2014 року № 128, від 12.06.2014 року № 129, від 12.06.2014 року № 130, від 12.06.2014 року № 131, від 12.06.2014 року № 132, від 12.06.2014 року № 133, від 12.06.2014 року № 134, від 12.06.2014 року № 135, від 12.06.2014 року № 136, від 12.06.2014 року № 137, від 17.06.2014 року № 165, від 17.06.2014 року № 166, від 17.06.2014 року №167, від 17.06.2014 року № 168, від 17.06.2014 року № 169, від 17.06.2014 року № 170, від 17.06.2014 року № 171, від 19.06.2014 року № 180, від 19.06.2014 року № 181, від 19.06.2014 року № 182, від 19.06.2014 року № 183, від 19.06.2014 року № 184, від 19.06.2014 року № 185., від 19.06.2014 року № 186, від 19.06.2014 року № 187, від 19.06.2014 року № 199, від 23.06.2014 року № 219, від 23.06.2014 року № 220, від 23.06.2014 року № 221, від 24.06.2014 року № 230, від 24.06.2014 року № 231, від 24.06.2014 року № 232, від 24.06.2014 року № 233, від 24.06.2014 року № 234, від 24.06.2014 року № 235, від 24.06.2014 року № 236, від 24.06.2014 року № 237, від 26.06.2014 року № 257, від 26.06.2014 року № 259, від 26.06.2014 року № 260, від 26.06.2014 року № 261, від 26.06.2014 року № 262, від 26.06.2014 року № 263, від 26.06.2014 року № 264, від 26.06.2014 року № 266, від 26.06.2014 року № 267, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується актом перевірки відповідача.

В обґрунтування фактичного здійснення поставки позивачем до суду надано видаткові накладні, прибуткові ордери та товарно-транспортні накладні. Факт використання придбаного товару ПАТ «Красноармійський динасовий завод» підтверджується вимогами на отримання придбаного товару, актами установки та дефектними актами

Розрахунок за поставлений товар було здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок 27.08.2014 року на загальну суму 215307 грн., 15.09.2014 року на загальну суму 189796 грн., 09.01.2014 року на загальну суму 1500000 грн., 07.11.2014 року на загальну суму 176651,52 грн. передано вексель серії АА № 2264111 на суму 202425,48 грн. згідно акту приймання - передачі від 30.10.2014 року.

Згідно договору уступки права вимоги від 20.10.2014 року № 33/122/2014 було здійснено уступку права вимоги від первинного кредитора - ТОВ «Ягуар Груп» новому кредитору ТОВ «Санвейт Інвест» на суму 476000 грн. (т.2 а.с.197-250, т.3 а.с.87-155, т.4 а.с.135, т. 4 а.с.147)

Крім того, судом встановлено, що між позивачем ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «Рустікон» (Постачальник) укладено договір № 09/87/2014 від 14.07.2014 року, відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо-технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, у термін та за ціною, погодженими сторонами у специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 14.07.2014 року до договору поставки від 14.07.2014 року № 09/87/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 3019381,08 грн., у тому числі ПДВ 503230,18 грн.

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «Рустікон» видало позивачу податкові накладні: від 31.07.2014 року № 1551, від 30.07.2014 року № 1501, від 29.07.2014 року № 1450, від 28.07.2014 року № 1400, від 25.07.2014 року № 1254, від 25.07.2014 року № 1255, від 25.07.2014 року № 1256, від 25.07.2014 року № 1257, від 25.07.2014 року № 1258, від 25.07.2014 року № 1259, від 25.07.2014 року № 1260, від 24.07.2014 року № 1204, від 24.07.2014 року № 1205, від 24.07.2014 року № 1206, від 24.07.2014 року № 1207, від 24.07.2014 року № 1208, від 24.07.2014 року № 1209, від 24.07.2014 року № 1210, від 24.07.2014 року № 1211, від 24.07.2014 року №1212, від 24.07.2014 року № 1213, від 24.07.2014 року № 1214, від 24.07.2014 року № 1215, від 24.07.2014 року № 1216, від 24.07.2014 року № 1217, від 24.07.2014 року № 1218, від 24.07.2014 року № 1219, від 24.07.2014 року № 1220, від 24.07.2014 року № 1221, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується актом перевірки відповідача.

Розрахунок за поставлений товар було здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок 27.08.2014 року на загальну суму 215307 грн., 15.09.2014 року на загальну суму 189796 грн., 09.01.2014 року на загальну суму 1500000 грн., 07.11.2014 року на загальну суму 176651,52 грн., передано вексель серії АА № 2264111 на суму 202425,48 грн. згідно акту приймання - передачі від 30.10.2014 року.

Згідно договорів уступки права вимоги від 23.12.2014 року № 33/185/2014, від 24.11.2014 року № 33/160/2014 та від 20.11.2014 року № 33/156/2014 було здійснено уступку права вимоги від первинного кредитора - ТОВ «Рустікон» новим кредиторам ТОВ «Діоніс Еліт», ТОВ «Санвейт Інвест», ТОВ Універстранс» на суму 250512 грн., 472500 грн. та 65464 грн., відповідно. (т.3 а.с.1, 2, 58-85, т.4 а.с.154)

Крім того, судом встановлено, що між позивачем ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «Проденс» (Постачальник) укладено Договір № 09/82/2014 від 07.07.2014 року, відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо-технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, у термін та за ціною, погодженими сторонами у специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 07.07.2014 року до договору поставки від 07.07.2014 року № 09/82/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 2428896 грн., у тому числі ПДВ 404816 грн.

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «Проденс» видало позивачу податкові накладні: від 16.07.2014 року № 762, від 16.07.2014 року № 763, від 16.07.2014 року № 764, від 16.07.2014 року № 765, від 16.07.2014 року № 766, від 16.07.2014 року № 767, від 16.07.2014 року № 768, від 16.07.2014 року № 769, від 16.07.2014 року № 770, від 16.07.2014 року № 771, від 16.07.2014 року № 772, від 16.07.2014 року № 773, від 15.07.2014 року № 707, від 15.07.2014 року № 708, від 15.07.2014 року № 709, від 15.07.2014 року № 710, від 15.07.2014 року № 711, від 15.07.2014 року № 712, від 15.07.2014 року № 713, від 15.07.2014 року № 714, від 15.07.2014 року № 715, від 15.07.2014 року № 716, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Актом перевірки відповідача.

Розрахунок за поставлений товар було здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок 08.11.2014 року на загальну суму 155449,35 грн.

Згідно договорів уступки права вимоги від 18.11.2014 року № 33/154/2014 та від 03.11.2014 року № 33/142/2014 було здійснено уступку права вимоги від первинного кредитора - ТОВ «Проденс» новому кредитору ТОВ «Теслим» на суму 15000 грн. та 515464 грн., відповідно. (т.3 а.с.3, 4 46-57, т.4 а.с.155)

Крім того, судом встановлено, що між позивачем ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «Тех Сфера» (Постачальник) укладено договір № 09/80/2014 від 01.07.2014 року, відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо-технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, у термін та за ціною, погодженими сторонами у специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 01.07.2014 року до договору поставки від 01.07.2014 року № 09/80/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 754222,56 грн., у тому числі ПДВ 125703,76 грн.

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «Тех Сфера» видало позивачу податкові накладні від 16.07.2014 року № 756, від 16.07.2014 року № 751, від 16.07.2014 року № 755, від 16.07.2014 року № 754, від 16.07.2014 року № 753, від 16.07.2014 року № 752, від 21.07.2014 року № 1003, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Актом перевірки Відповідача.

Розрахунок за поставлений товар було здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок 08.11.2014 року на загальну суму 48270 грн.

Згідно договорів уступки права вимоги від 12.11.2014 року № 33/153/2014 та від 03.11.2014 року № 33/132/2014 було здійснено уступку права вимоги від первинного кредитора - ТОВ «Тех Сфера» новим кредиторам ТОВ «Адепцио» та ТОВ «Укрімпортгрупп» на суму 15000 грн. та 425948,95 грн., відповідно.

В обґрунтування фактичного здійснення поставки по контрагентам ТОВ «Рустікон», ТОВ «Проденс», ТОВ «Тех Сфера» позивачем до суду надано видаткові накладні, прибуткові ордери та товарно-транспортні накладні. Факт використання придбаного товару ПАТ «Красноармійський динасовий завод» підтверджується вимогами на отримання придбаного товару, актами установки та дефектними актами. (т.3 а.с.39-86, 99-155, 156-212, т.4 а.с.136, 137, 140-144, 150)

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи встановлених судом першої та апеляційної інстанції, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції.

Як вважає заявник апеляційної скарги, оскільки договори, укладений позивачем з ТОВ «Флоренція Груп», ТОВ «БК «Карамбола», ТОВ «Стаф-Торг», ТОВ «Фактортрейд», ТОВ «Сузірря», ТОВ «Сантекс-Вуд», ТОВ «Інжител», ТОВ «Ягуар Груп», ТОВ «Рустікон», ТОВ «Тех Сфера», ТОВ «Проденс» мають ознаки нікчемних в розумінні норм Цивільного кодексу України, висновки про порушення ним вимог податкового законодавства обґрунтовані, тому суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про задоволення позовної заяви.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на час спірних взаємовідносин, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 61, 62 Подакового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом, здійснюють податковий контроль - систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує контролюючі функції у сфері оподаткування відносно інших суб'єктів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 76.2 статті 76 Податкового кодексу України визначено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно п.200.11 ст.200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Тобто, здійснюючи документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.02.2014 року по 31.07.2014 року та податку на прибуток за період з 01.02.2014 року по 31.07.2014 року, за результатами якої складений акт від 08.12.2014 року № 1247/05-16-15-01/000191738, відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством України, яке регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Наряду з викладеним, колегія суддів вважає помилковим висновок відповідача, що ПАТ «Красноармійський динасовий завод» безпідставно сформовано податковий кредит з ПДВ за період квітень - липень 2014 року (т.4 а.с.158-189), з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Статтею 16 Податкового кодексу України на платника податків покладений обов'язок, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи тощо.

Тобто, чинним законодавством України, зокрема, Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладений обов'язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника; за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання та не визначено права здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо того, що порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають па права та обов'язки іншого платника податків.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, що здійснюється підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, використовуючи грошовий вимір, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, серед яких превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, контрагентами позивача надані первинні та податкові документи (видаткові накладні, прибуткові ордери, товарно-транспортні накладні, податкові накладні).

Таким чином, факт здійснення операції по придбанню товарів підтверджений отриманими позивачем від ТОВ «Флоренція Груп», ТОВ «БК «Карамбола», ТОВ «Стаф-Торг», ТОВ «Фактортрейд», ТОВ «Сузірря», ТОВ «Сантекс-Вуд», ТОВ «Інжител», ТОВ «Ягуар Груп», ТОВ «Рустікон», ТОВ «Тех Сфера», ТОВ «Проденс» документами, що спростовує довід заявника апеляційної скарги.

Крім того, в матеріалах справи наявні вимоги на отримання придбаного товару працівниками ПАТ «Красноармійський динасовий завод», а також акти установки та дефектні акти, які підтверджують використання придбаного товару для власних потреб підприємства у господарській діяльності.

Колегія суддів вважає помилковим, також, довід заявника апеляційної скарги про нікчемність угод, укладених позивачем з вищезазначеними контрагентами, виходячи з наступного.

В розумінні статті 626, статті 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Метою правочинів, що укладаються при веденні господарської діяльності, є отримання доходу, тому позивач як суб'єкт господарської діяльності, повинен спрямовувати свою господарську діяльність на досягнення економічних результатів та отримання прибутку.

Колегія суддів вважає помилковим довід заявника апеляційної скарги щодо того, що доказом відсутності отримання позивачем придбаного товару від ТОВ «Флоренція Груп», ТОВ «БК «Карамбола», ТОВ «Стаф-Торг», ТОВ «Фактортрейд», ТОВ «Сузірря», ТОВ «Сантекс-Вуд», ТОВ «Інжител», ТОВ «Ягуар Груп», ТОВ «Рустікон», ТОВ «Тех Сфера», ТОВ «Проденс» є відсутності підприємств за юридичною адресою, не нарахування податкових зобов'язань по ПДВ, відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, тощо, оскільки аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Крім того, обставини здійснення господарської діяльності вищевказаних контрагентів позивача із іншими контрагентами не є предметом розгляду у даній адміністративній справі, оскільки спір, який виник між сторонами стосується господарської діяльності позивача з ТОВ «Флоренція Груп», ТОВ «БК «Карамбола», ТОВ «Стаф-Торг», ТОВ «Фактортрейд», ТОВ «Сузірря», ТОВ «Сантекс-Вуд», ТОВ «Інжител», ТОВ «Ягуар Груп», ТОВ «Рустікон», ТОВ «Тех Сфера», ТОВ «Проденс».

Колегія суддів також не приймає посилання податкового органу на акти перевірок інших Державних податкових інспекцій, складені відносно вищенаведених контрагентів позивача які, на думку податкового органу, підтверджують неможливість проведення фінансово-господарських операцій ними, з таких підстав.

Із наданих відповідачем актів перевірки контрагентів позивача вбачається, що перевірки проведені на підставі аналізу баз даних АІС «Податковий блок», в приміщенні податкових органів. Податковими органами не досліджувалися первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підприємств, які б свідчили про наявність або відсутність господарських операцій. При цьому в усіх актах податкові органи констатують оформлення підприємствами податкових накладних, у тому числі на адресу ПАТ «Красноармійський динасовий завод», які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та відображені у податковій звітності, зокрема Додатку 5 до декларації з ПДВ, за відповідні періоди. (т.4 а.с.16-124)

Вищезазначена податкова інформація не є перевіркою господарської діяльності контрагентів позивача по взаємовідносинам, в тому числі й з позивачем. Висновки про відсутність реального характеру правочинів податковий орган ґрунтує тільки на відсутності підприємств за юридичною адресою. Сама по собі неможливість реалізації контролюючими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок чи перевірок не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником податків.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представником позивача були надані копії судових рішень з Єдиного державного реєстру судових рішень за результатами розгляду позовів контрагентів позивача: ТОВ «Флоренція Груп», ТОВ «БК «Карамбола», ТОВ «Стаф-Торг», ТОВ «Фактортрейд», ТОВ «Сантекс-Вуд» та ТОВ «Ягуар Груп» з приводу оскарження дій податкових органів щодо коригування показників податкової звітності в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», якими оскаржувані дії визнані протиправними та зобов'язано відповідачів відновити показника податкової звітності підприємств у період часу, коли мали місце господарські взаємовідносини з ПАТ «Красноармійський динасовий завод», а саме: адміністративні справі № 805/8062/14, 808/6140/14, 808/6420/14,808/6686/14, 808/6685/14, 808/8271/14.

Крім зазначеного, колегія суддів враховує наступне.

Згідно частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною 1 статті 203, частиною 2 статті 215 ЦК України є нікчемним, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідачем не надано суду першої інстанції та апеляційному суду доказів наміру позивача порушити публічний порядок при укладені договорів з ТОВ «Флоренція Груп», ТОВ «БК «Карамбола», ТОВ «Стаф-Торг», ТОВ «Фактортрейд», ТОВ «Сузірря», ТОВ «Сантекс-Вуд», ТОВ «Інжител», ТОВ «Ягуар Груп», ТОВ «Рустікон», ТОВ «Тех Сфера», ТОВ «Проденс», або наявності вироку суду у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо при укладенні та виконанні таких договорів.

Крім зазначеного, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є:

господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Частиною 4 ст. 55 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

Статтею 80 Цивільного кодексу України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості про юридичну особу або фізичну особу -підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як зазначалось раніше, контрагенти позивача ТОВ «Флоренція Груп», ТОВ «БК «Карамбола», ТОВ «Стаф-Торг», ТОВ «Фактортрейд», ТОВ «Сузірря», ТОВ «Сантекс-Вуд», ТОВ «Інжител», ТОВ «Ягуар Груп», ТОВ «Рустікон», ТОВ «Тех Сфера», ТОВ «Проденс» під час укладення та виконання договору були зареєстрований як юридичні особи, записи щодо припинення юридичної особи відсутні, крім того, підприємства зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, та, як наслідок, мали право здійснювати господарську діяльність та складати податкові накладні.

Стосовно посилання відповідача на відсутність сертифікатів відповідності, паспортів якості продукції, документації, яка містить технічні характеристики придбаної продукції, гарантійних зобов'язань, вимог-накладних на відпуск продукції, шляхових листів, допущення помилок у товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що дані документи ніяким чином не впливають на формування платником податку податкового кредиту відповідно до норм Податкового кодексу України та не свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій. Свої висновки відповідач ґрунтує на припущеннях.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду першої інстанції та апеляційному суду належних доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні валових витрат та податкового кредиту в розумінні зазначеної норми Закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовної заяви, постанова суду прийнята при повному та всебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст. 2, ст. 71, ст. 72, ст. 99, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі у справі № 805/649/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі у справі № 805/649/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.12.2014 року № 0000081150 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05 серпня 2015 року. Повний текст ухвали складений та підписаний у нарадчій кімнаті 07 серпня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова