Рішення

від 06.08.2015 по справі 729/793/15-ц

БОБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 729/793/15-ц

2/729/358/15 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2015 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі :

головуючої судді Булиги Н.О. з участю секретаря Савости К.Ю.

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Таран Ю.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Агропрогрес» про розірвання договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувсь до суду з позовом до Приватного підприємства «Агропрогрес» про розірвання договорів оренди землі, мотивуючи його тим, що між ним і відповідачем було укладено чотири договори оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Олександрівської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, а саме:

- договір оренди від 16.07.2012, зареєстрований у відділі Держкомзему у Бобровицькому районі, запис в Державному реєстрі земель від 29.11.2012 НОМЕР_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, площею 4,0041 га (рілля), строком на 8 років зі сплатою орендної плати в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 3989,45 грн. з розрахунку використання земельної ділянки протягом року та з урахуванням індексації на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України, орендна плата вноситься в строк, не пізніше 31 грудня кожного року оренди;

- договір оренди від 16.07.2012, зареєстрований у відділі Держкомзему у Бобровицькому районі, запис в Державному реєстрі земель від 07.12.2012 № НОМЕР_3, кадастровий номер ділянки НОМЕР_4, площею 0,8805 га (пасовища), строком на 8 років зі сплатою орендної плати в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 72,91 грн. з розрахунку використання земельної ділянки протягом року та з урахуванням індексації на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України, орендна плата вноситься в строк, не пізніше 31 грудня кожного року оренди;

- договір оренди від 01.04.2013, кадастровий номер ділянки НОМЕР_5, площею 3,0817 га (рілля), строком на 5 років зі сплатою орендної плати в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 3989,44 грн. з розрахунку використання земельної ділянки протягом року та з урахуванням індексації на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України, орендна плата вноситься в строк, не пізніше 31 грудня кожного року оренди;

- договір оренди від 01.04.2013, кадастровий номер ділянки НОМЕР_6, площею 0,7074 га (пасовища), строком на 5 років зі сплатою орендної плати в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 72,92 грн. з розрахунку використання земельної ділянки протягом року та з урахуванням індексації на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України, орендна плата вноситься в строк, не пізніше 31 грудня кожного року оренди.

Позивач зазначає, що всупереч умовам договорів орендна плата відповідачем виплачувалася не в повному обсязі, без урахування індексації на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України, з порушенням строків. Так, частина орендної плати за 2013 рік була виплачена у 2014 році, а за 2014 - у 2015. Вважає, що це є істотним порушенням умов договорів оренди землі, тому просить зазначені договори розірвати.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала та надала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила з урахуванням позовних вимог позивача, стягнути з відповідача невиплачену суму індексації по орендній платі за 2013-2014 роки у розмірі 1754,11 грн. та недораховану орендну плату в грошовому еквіваленті вартості пшениці 6 класу та кукурудзи фуражної за 2013 рік у розмірі 407 грн. 50 коп., надавши відповідні розрахунки. Представник позивача просить позовні вимоги позивача та збільшені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги, в т.ч. збільшені, не визнав. Вважає, що підстав для їх задоволення не має, зазначає, що заява про збільшення позовних вимог взагалі не може бути прийнята, оскільки в цьому разі змінюється підстава і предмет позову. Пояснив, що в рахунок орендної плати позивачеві в 2012 році було передано значно більше майна ( в натуральній формі та грошових коштів), ніж передбачено договором оренди. Частину орендної плати за 2013 та 2014 рік було виплачено у січні наступного року, але це було зумовлено політичними подіями та фінансовою нестабільністю у країні. Позивачем не підтверджено жодним доказом не лише систематичності несплати орендної плати, а й існування хоча б одного факту такої несплати. Крім того, вказує, що орендарем п.9-11 Договорів оренди щодо виплати орендної плати з урахуванням індексації порушено не було і орендна плата нараховувалась з урахуванням індексації. При виплаті орендної плати в натуральній формі ціни на продукцію орендарем не завищувалися, а були ринковими, посилання представника позивача на результати моніторингу цін на сільськогосподарську продукцію, не може бути взято до уваги, оскільки джерелом інформації є інформаційно-аналітичний журнал і такі дані не можуть вважатися офіційними. Отже, підстав для розірвання договорів оренди та стягнення з відповідача індексації і недонарахованої орендної плати немає, а тому представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, враховуючи заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_3 є власником чотирьох земельних ділянок: кадастровий номер НОМЕР_2, площею 4,0041 га (рілля); кадастровий номер НОМЕР_4, площею 0,8805 га (пасовища); кадастровий номер НОМЕР_5, площею 3,0817 га (рілля); кадастровий номер НОМЕР_6, площею 0,7074 га (пасовища), що розташовані в адміністративних межах Олександрівської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області.

16.07.2012 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Бобровицькому районі, запис в Державному реєстрі земель від 29.11.2012 НОМЕР_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, площею 4,0041 га (рілля), строком на 8 років зі сплатою орендної плати в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 3989,45 грн. з розрахунку використання земельної ділянки протягом року та з урахуванням індексації на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України, орендна плата вноситься в строк, не пізніше 31 грудня кожного року оренди; договір оренди від 16.07.2012, зареєстрований у відділі Держкомзему у Бобровицькому районі, запис в Державному реєстрі земель від 07.12.2012 № НОМЕР_3, кадастровий номер ділянки НОМЕР_4, площею 0,8805 га (пасовища), строком на 8 років зі сплатою орендної плати в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 72,91 грн. з розрахунку використання земельної ділянки протягом року та з урахуванням індексації на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України, орендна плата вноситься в строк, не пізніше 31 грудня кожного року оренди; договір оренди від 01.04.2013, кадастровий номер ділянки НОМЕР_5, площею 3,0817 га (рілля), строком на 5 років зі сплатою орендної плати в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 3989,44 грн. з розрахунку використання земельної ділянки протягом року та з урахуванням індексації на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України, орендна плата вноситься в строк, не пізніше 31 грудня кожного року оренди; договір оренди від 01.04.2013, кадастровий номер ділянки НОМЕР_6, площею 0,7074 га (пасовища), строком на 5 років зі сплатою орендної плати в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 72,92 грн. з розрахунку використання земельної ділянки протягом року та з урахуванням індексації на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України, орендна плата вноситься в строк, не пізніше 31 грудня кожного року оренди. Право оренди земельної ділянки площею 3,0817 га (рілля), кадастровий номер ділянки НОМЕР_5, індексний номер 5553799 та площею 0,7047 га (рілля), кадастровий номер НОМЕР_6, індексний номер 5555952 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.09.2013 року, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом ст.90 Земельного Кодексу України, власники земельних ділянок мають право передавати земельні ділянки в оренду.

Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 627, 629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації, це передбачено ч. 3 ст.640 ЦК України.

Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За приписами ч.1 ст. 4 цього Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

За приписами ст.654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається. Правочин щодо оренди земельної ділянки є вчиненим з моменту його державної реєстрації, це випливає з положень ст.125 ЗК України та ст.210 ЦК України.

Одними із істотних умов договору оренди землі, відповідно до ст.15 Закону «Про оренду землі» крім іншого, є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (ст.21 вищезазначеного Закону).

За приписами ст.21 вищезазначеного Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Частиною1 статті 32 Закону «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону

та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частина друга статті 651 Цивільного кодексу України, передбачає, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з позовних вимог, які заявлені позивачем, як підставою розірвання договору оренди, останній вважає істотним порушенням умов договору систематичне порушення відповідачем строку виплати орендної плати за 2013 - 2014 роки та її виплата без урахування індексації.

В судовому засіданні встановлено, що згідно розрахунків по орендній платі ОСОБА_3, за період з 2012 року по 2014 рік, орендодавцю було видано орендну плату зерном та грошима. Отримання цієї орендної плати позивачем підтверджується його особистими підписами у відомостях, які додані представником відповідача до матеріалів справи. Орендар протягом 2012-2014 років належним чином виконував умови договору, своєчасно та в установленому розмірі виплачував орендну плату. Відповідно до розрахунків за 2013 році ОСОБА_3 частину орендної плати виплачено в 2014 році, а за 2014 рік - 25.01.2015 року, проте виходячи з аналізу норм земельного законодавства, таке порушення не може бути підставою для розірвання договору оренди, оскільки орендна плата виплачувалася у строки встановлені договорами оренди, а лише її частина була виплачена в січні наступного року. Отже, та обставина, що орендар затримав виплату орендної плати, не є підставою для розірвання договору оренди землі, оскільки не свідчить про систематичне порушення умов договору в частині несплати орендної плати.

За змістом положень з ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі», ст.141 ЗК України договір оренди землі на вимогу орендодавця може бути достроково розірваний в разі систематичної несплати орендарем орендної плати.

Верховний Суд України у своїй постанові від 12 грудня 2012 року № 6-146 цс 12 за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ ст.141 ЗК України, зробив висновок, що суд касаційної інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що положення закону, які регулюють спірні правовідносини, не вимагають систематичної несплати орендної плати, як підстави для розірвання договору оренди землі. Отже, розірвання договору оренди землі можливо лише у випадку систематичної несплати орендної плати.

Відповідно до ст.360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України. Тому, думка представника позивача щодо неможливості посилання на висновки Верховного Суду України є її особистою і суд не може прийняти її до уваги.

Відповідно до п.2.19-1 Постанови ПВГСУ «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року №6, якщо у договорі оренди землі сторони визначили, що орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, а він не виконав чи виконав неналежним чином свій обов'язок щодо розрахунку розміру орендної плати і це призвело до виникнення заборгованості, то з урахуванням вимог частини першої статті 15, частин першої і другої статті 21 Закону України "Про оренду землі", статті 526 ЦК України така заборгованість підлягає стягненню з орендаря за позовом орендодавця. Отже, виходячи з зазначеного слід зробити висновок, що неіндексування розміру орендної плати не є підставою для розірвання договору оренди, а є підставою для звернення орендодавця з позовом про стягнення заборгованості. Представником відповідча в судовому засіданні не спростовано належними доказами позицію позивача щодо неіндексування орендної плати за 2013-2014 роки, оскільки наданий представником відповідача розрахунок орендної плати з урахуванням індексації не містить інформації про індексацію орендної плати, отже, позов в частині стягнення сум індексації орендної плати підлягає задоволенню.

Посилання представника позивача, як на підставу для розірвання договору оренди землі, на те, що орендар при виплаті орендної плати орендодавцю в натуральній формі виплачував її по завищеним цінам на продукцію, не може бути підставою для розірвання договору оренди та стягнення недорахованої орендної плати в грошовому еквіваленті з відповідача, оскільки, орендодавцем отримувалась така орендна плата, а отже він добровільно погоджувався з її розміром та ніяких претензій до орендаря не пред»являв.

За приписами ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Заявлені позивачем позовні вимоги про розірвання договорів оренди землі в зв'язку з порушенням строків виплати орендної плати за 2013 - 2014 роки та стягнення недорахованої орендної плати, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, і жодних належних доказів, які б підтверджували дані факти, в судовому засіданні не встановлено.

Отже, підстав для розірвання договорів оренди землі суд не вбачає, так як права орендодавця ніяким чином не порушувались.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що збільшені позовні вимоги, які заявлені позивачем, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Виходячи з цього, з ПП «Агропрогрес» підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 155,65 гривень.

На підставі викладеного та керуючись, Законом України «Про оренду землі», Земельним Кодексом України, ст.ст.10, 60, 88, 212, 214 - 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Агропрогрес» про розірвання договорів оренди землі від 16.07.2012 року, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, від 16.07.2012 року, кадастровий номер НОМЕР_4, від 01.04.2013 року, кадастровий номер НОМЕР_6 та від 01.04.2013 року, кадастровий номер НОМЕР_5 - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Агропрогрес» на користь ОСОБА_3 індексацію по орендій платі за 2013-2014 роки в розмірі 1754,11 (одна тисяча сімсот п"ятдесят чотири) гривні 11 копійок.

Стягнути з Приватного підприємства «Агропрогрес» на користь ОСОБА_3 155 (сто п»ятдесят п"ять) гривень 65 копійок понесених ним при сплаті судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Бобровицький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Бобровицького райсуду Н.О. Булига