Постанова

від 05.08.2015 по справі 922/6051/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року Справа № 922/6051/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Полянського А.Г.,

суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 у справі Господарського суду№ 922/6051/14 Харківської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Спецремонтпроект-2004" до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаприватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" комунального підприємства "Харківводоканал" провизнання недійсним правочину та стягнення 302 066,96 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:Гукалов В.Г., дов. від 09.12.2014; відповідача: третьої особи:Кравченко В.П., дов. від 24.11.2014; не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Спецремонтпроект-2004" (далі - Товариство "Спецремонтпроект-2004") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій просило визнати недійсною відмову приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" (далі - Товариство "ТЦРП") від подальшої пролонгації договору від 26.10.2004 № 3, викладену в листі від 01.12.2011 № 516 та стягнути заборгованість в розмірі 302 066,96 грн.

Позовні вимоги Товариство "Спецремонтпроект-2004", посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) обґрунтовувало тим, що на підставі укладеного з Товариством "ТЦРП" договору про надання послуг з перекачування стічних вод від 26.10.2004 № 3 (далі - Договір) воно надавало послуги з перекачування стічних вод останнього у 2008-2011 роках. Листом від 01.12.2011 № 516 Товариство "ТЦРП" повідомило про відмову від пролонгації Договору і заявило про його припинення з 01.01.2012, однак фактичне користування послугами з перекачування стічних вод не припинило, у зв'язку з чим така відмова Товариства "ТЦРП" є фіктивним одностороннім правочином і підлягає визнанню недійсною, а фактично надані та спожиті послуги з перекачування стічних вод за період з 2012 по 2014 - оплаті у розмірі 302 066,96 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.03.2015 (суддя Шарко Л.В.) позов задоволено частково, стягнуто з Товариства "ТЦРП" на користь Товариства "Спецремонтпроект-2004" заборгованість у розмірі 302 066,96 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 (колегія суддів: Істоміна О.А., Барбашова С.В., Білецька А.М.) рішення Господарського суду Харківської області від 10.03.2015 залишено без змін.

В частині задоволення позовних вимог вказані судові рішення прийнято з мотивів, викладених Товариством "Спецремонтпроект-2004" у позовній заяві. Залишення без задоволення позовних вимог про визнання недійсною відмови Товариства "ТЦРП" від Договору мотивовано тим, що така відмова відповідає положенням п. 5.2 Договору.

Товариство "ТЦРП" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 та рішення Господарського суду Харківської області від 10.03.2015 в частині стягнення 302 066,96 грн. скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство "ТЦРП" обґрунтовує посиланням на обставини справи, окремі положення Договору та приписи ст. ст. 525, 526, 631, 642, 651, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 181, 188, 193 ГК України та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Товариство "Спецремонтпроект-2004" не скористалось правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Товариства "ТЦРП" до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал") скористалось правом, наданим ст. 111 2 ГПК України та надіслало до Вищого господарського суду України свої пояснення щодо обставин спору, відповідно до яких, підтримує позовні вимоги позивача та вважає їх правомірними і обґрунтованими.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови в оскаржуваній частині, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства "ТЦРП" не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- Товариство "Спецремонтпроект-2004" є власником мережі каналізації, у тому числі каналізаційно-насосної станції за адресою м. Харків, вул. Роганська, 149-А, яка перекачує стічні води від кількох промислових підприємств. З однієї сторони каналізаційна мережа підключена до об'єктів Харківського молочного комбінату, з іншої - до другого Орджонікідзевського колектору КП "Харківводоканал";

- 26.10.2004 між Товариством "Спецремонтпроект-2004" та Товариством "ТЦРП" було укладено Договір про надання послуг з перекачування стічних вод, за яким Товариство "Спецремонтпроект-2004" зобов'язалось надавати Товариству "ТЦРП" послуги з перекачування його стічних вод через каналізаційно-насосну станцію від місця безпосереднього входу збірного самоточного колектора Товариства "ТЦРП" до камери перемикання засувок каналізації;

- відповідно до п. 3.1 Договору об'єктом перекачування є всі стічні води Товариства "ТЦРП", в тому числі відходи водокористування в розрахунку 10 000 м 3 на місяць, а також поверхневі і дощові стоки з території Товариства "ТЦРП";

- додатковою угодою № 1 від 01.03.2008 до Договору сторони погодили ціну послуг в розмірі 2,40 грн. за 1 кубічний метр стічних вод;

- Договір підлягає автоматичному продовженню на один рік за відсутності завчасного письмового заперечення однієї із сторін договору (п. п. 5.1, 5.2 Договору);

- листом від 01.12.2011 № 516 Товариство "ТЦРП" повідомило Товариство "Спецремонтпроект-2004" про свою відмову від подальшої пролонгації Договору і заявило про його припинення з 01.01.2012. Щомісячне надання інформації про обсяг скинутих стічних вод та оплату відповідних послуг з їх перекачування Товариство "ТЦРП" припинило;

- після відмови від подальшої пролонгації Договору Товариство "ТЦРП" продовжило користуватись обумовленими у Договорі послугами з перекачування Товариством "Спецремонтпроект-2004" його стічних вод. За період з 01.01.2012 по 29.10.2014, в 2012, 2013, 2014 роках Товариством "ТЦРП" в міську каналізаційну систему було передано 83 907,49 м. куб. стоків;

- 09.12.2014 Товариством "Спецремонтпроект-2004" на адресу Товариства "ТЦРП" було направлено претензію № 18/12 та рахунок-фактуру № СФ-0000180 від 30.11.2014. Вказана претензія Товариством "ТЦРП" була залишена без задоволення, що слугувало підставою для звернення Товариства "Спецремонтпроект-2004" до суду з даним позовом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначено статтею 11 ЦК України. За приписами частини першої та другої цієї статті цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір, інші правочини та юридичні факти.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи було з'ясовано, що:

- правові та технічні питання щодо потрапляння стічних вод Товариства "ТЦРП" до каналізації міста іншим чином, ніж той, що існував з моменту укладення Договору до кінця 2011 року, Товариством "ТЦРП" не вирішені і такі докази у справі відсутні;

- після відмови від подальшої пролонгації Договору між сторонами у справі мали місце конклюдентні дії, за якими відповідач продовжував скидати стічні води до каналізаційної мережі позивача, а позивач приймав та перекачував їх з подальшим скидом до мереж КП "Харківводоканал".

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.09.2010 № 321 затверджено Правила приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова (далі - Правила).

Відповідно пункту 3.28 зазначених Правил субспоживач повинен мати договір на користування мережею водовідведення, через яку він скидає свої стічні води у міську каналізаційну мережу зі Споживачем.

З встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що Товариство "ТЦРП" фактично є субспоживачем, оскільки при скиданні стічних вод до каналізації міста користується каналізаційно-насосною станцією Товариства "Спецремонтпроект-2004", однак в порушення вимог пункту 3.28 Правил не має відповідного договору на користування мережею. Разом із тим, відсутність укладеного між сторонами договору в умовах наявності конклюдентних дій щодо фактичного надання та отримання послуг не звільняє Товариство "ТЦРП" від необхідності їх оплати, про що правомірно та обґрунтовано вказали господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень.

Доводи касаційної скарги Товариства "ТЦРП" зазначених висновків не спростовують та не впливають на них, а тому колегія суддів Вищого господарського суду України, виходячи з положень ст. 11 ЦК України, принципів добросовісності, розумності і справедливості вважає правомірним задоволення позовних вимог Товариства "Спецремонтпроект-2004" про стягнення на його користь з Товариства "ТЦРП" 302 066,96 грн. заборгованості за фактично надані (отримані) послуги.

Посилання Товариства "ТЦРП" у касаційній скарзі на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в процесі перегляду справи, у зв'язку із чим відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України як необґрунтовані.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за доцільне зазначити, що більшість доводів Товариства "ТЦРП" у касаційній скарзі зводяться до того, що господарські суди попередніх інстанцій надали невірну оцінку окремим доказам у справі, проте ці доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки виходячи із наданих господарському суду касаційної інстанцій ст. ст. 111 5 та 111 7 ГПК України повноважень, він не може давати оцінку доказам, а повинен на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевірити застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 в оскаржуваній частині ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства "ТЦРП" зводяться до переоцінки доказів та не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 та 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 у справі № 922/6051/14 Господарського суду Харківської області - без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський