Рішення

від 03.08.2015 по справі 920/768/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.08.2015 Справа № 920/768/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Тростянецький район електричних мереж», м. Тростянець, Сумська область,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» в особі Шевченківської філії ПрАТ «Райз-Максимко», с. Гребеніківка, Тростянецький район, Сумська область,

про стягнення 48100 грн. 25 коп.

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача: Карпусь Н.В., Андрієнко Н.О,

від відповідача: Логоша О.М.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання - А.І. Сидорук.

В судовому засіданні 27.07.2015 року було оголошено перерву до 03.08.2015 року на 12 год. 30 хв.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 48100 грн. 25 коп. боргу за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, відповідно до укладеного між сторонами 17.11.2009 року договору про постачання електричної енергії № 356.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у відзиві, поданому 18.06.2015 року та додаткових поясненнях від 25.06.2015 року, проти позову заперечує.

Представник відповідача в судовому засіданні усно зазначив, що проти позовних вимог заперечує.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

17.11.2009 року між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії № 356 та додатки до нього (надалі - Договір).

Згідно Договору позивач зобов'язався постачати електроенергію, відповідач зобов'язався оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до нього.

Відповідно до п. 2.2.4 Договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії».

Перетікання реактивної електроенергії обчислюється електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, що затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України № 19 від 17.01.02 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 93/6381 від 01.02.02 року (наділі - Методика ).

В п. 5.9 Методики зазначено, що для споживачів, які вперше розпочинають розрахунки згідно з п. 3.1, плата за споживання та генерацію реактивної електроенергії нараховується з поступовою корекцією результату за формулою протягом трьох років з моменту введення розрахунків за реактивну електроенергію, з урахуванням коефіцієнта: перший рік - 0,25; другий рік - 0,5; третій рік - 0,75; надалі - 1,0.

Згідно до п. 17 додатку № 5 до Договору за підсумками розрахункового періоду в терміни, обумовлені додатком № 4 «Порядок розрахунків», позивач надсилає відповідачу розрахункові документи на оплату за перетікання реактивної електричної електроенергії. До рахунка додається розрахунок, здійснений відповідно до зазначеного вище порядку.

Кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок відповідач в терміни, обумовлені додатком № 4 «Порядок розрахунків» від дня отримання розрахункових документів.

Відповідно до п. 8 додатку № 4 до Договору рахунки щодо оплати за перетікання реактивної електроенергії мають бути оплачені споживачем протягом 10 днів з дня отримання.

Позивач виставив відповідачу рахунок № 356 від 19.11.2012 року, який був отриманий відповідачем (а.с.18), оскільки, на думку позивача, за період з січня 2010 року по вересень 2012 року відповідачу виставлялись рахунки за реактивну електроенергію, які відповідачем сплачувались, однак з помилковим застосуванням до відповідача понижуючого коефіціенту, в той час як Договором таке пониження не передбачено, а п. 5.9 Методики до позивача застосовуватись не повинен.

Оскільки відповідач борг згідно рахунку не сплатив, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки:

Як зазначалось вище, 17.11.2009 року між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії № 356 та додатки до нього, які, відповідно до п. 9.1 Договору, є його невід'ємними частинами.

Відповідно до ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31.07.96 року N 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 року N 910, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за N417/1442 (надалі - Правила ) договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Методика встановлює порядок обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачем, відповідно до Закону України «Про електроенергетику» та Правил.

Відповідно до п.1.1. Методики вона обов'язкова для виконання відповідним персоналом Національної енергетичної компанії «Укренерго» та її регіональних відділень, енергогенерувальних, енергопостачальних і електропередавальних організацій усіх форм власності, споживачів електроенергії, проектних та науково-дослідних організацій відповідного профілю.

Виходячи з наведеного, правовідносини, які виникли між сторонами на підставі Договору, підпадають під дію Закону України "Про електроенергетику" та Правил.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та акти цивільного законодавства.

Статтями 525, 526, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання по ньому має виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна йоготумов не допускається.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до п. 1.2 Правил електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок; перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії.

Таким чином, для стимулювання зменшення втрат активної електроенергії, зумовлених перетіканням електроенергії, запроваджено плату за перетікання реактивної електроенергії. Ефективне економічне регулювання реактивних перетікань потрібне також для забезпечення першочергових стандартних умов якості електричної енергії, а саме рівнів напруги на межі балансової належності електромереж електропередавальної організації та для зменшення аварійності основного електрообладнання в енергосистемі та у споживачів електроенергії.

Згідно з вимогами п.п. 1.2, 6.33, 6.35 Правил плата за перетікання реактивної електроенергії - плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Згідно з п. 6.33 Правил величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розподілу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Крім того, виходячи з положень п.п. 5.1, 5.2, 5.5, 5.6 Правил, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електроенергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

Згідно з пункту 5.5 Правил договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, зокрема підпунктом 9 передбачено порядок обліку перетікання реактивної електричної енергії та порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (у разі приєднання електроустановок споживача безпосередньо до мереж постачальника електричної енергії за регульованим тарифом).

Положеннями п. 5.6 Правил передбачено, що невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо).

Величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Відповідно п.3.1 Методики розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацією в її мережу згідно з відповідними додатками до Договорів, передбаченими Правилами, здійснюється з усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 кВт.год та більше.

17.11.2009 року між сторонами був підписаний додаток № 5 до Договору, яким сторони встановили одну із істотних умов Договору - порядок обліку перетікання реактивної електричної енергії та порядок розрахунків за її перетікання.

Відповідно до п. 18 додатку № 5 до Договору цей додаток набирає чинності від моменту підписання сторонами.

Методика є обов'язковою для сторін, однак сторони, враховуючи принцип свободи договору передбачений ст. 6 Цивільного кодексу України та те, що договір є джерелом права, повинні передбачити чіткий порядок розрахунків у Договорі, уклавши відповідну додаткову угоду, привівши її у відповідність до Методики та Правил.

Відповідно до п. 9.2. Договору усі зміни до нього оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін. Якщо після укладення договору набрав чинності нормативно-правовий акт, норми якого інакше регулюють умови цього Договору, сторони зобов'язуються керуватись цим актом законодавства, однак при необхідності внесення змін до цього Договору.

Відповідач мав право і повинен був звернутись до позивача з пропозицією укласти додаткову угоду з доповненням про корекцію плати за споживання та генерацію реактивної електроенергії протягом 3-х років у відповідності до п. 5.9 Методики.

Укладання додатку до Договору є обов'язковим для сторін на підставі Закону України "Про електроенергетику" та Правил.

Враховуючи всі істотні умови Договору, на підставі яких між сторонами виникають права та обов'язки, суд дійшов висновку, що вищезазначеним додатком № 5, який є невід'ємною частиною Договору, є діючим і не скасований судом, жодних коефіцієнтів поступової корекції плати за перетікання реактивної енергії сторонами не передбачено.

Отже зобов'язання за Договором щодо порядку розрахунків за перетікання реактивної електроенергії сторони мали виконувати саме у спосіб, встановлений додатком № 5 до Договору.

Враховуючи вищезазначене, заперечення відповідача стосовно того, що хоча Договором не передбачено застосування понижуючин коефіцієнтів, проте таке застосування передбачене Методикою і повинно бути застосовано без внесення додаткових змін до Договору, не приймається судом до уваги.

Відповідно до частини 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках встановлених законом, розглядаються судом.

Однак відповідач не звертався до суду з позовом про визнання недійсним Договору, додатків до нього чи внесення змін до них.

Крім того, для роз'яснення питання стосовно правомірності застосування нарахувань за реактивну електроенергію з поступовою корекцією, позивач звернувся з листом № 36/2652 від 05.03.2012 року до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд) Міністерства палива та енергетики України.

Відповідач зазначає, що роз'яснення, надані Держенергонаглядом, не є нормативно-правовим атом, а тому не мають юридичної сили.

Проте, відповідно до п. 5.12. Методики розбіжності , що можуть виникати між споживачами і електропередавальною організацією з питань цієї Методики, розглядаються Держенергонаглядом України. У разі незгоди сторін питання вирішується у відповідності до чинного законодавства.

Відповідно до п.п. 14-15 п. 4 Положення про державний енергетичний нагляд за реживами споживання електричної та теплової енергії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 07.08.1996 року (надалі - Положення), завданням та функціями Держенергонагляду є: дотримання суб'єктами електроенергетики і споживання електричної енергії вимог нормативних документів, що регулюють перетікання реактивної електроенергі; розгляд та вирішення в межах своєї компетенції питань, що виникають у суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживаня електричної енергії.

Згідно до п. 15 Положення законні вимоги посадових осіб Держенергонагляду є обов'язковими до виконання керівниками та посадовими особами суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії незалежно від форм власності.

Держенергонагляд у листі № 01/11-1181 від 19.03.2012 року, який роз'яснює спірні питання застосування Методики та повинен враховуватись сторонами, оскільки лист містить інформацію, яка містить спеціальні знання, зазначив, що вимога п. 5.9 Методики стосовно застосування шкали поступової корекції нарахування плати за перетікання реактивної електроенергії діяла протягом 3 років з дня введення в дію Методики - до січня 2005 року.

Враховуючи, що розрахунки за перетікання реактивної електроенергії згідно з даною Методикою (прийнята в 2002 році) проводяться вже протягом 10 років, всі споживачі (крім населення), що досягли середньомісячного споживання активної електроенергії 5000кВт год та більше, повинні проводити зазначені розрахунки на загальних засадах без врахування коефіцієнтів поступової корекції .

Те, що поступова корекція не повинна застосовуватись до відповідача також пояснив викликаний у судове засідання спеціаліст - інспектор з енергонагляду Деренергонагляду у Сумській області В.І. Войтенко (протокол судового засідання від 27.07.2015 року, а.с. 236-237).

Відповідач мав право звернутись до Держенергонагляду для роз'яснення спірних питань, однак матерілаи справи не містять будь-яких звернень відповідача до Держенергонагляду.

Крім того, відповідач зазначає, що розрахунки за період з січня 2010 року по вересень 2012 року проводились по рахункам щомісячно, а тому сплив строк позовної давності тривалістю у три роки, відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України.

Відповідач просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Однак, відповідно до п. 8 додатку № 4 до Договору, рахунки щодо оплати за перетікання реактивної електроенергії мають бути оплачені споживачем протягом 10 днів з дня отримання.

Позивач виставив відповідачу рахунок № 356 від 19.11.2012 року, який був отриманий відповідачем (факт отримання відповідачем не заперечується), а отже повинен був бути сплачений до 29.11.2012 року включно.

Позовна заява подана 19.05.2015 року, а строк позовної давності спливає не раніше 29.11.2015 року.

Відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України юридичні особи наділені правом вільно робити все, що не заборонено законом.

Відповідач не врахував той факт, що Договором, додатками до Договору, в тому числі додатком № 5 до Договору, Правилами, Методикою, Законом України "Про електроенергетику" не передбачена заборона права позивача на здійснення перерахунку плати за перетікання реактивної електроенергії з метою усунення виявлених арифметичних помилок, що в даному випадку надає позивачу право на здійснення нарахування плати за перетоки реактивної електроенергії (за період з січня 2010 року по вересень 2012 року), з урахуванням норм чинного законодавства та умов Договору та виставлення відповідного рахунку, який повинен бути сплачений на протязі 10 днів, відповідно до п. 8 додатку № 4 до Договору.

Враховуючи вищезазначене, клопотання відповідача про застосування строків позовної давності є неправомірним, необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Крім того, сплата відповідачем рахунків за період з січня 2010 року по вересень 2012 року не позбавляє позивача права виставити рахунок, як вже було зазначено вище, з метою усунення виявлених арифметичних помилок, для належного виконання Договору, оскільки виставлення такого рахунку не є застосуванням штрафних санкцій, а лише усуває допущені помилки між сторонами під час виконання сторонами Договору.

Також відповідач зазначає, що він не є новим споживачем, оскільки вперше розпочав розрахунки за реактивну енергію саме по Договору . Тому до відповідача повинен бути застосований п. 5.9. Методики.

Однак суд не погоджується з позицією відповідача та вважає її необгрунтованою, оскільки:

В п. 5.9 Методики зазначено, що для споживачів, які вперше розпочинають розрахунки згідно з п. 3.1 Методики , плата за споживання та генерацію реактивної електроенергії нараховується з поступовою корекцією.

Проте вищезазначений пункт Методики не містить положень, що корекція застосовується до споживачів, які вперше здійснюють розрахунки саме по Договору, як те самостійно трактує відповідач.

Відповідно до п. 3.1 Методики розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацію і її мережу згідно з відповідними додатками до договорів, здійснюються усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 кВт.год та більше.

Площадками називають територіально відокремлені (розташовані за різними адресами) об'єкти споживача (цехи, підрозділи тощо), які не мають внутрішніх електричних зв'язків між собою.

Відповідач зазначив, що 11.03.2009 року між відповідачем та СГЗАТ ім. Шевченка було укладено договір оренди майна № 50а (а.с. 199-201).

Відповідно до акту примання-передачі від 11.03.2009 року відповідач отримав в оренду від СГЗАТ ім. Шевченка майно (а.с. 202).

Згідно до п. 2 акту передбачено, що орендодавець надає право орендарю на врегулювання договірних відносин з електропередавальними організаціями та/або постачальником електричної енергії щодо електрозабезпечення майна, що передається згідно даного акту.

Як зазначає позивач, при переукладенні договорів с СГ ЗАТ ім. Шевчена жодних відключень точок обліку не проводилось.

Отже відповідач є орендарем майна, з акта приймання-передачі вбачається, що йому було передано майно, однак електроустановки (точки обліку тощо), власником яких є СГЗАТ ім. Шевченка, відповідачу не передавались.

Відповідач взяв майно в оренду та підключився до електромережі, однак площадка з точками обліку належить не відповідачу, відповідач вперше точок обліку не встановлював, вперше технічних умов не розробляв, електроустановки вперше в експлуатацію не вводив, вперше даних проектних організацій позивачу не надавав, фактично не є новим споживачем, а тому не є споживачем, що вперше здійснює розрахунок, в розумінні п. 5.9. Методики.

Крім того, як вбачається з листа Держенергонагляду щодо надання роз'яснень від 24.12.2004 року N 01/41-599 на споживачів, які орендують або викупляють виробничі площі з електроустановками, які були раніше введенні в експлуатацію та яким вже задавалися умови по КРП, дія п. 5.9 Методики не розповсюджуються.

Судом досліджено і матеріалами справи підтверджено, що показники обліку активної та реактивної електричної енергії на момент початку дії Договору мали сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 кВт.год та більше, в зв'язку з чим в цей момент виникло перетікання реактивної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії та у відповідача з'являються додаткові зобов'язання по оплаті за послуги з компенсації за перетікання реактивної електроенергії відповідно до Методики.

Позивачем не повинен був, як зазначає відповідач, наприкінці 2011 року проводитись перерахунок значень ЕЕРП, оскільки, відповідно до п. 3.6 Методики, обчислення ЕЕРП виконуються електропередавальною організацією один раз на 2 роки.

Повідомлення про нові значення ЕЕРП, які є невід'ємною частиною Договору, доводились відповідачу під підпис 25.11.2010 року, наступне повідомлення - 30.11.2012 року.

Відповідач зазначає, що по точці обліку МТФ № 2 за період з січня 2010 року по вересень 2012 року безпідставно було нараховано плату за перетікання реактивної електроенергії, про що відповідач повідомив позивача листом від 11.12.2012 року.

Додатковою угодою від 11.01.2013 року сторони вирішили з 01.01.2013 року, припинити розрахунки за перетікання реактивної енергії по об'єтах МТФ-2 та Машдвір, розташованих за адресою: с. Гребениківка, що живиться від КТП № 538 та КТП № 539.

Дана додаткова угода, відповідно до п. 4, набуває чинності з момементу її підписання сторонами та застосовується до відносин між сторонами , які виникли з 01.01.2013 року (а.с. 41).

Крім того, позивач надав деталізацію проведення перерахунку вартості реактивної електроенергії за період з січня 2010 року по вересень 2012 року по відповідачу (а.с. 44).

Відповідач же зазначаючи, що розрахунок проведений не вірно, жодного належного та допустимого доказу (контррозрахуноку тощо) суду не надав.

Відповідно до ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Повно оцінивші всі надані сторонами докази в їх сукупності та керуючись власним переконання, суд дійшов висновку, що борг відповідача перед позивачем в розмірі 48100 грн. 25 коп. підтверджується матеріалами справи, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача вищезазначеної суми є правомірною, обгрунтованною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» в особі Шевченківської філії ПрАТ «Райз-Максимко» (вул. Сумська, 1, с. Гребеніківка, Тростянецький район, Сумська область, 42620, код 35643714) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Тростянецький район електричних мереж» (вул. Щербака, 9, м. тростянець, Сумська область, 42600, код 37785040) 48100 грн. 25 коп. за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 1827 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.08.2015 року.

Суддя О.Ю. Резніченко