Постанова

від 05.08.2015 по справі 910/11071/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2015 р. Справа№ 910/11071/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Суліма В.В.

Яковлєва М.Л.

за участі представників:

від позивача: Іщенко Ю. В. - представник

від відповідача: Бойков О.С. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 року у справі № 910/11071/15 (суддя Лиськов М.О)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія»

про стягнення 224 062, 46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 року у справі № 910/11071/15 позовні вимоги ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» задоволено повністю.

На підставі рішення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія» підлягає стягненню на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 159 282,51 грн. основного боргу, 25 426,13 грн. інфляційних втрат, 6 507,09 грн. - три відсотки річних, 990,23 грн. - пені, 31 856,50 грн. - штрафу та 4 481,25 грн. - судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ОСББ «Мрія» звернулось до Київського апеляційного Господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 року у справі № 910/11071/15 та прийняти нове рішення, яким в задоволення позовних вимог ПАТ «АК «Київводоканал» відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним, прийнятим при недоведеності обставин, які мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, а судом неправильно застосовано норми процесуального права та порушено норми матеріального права, у зв'язку з чим, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача 04.08.2015 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 у зв'язку з перебуванням суддів Іоннікової І.А., Отрюха Б.В. у відпустці, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Сулім В.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 справу було прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Суліма В.В., Яковлєва М.Л.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між Державним комунальним об'єднанням «Київводоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», (постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Мрія» (абонент) було укладений Договір на послуги водопостачання та водовідведення № 7028/4-11 від 20.08.1999 (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору постачальник зобов'язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65 (Правила).

Згідно з положеннями п. 2.1. Договору забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 «Вода питна»; приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.

У відповідності до п. 2.2. Договору абонент зобов'язується: сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством; у разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водо лічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водо лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Відповідно до п. 3.2. вищевказаного договору, якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника або їх зіпсовано з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водо лічильників. У разі роботи водолічильників менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою роботи водо лічильника, але не менше 10-ти днів. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не проводиться.

Згідно з п. 3.4. Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водо лічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності до п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

У відповідності до п. 3.5. Договору, ліміти споживання води та скидання стоків у міську каналізаційну мережу встановлюються на підставі пропозицій постачальника. Розмір лімітів постачальник повідомляє абоненту додатковим повідомленням, яке є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.6. Договору абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Відповідно до п. 3.7. Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 5-денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

У відповідності до ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

За твердженням позивача, він належним чином виконує договірні зобов'язання за Договором № 7028/4-11 від 20.08.1999 за період 01.03.2012 по 30.06.2014, що підтверджується платіжними вимогами-дорученнями, розшифровками рахунків абонента із зазначенням тарифів, розшифровками по дебету, маршрутними картами, актами про зняття показань з водо лічильника, дебетово-інформаційними повідомленнями. Однак ОСББ «Мрія» зобов'язання щодо оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення за вищезазначеним договором виконало частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 159 282,51 грн.

Дослідивши заявлені позовні вимоги та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими лише в частині, що обумовлюється наступним.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з метою стягнення заборгованості, що виникла у період з 01.03.2012 по 30.06.2014 та нарахована по коду 8-528 (послуги холодного водопостачання та водовідведення) в сумі 80 741,06 грн., а також по коду 8-50528 (послуги з постачання холодної води, що йде на підігрів та її відведення) в сумі 44 168,11 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, з яким не погодився місцевий господарський суд, зазначав про те, що умовами спірного Договору не передбачено надання послуг з гарячого водопостачання (постачання води на підігрів) та прийняття стоків цієї води.

Відповідно до положень ст. ст. 16, 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано належних і допустимих доказів укладення будь-яких додаткових угод до спірного Договору, якими було б врегульовано питання щодо поставки холодної питної води, яка використовується для виготовлення гарячої води.

З 18.10.2008р. набрали чинності Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. (далі - Правила).

Відповідно до п. 3.13 «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України» затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 (надалі - Правила) передбачено, що розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності на балансі відповідача у спірному періоді теплових пунктів (бойлерів) суду надано не було.

Як закріплено нормами ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що в провадженні господарських судів перебувала справа № 37/419 між тими ж сторонами стосовно виконання умов Договору в попередній період.

У постанові Вищого господарського суду України від 10.07.2012 по справі №37/419 вказано: «Оскільки позивач не є особою, яка надає послуги з гарячого водопостачання як самостійного різновиду енергії (продукції), а умовами спірного договору № 7028/4-11 від 20.08.1999 р. не передбачено обов'язку відповідача оплачувати холодну воду, яка використовується для гарячого водопостачання, підстави для стягнення з відповідача вартості такої води (використаної для потреб гарячого водопостачання) відсутні.»

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для виставлення позивачем відповідачу рахунків по коду 8-50528 (послуги з постачання холодної води, що йде на підігрів та її відведення) в сумі 44 168,11 грн. за період з 01.03.2012 по 30.06.2014 відсутні, а відповідно позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 44 168,11 грн. нарахованих по коду 8-50528 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості за постачання питної води та водовідведення по коду 8-528, колегія суддів зазначає, що він є обґрунтованим, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів погашення наявної заборгованості в сумі 80 741,06 грн.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 по справі № 37/419 встановлено наявність переплати по Договору за період з листопада 2008 по червень 2011 в сумі 78 047,35 грн., що обумовлює зменшення заборгованості відповідача на зазначену суму, оскільки з матеріалів справи вбачається, що зазначені кошти були зараховано позивачем в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди, що не спростовано відповідачем.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 80 741,06 грн. заборгованості є законними та обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями п. 4.1. Договору сторони передбачили, що за безпідставну відмову від оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення абонент сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі 20 відсотків від несплаченої суми.

Відповідно до п. 4.2. Договору № 7028/4-11 від 20.08.1999 , за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення абонент сплачує пеню у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Положеннями ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних підлягають перерахунку.

Згідно з арифметично правильним розрахунком з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 16 847,17 грн. втрат від інфляції, 3 812,69 грн. інфляційних втрат, 470,50 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за Договором нарахованих за період з 01.03.2012 по 30.06.2014 та 16 148,21 штрафу за безпідставну відмову від оплати наданих послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 року у справі № 910/11071/15 підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, апеляційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія» підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 по справі № 910/11071/15 змінити.

3.Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія» (03197, м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 19-А, код ЄДРПОУ 30433404) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 80 741,06 (вісімдесят тисяч сімсот сорок одну грн. 06 коп.) грн. основного боргу, 16 847,17 (шістнадцять тисяч вісімсот сорок сім грн. 17 коп.) грн. - інфляційних втрат, 3 812,69 (три тисячі вісімсот дванадцять грн. 69 коп.) грн. - три відсотки річних, 470,50 (чотириста сімдесят грн. 50 коп.) грн. - пені, 16 148,21 (шістнадцять тисяч сто сорок вісім грн. 21 коп.) грн. - штрафу та 2 271,55 (дві тисячі двісті сімдесят одна грн. 55 коп.) грн. - судового збору за подання позовної заяви.»

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія» (03197, м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 19-А, код ЄДРПОУ 30433404) 1104,85 (тисячу сто чотири грн. 85 коп.) грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 910/11071/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді В.В. Сулім

М.Л. Яковлєв