Рішення

від 12.08.2009 по справі 2-122-09

ТЕРНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                         Справа № 2-122-09

          Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

12 серпня  2009 року                                                                                                                             м.Тернівка

               Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді

   Пономаренко І.П.

при секретарі

                Некрасовій А.В.

з участю: представника позивача          

ОСОБА_1

                 представника відповідача       Тарковської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

, яка діє як представник

ОСОБА_2

, до Тернівської державної нотаріальної контори та Тернівської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності, суд,-

                                                 В С Т А Н О В И В:

      В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що

ІНФОРМАЦІЯ_1

 року помер його брат

ОСОБА_3

, який мешкав у власній приватизованій квартирі за адресою

АДРЕСА_1

. Ще до смерті брата він деякий час проживав з ним, а після смерті

ОСОБА_3

. він зробив у квартирі ремонт і проживав у цій квартирі.

    У липні 2007 року він звернувся до державного нотаріуса м.Тернівки з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті брата – квартиру по

АДРЕСА_1

, але йому було відмовлено на підставі того, що він не подав у встановлений законом шестимісячний строк вказану заяву, та документи, які підтверджують постійне проживання зі спадкодавцем, або фактичний вступ в управління спадковим майном.

      Позивач вважає, що згідно ст.549 ЦК України 1964 року він фактично вступив у володіння спадковим майном, тобто прийняв спадщину, тому просить визнати за ним право власності на вказану квартиру.      

      В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили задовольнити позов у повному обсязі, пояснивши при цьому, що просять встановити факт прийняття спадщини з наступних підстав. Позивач стверджує, що прийняв спадщину одразу ж після смерті його брата, так як деякий час до смерті брата періодично проживав  у нього, а після його похорону взяв деякі речі спадкодавця у свою власність, тобто фактично вступив у володіння спадковим майном, як це передбачено ст.549 ЦК України 1964 року. До нотаріальної контори не звертався, так як вважав, що прийняв спадщину, а за комунальні послуги не платив з тих причин, що квартира ним не оформлена у власність. Вважає, що фактично прийняв спадщину одразу ж після смерті

ОСОБА_3

., тому просить визнати за ним право власності на квартиру по

АДРЕСА_1

.

      Представник відповідача Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області в судове засідання не з»явився, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої не визнавав себе відповідачем по справі та не визнавав позов у повному обсязі.

      Представник відповідача Тернівської міської ради Дніпропетровської області позов не визнала в повному обсязі та просила у задоволенні позову відмовити як необгрунтованому.

      Суд, вислухавши пояснення сторін та свідків, дослідивши в судовому засіданні наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

      У зв»язку з тим, що спірні правовідносини виниклі до 10 січня 2004 року, при ухваленні рішення суд керується законодавством, чинним на момент відкриття спадщини, тобто нормами Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) 1964 року (далі ЦК УРСР).          

      Згідно ст.ст.524, 525 ЦК УРСР спадкування по закону має місце, коли воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

      У відповідності до ст.ст.529, 530 ЦК УРСР при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є діти померлого. За відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також у випадках, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують в рівних частках брати і сестри померлого.  

      Ст.548 ЦК УРСР закріплено, що для придбання спадщини необхідно щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

      Згідно ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння майном.

      Допитані за клопотанням позивача в судовому засіданні свідки

ОСОБА_4

 та

ОСОБА_5

 пояснили, що мешкають в одному з сусідніх будинків, знайомі з

ОСОБА_2

 та знали

ОСОБА_3

 Коли

ОСОБА_3

 помер, то вони бачили на похороні позивача. Також бачили позивача на поминах протягом року. Стверджують, що зі слів позивача їм відомо, що той деякий час проживав у квартирі, зробив там незначний косметичний ремонт та забрав деякі речі померлого брата.

      Крім того, вказані свідки повідомили суду, що у померлого

ОСОБА_3

. був син

ОСОБА_6

 який як до, так і після його смерті, на протязі кількох років проживав у квартирі батька.

      Свідок

ОСОБА_7

 показала суду, що вона мешкає кватрирі

НОМЕР_1

, тобто у сусідній з квартирою

НОМЕР_2

. Померлого

ОСОБА_3

. вона знала. В квартирі він проживав з сином

ОСОБА_6

. Їй відомо як сусідці, що

ОСОБА_3

. поховав його син

ОСОБА_6

 який після цього жив у вказаній квартирі декілька років.

ОСОБА_6

 жив там разом зі своєю співмешканкою

ОСОБА_8

, хворів на туберкульоз, був наркоманом. Після смерті

ОСОБА_3

. в квартирі періодично збиралися наркомани. Приблизно через три-п»ять років

ОСОБА_6

 помер. Після смерті

ОСОБА_6

 пролежав у квартирі три дні, а його поховання здійснювалося ЖЕКом. Стверджує, що позивач будь-якого ремонту в квартирі не робив. Навіть на вікнах залишилися ті самі занавіски, які висіли на момент смерті

ОСОБА_3

. Після смерті

ОСОБА_6

 ЖЕК закрив квартиру.

      Свідок

ОСОБА_9

 повідомила суду, що вона працювала

ІНФОРМАЦІЯ_2

 м.Тернівка. Квартира по

АДРЕСА_1

 рахується як неблагополучна, тому що після смерті

ОСОБА_3

. у квартирі мешкав його син

ОСОБА_6

 зі співмешканкою на протязі декількох років.  В цей період від мешканців до ЖЕКу надходили скарги на те, що в квартирі збираються наркомани. Коли

ОСОБА_6

 помер, то його співмешканка повідомила, що родичів у нього немає. У зв»язку з чим син власника квартири був похований за рахунок бюджету. Позивач

ОСОБА_2

. з приводу квартири вперше звернувся до неї із запитом приблизно в другій половині 2007 року.        

      В судовому засіданні встановлено, що позивач

ОСОБА_2

. в судовому засіданні приховав від суду інформацію про наявність у

ОСОБА_3

. на момент смерті сина

ОСОБА_6

, тобто спадкоємця першої черги.

      У зв»язку з чим, до свідчень свідків

ОСОБА_4

 та

ОСОБА_5

 суд ставиться критично, та не може взяти вказані свідчення як докази, так як названі свідки повідомили суду про обставини, відомі їм зі слів позивача

ОСОБА_2

, який в свою чергу є особою, зацікавленою у вирішенні справи на свою користь та намагався приховати від суду інформацію про наявність на момент смерті

ОСОБА_3

. спадкоємця першої черги, який фактично прийняв спадщину.

      До пояснень позивача

ОСОБА_2

 суд також ставиться критично, так як вказані свідчення суперечать поясненням свідків

ОСОБА_7

 та

ОСОБА_9

, та не підтверджуються будь-якими іншими доказами.

      В судовому засіданні встановлено, що після смерті спадкодавця

ОСОБА_3

. спадщину – квартиру за адресою

АДРЕСА_1

 успадкував спадкоємець першої черги – рідний син спадкодавця

ОСОБА_6

 який фактично проживав у вказаній квартирі протягом декількох років після смерті свого батька. Суд також приходить до висновку, що позивач не міг не знати, та умисно не повідомив та приховав від суду наявність спадкоємця першої черги, який фактично прийняв спадщину, з метою ухвалення неправосудного рішення на свою користь.

      За вказаних обставин, згідно ст.530 ЦК УРСР, чинного на момент відкриття спадщини, у позивача

ОСОБА_2

 після смерті його брата

ОСОБА_3

. не виникало жодного права на спадщину у вигляді квартири за адресою

АДРЕСА_1

.

      У зв»язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про те, що до відповідача Тернівської державної нотаріальної контори в позові слід вдмовити як заявленому до неналежного відповідача, а до відповідача  Тернівської міської ради – як безпідставному, такому, що не грунтується на чинному законодавстві.  

      На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

   В И Р І Ш И В :

      В задоволенні позову

ОСОБА_1

, яка діє як представник

ОСОБА_2

, до Тернівської державної нотаріальної контори та Тернівської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності відмовити.

      Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано в Тернівський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

      Повний текст рішення суду виготовлено 17 серпня 2009 року.

Головуючий:                                                

                                                І.П.Пономаренко.