Постанова

від 10.08.2015 по справі 815/4097/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4097/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.;

за участі:

секретаря судового засідання - Гацанюк К.В.;

представника позивача - Старосуд О.А.;

представника відповідача - Хвостікової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ПП «Детокс+» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів Одеської області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача по складанню рішення від 17.01.2015 року № 880 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 17.01.2015 року № 880 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, з моменту його прийняття;

- зобов'язати відповідача відновити Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100143473 від 06.08.2008 року, видане ПП «Детокс+».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

17.01.2015 року відповідач прийняв рішення № 880 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Детокс+». ДПІ в Приморському районі м. Одеси мотивує своє рішення наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Позивач не погоджується з діями відповідача щодо складання рішення від 17.01.2015 року № 880, вважає його протиправним та таким, що належить до скасування. Також, позивач просить суд зобов'язати відповідача відновити Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100143473 від 06.08.2008 року, видане ПП «Детокс+».

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві (а.с.4-8).

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав викладених у запереченнях проти адміністративного позову (а.с.45-46) .

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2008 року ПП «Детокс+» отримало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100143473 (а.с.18).

ПП «Детокс +» зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 08.09.2008 року № 15561020000033342 (а.с.12).

Позивач зареєстрований та перебуває на обліку ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ МІНДОХОДІВ в Одеській області з 09.09.2008 року за № 62631 (а.с.11).

Позивач здійснює свою підприємницьку діяльність за адресою: 65011, м. Одеса, вул. Старобазарний сквер, 3, кв.1 (а.с.11).

13.01.2015 року державний реєстратор зробив запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Водночас, ПП «Детокс+» подало державному реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Однак, 17.01.2015 року відповідач прийняв рішення № 880 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Детокс+», мотивуючи його наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Суд вважає, що при прийнятті даного рішення відповідач діяв недобросовісно.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі правові норми.

Відповідно до пп. «Ж» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з п.184.2 ст.184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Згідно з п.12.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 (далі - Порядок № 1588) з метою більш повного обліку платників податків - юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, унеможливлення отримання юридичними особами або фізичними особами - підприємцями неконтрольованих доходів підрозділи контролюючих органів, до функцій яких належить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців контролюючими органами після здійснення їх державної реєстрації, реорганізації та внесення змін до Єдиного державного реєстру чи установчих документів.

Відповідно до п.12.2 Порядку № 1588 підрозділи контролюючого органу, крім іншого у рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Однак, в процесі судового розгляду, суд встановив, що відповідач всупереч зазначеним правовим нормам не скористався зазначеним порядком зясування місцезнаходження позивача, що призвело до недобросовісності прийняття ним спірного рішення.

Також суд зазначає, що відповідно п.12.4 Порядку № 1588 щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Також, згідно з п.12.5 Порядку № 1588 якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Повідомлення за формою № 18-ОПП надсилається державному реєстратору поштовим відправленням або в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу.

У відповідності до п.3.1 «Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків» затвердженого наказом ДПА від 17.05.2010 року № 336 (далі - Положення № 336) щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження якого не з'ясовано, структурні підрозділи органу ДПС проводять такі заходи:

- шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання);

- за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками;

Згідно з п.3.2 Положення № 336 у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.

Так, в процесі судового розгляду суд, встановив, що відповідач не виконав відповідні дії щодо перевірки встановлення Факту відсутності позивача за місцем знаходження та не склав довідку за формою 18-ОПП.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що дії податкового органу в даному конкретному випадку були неправомірними, такими що порушують права платника податку.

Згідно з ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України: «Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідно місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його службова або посадова особа».

Відповідно до пп.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас п.19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, орган Державної казначейської служби України зобов'язаний стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В даному випадку стягнення судових витрат необхідно провести шляхом їх безспірного списання із рахунка ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ МІНДОХОДІВ в Одеській області.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ МІНДОХОДІВ в Одеській області по складанню рішення від 17.01.2015 року № 880 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ МІНДОХОДІВ в Одеській області від 17.01.2015 року № 880 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, з моменту його прийняття

4. Зобов'язати ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ МІНДОХОДІВ в Одеській області відновити Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100143473 від 06.08.2008 року, видане ПП «Детокс+».

5. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ПП «Детокс+». (ЄДРПОУ 39473906) суму сплаченого судового збору пропорційно до частини задоволених позовних вимог у розмірі 73 (сімдесят три),08 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Повний текст постанови складений 10 серпня 2015 року.

Суддя О.Я. Бойко

.