Постанова

від 12.03.2019 по справі 815/4097/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2019 року

Київ

справа №815/4097/15

касаційне провадження №К/9901/9185/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Приватного підприємства Детокс+ (далі - Підприємство) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 (головуючий суддя - Бойко А.В., судді - Танасогло Т.М., Яковлєв О.В.) у справі за позовом Приватного підприємства Детокс+ до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - Інспекція) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Підприємство звернулось до суду з позовом до Інспекції, у якому просило: визнати протиправними дії Інспекції по складенню рішення від 17.01.2015 № 880 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Підприємства; визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття рішення від 17.01.2015 № 880 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Підприємства; відновити свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100143473 від 06.08.2008, видане Підприємству.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Підприємство зазначало, що Інспекція не вжила усіх передбачених законодавством заходів із встановлення місцезнаходження платника податків, тому були відсутні підстави для внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 10.08.2015 позов задовольнив: визнав протиправними дії Інспекції по складанню рішення від 17.01.2015 № 880 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; визнав протиправним та скасував рішення Інспекції від 17.01.2015 № 880 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з моменту його прийняття; зобов'язав Інспекцію відновити свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100143473 від 06.08.2008, видане Підприємству.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд виходив з того, що Інспекція не вжила усіх передбачених законодавством заходів із встановлення місцезнаходження платника податків, що призвело до недобросовісності прийняття ним спірного рішення.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 29.09.2015 скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.

Відмова у задоволенні позову обґрунтована висновком про те, що на дату прийняття Інспекцією рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців був наявний запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, з огляду на що Інспекція діяла у спосіб та у порядку, передбаченому законодавством, з урахуванням того, що Підприємством не оскаржувались дії державного реєстратора щодо внесення до Реєстру такого запису.

Підприємство оскаржило рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 21.10.2015 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що Інспекцією у порушення вимог пункту 12.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, не було здійснено дій щодо виявлення відсутності Підприємства за податковою адресою та не надано копії акта перевірки місцезнаходження Підприємства, що призвело до недобросовісності прийняття ним спірного рішення.

Інспекція не скористалась своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.03.2019 прийняв касаційну скаргу Підприємства до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 12.03.2019.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що 08.09.2008 Підприємство було зареєстроване як юридична особа, місцезнаходженням якої була адреса: 65011, Одеська обл., м. Одеса, Старобазарний сквер, буд. в„– 3, кв. 1 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100143473 Підприємство з 06.10.2008 було зареєстроване платником податку на додану вартість.

Рішенням Інспекції від 17.01.2015 №880 відповідно до підпункту ж пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість - Підприємства. Зазначене рішення прийняте на підставі електронної відомості держреєстратора ВК ОМР від 13.01.2015 №15561440008033342, відповідно до якої в Єдиному державному реєстрі зроблено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу Підприємства.

Відповідно до підпункту ж пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

У відповідності до абзацу 1 частини першої статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Частиною другою статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) визначений перелік відомостей щодо юридичної особи, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Абзацом 1 частини одинадцятої статті 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) передбачено, що юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з абзацом 1 частини чотирнадцятої статті 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Таким чином, внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу може здійснюватись за ініціативою державного реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Зокрема, підставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу є ненадання юридичною особою державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційної картки у встановлений Законом строк.

Матеріалами справи підтверджується, що державна реєстрація Підприємства як юридичної особи була здійснена 08.09.2008.

Таким чином, обов'язок подавати (надсилати) щороку державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку виникає у Підприємства протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, тобто, починаючи з 08 вересня кожного наступного року.

Як вбачається з електронної відомості держреєстратора ВК ОМР від 13.01.2015 №15561440008033342, відповідно до якої в Єдиному державному реєстрі зроблено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу Підприємства, зазначена відомість не містить інформації щодо дати останнього підтвердження відомостей про юридичну особу Підприємства.

З огляду на викладене, для встановлення правомірності прийняття Інспекцією оспорюваного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Підприємства суди попередніх інстанцій повинні були перевірити наявність підстав для внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу з огляду на дату державної реєстрації Підприємства та дату останнього підтвердження, з урахуванням того, що матеріали справи містять нову редакцію статуту Підприємства з відміткою державного реєстратора про проведення реєстрації змін до установчих документів 18.02.2014.

Без дослідження цих обставин, ухвалення рішення у справі з дотриманням норм матеріального та процесуального права є неможливим.

При цьому, за інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань 18.10.2018 було проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи Підприємства.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній від 15.12.2017) суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Пунктом 6 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній від 15.12.2017) встановлено, що суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно з частиною другою статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній від 15.12.2017) якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті.

Оскільки ухвалені у даній справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими, а юридичну особу Підприємства на дату розгляду касаційної скарги припинено, Верховний Суд у складі касаційного адміністративного суду дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2015 та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 і закриття провадження у справі.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 349, абз.1 ч. 1 ст. 354, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2015 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 скасувати.

Закрити провадження у справі за позовом Приватного підприємства Детокс+ до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна