Вирок

від 07.10.2011 по справі 1-117/2011

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1-117/2011

07 жовтня 2011 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Бобровського І. М.

при секретарі Філіпповій Ю.І.

з участю прокурора - Кравченка К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, середньої освіти, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого Южноукраїнським міським судом Миколаївської області: 1) 09.11.2004 року, за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки, 2) 27.04.2006 року, за ч.2 ст.309 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців,

за ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, р. Казахстан, громадянина України, середньої освіти, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, засудженого 06 серпня 2009 року, Южноукраїнським міським судом за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком 2 роки, згідно ст.75 КК України від покарання звільненого з випробувальним терміном 2 роки,

за ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

17 травня 2011 року, близько 18 години перебуваючи на другому поверсі під'їзду №1 будинку №7, що по проспекту Леніна в м. Южноукраїнську, Миколаївської області ОСОБА_1, побачив чавуну ванну належну ОСОБА_3, яку потерпілий, в зв'язку з виконанням ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_1, виніс з квартири та поставив біля тамбурних дверей. ОСОБА_1 вийшов з під'їзду та розповів про це ОСОБА_2. Підсудні вирішили незаконно заволодіти чавунною ванною з метою її продажу. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, шляхом вільного доступу, заволоділи чавунною ванною, винесли її з під'їзду будинку №7 по проспекту Леніна в м. Южноукраїнську, та продали її громадянину ОСОБА_4 за 130 гривень. В момент завантажування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 викраденої ними чавунної ванни біля першого під'їзду будинку №7 по проспекту Леніна, в фургон автомобіля марки «Мерседес», який належить ОСОБА_4, це помітив громадянин ОСОБА_5 і запропонував поставити чавунну ванну на місце, тому що вона їм не належить. Проте ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в грубій формі відповіли ОСОБА_5 і продовжили загружати ванну у фургон автомобіля. Розпорядившись викраденим, а саме продавши чавуну ванну ОСОБА_4 за 130 гривень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця події зникли, чим спричинили потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 1840 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 провину в скоєному злочині визнав повністю, в своїх діях щиросердо кається. Пояснив, що 17 травня 2011 року, близько 18 години перебуваючи на другому поверсі під'їзду №1 будинку №7, що по проспекту Леніна, побачив чавуну ванну, яка стояла біля квартири АДРЕСА_1. Він вийшов з під'їзду та розповів про це ОСОБА_2. Вони разом вирішили викрасти ванну з метою її продажу. Вдвох винесли ванну з під'їзду та продали її громадянину ОСОБА_4 за 130 гривень. В момент завантажування ванни в фургон автомобіля марки «Мерседес», який належить ОСОБА_4, це помітив громадянин ОСОБА_5 і запропонував поставити чавунну ванну на місце, але вони не звернули на це уваги і продовжили загружати ванну у фургон автомобіля.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 провину в скоєному злочині визнав повністю, в своїх діях щиросердо кається. Пояснив, що 17 травня 2011 року, близько 18 години знаходився біля першого під'їзду будинку №7, що по проспекту Леніна. ОСОБА_1 вийшов з під'їзду і розповів йому про те, що побачив на другому поверсі чавунну ванну. Вони разом вирішили викрасти ванну з метою її продажу. Вдвох винесли ванну з під'їзду та продали її громадянину ОСОБА_4 за 130 гривень. В момент завантажування ванни в фургон автомобіля марки «Мерседес», який належить ОСОБА_4, це помітив громадянин ОСОБА_5 і запропонував поставити чавунну ванну на місце, але вони не звернули на це уваги і продовжили загружати ванну у фургон автомобіля.

Потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що в травні 2011 року робив ремонт в своїй квартирі АДРЕСА_2. З цією метою виніс чавунну ванну з квартири і поставив її біля тамбурних дверей. В подальшому мав намір використовувати ванну на присадибній ділянці. О 18 годині 15 хвилин 17 травня 2011 року він знаходився на роботі коли йому подзвонила ОСОБА_6 і повідомила, що невідомі особи крадуть належну йому ванну. Через декілька хвилин він приїхав до першого під'їзду будинку № 7 по проспекту Леніна і дізнався, що підсудні викрали ванну і продали її громадянину ОСОБА_4 за 130 гривень.

Свідок ОСОБА_5 пояснив в судовому засіданні, що 17 травня 2011 року приблизно о 17 годині 30 хвилин підходячи до першого під'їзду будинку № 7 по проспекту Леніна, він побачив, що підсудні завантажують чавунну ванну білого кольору в мікроавтобус «Мерседес». Він відразу зрозумів що це може бути ванна ОСОБА_3. Підійшов до них та запитав в них що вони роблять, та сказав їм що ця ванна належить йому. Хтось з підсудних, хто саме він не бачив, нецензурною лайкою сказав йому, щоб він не ліз не в свої справи, та вони продовжили вантажити ванну. Після цього він побіг до під'їзду, для того щоб впевнитись що це дійсно ванна ОСОБА_3. Побачив що це дійсно ванна ОСОБА_3, швидко зайшов додому та сказав дружині, що вкрали ванну ОСОБА_3 і вибіг на вулицю. Коли вибіг на вулицю побачив, що автомобіль Мерседес вже від'їжджає, тому він зупинив його та сказав водію щоб він під'їхав до першого під'їзду та вивантажив ванну, тому що ванна належить йому. Через декілька хвилин приїхав ОСОБА_3 та викликав працівників міліції.

Свідок ОСОБА_7 пояснив в судовому засіданні, що 17.05.2011 він перебував поблизу першого під'їзду будинку №7 по проспекту Леніна м. Южноукраїнська Миколаївської області. Через деякий час до нього підійшов ОСОБА_1 і ОСОБА_2. В ході спілкування ОСОБА_1 захотів справити природні потреби і пішов до першого під'їзду будинку №7 по проспекту Леніна. Через декілька хвилин ОСОБА_1 вийшов з під'їзду та підійшов до них. ОСОБА_1 сказав ОСОБА_2 , що на другому поверсі вказаного під'їзду він побачив чавуну ванну, яка стоїть на сходинковій площадці, та сказав що її можна вкрасти, та здати її як металобрухт. Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали шукати автомобіль за допомогою, якого можна було перевести чавунну ванну. Підсудні винесли ванну з під'їзду і завантажили її до автомобілю «Мерседес».

Аналогічні покази давав в ході досудового слідства свідок ОСОБА_8, якай пояснив також, що в той момент коли підсудні грузили ванну в фургон автомобіля до них підходив якийсь чоловік років п'ятдесяти і робив зауваження.

Свідок ОСОБА_9 поясняв, що 17 травня 2011 року близько 18 години бачив, як підсудні винесли з першого під'їзду будинку № 7 по проспекту Леніна, і завантажили у фургон мікроавтобусу «Мерседес» чавунну ванну.

Покази підсудних, потерпілого і свідків підтверджуються письмовими доказами.

Відповідно до змісту протоколу огляду місця події від 17 травня 2011 року, о 18 годині 40 хвилин 17 травня 2011 року біля першого під'їзду будинку № 7 по проспекту Леніна в м. Южноукраїнську було виявлено ванну білого кольору (а.с.4).

Висновком експерта № 1/74 від 31.05.2011 року встановлено, що вартість ванни складає 1840 гривень (а.с.41-44).

Допитавши підсудних, потерпілого, свідків, дослідивши письмові докази суд кваліфікує дії ОСОБА_1 як злочин передбачений ч. 2 ст. 186 КК України - грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, вчинене| за попередньою змовою групою осіб. Відносно ОСОБА_2 дії кваліфікуються за ч. 2 ст. 186 КК України як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Вирішуючи питання про покарання, суд враховує ступінь тяжкості злочину, скоєння злочину ОСОБА_2 в період відбування покарання за вироком Южноукраїнського міського суду від 06 серпня 2009 року, минулі судимості ОСОБА_1, щиросерде каяття підсудних.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання приєднати частково, покарання не відбуте за вироком Южноукраїнського міського суду від 06 серпня 2009 року і визначити остаточне покарання ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

Підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 взяти під варту в залі суду і строк відбування покарання рахувати з 07 жовтня 2011 року.

Стягнути з підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь НДЕКЦ УМВС України в Миколаївській області 365 гривень 82 копійки судових витрат.

Речові докази - чавунну ванну повернути потерпілому ОСОБА_3.

На вирок можуть бути подані апеляції в Судову палату по кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області, шляхом подання до Южноукраїнського міського суду протягом 15 діб, засудженими в той же строк з дня отримання копії вироку.

Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_10