Ухвала

від 26.11.2013 по справі 1-58/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого - Гладкого С.В.

суддів Полюховича О.І., Піскунова В.М.

з участю прокурора Клімашевич Н.О.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 11 червня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець с.Борки Балашівського району Саратовської області, проживаючого в АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою не одружений, не працюючий, раніше судимий 04.09.2000 року Маневицьким районним судом Волинської області за ч.2 ст.140 КК України до одного року позбавлення волі, на підставі ст.46-1 КК України (1960 року) виконання вироку було відстрочено на рік; 29.05.2003 року Сарненським районним судом Рівненської області за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком два роки; 26.09.2003 року Камінь-Каширським районним судом Волинської області за ч.3 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України остаточне покарання призначено три роки шість місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком два роки; 06.04.2004 року Камінь-Каширським районним судом Волинської області за ч.2 ст.15, ч.1 ст.152 КК України на три років шість місяців позбавлення волі,

засуджений за п.12 ч.2 ст.115 КК України на дванадцять років позбавлення волі.

Судом вирішено питання стосовно речових доказів по справі.

Як визнав суд, ОСОБА_2 27 серпня 2012 року близько 18 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_3, кримінальна справа стосовно якого закрита постановою Сарненського районного суду Рівненської області у зв'язку зі смертю, в ході конфлікту, що виник на грунті особистих неприязних відносин між ним та ОСОБА_4, умисно нанесли останньому не менше 12 ударів руками та ногами по голові та іншим ділянкам тіла і результаті чого ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження. Від отриманих тілесних ущкоджень настала смерть ОСОБА_4

Засуджений ОСОБА_2 у свої апеляції посилається на незаконність вироку. Зазначив, що судом не було встановлено всіх фактичних обставин справи та не з?ясовано від чиїх дій наступила смерть ОСОБА_4 При цьому зазначив, що тяжкі тілесні ушкодження не могли утворитись від його ударів, оскільки він є інвалідом 1-ї групи та не може пересуватись, а тому висновок експертизи є помилковим. Також послався на те, що матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо умислу на вчинення злочину. Доводить, що судом безпідставно були відхилені клопотання про допит свідків, показання яких мають істотне значення для постановлення законного рішення. Крім того зазначив, що працівниками міліції на нього чинився тиск, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки не підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні.

Просить вирок скасувати та повернути справу на досудове розслідування.

Прокурор Азізов С.А. свою апеляцію на вирок листом від 18.10.2013 р. №263-23266 вих.13 відкликав.

Заслухавши доповідь судді Гладкого С.В., доводи засудженого ОСОБА_2, та його захисника ОСОБА_1, які просили скасувати вирок та повернути справу на додаткове розслідування, міркування прокурора Клімашевич Н.О. про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно вимог ст.323 Кримінально-процесуального кодексу України в редакції 1960 р. (далі - КПК) вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

Пунктом 12 частини 2 статті 115 КК України передбачено покарання за вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, яке вчинено за попередньою змовою групою осіб. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.16 постанови від 07.02.2003 №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров?я особи», вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п.12 ч.2 ст.115 КК умисне вбивство вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.

З вироку вбачається, що у мотивувальній частині не зазначено обставин, за яких засуджений ОСОБА_2 досяг попередньої домовленості з ОСОБА_3 про позбавлення життя ОСОБА_4 (т.2 а.с.210-211).

Однак мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність.

Не дотримавши вказаних вимог, суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, що відповідно до вимог ст.ст.367, 370 КПК України тягне за собою безумовне скасування цього вироку.

Разом з цим колегія суддів враховує, що згідно ст.275 КПК суд здійснює розгляд справи тільки в межах пред'явленого обвинувачення. З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції прокурор своїм правом на зміну обвинувачення, передбаченого ст.277 КПК, не скористався.

Відповідно до вимог ст.132 КПК постанова про притягнення як обвинуваченого повинна бути конкретною за змістом. В описовій її частині зазначаються: злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа; час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому; стаття (частина, пункт статті) кримінального закону, якою передбачений цей злочин.

Як вбачається з постанови про притягнення в якості обвинуваченого та обвинувального висновку вказаних вимог закону дотримано не було.

Так, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 27 серпня 2012 року приблизно о 18 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою у групі з ОСОБА_3, під час конфлікту, що виник на грунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_4, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті, умисно нанесли останньому не менше 12 ударів руками та ногами по голові та іншим ділянкам тіла. Внаслідок цього ОСОБА_4 отримав ряд тілесних ушкоджень, в результаті чого настала його смерть (т.2 а.с.102-104)

Всупереч вимогам ст.64 КПК досудовим слідством у постанові не зазначено часу та обставин, за яких ОСОБА_2 заздалегідь, тобто до початку злочину, домовився про його вчинення з ОСОБА_3

Колегія суддів вважає, що вказане обвинувачення є неконкретним і позбавляло суд можливості постановити будь-який вирок в справі та мало бути підставою для її повернення на додаткове розслідування в порядку ст.246 КПК у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, яке не дає можливості призначити справу до судового розгляду.

Суд, постановивши вирок в межах такого неконкретного обвинувачення, повторив його недоліки, а отже ухвалив незаконне та необґрунтоване судове рішення.

Таким чином судове рішення постановлене з істотним порушенням кримінально-процесуального закону і тому, у відповідності до ст.370 КПК, воно підлягає скасуванню, а справа - направленню на нове розслідування, під час якого необхідно повно, об'єктивно і всебічно дослідити всі обставини справи. При цьому підлягають перевірці доводи, які наведені засудженим на свій захист.

Повідомлення засудженого щодо незаконних методів слідства працівниками міліції слід перевірити прокурором окремо, а рішення за результатами цієї перевірки - долучити до матеріалів справи.

Виходячи з того, що ОСОБА_2 пред?явлено обвинувачення у вчиненні за попередньою змовою з ОСОБА_3 умисного вбивства ОСОБА_4, то з підстав, наведених вище підлягає скасуванню й постанова суду про закриття кримінальної справи по цьому ж обвинуваченню стосовно ОСОБА_3 у зв?язку зі смертю останнього.

На підставі наведеного та керуючись ст.365, 366 КПК України 1960 р. та п.11 перехідних положень КПК України 2012 р., колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 11 червня 2013 року стосовно засудженого ОСОБА_2 та постанову цього ж суду від 11 червня 2013 року стосовно ОСОБА_3 скасувати, а кримінальну справу повернути на додаткове розслідування прокурору Рівненської області.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою.

С у д д і

С.В.Гладкий О.І.Полюхович В.М.Піскунов

Згідно.

Суддя-доповідач С.В.Гладкий