Ухвала

від 10.08.2015 по справі 127/11714/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

Справа № 127/11714/15-ц Провадження № 22-ц/772/2506/2015Головуючий в суді першої інстанції Волошин С. В. Категорія 55Доповідач Матківська М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Ковальчука О.В., Луценка В.В.

При секретарі: Франчук О.П.

За участю: представника позивача ОСОБА_2 і представника відповідача Бенеда О.В.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 липня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «Вінницятрансприлад» про стягнення заробітної плати при звільненні і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В с т а н о в и л а:

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Державного підприємства «Вінницятрансприлад» про стягнення заробітної плати при звільненні в сумі 3 891,66 гр., середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні і про поновлення на роботі, мотивуючи свої вимоги тим, що наказом № 892-К від 19 грудня 2014 року його було звільнено з посади слюсаря у зв'язку із закінченням терміну дії строкового договору. При звільненні відповідач не провів із ним повний розрахунок, оскільки не провів оплату лікарняних з 12.12.2014 року по 19.12.2014 року у сумі 3 891,66 гр. Він звертався до відповідача з вимогою про виплату йому цієї суми зарплати, проте кошти йому виплачені не були. Тому, просив стягнути з відповідача на його користь невиплачену суму заборгованості у розмірі 3 891,66 гр. і середній заробіток за весь час затримки при звільненні починаючи з 20 грудня 2014 року по день фактичного розрахунку, а також поновити його на роботі на посаді слюсаря з механоскладальних робіт.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 липня 2015 року задоволено заяву ОСОБА_4 Позовні вимоги ОСОБА_4 до ДП «Вінницятрансприлад» в частині вимог про поновлення його на посаді слюсаря з механоскладальних робіт на ДП «Вінницятрансприлад», залишено без розгляду.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 липня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства «Вінницятрансприлад» на користь ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 2 479,52 гр.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти рішення, яким задовольнити його позов повністю.

Зазначив, що рішення суду вважає необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права та таким, що містить певні висновки, які не відповідають обставинам справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Представник відповідача апеляційну скаргу заперечив, просить її відхилити і залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно строкового трудового договору № 18 від 19.09.2014 року, укладеного ДП «Вінницятрансприлад» із працівником ОСОБА_4 він прийнятий на роботу з 22 вересня 2014 року на умовах строкового договору терміном дії з 22.09.2014 року по 21.10.2014 року - один місяць, на посаду слюсаря з механоскладальних робіт 2 розряду з відрядно-преміальною системою оплати праці.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що після закінчення терміну дії договору він може бути продовжений або укладений на новий термін за згодою сторін.

Пунктом 7.1.договору визначено термін дії договору: з 22 вересня 2014 року по 21 жовтня 2014 року; договір вважається дійсним із моменту його підписання сторонами (а. с. 4).

Наказом В.о. директора ДП «Вінницятрансприлад» № 668-К від 19 вересня 2014 року позивача ОСОБА_4 прийнято на роботу з 22 вересня 2014 року до 21 жовтня 2014 року на посаду слюсаря з механоскладальних робіт (а. с. 5).

Додатковою угодою № 1 від 21.10.2014 року до строкового трудового договору від 19 вересня 2014 року № 18 внесені зміни до пункту 7.1 договору і викладено його в такій редакції: термін дії строкового трудового договору встановлюється з 22 вересня 2014 року по 19 грудня 2014 року (а. с. 6).

21 жовтня 2014 року підприємство видало наказ № 728-К про продовження ОСОБА_4, слюсарю з механоскладальних робіт цеху № 1, трудовий договір з 22 жовтня 2014 року по 19 грудня 2014 року на умовах викладених в додатковій угоді від 21 жовтня 2014 року № 1 (а. с.7).

Наказом № 892-К від 18.12.2014 року про припинення трудового договору, звільнено 19 грудня 2014 року ОСОБА_4 у зв'язку із закінченням терміну трудового договору на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України (а. с. 8).

З 29.11.2014 року по 12.12.2014 року позивач хворів та знаходився на стаціонарному лікуванні, а з 13.12.2014 року по 19.12.2014 року продовжував хворіти і знаходився на амбулаторному лікуванні, що підтверджується відповідними листками непрацездатності. До роботи приступити 20.12.2014 року (а. с. 18, 19).

29 грудня 2014 року позивач звернувся до відповідача за отриманням належних йому коштів при звільненні, які отримав в цей день в частковій сумі 1518,66 гр.

В цю суму ввійшла оплата листків непрацездатності за 5 днів. По решті підприємство 30 грудня 2014 року подало до Вінницької міської ВД ФСС з ТВП заяву-розрахунок на фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів ФСС з ТВП, у тому числі позивачу ОСОБА_4 в сумі 3 031,20 гр., із якої після відрахування податків до виплати позивачу належить 2 479,52 гр.

22.01.2015 року на рахунок підприємства у ПАТ «Енергобанк» ці кошти надійшли від ФСС з ТВП.

26.01.2015 року підприємство з метою отримання цих коштів для виплати їх працівникам надало ПАТ «Енергобанк» чек і платіжні доручення, які не були проведені банком.

На усні та письмові вимоги підприємства виплатити зазначені кошти, банк виплату коштів не проводив і не надавав відповіді, пояснюючи це відсутністю коштів у банку. Лише 8.06.2015 року підприємство отримало письмову відповідь про відсутність коштів у зв'язку з запровадженням тимчасової адміністрації з 13.02.2015 року по 12.05.2015 року, яка була продовжена до 11.06.2015 року.

До цього часу банк не перерахував кошти підприємству, яке відповідно не виплатило їх своїм працівникам.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо в день звільнення працівник не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

По справі встановлено, що позивач в день звільнення не працював, оскільки хворів, а звернувшись з вимогою про розрахунок з ним 29 грудня 2014 року, такий розрахунок отримав частково - в сумі 1518,66 гр., а решта - 2 479,52 гр. йому не виплачена по сьогоднішній день.

Виходячи із вимог ст. 116 КЗпП України обов'язок по виплаті всіх належних при звільненні працівникові сум покладений на роботодавця і оскільки він не виконав свого обов'язку, тому суд першої інстанції прийняв вірне рішення про стягнення із відповідача такої суми в розмірі 2 479,52 гр. на користь позивача.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Спору про розмір невиплачених позивачу належних при звільненні коштів по даній справі не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (діючого на момент існування правовідносин), допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачу невиплачені належні при звільненні кошти, які є оплатою листків непрацездатності, починаючи з шостого дня непрацездатності. Саме такі кошти виплачуються не роботодавцем, а Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Тому вірним є висновок суду першої інстанції про відсутність вини підприємства у невиплаті всіх належним позивачу при звільненні коштів, оскільки це узгоджується із діючим на момент виникнення спору законом.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і таким, що не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ М.В. Матківська

Судді: /підпис/ О.В. Ковальчук

/підпис/ В.В. Луценко

Згідно з оригіналом:

Суддя: М.В. Матківська