Ухвала

від 20.07.2015 по справі 820/4411/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2015 року м. Київ К/800/51588/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий:Нечитайло О.М. Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Новий Офіс»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року

у справі №820/4411/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Новий Офіс»

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області

про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Новий Офіс» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області (далі - відповідач) про скасування наказу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Контролюючим органом направлено позивачу запит від 22 квітня 2013 року №5013/10/22.4-14/ОД/3 про надання інформації та її документального підтвердження з питань взаємовідносин з ПФ «АГРОІНДУСТРІЯ», ТОВ «БАРС-11» та ПП «ЛІБЕРТЕК» за 2012 рік.

У зв'язку з ненаданням на вказаний запит документального підтвердження господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами, наказом від 27 травня 2013 року №124 податковим органом призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача.

Правовою підставою для проведення зазначеної перевірки податковий орган визначив підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 , статтю 75 , підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Керуючись підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України , органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до приписів статті 75 Податкового кодексу України , органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу . Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Статтею 78 Податкового кодексу України визначено підстави та обставини, з якими закон пов'язує виникнення права у податкового органу для призначення перевірки.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 вказаного Кодексу , встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом, у встановлений законодавцем строк, надсилався позивачу обов'язковий письмовий запит від 22 квітня 2013 року №5013/10/22.4-14/ОД/3 про надання пояснень та документального підтвердження господарських взаємовідносин з ПФ «АГРОІНДУСТРІЯ», ТОВ «БАРС-11» та ПП «ЛІБЕРТЕК» за 2012 рік.

У відповідь на вказаний запит позивач направив контролюючому органу лист від 08 травня 2013 року, в якому зазначив, що надісланий запит не відповідає вимогам чинного законодавства, що звільняє суб'єкта господарювання від обов'язку надавати запитувану інформацію.

У зв'язку з ненаданням позивачем витребуваних документів, податковий орган наказом від 27 травня 2013 року №805 призначив проведення позапланової виїзної перевірки позивача.

Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до абзацу 2 пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 78.5 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, копію наказу від 27 травня 2013 року №805 про проведення позапланової виїзної перевірки позивача було направлено позивачу та отримано останнім.

З огляду на вказане та враховуючи, що позивачем на обґрунтований запит податкового органу не було надано жодних пояснень та документального підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з ПФ «АГРОІНДУСТРІЯ», ТОВ «БАРС-11» та ПП «ЛІБЕРТЕК» за 2012 рік, у відповідача виникли обставини для проведення позапланової виїзної перевірки позивача, у відповідності до приписів підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Новий Офіс» залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі №820/4411/13-а залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.