Постанова

від 13.08.2015 по справі 910/1717/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року Справа № 910/1717/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Мачульського Г.М.

суддів Алєєвої І.В.

Прокопанич Г.К.

за участю представників:

Позивача: не з'явився;

Відповідача: Чекмарьов О.С., дов. № б/н від 02.06.2015 року;

розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Центрелеватормлинбуд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 року

у справі № 910/1717/15-г господарського суду міста Києва

за позовом приватного підприємства "Сінта-Сервіс"

до приватного акціонерного товариства "Центрелеватормлинбуд"

про стягнення 67413, 92 грн.

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року приватне підприємство "Сінта-Сервіс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Центрелеватормлинбуд", просило стягнути з відповідача 46 034,43 грн. основного боргу, 11 370,50 грн. інфляційних втрат, 3 950,13 грн. 3% річних, 6 058,86 грн. пені (а.с. 5-9).

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням приватним акціонерним товариством "Центрелеватормлинбуд" зобов'язань за договором підряду № 18 від 14.07.2011 року щодо оплати виконаних робіт.

У відзиві на позовну заяву приватне акціонерне товариство "Центрелеватормлинбуд" просило відмовити у задоволенні позову у зв'язку зі спливом позовної давності (а.с. 83-85).

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року (суддя Мудрий С.М.) у задоволенні позову відмовлено (а.с. 124-128).

Судовий акт мотивовано передчасним зверненням з даним позовом, оскільки зобов'язання відповідача щодо оплати виконаних робіт не настало.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 року (головуючий Тищенко А.І., судді Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року частково змінено. Викладено резолютивну частину рішення у новій редакції, згідно позов задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Центрелеватормлинбуд" 46 034,43 грн. основного боргу. В іншій частині позову відмовлено.Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 159-165).

Оскаржений судовий акт мотивовано частковою обгрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, приватне акціонерне товариство "Центрелеватормлинбуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило відновити строк на касаційне оскарження, постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 року скасувати, рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року залишити в силі (а.с. 175-179).

Розпорядженням заступника секретаря другої судової палати № 03-05/1320 від 24.07.2015 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді Мачульський Г.М., Прокопанич Г.К. (доповідач) (а.с. 172).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.07.2015 року відновлено приватному акціонерне товариство "Центрелеватормлинбуд" пропущений процесуальний строк на звернення з касаційною скаргою, касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.08.2015 року (а.с. 173-174).

Розпорядженням секретаря другої судової палати № 03-05/1135 від 11.08.2015 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мачульський Г.М., судді Алєєва І.В., Прокопанич Г.К. (доповідач).

У судове засідання 13.08.2015 року представник позивача - приватного підприємства "Сінта-Сервіс" не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача - приватного підприємства "Сінта-Сервіс".

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.07.2011 року між відкритим акціонерним товариством "Центрелеватормлинбуд" (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Центрелеватормлинбуд") та приватним підприємством "Сінта-Сервіс" було укладено договір підряду №18, відповідно до умов якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов'язався своїми силами і засобами, на власний ризик виконати роботи по будівництву зовнішніх мереж і споруд водопостачання та каналізації на перетині вул. М. Коцюбинського та бул. Т. Шевченка у м. Києві відповідно до затвердженої замовником проектно-кошторисної документації, діючих державних будівельних норм, правил, стандартів та інших вимог чинного в Україні законодавства та в обумовлений договором строк, а замовник зобов'язався прийняти виконані належним чином роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, передбачених договором (а.с. 11-20).

Відповідно до п. 2.1 договору строк виконання робіт 30 календарних днів з дати підписання сторонами договору.

Згідно п. 2.2 договору датою закінчення робіт вважається дата підписання сторонами кінцевого акту приймання-передачі закінчених будівельних робіт, визначеного п. 12.9 договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що договірна ціна робіт визначається на основі твердого кошторису, що є невід'ємною частиною договору і складає 616 695,95 грн., крім того ПДВ - 123 339,19 грн., всього з ПДВ - 740 035,14 грн.

Відповідно до п. 11.1.1 договору впродовж 7 робочих днів з дати підписання сторонами договору замовник здійснює попередню оплату робіт у розмірі вартості матеріалів, обладнання, машин та механізмів, що придбаваються та використовуватимуться підрядником для виконання робіт у сумі 444 000,00 грн., у т.ч. ПДВ (20%) - 74 000,00 грн. на підставі виставленого підрядником рахунку-фактури з визначенням вартості матеріалів, обладнання, машин та механізмів, що була попередньо письмово узгоджена з замовником шляхом підписання відповідних додаткових угод та додатків до цього договору.

Згідно п. 11.1.2 договору після завершення виконання всього обсягу робіт, передбачених даним договором та підписання сторонами кінцевих акту приймання-передачі закінчених будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт згідно п. 12.9 договору замовник на підставі виставленого підрядником рахунку-фактури проводить часткову оплату робіт у розмірі 250 000,00 грн. упродовж 20 робочих днів з дати підписання сторонами кінцевих акту приймання-передачі закінчених будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт згідно п. 12.9 договору.

Пунктом 11.1.3 договору передбачено, що після введення в експлуатацію збудованих підрядником зовнішніх мереж та споруд водопостачання та каналізації, що є результатом виконаних робіт за цим договором, у порядку, передбаченому чинним в Україні законодавством замовник здійснює кінцевий розрахунок з підрядником шляхом перерахування на рахунок останнього грошові кошти у сумі 46 035,14 грн. впродовж 20 робочих днів з дати отримання замовником від підрядника відповідного рахунку-фактури на оплату.

Відповідно до п. 12.2 договору замовник щомісячно приймає виконані належним чином підрядником роботи шляхом підписання відповідних актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (ф. КБ-3), які підтверджують фактично виконані підрядником роботи.

Згідно п. 12.9 договору після виконання всього обсягу будівельних робіт, передбачених цим договором, підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (ф. КБ-3), що підтверджують прийняття замовником всього обсягу робіт за цим договором, сторони здійснюють оформлення кінцевих акту приймання-передачі закінчених будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт за договором.

Пунктом 16.1 договору визначено, що він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Судами встановлено, що 19.07.2011 року відповідачем здійснено попередню оплату за договором у розмірі 444 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що приватне підприємство "Сінта-Сервіс" свої зобов'язання за договором виконало на загальну суму 740 034,43 грн., що підтверджується підписаними та засвідченими печатками сторін актами приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за листопад 2011 року на суми 137 714,94 грн., 81 069,53 грн., 521 249,96 грн. (а.с. 23-28, 29-34, 35-42).

28.11.2011 року приватним акціонерним товариством "Центрелеватормлинбуд" здійснено часткову оплату у розмірі 250 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

20.02.2012 року приватне підприємство "Сінта-Сервіс" направило замовнику рахунок-фактуру № СФ-20-02-12 на суму 46 034,43 грн., яка залишена останнім без виконання.

Вищевикладене стало підставою для звернення з відповідним позовом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Місцевим господарським судом встановлено, що згідно листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві № 10126-2011603/07 від 16.03.2015 року станом на час надання відповіді Департамент та Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві не видавали та не реєстрували документів, що свідчать про прийняття в експлуатацію зовнішніх мереж та споруд водопостачання та каналізації на перетині вул. М. Коцюбинського та бульв. Т.Шевченка, 34/13 (літ. Б.В), 34/15 (літ. А) у м. Києві замовнику будівництва - приватному акціонерному товариству "Центрелеватормлинбуд" (а.с. 122).

Місцевий господарський суд, враховуючи п. 11.1.3 договору № 18 від 14.07.2011 року та встановивши, що визначена сторонами у договорі подія не настала, а тому у відповідача відсутній обов'язок щодо сплати грошових коштів у розмірі 46 035,14 грн., дійшов висновку про відмову у позові.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Апеляційною інстанцією встановлено, що відповідачем не введено в експлуатацію збудованих підрядником зовнішніх мереж та споруд водопостачання та каналізації відповідно до п. 11.1.3 договору, однак останнім не надано доказів, які підтверджують вчинення дій щодо введення об'єкту в експлуатацію або обставин, які унеможливлюють введення об'єкта в експлуатацію.

Апеляційний господарський суд задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 46 034,43 грн., з огляду на те, що позивачем належним чином виконано свої зобов'язання за договором підряду № 18 від 14.07.2011 року, проте відповідачем об'єкт в експлуатацію не введено та розрахунок за виконані позивачем роботи повністю не проведено.

Також апеляційна інстанція відмовила у задоволенні вимог про стягнення 11 370,50 грн. інфляційних втрат, 3 950,13 грн. 3% річних та 6 058,86 грн. пені у зв'язку з неможливістю встановити дату, з якої слід обчислювати прострочення виконання зобов'язання, оскільки об'єкт в експлуатацію не введено, а п. 11.1.3 договору передбачено, що замовник здійснює кінцевий розрахунок з підрядником після введення в експлуатацію збудованих підрядником зовнішніх мереж та споруд водопостачання та каналізації.

Проте, висновки апеляційної інстанції є хибними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Як встановлено місцевим господарським судом, позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 33, 34 ГПК України щодо настання події, визначеної п. 11.1.3 договору № 18 від 14.07.2011 року та, як наслідок, виникнення у приватного акціонерного товариства "Центрелеватормлинбуд" зобов'язання зі здійснення кінцевого розрахунку з підрядником шляхом перерахування на рахунок останнього грошових коштів у сумі 46 035,14 грн.

Крім того, висновки апеляційної інстанції є такими що суперечать одні одним, оскільки, як зазначив апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення штрафних санкцій, неможливо встановити дату, з якої слід обчислювати прострочення виконання зобов'язання.

Тобто, апеляційна інстанція, частково задовольняючи вимоги, не встановила, коли саме у відповідача виникло зобов'язання з оплати стягуваної суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційним господарським судом без достатніх правових підстав було скасовано законне та обгрунтоване рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Згідно ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

З врахуванням вищезазначеного судовий збір у розмірі 913,50 грн. за розгляд касаційної скарги повинен бути відшкодований приватним підприємством "Сінта-Сервіс".

Керуючись ст.ст. 49, 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Центрелеватормлинбуд" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 року у справі № 910/1717/15-г скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року у справі № 910/1717/15-г залишити в силі.

Стягнути з приватного підприємства "Сінта-Сервіс" (місцезнаходження: 02150, м. Київ, вул. Будівельників, 9, кв. 4; код ЄДРПОУ 33542869) на користь приватного акціонерного товариства "Центрелеватормлинбуд" (місцезнаходження: 01030, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 34-Б; код ЄДРПОУ 01354680) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді: І.В. Алєєва

Г.К. Прокопанич