Постанова

від 04.04.2016 по справі 910/1717/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року Справа № 910/1717/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Мачульського Г.М.

за участю представників:

Позивача: Рижого М.М., дов. від 09.07.2015 № 9;

Відповідача: Терещенка В.Є., дов. від 09.12.2015 № б/н;

розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Центрелеватормлинбуд" на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016

за заявою приватного акціонерного товариства "Центрелеватормлинбуд"

про поворот виконання рішення та видачу наказу

у справі № 910/1717/15-г господарського суду міста Києва

за позовом приватного підприємства "Сінта-Сервіс"

до приватного акціонерного товариства "Центрелеватормлинбуд"

про стягнення 67 413, 92 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року приватне підприємство "Сінта-Сервіс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Центрелеватормлинбуд", просило стягнути з відповідача 46 034,43 грн. основного боргу, 11 370,50 грн. інфляційних втрат, 3 950,13 грн. 3% річних, 6 058,86 грн. пені за неналежне виконання договору підряду від 14.07.2011 № 18 (т. 1, а.с. 5-9).

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.03.2015 (суддя Мудрий С.М.) у задоволенні позову відмовлено (т. 1, а.с. 124-128).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 (головуючий Тищенко А.І., судді Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2015 частково змінено. Викладено резолютивну частину рішення у новій редакції, згідно якої позов задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Центрелеватормлинбуд" 46 034,43 грн. основного боргу. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 1, а.с. 159-165).

Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 року скасовано, рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року залишено в силі (т. 1, а.с. 202-209).

У листопаді 2015 року приватне акціонерне товариство "Центрелеватормлинбуд" звернулось до місцевого господарського суду з заявою, в якій просило видати наказ про поворот виконання рішення суду щодо стягнення з приватного підприємства "Сінта-Сервіс" на користь приватного акціонерного товариства "Центрелеватормлинбуд" коштів у розмірі 46 034,43 грн., 623,79 грн., сплачених за компенсацію судового збору за подання апеляційної скарги, 1 247,59 грн., сплачених за компенсацію судового збору за подання позову (т. 1, а.с. 212-213).

Вказана заява мотивовано тим, що відповідач на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 сплатив на користь позивача вищезазначені кошти, проте, у подальшому постанова апеляційної інстанції була скасована постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2015, а позивач відмовляється добровільно повертати вказані кошти.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2015 (суддя Мудрий С.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 (головуючий Шапран В.В.. судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І.) (т. 2, а.с. 28-30) у задоволенні заяви приватного акціонерного товариства "Центрелеватормлинбуд" про поворот виконання рішення відмовлено (т. 1, а.с. 245-247).

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, приватне акціонерне товариство "Центрелеватормлинбуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові акти скасувати, заяву відповідача про поворот виконання рішення задовольнити (т. 2, а.с. 36-38).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.03.2016 касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Центрелеватормлинбуд" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.04.2016 (т. 2, а.с. 35).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що приватне акціонерне товариство "Центрелеватормлинбуд" платіжним дорученням від 22.06.2015 № 746 сплатило на користь позивача 46 034,43 грн. із зазначенням у графі призначення платежу - "за послуги, згідно договору підряду № 26 від 14.07.2011 року, у сумі 38 362,03 грн. ПДВ -20% 7 672,40 грн." (т. 1, а.с. 224).

Враховуючи, що постанову апеляційної інстанції у справі № 910/1717/15-г було скасовано відповідач звернувся до приватного підприємства "Сінта-Сервіс" з листом, в якому просив повернути сплачені кошти (т. 1, а.с. 226).

Позивач платіжними дорученнями від 12.10.2015 № 1521 та від 12.10.2015 № 1522 повернув приватному акціонерному товариству "Центрелеватормлинбуд" сплачений ним судовий збір за постановою Київського апеляційного господарського суду у розмірі 1 247,59 грн. та 623,79 грн. (т. 1, а.с. 239, 240).

Відповідно до ч. 1 ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Згідно з п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Пунктом 2.9 вказаної Інструкції передбачено, що банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених пунктом 2.26 цієї глави та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.

Відповідно до п. 2.29 вищезазначеної Інструкції платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.

Судами встановлено, що кошти, сплачені за платіжним дорученням від 22.06.2015 № 746 не можуть вважатись коштами сплаченим на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 у справі № 910/1717/15-г, оскільки предметом спору у вказаній справі було виконання зобов`язань за договором підряду від 14.07.2011 № 18, а у зазначеному платіжному дорученні вказано, що кошти сплачені за договором підряду від 14.07.2011 № 26.

Відповідно до ст. 122 ГПК України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Якщо не приведені у виконання рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або заяву залишено без розгляду, господарський суд виносить ухвалу про повне або часткове припинення стягнення за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Суди попередніх інстанцій, встановивши, що приватне підприємство "Сінта-Сервіс" добровільно повернуло судовий збір (за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги), який сплачений згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 у справі № 910/1717/15-г та те, що кошти у розмірі 46 034,43 грн. сплачені приватним акціонерним товариством "Центрелеватормлинбуд" не на виконання вказаної постанови апеляційної інстанції, а на виконання договору підряду від 14.07.2011 № 26, який не був предметом розгляду у даній справі, дійшли обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про поворот виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Частиною 2 ст. 111 7 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Оскільки судами попередніх інстанцій не було допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржених актів, підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Доводи заявника касаційної скарги є ідентичними доводам, викладеним у апеляційній скарзі та обгрунтовано відхилені (спростовані) апеляційним господарським судом, у зв'язку з чим, колегія суддів не вважає за необхідне їх повторно спростовувати.

Крім того, доводи заявника касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111 7 ГПК України.

Слід зазначити, що відповідач у справі не позбавлений процесуальної можливості захисту права, яке він вважає порушеним, шляхом звернення з позовом у загальновстановленому порядку.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 14.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 у справі № 910/1717/15-г залишити без змін, а касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Центрелеватормлинбуд" - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

Г.М. Мачульський